МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ВАНКОМІЦИН

Група/призначення:  

Глікопептидний антибіотик. Покази: інфекції, спричинені чутливими до препарату гармпозитивними мікроорганізмами, стійкими до інших антимікробних препаратів.

Альтернативні назви / синоніми:

Ванкорус, ванколед, ванкомабол, едицин.

Діюча речовина: ванкоміцин.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про асоціацію препарату з вродженими вадами. Виробник отримав інформацію про використання ванкоміцину при вагітності без несприятливих наслідків.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження у щурів та кролів проводились з дозами до 200 та 120 мг/кг, відповідно. При цьому у щурів спостерігали токсичний вплив на материнський організм. У кролів відзначали зменшення ваги плодів при дозах вищих від тих, що призводили до материнської токсичності (80 мг/кг/день). Автори дійшли висновку, що ванкоміцин не є селективно ембріотоксичним у цих двох видів тварин.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомляється про випадок скорочення матки та кровотечу у невагітної жінки. Ванкоміцин проникає через плаценту людини in vitro в невеликій  кількості з досягненням концентрації у плода на рівні 10% від материнської.

У 1991 році описали фармакокінетику ванкоміцину у вагітної в терміні 26,5 тижнів. Продемонстровано акумуляцію препарату після дози 1 грам внутрішньовенно кожні 12 годин (15 мг/кг/дозу) в амніотичній рідині (1,02 мкг/мл на 1-й день та 9,2 мкг/мл на 13-й день). На момент пологів на 28 тижні рівень в пуповинній крові становив 3,65 мкг/мл (через 6 годин після максимальної концентрації у матері), тобто, 76% материнської концентрації. Концентрація препарату у немовляти через 3,25 годин після народження становила 2,45 мкг/мл, що свідчить про період напіввиведення 10 годин.

Повідомлення 2007 року інформує про введення одноразової внутрішньовенної дози 1 грам 13 неінфікованим жінкам перед запланованим кесаревим розтином. Повну дозу в 1 грам змогли ввести тільки 6 жінкам, оскільки спостерігалась реакція у 5 з 6 жінок, які отримували 60-хвилинну інфузію та у 3 з 8 жінок з 90-хвилинною інфузією у вигляді «синдрому червоної людини» («red man syndrome» – результат вивільнення гістаміну – свербіж, вкорочення дихання, головний біль, та в одному випадку гіпотензія). У всіх 7 немовлят були нормальними оцінка за шкалою Апгар та газовий склад крові. У зв’язку з ускладненнями не проводили запланованих інфузій через визначені інтервали перед пологами. Фактичний інтервал між останньою інфузією та забором зразку крові матері становив 26-509 хвилин, при цьому спостерігали чітку кореляцію між концентрацією препарату в материнській та пуповинній крові. Незважаючи на різний інтервал  всі 13 зразків пуповинної крові містили низьку кількість ванкоміцину (3-9,4 мкг/мл), але ця кількість визнається вищою за мінімальну інгібуючу концентрацію для стрептококу групи В.

Ванкоміцин використовувався перед пологами для профілактики підгострого бактеріального ендокардиту у жінки з пролапсом мітрального клапана та алергією на пеніцилін. За годину до вагінальних пологів ввели внутрішньовенно 1 грам препарату протягом 3 хвилин (рекомендований час інфузії становить 60 хвилин). Негайно після введення артеріальний тиск жінки знизився з 130/74 до 80/40 мм рт.ст. і відновився через 3 хвилини. Брадикардія у плода – 90 ударів на хвилину – тривала 4 хвилини. У новонародженого не спостерігали несприятливих наслідків, оцінка за шкалою Апгар становила 9 та 10 балів на 1-й і 5-й хвилинах, відповідно.

Повідомлення 1989 року наводить оцінку впливу ванкоміцину при багаторазовому введенні на слух та функцію нирок новонароджених. Проводилось лікування 10 наркозалежних жінок ванкоміцином внутрішньовенно (1 грам кожні 12 годин протягом, принаймні, 1-го тижня) з приводу підозрюваної або підтвердженої інфекції, спричиненої метицилін-резистентним золотистим стафілококом. 4 з 10 жінок одночасно отримували гентаміцин. Дві контрольні групи, жінки з яких не отримували антибіотиків, включали 10 немовлят від не наркозалежних матерів (група 2) та 10 новонароджених від наркозалежних жінок (група 3). Тестування слуху дітей проводилось при народженні та у віці 3 місяців життя, а азот сечовини крові та сироватковий креатинін визначались при народженні. Плацентарний трансфер ванкоміцину виявили в 2 пацієнток з рівнем у пуповинній крові 16,7 та 13,2 мкг/мл через 6 та 2,5 години після інфузії, відповідно. Відхилення в слуховому тесті при народженні виявлено у 6 немовлят (2 з основної групи (обидва без впливу гентаміцину), 3 з контрольної групи 2, 1 з контрольної групи 3). Дефект полягав у відсутності хвилі V при 40 дБ на одному вусі. Повторний тест у віці 3 місяців у 5 дітей не виявив відхилень, що вказувало на хибно-позитивні результати першого тесту. Щодо шостого немовляти (основна група) – тест був знову зміненим (відсутня відповідь) при 40 дБ (обидва вуха). Мама цієї дитини отримала 2 грами ванкоміцину після першої дози, яка призвела до низького рівня препарату в сироватці (<20 мкг/мл). Пік концентрації після подвійної дози склав 65,7 мкг/мл – потенційно токсичний рівень, якщо така концентрація утримується. При наступному обстеженні дитини запідозрили двобічне кондуктивне зниження слуху, радше, ніж сенсоневральне. У віці 12 місяців при тестуванні слуху відхилень не виявили. Функція нирок у всіх 30 дітей була нормальною

Застосування препарату під час вигодовування:

Ванкоміцин проникає до грудного молока. Так, у жінки, яка отримувала внутрішньовенну дозу 1 грам кожні 12 годин, принаймні, 1 тиждень, рівень в грудному молоці через 4 години після дози становив 12,7 мкг/мл. Цей рівень приблизно відповідає концентрації в сироватці матері при вагітності. Вплив препарату на немовля на грудному вигодовуванні невідомий. Ванкоміцин слабо абсорбується через непошкоджений шлунково-кишковий тракт, тому не очікується системного всмоктування. Однак, існують 3 потенційні проблеми для новонародженого: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна реакція), вплив на інтерпретацію результатів дослідження культури.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 22.04.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 24.04.2017 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1219

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information