Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ДИЛТІАЗЕМ

Група/призначення:

Блокатор кальцієвих каналів, селективний антагоніст іонів кальцію.

Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію) — це гетерогенна група лікарських препаратів, що мають антиангінальні та антигіпертензивні властивості, однаковий механізм дії — блокування повільних кальцієвих каналів L-типу, які розміщені в міокарді, провідній системі серця та в гладких м’язах судин.

Покази: ішемічна хвороба серця, профілактика надшлуночкових аритмій, артеріальна гіпертензія.

Альтернативні назви / синоніми: кардізем, тіазак.
Діюча речовина: дилтіазем.
Рекомендації при вагітності:

Дані про застосування у людини припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Обмежений досвід застосування при вагітності не свідчить про тератогенність препарату, хоча дані від експериментальних тварин припускають підвищений ризик.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Проводились репродуктивні дослідження у мишей, щурів та кролів з дозами на рівні або меншими за 5-10-кратну добову рекомендовану для людини, виходячи з маси тіла). Виявлено зростання частоти смертності ембріонів та плодів. Ці дози також призводили до скелетних аномалій. Підвищення частоти мертвонароджень відзначали при  дозах ≥20 разів за терапевтичну. У плодів овець дилтіазем, як і ритодрин (бета-адреноміметик) та магнію сульфат, пригнічує скорочення сечового міхура, що призводить до накопичення залишкової сечі.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомляється про 34-річну жінку, яка на першому місяці вагітності отримувала дилтіазем в дозі 60 мг 4 рази на день та ізосорбіду динітрат (периферичний вазодилятатор) в дозі 20 мг 4 рази на день для лікування ішемії міокарду. Лікування продовжувалось до кінця вагітності. Шляхом кесаревого розтину народилась двійня на 37 тижні вагітності. Немовлята не мали відхилень при обстеженні у віці 6 місяців.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 27 новонароджених, які зазнали впливу дилтіазему в І триместрі вагітності. Зареєстровано 4 (14,8%) великі вроджені вади при очікуваній одній. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (серцево-судинної системи, полідактилії, розщілини хребта, орофаціальних розщілин, редукційних вад кінцівок, гіпоспадії), серед яких виявлені 2 кардіоваскулярні вади, при очікуваних 0,3. Хоча цих випадків замало для аналізу, загальна кількість вад та вад серцево-судинної системи може припускати асоціацію, але інші фактори могли вплинути, такі як захворювання матері, прийом інших препаратів, випадковість.

У 1996 році повідомили результати проспективного мультицентрового когортного дослідження в групі з 78 жінок (3 двійні) з впливом блокаторів кальцієвих каналів у І триместрі, з них в 13%  – дилтіазему. При порівнянні з контрольною групою не виявлено підвищення частоти вроджених вад розвитку.

Повідомляється про 22-річну жінку з синдромом Ейзенменгера*, яка приймала силденафіл (вазодилятатор, для лікування імпотенції) в дозі 50 мг/день, якій хірургічно корегували дефект міжпередсердної перетинки. Через 8 днів після оперативного лікування пацієнтка повідомила про відсутність менструацій протягом 7 тижнів та позитивний тест на вагітність. З цього моменту призначено силденафілу 150 мг/день та дилтіазему 60 мг/день. Через 2 тижні силденафіл відмінили через високу вартість, а дозу дилтіазему збільшили до 180 мг/день. Через погіршення легеневої гіпертензії на 31 тижні вагітності повторно призначили 150 мг/день силденафілу і відмінили дилтіазем. Вагу плода визначили на рівні 15 перцентилю. На 32 тижні додали L-аргінін (амінокислота) – 3 г/день. Наступні 2 тижні вага плода збільшилась до 35 перцентилю. Через нашарування прееклампсії виконано кесаревий розтин на 36 тижні з народженням хлопчика вагою 2290 грам та оцінкою за шкалою Апгар по 9 балів.

*Синдром/комплекс Ейзенменгера – це поєднання дефекту міжшлуночкової перетинки з розширенням легеневого стовбуру та недостатністю його клапану, а також нерідко з декстропозицією аорти, яка відходить від обох шлуночків, безпосередньо над дефектом перетинки.

Дилтіазем використовується для токолізу**. Проспективне рандомізоване дослідження порівнювало дилтіазем (N=22) та ніфедипін (блокатор кальцієвих каналів; N=23) і не виявило різниці в ефективності їх для токолізу.

**Токоліз – гальмування пологових перейм при гострій внутрішньоматковій асфіксії, іммобілізація матки перед кесаревим розтином, перед поворотом плода з поперечного положення, при пролапсі пуповини, при ускладненій пологовій діяльності. Як екстрений захід при передчасних пологах перед доставкою вагітної до лікарні.

Застосування препарату під час вигодовування:

Трансфер дилтіазему та його активних метаболітів продемонстровано у кролів. Виходячи з даних від однієї жінки в період лактації, препарат також проникає до грудного молока у людини. Співвідношення молоко:плазма становило 1,0.

Американська академія педіатрії вважає дилтіазем сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Дилтіазем збільшує рухливість сперматозоїдів in vitro.

Виходячи з невеликої кількості випадків невдалої процедури штучного запліднення виявлено, що ніфедипін та інші антагоністи кальцію, призначені для лікування гіпертензії, асоціюються зі зворотним чоловічим непліддям. Кальцій відіграє важливу роль в активації сперматозоїдів під час запліднення. Пригнічення сперматозоїдів антагоністами кальцію виникає при концентрації, на 2-4 порядки нижчій, ніж  у пацієнтів на тривалій терапії.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 15.11.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 16.11.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати