Назва англійською мовою:  Imipenem-cilastatin.

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Карбапенеми.

Іміпенем, інша назва N-формамідоїл-тієнаміцин, є напівсинтетичним похідним тієнаміцину, вихідної сполуки, що продукується нитчастою бактерією Streptomyces cattleya

Іміпенем-Циластатин складається з двох компонентів: іміпенему, першого представника нового класу b-лактамних антибіотиків – тієнаміцину, і циластатину натрію, особливого інгібітора ферменту, який блокує метаболізм іміпенему в нирках і значно підвищує концентрацію незміненого іміпенему в сечовивідних шляхах. Вагове співвідношення іміпенему й циластатину натрію в препараті становить 1:1.

Циластатин натрію – це інгібітор, який чинить конкурентну, оборотну та специфічну дію на дегідропептидазу-I, нирковий фермент, який метаболізує та інактивує іміпенем. Він не має природної антибактеріальної активності і не впливає на антибактеріальну активність іміпенему.

Покази: інфекції нижніх дихальних шляхів, сечового тракту, інтраабдомінальні, гінекологічні інфекції, бактеріальний сепсис, інфекції кісток і суглобів, шкіри і придатків, ендокардит.

Альтернативні назви / синоніми:

Тієнам, Primaxin, рекарбріо (іміпенем, циластатин, релебактам).

Релебактам – це хімічна сполука, яка використовується в поєднанні з антибіотиками для підвищення їх ефективності. Як інгібітор бета-лактамаз, він блокує здатність бактерій розщеплювати бета-лактамний антибіотик.

Діюча речовина:

Іміпенем-циластатин або імепенем-циластатин-релебактам.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:  

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання імепенему-циластину в І триместрі не перерваної вагітності. 4 джерела вважають цю комбінацію препаратів безпечною та ефективною в перинатальному періоді. Невеликої кількості постмаркетингових випадків лікування цим препаратом не достатньо для визначення ембріо-фетального ризику.

 Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у кролів і щурів з використанням доз, які перевищували максимальну рекомендовану для людини: імепенем – в 2 і 30 разів, а циластатин – в 10 і 33 рази відповідно без несприятливого впливу на плід. Також не було виявлено негативних наслідків у вагітних мишей і щурів на фоні доз, що у 11 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини. При введенні вагітним мавпам цього препарату в дозі 40 мг/кг/день внутрішньовенно або 160 мг/кг/день підшкірно відзначали втрату апетиту, втрату ваги, блювоту, діарею, аборти, інколи загибель. У невагітних мавп на фоні підшкірної дози 180 мг/кг/день не спостерігали істотних токсичних проявів. Внутрішньовенна доза 100 мг/кг/день, яка приблизно втричі перевищує рекомендовану для людини внутрішньом’язову дозу, у вагітних мавп не призводила до значного токсичного впливу на організм матері, тератогенних наслідків, але підвищувала рівень втрати ембріонів.

Інформація щодо впливу на плід:

Характеристики препарату: рівень зв’язування з білками плазми становить відповідно для іміпенему 20%, для циластину – 40%; період напіввиведення приблизно 1 година.

Японське дослідження 2005 року порівняло результати вагітностей 1000 жінок з передчасним розривом мембран у терміні 24-31 тиждень вагітності, які отримували іміпенем-циластин натрію разом з бетаметазоном з контрольною групою, до якої входило 40 жінок з  аналогічним ускладненням, яких лікували іншими антибіотиками, такими як пеніциліни і цефалоспорини, але без бетаметазону. Середній час від розриву мембран до пологів склав у основній і контрольній групах 11 та 6 днів відповідно. В основній групі не померла жодна дитина при спостереженні до віку 1 року, на відміну від контрольної, в якій померло 5 немовлят.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Невелика кількість іміпенем-циластатину проникає до грудного молока. Ця кількість порівняльна з показниками, отриманими при дослідженні інших бета-лактамних антибіотиків. Вплив на немовля на грудному вигодовуванні невідомий. У дорослих найчастішими побічними реакціями є флебіт, нудота, діарея, блювота, висипка, біль у місці ін’єкції, лихоманка, гіпотонія, судоми, еритема в місці ін’єкції, запаморочення, свербіж, ущільнення вен, кропив’янка, сонливість. Немовля у випадку  лікування матері слід моніторити на предмет таких ефектів.

Потенційними проблемами для немовляти на грудному вигодовуванні є модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна реакція), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Cilastatin/imipenem Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
5. Primaxin IM (Imipenem and Cilastatin): Uses, Dosage, Side Effects, Interactions, Warning. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
6. Imipenem and Cilastatin – NCBI Bookshelf (nih.gov). База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed”).
7. Recarbrio: Summary of Product Characteristics. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency”.
8. Imipenem and cilastatin sodium injection, powder, for solution. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 28.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 28.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Ertapenem.

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Карбапенеми. Інші препарати цього класу: меропенем, іміпенем (доступний як іміпенем/циластатин).

Покази: лікування важких бактеріальних інфекцій шкіри, легень, шлунку, тазових органів, сечового тракту; для профілактики хірургічних інфекцій, спричинених елективним колоректальним хірургічним втручанням.

Альтернативні назви / синоніми: інванз.

Діюча речовина: ертапенем.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний у випадку необхідності для матері.

Рекомендації при лактації:  

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний у випадку необхідності для матері (суперечливі рекомендації).

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Не проводилось контрольованих досліджень у вагітних жінок. Дані від експериментальних тварин не свідчать про прямий або непрямий несприятливий вплив на вагітність, ембріо-фетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Проте цього недостатньо для коректної оцінки ймовірного ризику.

Крім того, жодний з бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни та цефалоспорини) не пов’язаний з токсичним впливом на розвиток на фоні терапевтичних доз.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей і щурів. Внутрішньовенне введення мишам трикратних відносно рекомендованої для людини доз, виходячи з площі поверхні тіла, та щурам 1,2 кратних доз, виходячи з AUC (AUC –фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою), не продемонструвало ознак тератогенності. Проте максимальна доза у мишей призводила до зниження ваги плодів та підвищення частоти осифікації сакрокаудальних хребців.

В обох видів тварин не виявлено впливу препарату на парування, фертильність, виживання ембріонів.

Інформація щодо впливу на плід:

Обмежений досвід застосування.

Невідомо, чи ертапенем проникає через плаценту у людини. Виходячи з молекулярної ваги такий трансфер очікується. Наслідки такого впливу на ембріон/плід невідомі.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Ертапенем проникає до грудного молока. Доступна інформація про 5 жінок, які отримували лікування на 5-14 дні після пологів (доза 1 грам внутрішньовенно 1 раз на день протягом 3-10 днів).

Проводилось визначення концентрації антибіотика у випадково відібраних зразках грудного молока протягом 5 днів поспіль після останньої дози. Концентрація у зразках, отриманих через 24 години після останньої дози коливалась в межах від <0.13 мкг/мл (найнижчий рівень визначення) до 0,38 мкг/мл. На 5 день препарат взагалі не визначався у 4 жінок, а в однієї- показник становив <0.13 мкг/мл. Наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі, але клінічне значення видається сумнівним.

Більшість антибіотиків проникають до грудного молока в низькій концентрації і несприятливі наслідки зустрічаються рідко. Потенційними проблемами для немовляти на грудному вигодовуванні є модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна реакція), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Рекомендації щодо грудного вигодовування у випадку лікування матері ертапенемом є суперечливими. Так, згідно з інформацією бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed) грудне вигодовування є прийнятним, в той же час на сайті Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency” зазначено, що жінки не повинні годувати новонародженого грудним молоком в період лікування ертапенемом.

 Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Ertapenem (Invanz) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
5. Ertapenem: Generic, Uses, Side Effects, Dosages, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
6. Ertapenem – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
7. Ertapenem Sun: Summary of Product Characterstics. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів“European Medicines Agency”.
8. Ertapenem sodium injection. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 28.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 28.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Flunarizine.

Група/призначення:

Блокатори кальцієвих каналів. Флунаризин є похідним піперазину, блокатор кальцієвих каналів, який зв’язує кальмодулін.

Покази: головний біль, мігрень, цереброваскулярні зміни. Також використовується в якості антиконвульсанта.

Цей препарат відсутній на фармацевтичному ринку США.

Альтернативні назви / синоніми: сібеліум.

Діюча речовина: флунаризин.

Рекомендації при вагітності:

Обмежений досвід застосування у людини – припускається низький ризик.

Рекомендації при лактації:  

Обмежений досвід застосування у людини – не рекомендований.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення частоти вроджених аномалій.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Призначення вагітним щурам та кролям дози 30 мг/кг/день та 36 мг/кг/день відповідно призводило до порушення розвитку та виживання плодів. Доза 60 мг/кг/день у щурів спричиняла утворення додаткових кісток між середньою та дистальною фалангами деяких пальців у плодів. Препарат попереджав ураження головного мозку плодів овець з мінімальними побічними кардіоваскулярними ефектами.

Інформація щодо впливу на плід:

Повідомляється про відсутність вроджених вад  у 21-ї дитини від матерів, які приймали флунаризин в І триместрі вагітності в рамках дослідження від тератологічних служб. Інша група жінок (N=50) отримувала лікування флунаризином в терміні 16-20 тижнів вагітності без несприятливих наслідків.

Дослідження від тератологічної служби оцінювало результати вагітностей з впливом наступних блокаторів кальцієвих каналів: амлодипін (N=38), дилтіазем (N=41), фелодипін (N=21), флунаризин (N=21), ісрадипін (N=7), лацидипін (N=1), нікардипін (N=18), ніфедипін (N=76), нілвадипін (N=1), німодипін (N=6), нітрендипін (N=14), верапаміл (N=62). Дане дослідження не виявило підвищення частоти мальформацій при порівнянні з контрольною групою, але воно є малоінформативним через малу кількість вагітних з впливом окремих препаратів.

Дослідження на основі фармакологічної бази даних, виходячи з даних виписаних рецептів, оцінювало результати вагітностей з впливом блокаторів кальцієвих каналів. Не виявлено підвищення частоти мальформацій за винятком аеродигестивних розладів (у двох дітей). Зареєстровано підвищення частоти неонатальних судом. Проте немає даних про корекцію на хвороби матері, вживання етанолу чи наркотичних речовин, паління. Також невідомо, скільки було виписано рецептів саме на флунаризин.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Відомо, що флунаризин проникає до молока у собак в концентрації вищій за показник у плазмі матері.

Відсутня інформація про екскрецію флунаризину до грудного молока жінок та потенційного впливу на немовлят. Оскільки період напіввиведення флунаризину становить 19 днів, ряд авторів вважають даний препарат протипоказаним в період лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Антагоністи кальцію, включно з флунаризином, in vitro підвищують рухливість сперматозоїдів.  Немає інформації про такий ефект in vivo.

У деяких жінок відзначали галакторею та гіперпролактинемію в перші два місяці лікування. Ці явища зникали після відміни препарату. Деякі з цих жінок одночасно приймали оральні контрацептиви.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
2. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
3. Flunarizine – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 28.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 28.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Daptomycin.

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші антибактеріальні засоби. Даптоміцин — це натуральний продукт класу циклічних ліпопептидів, який проявляє активність лише щодо грампозитивних бактерій. Цей циклічний ліпопептид є результатом ферментації Streptomyces roseosporus.

Покази: ускладнені інфекції шкіри та її похідних структур, спричинених чутливими грам позитивними бактеріями та бактеріємія, викликана Staphylococcus aureus

Альтернативні назви / синоніми: кубіцин, Dapzura.

Діюча речовина: даптоміцин.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:  

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Доступна інформація про випадки лікування даптоміцином в ІІ та ІІІ триместрах вагітності. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, проте обмежений досвід лікування вагітних не дозволяє коректно оцінити ембріо-фетальний ризик. Висока молекулярна вага препарату обмежуватиме вплив на ембріон/плід. Крім того, більшість антибіотиків відноситься до препаратів з низьким пренатальним ризиком.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у вагітних щурів і кролів з внутрішньовенними дозами, які у 2 і 4 рази відповідно перевищували рекомендовану дозу для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Не було виявлено несприятливого впливу на плід. У дослідженні, яке вивчало фертильність та постнатальний розвиток, самкам щурів препарат вводили внутрішньовенно з 14 дня перед паруванням і до 20 дня лактації. При цьому не було виявлено несприятливих як пре-, так і постнатальних ефектів. Досліджень карциногенності не проводилось, тести на мутагенність та кластогенність були негативними. Лікування самців і самок щурів 9-кратними до рекомендованої для людини дозами, виходячи з концентрації у плазмі, не порушувало фертильності у цих тварин.

Інформація щодо впливу на плід:

Даптоміцин оборотно зв’язується з білками плазми на рівні 90-93%, переважно з альбуміном. У пацієнтів з нормальною функцією нирок період напіввиведення складає 8 годин, елімінується переважно з сечею. У випадку порушення функції нирок період напіввиведення подовжується.

Невідомо, чи даптоміцин проникає через плаценту у людини. Висока молекуоярна вага обмежуватиме плацентарний трансфер.

Відомо, що антибіотик з подібним спектром дії та молекулярною вагою – ванкоміцин – проникає через плаценту наприкінці ІІ триместру вагітності і його можна виявити в амніотичній рідині і пуповинній крові.

У 2005 році повідомлено про жінку у ІІІ триместрі вагітності, ліковану курсом внутрішньовенного введення дантоміцину тривалістю 6 тижнів в дозі 6 мг/кг/день з приводу гострого бактеріального ендокардиту трикуспідального клапану. Інші антибіотики не справились  з інфекцією, спричиненою метицилін-чутливим S.Aureus, яка була вторинною до периферійного центрального катетеру для гіпераліментації.

Подібний випадок трапився і у 2010 році: жінка на 14 тижні вагітності з анамнезом зловживання наркотичних речовин (внутрішньовенне введення) та ендокардитом трикуспідального клапану, спричиненого метицилін-чутливим S.Aureus. Вагітна отримала курс внутрішньовенно  введеного даптоміцину тривалістю 6 тижнів, в дозі 6 мг/кг/день, що усунуло інфекцію. На 37 тижні проведено кесаревий розтин з народженням здорового хлопчика вагою 3068 грам, оцінкою за шкалою Апгар 8 і 9 балів на 1-й і 5-й хвилинах відповідно.

Повідомляється про пієлонефрит у жінки на 27 тижні вагітності, який був спричинений Enterococcus faecium, резистентним до ванкоміцину. В крові, отриманої з катетера виявлено позитивний результат щодо Ralstonia pickettii, резистентного до метициліну Staphylococcus epidermidis, Enterobacter gergoviae. Жінка була успішно пролікована 14-денним курсом внутрішньовенного даптоміцину в дозі 4 мг/кг/день та меропенему в дозі 1 грам кожні 8 годин. У жінки почались передчасні пологи через 1 місяць після завершення вищезгаданої терапії, новонароджена дитина не мала ні інфекцій, ані будь-яких аномалій.

Згідно з повідомленням 2014 року 34-річна жінка лікувалась даптоміцином протягом 14 днів, починаючи з 27 тижня вагітності, з приводу панікуліту, викликаного резистентного до метициліну Staphylococcus epidermidis. Лікування було успішним, без несприятливих наслідків у матері та плода.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Виходячи з молекулярної ваги до грудного молока приникатиме невелика кількість даптоміцину. Так, відомо про лікування жінки в період грудного вигодовування, коли немовляті було 5 місяців: внутрішньовенний курс тривалістю 28 днів – даптоміцину 6,7 мг/кг/день та ертапенему 1 грам/день з приводу складного випадку запального захворювання органів малого тазу. На 27 день отримали серію зразків грудного молока. Найвища концентрація склала 44,7 нг/мл через 8 годин після дози. Встановлено співвідношення молоко:плазма на рівні 0,0012. У немовляти, яке знаходилось на грудному вигодовуванні, не відзначено несприятливих наслідків.

В огляді 2009 року коротко підсумовано цей та інші випадки антибактеріальної терапії в період лактації у випадку виникнення резистентної до метициліну інфекції, спричиненої S. aureus.

Дослідження 2018 року інформує про 34-річну жінку, яка народила здорового доношеного хлопчика вагою 3270 грам і який знаходився на грудному вигодовуванні. Жінка була пролікована з приводу інфекції на шкірі пальця, спричиненої резистентним до метициліну S. Aureus, даптоміцином (500мг внутрішньовенно 1 раз в день протягом 14 днів). Було виміряно рівень цього препарату в 9 зразках грудного молока та 5 зразках плазми. Концентрація даптоміцину в молоці коливалась в межах 0,1214-0,3286 мкг/мл, а в плазмі – 19,89-199,07 мкг/мл. Співвідношення молоко:плазма в 5 проаналізованих випадках коливалось в межах  0,002 – 0,006.

Дуже низька концентрація даптоміцину в грудному молоці відповідає його молекулярній вазі. Оскільки даптоміцин призначається внутрішньовенно, не очікується системної абсорбції у немовляти, навіть якщо препарат проникне до грудного молока. Однак, модифікація кишкової флори дитини, що призводить до діареї та інших ускладнень може змінити цей процес. Тому, якщо стан жінки потребує призначення даптоміцину в період лактації, немовля слід ретельно перевіряти щодо функції шлунково-кишкового тракту.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Daptomycin Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
5. Daptomycin: Generic, Uses, Side Effects, Dosages, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
6. Daptomycin – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
7. Daptomycin Hospira: Summary of Product Characteristics. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів“European Medicines Agency”.
8. Daptomycin injection, powder, lyophilized, for solution. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 28.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 28.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Erenumab.

Група/призначення:

Моноклональні антитіла до пов’язаного з геном кальцитоніну пептиду (Calcitonin gene-related peptide (CGRP) monoclonal antibodies). Покази: лікування мігрені.

Еренумаб – це моноклональне антитіло людини, яке є антагоністом пептидного рецептора, пов’язаного з геном кальцитоніну. Препарат затверджений для профілактики мігрені (з продемонстрованою клінічно важливою ефективністю при хронічній мігрені).

Альтернативні назви / синоніми: аймовіг.

Діюча речовина: еренумаб.

Рекомендації при вагітності: ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:  ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Невідомо, чи еренумаб може впливати на плід, але мігрень в період вагітності може призводити до ускладнень, таких як прееклампсія. Тому потреба у попередженні мігрені переважає над ймовірним невідомим ризиком для плода.

Досвід застосування у вагітних жінок  обмежений. Період напіввиведення еренумабу є дуже довгим  – 28 днів, препарат вводиться підшкірно 1 раз на місяць. В той же час велика молекулярна вага та дані від експериментальних тварин припускають низький ризик для ембріону/плоду (без несприятливого впливу на ембріофетальний розвиток у мавп).

 Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату та фармакологічного огляду FDA, мавпам вводилась пероральна доза, 20-кратна рекомендованій для людини між 20 і 22 днями, на 35 день, надалі двічі на тиждень до кінця вагітності. Результати вагітностей були нормальними, новонароджених спостерігали до 6 місяця життя. Максимальна концентрація в сироватці немовлят через два тижні після пологів становила 117 мкг/мл, а у сироватці матері – 66 мкг/мл. Через 90 днів після пологів препарат не визначався в сироватці ні дитини, ані матері.

Дослідження карциногенності, мутагенності не проводились.

У самців та невагітних самок мавп, які отримували еренумаб двічі на тиждень протягом 6 місяців в дозі, що у 100 разів перевищувала рекомендовану для людини дозу, виходячи з концентрації в плазмі (AUC/AUC –фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою) не було виявлено несприятливого впливу на репродуктивну систему.

Інформація щодо впливу на плід:

Пептид, пов’аний з геном кальцитоніну, є ендогенним вазодилятатором, який в нормі присутній в І триместрі в децидуальній оболонці, трофобласті та судинах матері і плода в плаценті. У випадку прееклампсії в судинах плаценти спостерігається зниження рецепторів мРНК.

Відомо про 108 вагітностей з впливом еренумабу – без підвищення частоти мальформацій та втрати вагітності. Діагностовано наступні вроджені вади: аненцефалія, вроджена діафрагмальна кила, щитовидно-язикова кіста, spina bifida, менінгомієлоцеле. Також виявлено 6 передчасних народжень і 1 плід із затримкою розвитку після політерапії.

Відомо, що імуноглобуліни не проникають до плода до ІІ триместру.

Невідомо, чи еренумаб проникає через плаценту у людини. Його молекулярна вага не припускає такого трансферу, принаймні, в першій половині вагітності.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Невідомо, чи еренумаб проникає до грудного молока людини. Молекулярна вага не припускає такої екскреції до зрілого молока.

Повідомляється про немовля, чия мама почала приймати еренумаб на 21-му місяці після пологів і ще 5 місяців продовжувала грудне вигодовування. В цієї дитини не спостерігали несприятливих наслідків.  Найчастішим несприятливим ефектом у невагітних дорослих є закрепи, що слід врахувати при спостереженні за немовлям.

Відомо, що IgG людини проникають до грудного молока в перші дні життя і надалі концентрація знижується. Теоретично ризик не можна виключити саме в цей період після народження, але ця велика білкова молекула повинна зруйнуватись в шлунково-кишковому тракті немовляти.

 Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Іформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Erenumab (Aimovig) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Erenumab – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Aimovig: Summary of Product Characteristics. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency”.
6. Aimovig – erenumab-aooe injection, solution. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 25.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Donepezil.

Група/призначення:

Інгібітори холінестерази. Засоби, які застосовують при деменції.

Це синтетичний препарат, похідне піперидину. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту ацетилхолінестерази в тканинах головного мозку, наслідком чого є блокування розпаду ацетилхоліну та покращення передачі нервових імпульсів у центральній нервовій системі, що сприяє зменшенню вираженості симптомів деменції.

Покази: деменція у пацієнтів з легким або середнім ступенем тяжкості хвороби Альцгеймера, судинна деменція.

Альтернативні назви / синоніми:

Алзепіл, альмер, аріпезил, арисепт, донерум, паликсид, яснал.

Діюча речовина: донепезил.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання донепезилу в період вагітності у людини. Виходячи з показів до призначення це є малоочікуваним. Відомо, що ризик для ембріону/плода в експериментальних тварин є низьким. Тому випадковий вплив цього препарату не може бути приводом для переривання вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. У щурів дози, 13-кратні максимальній рекомендованій для людини, виходячи з площі поверхні тіла, не продемонстрували тератогенності. 8-кратна доза, введена в період з 17 дня вагітності і до 20 постнатального дня спричиняла незначне підвищення частоти мертвонароджень та незначне зниження рівня виживання новонароджених до 4 дня після пологів.

Препарат не впливав на фертильність у щурів на фоні 8-кратної до максимальної рекомендованої для людини дози. У кролів при використанні дози, яка у 16 разів перевищувала максимальну рекомендовану для людини, не спостерігали тератогенних наслідків. Дослідження карциногенності та мутагенності продемонстрували негативні результати. В одному з двох досліджень кластогенності отримано позитивний результат.

Інформація щодо впливу на плід:

Характеристики: відомо про два активні метаболіти донепезилу. Рівень зв’язування з білками плазми становить 96% (переважно з альбуміном – 75%). Період напіввиведення з плазми складає 70 годин.

Невідомо, чи донепезил або його активні метаболіти проникають через плаценту у людини. Молекулярна вага, довгий період напіввиведення такий трансфер припускають, але вплив на ембріон/плід обмежуватиме високий рівень зв’язування з білками плазми.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання донепезилу в період лактації у людини. Виходячи з показів до призначення це є малоімовірним. Молекулярна вага, довгий період напіввиведення припускають екскрецію препарату до грудного молока, але високий рівень зв’язування з білками плазми буде обмежувати кількість, яка може впливати на немовля на грудному вигодовуванні. Наслідки такого гіпотетичного впливу на новонародженого не відомі.

У дорослих найчастішими несприятливими ефектами є нудота, блювота, м’язові крампі, слабкість, анорексія, які зустрічаються у понад 5% пацієнтів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.

Адаптовано 23.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 23.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Revefenacin.

Група/призначення:

Антихолінергічний інгаляційний засіб. Покази: підтримуюча терапія у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).

Альтернативні назви / синоніми: юперлі.

Діюча речовина: ревефенацин.

Рекомендації при вагітності:

Відсутній досвід застосування у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:  

Відсутній досвід застосування у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутній досвід використання у людини в період вагітності. Дані від експериментальних тварин не свідчать про підвищений ризик вроджених вад розвитку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження в експериментальних тварин проводились з підшкірним введенням ревефенацину в період органогенезу в дозах, які у 209 разів перевищували максимальну рекомендовану дозу для людини. Не було виявлено тератогенності і впливу на виживання плодів навіть при дозах, які у 694 рази перевищували максимальну рекомендовану для людини. У кролів зафіксовано плацентарний трансфер препарату та активного метаболіту. У цих тварин підшкірні дози, що у 196 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, і вводились від 6-го дня вагітності до 20-го дня лактації не чинили несприятливого впливу на розвиток плоду.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування у вагітних жінок. Контрольованих досліджень не проводилось.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Препарат та його активний метаболіт виявили в молоці щурів на 22 день лактації (в цьому випадку препарат призначали з 6 дня вагітності до 20 дня лактації), співвідношення концентрації в молоці і плазмі склало 10.

Оскільки тільки 3% препарату абсорбується перорально, вплив на немовля на грудному вигодовуванні є малоймовірним. Довготривале лікування ревефенацином може знизити продукцію грудного молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Revefenacin (Yupelri) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
2. Revefenacin: Generic, Uses, Side Effects, Dosages, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
3. Revefenacin – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
4. Yupelri – revefenacin solution. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 23.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 23.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Tadalafil.

Група/призначення:

Засоби для лікування еректильної дисфункції. Тадалафіл є селективним оборотним інгібітором циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) – специфічної фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ 5).

Покази:

Під назвою Adcirca – для лікування легеневої гіпертензії. Під назвою Сіаліс – для лікування еректильної дисфункції. Також використовується для лікування кардіоміопатії та плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку з раннім початком.

Альтернативні назви / синоніми:

Сіаліс, Adcirca, Alyq,Tadliq.

Діюча речовина: тадалафіл.

Рекомендації при вагітності:

Ймовірно сумісний (обмеженою кількістю  жінок за іншими показами, ніж для чоловіків).

Рекомендації при лактації:  не рекомендований.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Дослідження у мишей і щурів не продемонстрували підвищення частоти вроджених мальформацій, пов’язаних з тадалафілом.

Відсутні дані про використання в період вагітності у людини, враховуючи, що цей препарат може використовуватися тільки обмеженою кількістю  жінок за іншими показами, ніж еректильна дисфункція.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у щурів та мишей не продемонстрували несприятливих наслідків лікування дозою, яка у 7 разів перевищувала максимальну рекомендовану для людини (40 мг/кг/день). 7-кратна максимальній рекомендованій для людини доза у щурів і мишей не спричиняла токсичного впливу на ембріон чи плід.

Одне з двох досліджень у щурів виявило зниження постнатального виживання на фоні дози 60 мг/кг/день та вищих, без токсичних проявів з дозою 30 мг/кг/день. Материнську токсичність спостерігали у випадку застосування дози 1000 мг/кг/день. Тадалафіл та його метаболіти проникають через плаценту у щурів. У щурів тадалафіл та інші інгібітори фосфодіестерази 5 типу знижують побічні наслідки ішемії/реперфузії у головному мозку плодів. У вагітних овець тадалафіл використовували для попередження легеневої гіпертензії плодів за наявності діафрагмальної кили.

Інформація щодо впливу на плід:

Використання тадалафілу в період вагітності у випадку затримки розвитку плода асоціювалось з покращенням розвитку плода, зниженням частоти кесаревого розтину через порушення частоти серцевих скорочень у плода, подовжувало вагітність і знижувало рівень внутрішньоутробної загибелі плодів.  Максимальна концентрація тадалафілу в крові не відрізнялась у вагітних та не вагітних жінок.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Згідно з інструкцією до препарату тадалафіл або його метаболіти присутні в молоці щурів в концентрації, яка приблизно у 2,4 рази перевищує показник в плазмі.

Відсутня інформація про використання цього препарату в період лактації у людини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату не виявлено впливу на фертильність, репродуктивну поведінку, репродуктивні органи у щурів, які отримували тадалафіл перорально в дозах до 400 мг/кг/день, що у 6 разів перевищує максимальну рекомендовану дозу для людини 40 мг. Тадалафіл призводив до незворотної дегенерації і атрофії епітелію сім’яних канальців у 20-100% собак на фоні дози принаймні 10 мг/кг/день. Такі дози знижували сперматогенез у собак на 40-75%. Відзначено, що доза 10 мг/кг/день у собак спричиняла системний вплив на рівні отримуваного людиною на фоні 40 мг. Несприятливий вплив на сперматозоїди спостерігали у старших самців щурів, які отримували тадалафіл протягом 3–6 місяців в дозі, еквівалентній 20 мг/день для людини, при більш тривалому лікуванні відзначали більш виражені несприятливі наслідки. У дорослих самців щурів пероральні дози на рівні 20 мг/день протягом 12 тижнів спричиняли залежні від дози несприятливі ефекти щодо гітології яєчок, рухливості, кількості, морфології сперматозоїдів, концентрації тестостерону в сироватці. В інструкції до сіалісу рекомендована доза для лікування еректильної дисфункції становить 5-20 мг/день.

У чоловіків.

Результати досліджень у чоловіків щодо потенційного порушення сперматогенезу та рухливості сперматозоїдів є суперечливими. До сперми 70 чоловіків з астенозооспермією додали тадалафіл і виявили зниження рухливості при концентрації in vitro 4 мг/мл, а при концентрації 0,5 мг/мл, навпаки, істотне підвищення рухливості. У 18 чоловіків з неплідністю віком 32-39 років одноразова доза 20 мг тадалафілу призводила до зниження рухливості сперматозоїдів при порівнянні з вихідним показником.

У дослідженні, фінансованому виробником приймали участь здорові чоловіки віком 45 років і старші з еректильною дисфункцією. Вони отримували від 10 до 20 мг тадалафілу в день протягом 9 місяців. Не було виявлено несприятливого впливу на сперматогенез або число, рухливість сперматозоїдів, рівень сироваткового тестостерону, лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гомонів. Через 9 місяців 12 з 95 чоловіків продемонстрували понад 50% зниження концентрації сперми. Автори вважають цей результат статистично не значущим. Підвищення концентрації загального тестостерону спостерігали серед лікованих чоловіків в порівнянні з тими, хто отримував протягом 9 місяців плацебо. Автори вважають таку різницю клінічно незначимою. Дослідження впливу тадалафілу у чоловіків з неплідністю з психогенною еректильною дисфункцією продемонструвало покращення показників сперми: об’єму, концентрації, рухливості, але відсоток типових форм сперматозоїдів не змінювався. Згідно з інструкцією цей препарат асоціюється з пріапізмом (пріапізм — тривала та болюча ерекція статевого члена, що не супроводжується статевим збудженням та статевим потягом).

У жіночої статі.

Інструкція до препарату зазначає відсутність несприятливого впливу тадалафілу на фертильність у самок щурів на фоні пероральних доз до 400 мг/кг/день. Ця доза порівняльна з максимальною рекомендованою для людини дозою 40 мг. У щурів тадалафіл знижував негативні ефекти ішемії/реперфузії в яєчниках після лабораторної торсії (перекруту).

Відсутня інформація про репродуктивні наслідки у жінок.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
2. Tadalafil Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Tadalafil (Adcirca, Cialis): Side Effects, Dosages, Treatment, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Tadalafil – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Tadalafil tablet. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 23.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 23.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Abrocitinib.

Група/призначення: інгібітори янускіназ.

Покази: лікування екземи (атопічного дерматиту) середнього та важкого ступеня у пацієнтів, які не відповідають на інші методи лікування або є кандидатами на системну терапію.

Альтернативні назви / синоніми: сібінкво.

Діюча речовина: аброцитиніб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:  протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Препарат продемонстрував  репродуктивну токсичність в експериментальних тварин. Досвід застосування у вагітних жінок дуже обмежений.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. Тваринам призначали препарат перорально в період органогенезу. Вплив в 14 та 5 разів відповідно перевищував показник, отримуваний у людини при використанні максимальної рекомендованої дози. Наслідками були дистоція (важкі пологи) та скелетні варіації у щурів і відсутність несприятливих ефектів у кролів.

Дослідження ембріофетального розвитку проводилось у щурів в період органогенезу з дозами 10, 30 та 60 мг/кг/день. Не було виявлено мальформацій у плодів. На фоні дози 30 мг/кг/день відмічено підвищення частоти скелетних варіацій ребер, ця доза в 11 разів перевищує максимальну рекомендовану для людини, виходячи з AUC (AUC –фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою). Доза 60 мг/кг/день призводила до зростання летальності ембріонів/плодів та скелетних варіацій, ця доза у 17 разів перевищує максимальну рекомендовану для людини, виходячи з AUC.

Дослідження ембріофетального розвитку у кролів з дозами 10, 30 і 75 мг/кг/день в період органогенезу не виявило ознак пов’язаної з препаратом токсичності для матері чи плода на фоні найвищої з тестованих доз (ця доза в 4 рази перевищує максимальну рекомендовану для людини, виходячи з AUC.

Дослідження пре- та постнатального розвитку включали призначення аброцитинібу перорально вагітним щурам в дозах 10, 30 та 60 мг/кг/день, починаючи з 6 дня вагітності і до 20 дня лактації. На фоні дози 30 мг/кг/день відзначено дистоцію (важкі пологи) і тривалі пологи, зменшення ваги новонароджених. Значно знижувався рівень постнатального виживання потомства на фоні найвищої з тестованих доз. Дози 10 та 30 мг/кг/день не призводили до токсичного впливу на організм матері та не порушували постнатального розвитку, поведінки, репродукції потомства.

Інформація щодо впливу на плід:

Практично відсутній досвід застосування в період вагітності у людини. Контрольованих досліджень не проводилось.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Оскільки аброцитиніб проникає до молока у щурів, така екскреція очікується і у людини.

У дорослих на фоні лікування можливі такі наслідки, як важке інфікування, ризик малігнізації, тромбоз.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Препарат може впливати на фертильність у жінок, виходячи з інформації про такі наслідки у самок щурів зі зворотним ефектом через місяць після прининення лікування.

Адаптовано за матеріалами:

1. Abrocitinib (Cibinqo) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
2. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
3. Abrocitinib: Generic, Uses, Side Effects, Dosages, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Abrocitinib – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Cibinqo: Summary of Product Characterstics. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency”.
6. Cibinqo – abrocitinib tablet, film coated. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 22.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 22.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Favipiravir.

Група/призначення:

Противірусні засоби прямої дії. Фавіпіравір активний проти РНК-вмісних вірусів. Це похідне піразинкарбоксаміду. Препарат пригнічує РНК-полімеразу.

Альтернативні назви / синоніми:

Авіган, фавіпіра, фавілавір.

Діюча речовина: фавіпіравір.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний у випадку необхідності лікування матері.

Рекомендації при лактації:  

Сумісний з моніторингом стану немовляти.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Фавіпіравір призводить до підвищення частоти мальформацій та зниження рівня виживання плодів в експериментальних тварин. Доступна інформація про нормальні результати вагітності у випадку лікування цим препаратом.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Результати не клінічних (доклінічних) досліджень були подані до міністерства охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення Японії. Згідно з цією інформацією, пероральне призначення радіоактивно міченого фавіпіравіру вагітним мишам продемонструвало, що препарат або його метаболіти досягають плода за 30 хвилин незалежно від періоду введення – на 12-й чи 18-й день вагітності. Введення мишам 300 мг/кг/день призводило до постімплантаційних втрат, зниження ваги плода і плаценти, неуточнених аномалій голови, головного мозку, серця, хвоста. На фоні цієї дози відзначали ознаки токсичного впливу на материнський організм. Доза 100 мг/кг/день таких несприятливих ефектів не спричиняла.

Лікування вагітних щурів дозою 60 мг/кг/день призводило до постімплантаційних втрат, зниження ваги плодів і плаценти, неуточнених аномалій серця і тимуса. Доза, яка не викликала подібних наслідків, становила 2 мг/кг/день. Лікування вагітних кролів продемонструвало ембріотоксичність без підвищення частоти мальформацій на фоні токсичної для матері дози 600 мг/день. У вагітних мавп при використанні дози 200 мг/кг/день відзначали розщілину піднебіння у 2 з 5 плодів, а набряк плодів та асцит виникали у цих 2 та інших плодів. Виходячи з концентрації в плазмі  – AUC (AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою) несприятливі наслідки в експериментальних тварин виникають на фоні дози, яка чинить вплив на рівні або нижче за вплив від терапевтичної дози у людини. 

Лікування самців щурів дозами 30 мг/кг/день або вищими спричиняло зменшення ваги яєчок і придатків, знижувало рухливість сперматозоїдів. У випадку лікування самок і самців дозами 30 мг/кг/день спостерігали підвищення частоти доімплантаційних втрат і зменшення числа живих плодів. Лікування тільки самок продемонструвало зниження життєздатності плодів на фоні дози 10 мг/кг/день. Найчутливішим періодом виникнення негативних наслідків був доімплантаційний.

Інформація щодо впливу на плід:

Повідомляється про жінку, інфіковану вірусом Ебола, яка отримувала лікування в ІІІ триместрі вагітності препаратом фавіпіравір і народила дитину, інфіковану цим же вірусом, яка вижила після лікування. У дитини не було діагностовано вроджених вад. Мама померла в післяпологовому періоді від геморагічних ускладнень інфекції.

Також доступна інформація про 29 вагітностей з впливом фавіпіравіру, з них 25 в першому триместрі з наступними результатами: 5 медичних абортів, 2 передчасні пологи, 24 пологи живими немовлятами (1 двійня). Не було діагностовано великих вроджених вад, розміри новонароджених відповідали гестаційному віку.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Фавіпіравір та його метаболіти виявляються в молоці щурів в концентрації, вищій за показник в плазмі матері.

Препарат також виявляли в грудному молоці жінки в концентрації 0,3, 5,5 та 2,7 мг/Л після одноразової дози 200 мг. Препарат у немовляти не визначався.

Жінка з COVID-19 отримувала фавіпіравір протягом 5 днів. Її не інфікована дитина знаходилась на грудному вигодовуванні протягом 6 місяців, не було виявлено як відхилень, так і симптомів COVID-19.

Рекомендовано у випадку лікування матері немовлятам, які знаходяться на грудному вигодовуванні моніторувати рівень печінкових ферментів, шлунково-кишковий дистрес, рівень сечової кислоти в сироватці.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
2. Favipiravir Use while Breastfeeding. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
4. Favipiravir – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 21.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.08.2023 р.