Група/призначення: снодійні препарати.

Препарат за хімічною структурою подібний до талідоміду, але глютетиміду не притаманні тератогенні властивості останнього. Вилучений з фармацевтичного ринку США.

Альтернативні назви / синоніми: доріден.

Діюча речовина: глютетимід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення частоти вроджених вад розвитку при випадковому застосуванні глютетиміду вагітними. Досвід застосування при вагітності у людини дуже обмежений. У випадку необхідності призначення цієї групи препаратів вагітним перевагу слід надавати більш вивченим з них.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Одне дослідження повідомило про асоціацію між глютетимідом та вродженими вадами у мишей. Однак, інші дослідження не виявили підвищення частоти вроджених вад у мишей, щурів, кролів, хоча зазначили зростання частоти резорбцій. Антенатальний вплив на молодих щурів продемонстрував зміну результатів тестування (навчання і поведінка).

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутні повідомлення про вроджені вади розвитку у людини, пов’язані із застосуванням цього препарату.

Доступна інформація про 4 вагітності, включно з одним випадком спроби суїциду в І триместрі (глютетимід та інші препарати), при яких не було виявлено великих вроджених вад у новонароджених.

Інше повідомлення описало 23 вагітності зі спробою суїциду з використанням глютетиміду (в дозі, 17-кратній терапевтичній) з або без інших препаратів, з яких 7 (30,4%) закінчились втратою вагітності. У 16 народжених живими дітей (включно з впливом в І триместрі у 8 випадках) не відзначали істотного підвищення частоти вроджених вад і не спостерігали різниці когнітивного та поведінкового розвитку в порівнянні з сибсами.

У 2 випадках неонатальну токсичність та синдром відміни пояснили вживанням матерями глютетиміду. Симптоми у новонароджених проявились пригніченням дихання через 2 години після народження та гіпертонусом, тремором, невгамовним плачем, починаючи з 10 дня життя.

Застосування препарату під час вигодовування:

Глютетимід проникає до грудного молока в невеликій кількості. Виходячи з даних, отриманих від 13 жінок, немовля на грудному вигодовуванні отримає 0,1% одноразової материнської дози. Грудне вигодовування оцінили як безпечне у випадку короткотривалого використання препарату. Доступних даних недостатньо для остаточного висновку щодо сумісності глютетиміду з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 17.05.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.05.2020 р.

Група/призначення:

Протигрибковий препарат місцевого застосування. Це синтетичний препарат, похідне бензиламіну, з механізмом дії, подібним до протигрибкових препаратів класу аліламіну. Наноситься на шкіру у вигляді крему. Призначається для місцевого лікування дерматологічних інфекцій, висівкоподібного (різнобарвного) лишаю (Pityriasis versicolor, альтернативна назва Tinea versicolor).

Альтернативні назви / синоніми: ментакс, лотримин.

Діюча речовина: бутенафін.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання бутенафіну при вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, що підтверджується дуже низькою системною концентрацією препарату. Хоча на сьогодні неможливо краще оцінити ембріо/фетальний ризик, місцеве застосування бутенафіну не асоціюється з ризиком у вагітних.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів в період органогенезу добові підшкірні дози до 0,5 від максимальної рекомендованої для людини при лікуванні лишаю, виходячи з площі поверхні тіла, не були тератогенними. Пери- та постнатальне дослідження у щурів з використанням пероральних доз на рівні 2,5 від максимальної рекомендованої для людини не викликали залежних від лікування наслідків для постнатального виживання, розвитку покоління F1, наступного дозрівання і фертильності.

У кролів в період органогенезу добові пероральні дози, які у 16 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, не спричинили несприятливого впливу на плід.

Досліджень карциногенності не проводилось, а дослідження мутагенності і кластогенності були негативними. Не виявлено несприятливого впливу на фертильність самців і самок щурів на фоні добової підшкірної дози до 0,5 від максимальної рекомендованої для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

До системної циркуляції проникає невелика кількість бутенафіну. Після нанесення 6 і 20 грам протягом 14 днів середній пік концентрації в плазмі становив 1,4 і 5,0 нг/мл, відповідно. Двофазний період напіввиведення з плазми склав 35 і >150 годин, відповідно. Препарат метаболізується.

Невідомо, чи бутенафін проникає через плаценту. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають проникнення препарату до ембріону/плода, але в дуже малій кількості до системного кровоточу, тому це не буде клінічно значимим.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання бутенафіну в період грудного вигодовування у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення з плазми припускає екскрецію до грудного молока, але дужа мала кількість препарату, яка потрапила до системної циркуляції свідчить, що вплив на немовля на грудному вигодовуванні буде клінічно не значимим.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 11.05.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.05.2020 р.

Група/призначення:

Седативні препарати, барбітурати. Буталбітал – це барбітурат короткої дії, входить до складу ряду знеболювальних сумішей.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: буталбітал.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні дані припускають, що використання буталбіталу в І триместрі може асоціюватись з підвищеним ризиком мальформацій серцево-судинної системи. Більше того, подібно до інших барбітуратів, тривалий вплив в другій половині вагітності або високі дози перед пологами можуть викликати синдром відміни у новонародженого.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Велике проспективне дослідження охопило 112 пацієнток з впливом буталбіталу в І триместрі і не виявило асоціації з вродженими вадами. Однак, спостерігалась істотна асоціація між всіма барбітуратами і кардіоваскулярними вадами (32 виявлені/22,9 очікувані).

Повідомляється про виражений синдром відміни у новонародженого хлопчика, чия мама приймала 150 мг буталбіталу щодня протягом 2 останніх місяців вагітності у складі патентованої мікстури від головного болю (буталбіталу 50 мг, кофеїну 40 мг, ацетамінофену (парацетамол) 325 мг/в 1-й дозі). Немовля також зазнало впливу оксикодону, пентазоцину, ацетамінофену в І триместрі, але ці препарати відмінили перед початком лікування буталбіталом. Синдром відміни виник через 2 дні після народження. Синдром відміни барбітуратів включає гіперактивність, дратівливість, вазомоторну нестабільність, тремор. Після тривалої терапії матері барбітуратами у новонародженого виникає залежна від вітаміну К кровотеча.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 1124 новонароджених з впливом буталбіталу в І триместрі. Всього зареєстровано 53 (4,7%) великі вроджені вади при 45 очікуваних. Специфічні дані доступні для певних категорій вроджених вад, серед яких виявлено 1 полідактилію, 1 орофаціальну розщілину, 2 редукційні вади кінцівок, 2 гіпоспадії, 10 кардіоваскулярнтх вад. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом і вродженими вадами.

Дослідження випадок-контроль від американського національного дослідження з попередження вроджених вад розвитку (National Birth Defects Prevention Study) оцінило периконцепційне використання буталбіталу. Це 73 випадки основної групи і 15 контрольної. Використання буталбіталу асоціювалось зі статистично істотним підвищенням вроджених вад серцево-судинної системи, включно з тетрадою Фалло, стенозом легеневої артерії, вторинним дефектом міжпередсердної перетинки.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Препарат, ймовірно, проникає до грудного молока і в такому випадку седація новонародженого є потенційним наслідком.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 03.05.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.05.2020 р.

Група/призначення:

Міорелаксанти із периферичним механізмом дії. Ботулінічний токсин – основний фактор патогенності Clostridium botulinum, екзотоксин, який продукують вегетативні форми цієї бактерії, основний фактор патогенезу ботулізму.

В медицині використовується для лікування спастичної кривошиї, косоокості, блефароспазму. В косметології для спричинення тимчасового локального паралічу м’язів обличчя і розгладження зморшок. При внутрішньом’язовому введенні в рекомендованих дозах не очікується проникнення ботулотоксину до системного кровотоку.

Альтернативні назви / синоніми:

Ботокс, диспорт, ботулакс, ботулотоксин.

Діюча речовина:

Ботулінічний токсин типу А (від Clostridium botulinum).

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання при вагітності у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використання комерційного ботулінічного токсину типу А при вагітності описано в однієї жінки, а 4 інші жінки зазнали впливу токсину А дикого типу (за даними одного джерела). Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, але обмежений досвід використання у вагітних жінок не дозволяє краще оцінити ембріо-фетальний ризик. Однак комерційний і дикого типу токсини є аналогічними. Більше того, нижче наведені випадки свідчать про те, що як комерційний, так і дикий тип ботулотоксину не проникають через плаценту у людини. Крім того, наявність в системній циркуляції ботулотоксину типу А не очікується після внутрішньом’язового введення. Хоча безпечність комерційного токсину при вагітності потребує більш детального вивчення, ризик для ембріону/плода видається дуже низьким, якщо взагалі існує.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей, щурів, кролів. У мишей і щурів внутрішньом’язове введення в період органогенезу з’ясувало дозу, яка не викликала ефекту – 4 Од/кг. Дози 8 або 16 Од/кг асоціювались зі зниженням ваги тіла плодів та/або затримкою осифікації. Дози >8 Од/кг порушували фертильність у самок щурів, змінюючи естральний цикл. У кролів внутрішньом’язові дози 0,125 Од/кг/день на 6-18 дні вагітності або 2 Од/кг/день на 6-13 дні вагітності призводили до вираженої материнської токсичності, абортів, мальформацій у плодів. Вищі дози спричиняли смертність матерів. Дослідження 1965 року надало непрямі докази того, що ботулотоксин типу А проникає через плаценту у вагітних мишей, не зважаючи на дуже високу молекулярну вагу.

Інформація щодо впливу на плід:

Ботулотоксин типу А виготовляється шляхом ферментації анаеробної бактерії Clostridium botulinum типу А. Одна одиниця комерційного препарату відповідає розрахованій середній інтраперитонеальній летальній дозі (LD50) для миші. Ботулотоксин типу А спричиняє параліч, зв’язуючись з сайт-акцептором закінчень мотонейронів, проникаючи в них і пригнічуючи вивільнення ацетилхоліну. Після внутрішньом’язового введення токсин не проникає до системної циркуляції.

Невідомо, чи ботулотоксин типу А проникає через плаценту у людини. Це великий білок з дуже великою молекулярною вагою, тому не очікується проникнення до системної циркуляції. Більше того, нижче наведені повідомлення надають непрямі докази відсутності плацентарного трансферу в клінічно значимій кількості.
У 2014 році повідомили про перший випадок використання комерційного ботулотоксину типу А при вагітності у людини – для профілактики мігрені. 26-річна жінка завагітніла через 10 місяців після початку введення препарату і це продовжувалось до моменту діагностування вагітності. Незважаючи на прийом прометазину, метоклопраміду, мідрину (комбінований препарат: ацетамінофен, ізометеп), фіоріцету (комбінований препарат: ацетамінофен, бутальбітал, кофеїн), ацетамінофену (парацетамол)/кодеїну з приводу мігрені головний біль виникав кілька разів на тиждень. Ін’єкції ботулотоксину типу А відновили на 18 тижні вагітності (всього 71 одиниця) з майже повною ремісією мігрені. На 39 тижні проведено плановий кесаревий розтин, оцінка за шкалою Апгар немовляти становила 1 і 9 балів на 1-й та 5-й хвилинах, відповідно, м’язові рухи були енергійними. Згідно з записами педіатра в медичній картці у віці 6 років дитина мала нормальний нейром’язовий та когнітивний розвиток.

Інше джерело повідомляє про проспективне спостереження за 137 вагітностями з впливом ботулотоксину А, які закінчились з наступними результатами: 110 народжених живими дітей, 1 велика вроджена вада, 2 малі аномалії, 1 ускладнення в пологах.

У дослідженні in vitro ботулотоксин типу А продемонстрував пригнічення або повну зупинку активності міометрію. На думку дослідників токсин може використовуватись для попередження передчасних пологів після внутрішньоутробного оперативного втручання у плодів. Більше того, такі ефекти були потенційно зворотними.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Оскільки не очікується проникнення токсину до системної циркуляції, він не буде проникати до грудного молока. Тому ризик для немовляти на грудному вигодовуванні близький до нуля.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Ботокс інколи використовується в урології для лікування клемастеричних спазмів. Дослідження у щурів з впливом високих доз аналогічним шляхом припустило вплив на структуру і функцію яєчок, проте клінічне значення цих знахідок не відоме.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 02.05.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.05.2020 р.

Ботулізм – це гостре токсико-інфекційне захворювання, зумовлене токсином Clostridium botulinum. Хвороба характеризується міоплегією та офтальмоплегією, парезом кишечника, розладами вегетативної іннервації, при тяжкому перебігу — бульбарним синдромом і гострою дихальною недостатністю.

Ботулінічний токсин – основний фактор патогенності Clostridium botulinum, екзотоксин, який продукують вегетативні форми цієї бактерії, основний фактор патогенезу ботулізму.

Альтернативні назви / синоніми:

Ботулізм, ботулізм при вагітності.

Вплив під час вагітності (короткий висновок):

Ботулізм при вагітності не асоціювався з трансфером ботулінічного токсину до плоду.

Інформація щодо впливу на плід:

Перше повідомлення про ботулізм у вагітної з’явилось у 1975 році. 32-річна жінка потребувала допоміжної вентиляції. В сироватці було виявлено ботулінічний токсин типу А, лікування включало тривалентний ботулінічний антитоксин, але без особливого успіху. Частота серцевих скорочень плода становила 140-160 ударів на хвилину. На 5 день захворювання в стрімких пологах народився хлопчик вагою 1538 грам, з ціанозом і неглибоким диханням. В сироватці немовляти через 4 години після народження не виявили ботулінічного токсину. Дитина перебувала у лікарні 42 дні, за цей час лікувалась з приводу аспіраційної пневмонії, анемії, судом, внутрішньошлуночкових крововиливів. Через декілька місяців розвинулась гідроцефалія, яка спонтанно зникла. У віці 20 місяців хлопчик був майже сліпим (ймовірно, атрофія зорових нервів) і мав затримку розвитку. Стан дитини пояснили гіпоксією, стрімкими пологами, внутрішньошлуночковими крововиливами.

У 1996 році повідомили про 37-річну жінку на 23 тижні вагітності, в якої виник ботулізм від вживання зеленої квасолі домашнього приготування (консервованої). ЇЇ стан потребував допоміжної вентиляції через майже повний параліч. На піку захворювання єдиними рухами її тіла були рухи плода. Незважаючи на лікування ботулінічним антитоксином, була потреба у трахеотомії і вентиляції протягом 2 місяців. Протягом 3-місячного перебування в лікарні повторні спостереження виявляли нормальний розвиток плода. Через 4 місяці після початку захворювання народилась нормальна дитина (детальнішої інформації не має).

Інше повідомлення 1996 року описало 24-річну корінну жительку Аляски, яка у терміні 16 тижнів вагітності отруїлась, вживаючи ферментовану білу рибу. Ботулінічний токсин типу А та типу Е були висіяні в калі, а типу Е – також і в рибі. При ультразвуковому дослідженні виявлено нормальні рухи та дихання. Терапія включала тривалентний ботулінічний антитоксин, в результаті чого жінка швидко одужала. На 42 тижні в спонтанних пологах народився здоровий хлопчик вагою 4300 грам. Дитина нормально розвивалась протягом першого року життя.

Рев’ю 2017 року містить інформацію про 12 випадків ботулізму при вагітності, 6 немовлят народились передчасно.

Повідомляється про народження здорових немовлят у жінок, які перенесли ботулізм. В одному випадку пологи відбулися на 34 тижні внаслідок відшарування плаценти через 5 днів після початку захворювання. Відсутність в сироватці новонародженого концентрації ботулінічного токсину понад поріг визначення припускає, що токсин не проникає через плаценту, хоча деталі цього процесу не вивчались.

Додатковий випадок інформував про рановий ботулізм у жінки із героїновою залежністю (героїн), яка народила на 34 тижні, а новонароджена дитина потребувала інтенсивної допомоги. Проте невідомо, чи стан дитини був обумовлений ботулізмом, недоношеністю або наркотичною залежністю матері.

Повідомлення 2006 року від британських клініцистів описало виникнення ботулізму у жінки на 36 тижні вагітності. Немовля, народжене в індукованих пологах, не мало ознак ботулізму.

Вплив під час вигодовування:

Повідомляється про жінку, яка захворіла на ботулізм, годуючи грудним молоко 8-місячну дитину. В грудному молоці не виявлено збудника аботоксину і жінка продовжила вигодовування, перебуваючи в лікарні без побічних ефектів у немовляти.

Доступна інформація про продовження грудного вигодовування 20 жінками в період лікування ботулотоксином без несприятливих наслідків у немовлят.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 03.05.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.05.2020 р.

Група/призначення:

Протипухлинний препарат, аналог гонадотропін-релізинг гормону. Це агоніст гонадотропін-релізинг гормону, який використовується в лікуванні ендометріозу і раку простати. Препарат також використовується в протоколі стимуляції яєчників для екстракорпорального запліднення.

Альтернативні назви / синоніми:

Профакт, рецептал, супрекур, супрефакт.

Діюча речовина: бусерелін.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні покази для призначення при вагітності.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин та досвіду застосування у людини, випадковий прийом бусереліну в період вагітності не підвищує ризику вроджених вад розвитку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження у вагітних мишей не продемонстрували підвищення частоти великих вроджених вад в дозах до 10 мг/кг/день, хоча на фоні дози 1 мкг/кг/день спостерігали підвищення частоти скелетних варіацій та тривалості пологів і підвищення частоти мертвонароджень. Вплив при лактації не призводив до несприятливих наслідків. Лікування вагітних кролів викликало підвищення частоти резорбцій на фоні дози 1 мкг/кг/день або вищих, але не підвищення частоти вроджених вад. Призначення 100 мкг бусереліну мавпам на ранніх термінах вагітності, а далі 2,5 мкг/годину протягом 11 днів не впливало на результати вагітності. У щурів використання бусереліну при фертилізації in vitro не спричиняло підвищення частоти мальформацій.

Інформація щодо впливу на плід:

Доступна інформація про понад 200 вагітностей з впливом бусереліну на ранніх термінах. Не відзначено підвищення частоти вроджених вад загалом. Частота спонтанних абортів та ектопічних вагітностей була на очікуваному рівні.

Повідомлення 1991 року описало комбінацію дефекту передньої черевної стінки, дефекту нервової трубки, аномалій кінцівок у плода, мама якого лікувалась різними препаратами, включно з бусереліном в процедурі екстракорпорального дослідження. Цей випадок не встановив причинно-наслідкового зв’язку між бусереліном і аномаліями в плоду.

Застосування препарату під час вигодовування:

При введенні новонародженому хлопчику 35 мг бусереліну перорально разом з грудним молоком відзначали невелике транзиторне підвищення лютеїнізуючого гормону в сечі, що припускає пероральну активність в цій віковій групі. Відсутня інформація про можливі несприятливі наслідки бусуруліну в немовлят на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Аналоги гонадотропін-релізинг гормону тимчасово даун-регулюють рецептор цього гормону в гіпофізі, що призводить до гіпогонадизму у чоловіків і жінок. У чоловіків, лікованих з приводу раку простати гістологія яєчок нормалізувалась після припинення лікування бусереліном.

Аналог гонадотропін-релізинг гормону використовується для пригнічення функції яєчок під час хіміотерапії у спробі упередити передчасну недостатність яєчників. Мета-аналіз припустив, що таке лікування може успішно попередити недостатність яєчників, але терапія аналогом гонадотропін-релізинг гормону не покращує показників вагітності після лікування.

Проаналізовано ризик при випадковій вагітності у жінок при використанні аналогу гонадотропін-релізинг гормону в протоколі екстракорпорального запліднення. У 2670 циклах завагітніли 25 жінок (0,9% циклів), з них 3 завершились до клінічними абортами (12%), 22 народженням живих дітей. Порівняння цих та інших опублікованих даних припустило, що призначення цих препаратів в лютеїнові фазі не впливають несприятливо на результати вагітностей.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Cahill DJ, Fountain SA, Fox R, Fleming CF, Brinsden PR, Hull MG. Outcome of inadvertent administration of a gonadotrophin-releasing hormone agonist (buserelin) in early pregnancy. Hum Reprod. 1994 Jul;9(7):1243-6. PubMed PMID: 7962425.

Адаптовано 27.04.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 28.04.2020 р.

Група/призначення:

Анксіолітики, похідні бензодіазепіну.

Альтернативні назви / синоніми: лексоміл, лексотан.

Діюча речовина: бромазепам.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання в експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин лікування бромазепамом при вагітності не передбачає підвищення ризику вроджених вад. Повідомляється про одне дослідження у людини, яке асоціювало цей препарат з дефектами сечової системи. При використанні на пізніх термінах вагітності можливий розвиток синдрому відміни у новонародженого. При вагітності перевагу слід надавати краще вивченим препаратам, наприклад, лоразепаму чи клоназепаму.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Результати тестування надані японськими вченими. Вони не продемонстрували несприятливих наслідків для фертильності чи успішності вагітності у самців і самок щурів, які отримали дозу до 40 мг/кг/день. У потомства щурів після впливу дози до 30 мг/кг/день не відзначали тератогенних наслідків, а у потомства кролів – після дози до 40 мг/кг/день. У кролів в період вагітності і лактації на фоні доз до 30 мг/кг/день спостерігали зменшення ваги дитинчат і підвищення частоти перинатальної смертності, що асоціювалось з седацією у матерів.

Інформація щодо впливу на плід:

Одне дослідження, результати якого були повідомлені в абстракті, виявило асоціацію між використанням матір’ю бромазепаму і аномаліями сечової системи, наданими до реєстру новонароджених. Ця асоціація базувалась, виходячи тільки з 5 випадків, тому підтвердження було б важливим. Як і з іншими бензодіазепінами симптоми відміни повідомлені в одного новонародженого, чию маму лікували бромазепамом та іншими препаратами в ІІІ триместрі.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Дослідження фертильності не проводились, хоча японська група вчених повідомила про успіх при використанні бромазепаму для лікування чоловіків з психологічною імпотенцією.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 21.04.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.04.2020 р.

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, інгібітор протеасом*.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: бортезоміб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використування бортезомібу при вагітності у людини. Препарат викликав токсичний вплив на розвиток (затримка розвитку і загибель) на фоні дози, яка становить половину від клінічної дози 1,3 мг/м², виходячи з площі поверхні тіла в одного з двох видів тварин. Оскільки рекомендована доза призначається на кілька тижнів, використання при вагітності може призвести до тривалого впливу цього цитотоксичного агенту на ембріон/плід.

Виробник рекомендує використовувати надійні методи контрацепції у випадку лікування бортезомібом. Найкращою рекомендацією є уникнення лікування при вагітності. Однак, якщо стан жінки потребує лікування при вагітності, рішення приймається індивідуально і жінку слід попереджати про потенційний ризик для ембріону/плоду.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження  проводились у щурів і кролів. Не спостерігали тератогенності на фоні найвищих доз, тестованих в період органогенезу у щурів і кролів; ці дози становили 0,5 від рекомендованої для людини. Однак, у кролів найвищі дози в період органогенезу, призводили до істотних постімплантаційних втрат і зменшення числа живих плодів, як і істотного зниження ваги живих плодів. Дослідження карциногенності не проводились. Препарат не був генотоксичним в різних тестах, але продемонстрував кластогенну активність в одному тесті. Хоча дослідження фертильності не проводились, 6-місячні дослідження загальної токсичності у щурів виявили дегенеративні зміни в яєчниках і яєчках, на фоні доз, яка становила ¼ та на рівні клінічної дози, відповідно.

Інформація щодо впливу на плід:

Це цитотоксичний антинеопластичний препарат, який вводиться внутрішньовенно болюсним** введенням, Препарат цього ж класу – карфілзоміб.

Призначається для лікування пацієнтів з множинною мієломою, які до того отримували, принаймні, одну попередню терапію. Середній період напіввиведення після першої дози коливався від 9 до 15 годин, але повністю не визначений у пацієнтів з множинною мієломою. Період зв’язування з білками плазми є помірним (біля 83%). Бортезоміб метаболізується до неактивних метаболітів, але рівень метаболітів у плазмі через 10 і 30 хвилин після дози був низьким в порівнянні з показником по основній сполуці.

Невідомо, чи бортезоміб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, довгий період напіввиведення, помірне зв’язування з білками плазми та відсутність швидкого метаболізму припускають трансфер до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання бортезомібу в період лактації у людини. Невідомо, чи препарат проникає до грудного молока. Молекулярна вага, довгий період напіввиведення, помірне зв’язування з білками плазми та відсутність швидкого метаболізму припускають екскрецію до грудного молока. Наслідки впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі, як і пероральна біодоступність. Однак, оскільки препарат є цитотоксичним, найкращою рекомендацією є уникнення грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату дегенеративні дефекти спостерігали в яєчниках щурів при дозі 0,3 мг/м² і вищих і в яєчках при дозі 1,2 мг/м². Кластогенна активність спостерігалась у китайських хом’ячків при впливі in vitro на клітини яєчників з і без метаболічної активації. При лікуванні самців мишей віком 35 днів протягом 11 днів бортезомібом в дозі 1 мг/день внутрішньоперитонеально (кожний 3-4 дні) відзначали гістологічне ураження яєчок після лікування і погіршення на 45 день. Концентрація тестостерону підвищувалась через 2 дні після лікування, фолікулостимулюючого гормону залишалась підвищеною через 45 днів і 6 місяців. Гістологічні ознаки ураження і зменшення кількості сперматозоїдів це утримувались через 6 місяців, але у спарених тварин не було порушення фертильності і дитинчата розвивались нормально.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 21.04.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.04.2020 р.

Група/призначення: парасимпатолітики.

Альтернативні назви / синоніми: когентин.

Діюча речовина: бензотропін.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Одне наглядове дослідження виявило можливу асоціацію між бензотропіном і кардіоваскулярними ефектами, але це потребує підтвердження. В двох новонароджених бензотропін асоціювався з паралітичною кишковою непрохідністю, правда, вони також зазнали впливу інших антихолінергічних препаратів.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Бензотропін – антихолінергічний препарат, структурно близький до атропіну. Йому також притаманна антигістамінна активність. Велике проспективне дослідження охопило 2323 пацієнток з впливом препаратів цієї групи в І триместрі вагітності, в 4 випадках це був бензотропін. Виявлено можливу асоціацію між групою в цілому і малими аномаліями.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 84 новонароджених з впливом бензотропіну в І триместрі. Всього виявлено 4 (4,8%) великих вроджених вад при 3 очікуваних, включно з трьома кардіоваскулярними вадами (очікувана 1). Виходячи з малої кількості впливу було припущено можливу асоціацію з кардіоваскулярними дефектами.

Паралітичну кишкову непрохідність спостерігали у двох новонароджених з впливом хлорпромазину і бензотропіну перед пологами. В одного з цих немовлят інший антихолінергічний препарат міг відіграти роль у виникненні такого ефекту (доксепін). Синдром малої лівої кишки (mall left colon syndrome) характеризувався зниженням моторики кишечника, вздуттям живота, блювотою, непрохідністю меконію. Стан швидко покращився після клізми з діатризоатом.

У 2008 році повідомили про 25-річну вагітну, яка з приводу біполярного розладу лікувалась літію карбонатом (500 мг двічі на день), галоперидолом (5 мг двічі на день) і бензотропіном (2 мг двічі на день). Вагітність проходила без ускладнень до останніх двох тижнів, коли вона почала втрачати вагу і розвинулась гіпертензія. У терміні 39 тижнів шляхом кесаревого розтину народився хлопчик вагою 2500 кг з оцінкою за шкалою Апгар 9 і 10 балів на 1-й і 5-й хвилинах, відповідно. Вага новонародженого і плацента були нижчими від середнього показника в популяції. Крім того, концентрація в плазмі матері фосфатидилхоліну і вільного холіну також були нижчими від середнього популяційного показника для ІІІ триместру. Оскільки ці поживні речовини дуже важливі при вагітності, автори висловили припущення, що один з препаратів, швидше всього, літій, став причиною зменшення ваги новонародженого і плаценти.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання бензотропіну при лактації у людини. Однак, препарати цього класу є, ймовірно, сумісними з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 21.04.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 21.04.2020 р.

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, інгібітор протеасом*.

Інший препарат цієї групи – бортезоміб.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: карфілзоміб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання карфілзомібу при вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик, але відсутність досвіду застосування при вагітності у людини не дозволяють оцінити ембріо/фетальний ризик.

Виробник стверджує, що препарат може спричиняти шкоду плоду, виходячи з механізму дії і знахідок у тварин.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. Не відзначали тератогенності у щурів на фоні доз 0,5-2 мг/кг/день в період органогенезу. У вагітних кролів дози, на ≥20% вищі від рекомендованих для людини дозу 27 мг/м², виходячи з площі поверхні тіла, призводили до підвищення преімплантаційних втрат. Токсична для матерів доза (40% від рекомендованої для людини) викликала ранні резорбції, постімплантаційні втрати і зниження ваги плодів. Карциногенні дослідження з карфілзомібом не проводились. Препарат не був мутагенним в одному дослідженні, але кластогенні ефекти спостерігали в одному з двох досліджень. Хоча фертильність не вивчалась, вплив на репродуктивні органи відзначали протягом 28-денного дослідження з повторними дозами у щурів і мавп або при тривалих дослідженнях токсичності протягом 6 і 9 місяців.

Інформація щодо впливу на плід:

Це антинеопластичний препарат, який вводиться внутрішньовенно два послідовні дні кожного тижня 3 тижні з 12-денною перервою між циклами.

Призначається для лікування пацієнтів з множинною мієломою, які до того отримували, принаймні, дві попередні терапії, включно з бортезомібом і імуномодуляторами та продемонстрували прогресування протягом 60 днів після закінчення попереднього лікування. Зв’язування з білками плазми становить 97%, період напіввиведення основної сполуки – ≤1 години.

Невідомо, чи карфілзоміб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає такий трансфер, але швидкий метаболізм до неактивних метаболітів, високий рівень зв’язування з білками, короткий період напіввиведення обмежуватимуть вилив на плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання карфілзомібу в період лактації у людини. Невідомо, чи препарат проникає до грудного молока. Молекулярна вага припускає такий трансфер, але швидкий метаболізм до неактивних метаболітів, високий рівень зв’язування з білками, короткий період напіввиведення обмежуватимуть вплив на немовля на грудному вигодовуванні. Наслідки впливу на дитину на грудному вигодовуванні невідомі. Найчастішими несприятливими ефектами у дорослих є втома, анемія, нудота, тромбоцитопенія, задишка, діарея, лихоманка. Якщо жінка годує, отримуючи таке лікування, дитину слід моніторувати на предмет таких ефектів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 21.04.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 21.04.2020 р.