Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ВАНКОМІЦИН

Група/призначення:  

Глікопептидний антибіотик. Покази: інфекції, спричинені чутливими до препарату гармпозитивними мікроорганізмами, стійкими до інших антимікробних препаратів.

Альтернативні назви / синоніми:

Ванкорус, ванколед, ванкомабол, едицин.

Діюча речовина: ванкоміцин.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про асоціацію препарату з вродженими вадами. Виробник отримав інформацію про використання ванкоміцину при вагітності без несприятливих наслідків.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження у щурів та кролів проводились з дозами до 200 та 120 мг/кг, відповідно. При цьому у щурів спостерігали токсичний вплив на материнський організм. У кролів відзначали зменшення ваги плодів при дозах вищих від тих, що призводили до материнської токсичності (80 мг/кг/день). Автори дійшли висновку, що ванкоміцин не є селективно ембріотоксичним у цих двох видів тварин.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомляється про випадок скорочення матки та кровотечу у невагітної жінки. Ванкоміцин проникає через плаценту людини in vitro в невеликій  кількості з досягненням концентрації у плода на рівні 10% від материнської.

У 1991 році описали фармакокінетику ванкоміцину у вагітної в терміні 26,5 тижнів. Продемонстровано акумуляцію препарату після дози 1 грам внутрішньовенно кожні 12 годин (15 мг/кг/дозу) в амніотичній рідині (1,02 мкг/мл на 1-й день та 9,2 мкг/мл на 13-й день). На момент пологів на 28 тижні рівень в пуповинній крові становив 3,65 мкг/мл (через 6 годин після максимальної концентрації у матері), тобто, 76% материнської концентрації. Концентрація препарату у немовляти через 3,25 годин після народження становила 2,45 мкг/мл, що свідчить про період напіввиведення 10 годин.

Повідомлення 2007 року інформує про введення одноразової внутрішньовенної дози 1 грам 13 неінфікованим жінкам перед запланованим кесаревим розтином. Повну дозу в 1 грам змогли ввести тільки 6 жінкам, оскільки спостерігалась реакція у 5 з 6 жінок, які отримували 60-хвилинну інфузію та у 3 з 8 жінок з 90-хвилинною інфузією у вигляді «синдрому червоної людини» («red man syndrome» – результат вивільнення гістаміну – свербіж, вкорочення дихання, головний біль, та в одному випадку гіпотензія). У всіх 7 немовлят були нормальними оцінка за шкалою Апгар та газовий склад крові. У зв’язку з ускладненнями не проводили запланованих інфузій через визначені інтервали перед пологами. Фактичний інтервал між останньою інфузією та забором зразку крові матері становив 26-509 хвилин, при цьому спостерігали чітку кореляцію між концентрацією препарату в материнській та пуповинній крові. Незважаючи на різний інтервал  всі 13 зразків пуповинної крові містили низьку кількість ванкоміцину (3-9,4 мкг/мл), але ця кількість визнається вищою за мінімальну інгібуючу концентрацію для стрептококу групи В.

Ванкоміцин використовувався перед пологами для профілактики підгострого бактеріального ендокардиту у жінки з пролапсом мітрального клапана та алергією на пеніцилін. За годину до вагінальних пологів ввели внутрішньовенно 1 грам препарату протягом 3 хвилин (рекомендований час інфузії становить 60 хвилин). Негайно після введення артеріальний тиск жінки знизився з 130/74 до 80/40 мм рт.ст. і відновився через 3 хвилини. Брадикардія у плода – 90 ударів на хвилину – тривала 4 хвилини. У новонародженого не спостерігали несприятливих наслідків, оцінка за шкалою Апгар становила 9 та 10 балів на 1-й і 5-й хвилинах, відповідно.

Повідомлення 1989 року наводить оцінку впливу ванкоміцину при багаторазовому введенні на слух та функцію нирок новонароджених. Проводилось лікування 10 наркозалежних жінок ванкоміцином внутрішньовенно (1 грам кожні 12 годин протягом, принаймні, 1-го тижня) з приводу підозрюваної або підтвердженої інфекції, спричиненої метицилін-резистентним золотистим стафілококом. 4 з 10 жінок одночасно отримували гентаміцин. Дві контрольні групи, жінки з яких не отримували антибіотиків, включали 10 немовлят від не наркозалежних матерів (група 2) та 10 новонароджених від наркозалежних жінок (група 3). Тестування слуху дітей проводилось при народженні та у віці 3 місяців життя, а азот сечовини крові та сироватковий креатинін визначались при народженні. Плацентарний трансфер ванкоміцину виявили в 2 пацієнток з рівнем у пуповинній крові 16,7 та 13,2 мкг/мл через 6 та 2,5 години після інфузії, відповідно. Відхилення в слуховому тесті при народженні виявлено у 6 немовлят (2 з основної групи (обидва без впливу гентаміцину), 3 з контрольної групи 2, 1 з контрольної групи 3). Дефект полягав у відсутності хвилі V при 40 дБ на одному вусі. Повторний тест у віці 3 місяців у 5 дітей не виявив відхилень, що вказувало на хибно-позитивні результати першого тесту. Щодо шостого немовляти (основна група) – тест був знову зміненим (відсутня відповідь) при 40 дБ (обидва вуха). Мама цієї дитини отримала 2 грами ванкоміцину після першої дози, яка призвела до низького рівня препарату в сироватці (<20 мкг/мл). Пік концентрації після подвійної дози склав 65,7 мкг/мл – потенційно токсичний рівень, якщо така концентрація утримується. При наступному обстеженні дитини запідозрили двобічне кондуктивне зниження слуху, радше, ніж сенсоневральне. У віці 12 місяців при тестуванні слуху відхилень не виявили. Функція нирок у всіх 30 дітей була нормальною

Застосування препарату під час вигодовування:

Ванкоміцин проникає до грудного молока. Так, у жінки, яка отримувала внутрішньовенну дозу 1 грам кожні 12 годин, принаймні, 1 тиждень, рівень в грудному молоці через 4 години після дози становив 12,7 мкг/мл. Цей рівень приблизно відповідає концентрації в сироватці матері при вагітності. Вплив препарату на немовля на грудному вигодовуванні невідомий. Ванкоміцин слабо абсорбується через непошкоджений шлунково-кишковий тракт, тому не очікується системного всмоктування. Однак, існують 3 потенційні проблеми для новонародженого: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна реакція), вплив на інтерпретацію результатів дослідження культури.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 22.04.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 24.04.2017 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати