ОКСИКОДОН

Опубліковано: 10/02/2016.
Оновлено: 09/10/2017.

Група/призначення:

Наркотичний анальгетик, агоніст.

Хімічно близький до іншого наркотичного анальгетику кодеїну.

Наркотичні (опіоїдні) анальгетики – це лікарські засоби природного (рослинного і тваринного), напівсинтетичного і синтетичного походження, що мають значний болезаспокійливий ефект з переважним впливом на ЦНС, а також здатність викликати психічну і фізичну залежність (наркоманію).

За типом впливу на опіоїдні рецептори поділяються на 3 групи:

Агоністи (морфін, метадон, фентаніл, тримеперидин (промедол – близький до меперидину), меперидин).
Агоністи-антагоністи (буторфанол, бупренорфін, пентазоцин, трамадол).
Антагоністи (налоксон, налтрексон).

Агоністи та агоністи-антагоністи використовують в якості анальгетиків, а антагоністи – при отруєнні морфіноподібними препаратами.

Альтернативні назви / синоніми: оксиконтин.

Діюча речовина: оксикодон.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

При одному ретроспективному дослідженні виявлено асоціацію зі стенозом клапана легеневої артерії. При тривалому використанні та вживанні перед пологами може виникати синдром відміни або пригнічення дихання у новонародженого.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Проводились репродуктивні дослідження у щурів та кролів в дозах, які в 4 та 60 разів перевищують рекомендовану для людини – 120 мг/день для дорослого вагою 60 кг (0,7 та 19 від рекомендованої для людини виходячи з площі поверхні тіла, відповідно). При цьому не виявлено несприятливих наслідків у плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, у 8 випадках приймався оксикодон в І триместрі. Не виявлено асоціації з великими та малими вродженими вадами.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 281 новонародженого, з впливом оксикодону в І триместрі вагітності. Зареєстровано 13 (4,6%) великих вроджених вад при очікуваних 12. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 3/3 вроджені вади серцево-судинної системи, 0/0 полідактилія, 0/0 розщілина хребта, 0/0 розщілина обличчя, 0/0 редукційна вада кінцівки, 1/1 гіпоспадія. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом та вродженими вадами.

У 1996 році повідомлено результати досліджень з порівняння використання оксикодону (N=78) та гідрокодону (N=40; наркотичний анальгетик, протикашльовий засіб) в І триместрі для зняття післяопераційного болю, інших видів болю, лікування інфекції верхніх дихальних шляхів та групи вагітних з подібними станами, де призначили кодеїн. Вроджені вади виявили у 6 немовлят (5,1%) з групи оксикодону та гідрокодону (співвідношення шансів 2,61, 95% ДІ 0,6-11,5, р=0,13).

Повідомляється про 26-річну жінку, яка лікувалась від хронічного болю та депресії наступними препаратами: оксикодоном (60 мг/день), кветіапіном (400 мг/день; атиповий антипсихотичний препарат), флуоксетином (40 мг/день; антидепресант, інгібітор зворотного захоплення серотоніну) протягом вагітності. Жінка народила у терміні 37 тижнів нормального хлопчика вагою 3400 грам (50-й перцентиль) і продовжила прийом цих препаратів в період лактації. У віці 3 місяців вага новонародженого була 5600 грам (25-й перцентиль), але показники скринінг-тесту Денвера (Denver Developmental Screening Test) відповідали віку.

Серед дітей 78 жінок, які звернулись до тератологічної інформаційної служби через прийом оксикодону в І триместрі, не виявлено підвищення частоти вроджених вад.

Американське національне дослідження щодо профілактики вроджених вад (National Birth Defects Prevention Study) повідомило про зростання частоти стенозу клапану легеневої артерії при вживанні жінкою гідрокодону в І триместрі. Ризик визначено на основі 8 випадків. Обмеженням цього дослідження є збір інформації від матерів через 3 роки, що могло призвести до помилок.

Фінське дослідження 2012 року із залученням 15 породіль визначало концентрацію оксикодону в плазмі пуповини і виявило, що вона є порівняльною до материнської плазми. Призначення оксикодону перед пологами може призводити до пригнічення дихання у новонародженого. При тривалому вживанні опіоїдів може виникати залежність у матері та дитини. У немовляти синдром відміни проявляється тремором, знервованістю, діареєю, поганим апетитом. Ці ознаки опіоїдної залежності спостерігали у дітей, народжених матерями без залежності від опіоїдів, які отримували кодеїнвмісні препарати за кілька днів до пологів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Оксикодон проникає в грудне молоко.

Повідомляється про 6 жінок в період лактації, які отримували оксикодон в комбінації з ацетоамінофеном (парацетамолом, анальгетик-антипіретик) – 1-2 капсули кожні 4-7 годин. Пік концентрації препарату в молоці зафіксували через 1,5-2 години після першої дози. Середнє співвідношення молоко-плазма склало 3,4. У дітей не виявляли несприятливих наслідків.

Частота повідомлень матерів про ознаки пригнічення центральної нервової системи була 20,1% серед 139 жінок, що приймали оксикодон, що є значно вищою в порівнянні з 16,7% у немовлят 210 матерів, як отримували кодеїн. Млявість у немовлят, чиї мами приймали оксикодон в період лактації пов’язана з тривалістю прийому, тривалістю та частотою грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 18.01.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Мистецтво	Навчання
Інформація	Information