Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЦИНК

Група /призначення: хімічний елемент.

Цинк є одним з найважливіших елементів для життєдіяльності людини. Він міститься в морепродуктах (особливо устрицях), м’ясі, цільному зерні, горіхах та бобових.

Таблетки від кашлю містять близько 13 мг цинку, оскільки глюконат цинку зменшує  симптоми та важкість простуди. Наприклад, зікам є запатентованим препаратом проти простуди, в якому активним компонентом є цинк. Фіксодент – це фіксатор зубних протезів, який містить цинк.

Можливе отруєння їжею з великою кількістю солей цинку. Як правило, такий вплив цинку може бути результатом неналежного зберігання кислотної їжі або рідини в оцинкованих банках чи відрах, коли кислота розчиняє металевий цинк покриття.

Альтернативні назви/синоніми: 

Зікам, цинку бромід, цинку фосфат, цинку глюконат,  цинку хлорид, цинку сульфат, цинкіт.

Діюча речовина: цинк.
Рекомендації при вагітності:

Сумісний, рекомендована щоденна норма для вагітних 11 мг.

Рекомендації при лактації:  

Сумісний, рекомендована щоденна норма для жінок в період лактації 12 мг.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Хоча несприятливий вплив на результат вагітності був асоційований з високим та низьким вмістом цинку в тканинах або концентрацією в крові, роль надмірного споживання цинку в утворенні аномалій не була визначена.

Доза 225 мг цинку сульфату може викликати нудоту, а великі дози – черевний біль, діарею, шок, колапс, можливо смерть.

Рекомендована щоденна норма для вагітних та жінок в період лактації 11 та 12 мг, відповідно.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Деякі експериментальні дослідження у тварин виявили, що вплив на вагітність високого рівня з дієтою цинку або цинкових добавок був асоційований з дефектами скелету та порушенням репродуктивної продуктивності у мишей та щурів, екзенцефалією в хом’яків та зростанням випадків вроджених вад розвитку у щурів.

Однак інше дослідження показало, що хоча високі дієтичні рівні цинку сульфату понизили рівень запліднення у щурів, не було несприятливих ефектів лікування на ріст та розвиток плода.

Внутрішньовенне застосування цинку на восьмий день вагітності не підвищив частоту вад розвитку у хом’яків. Експериментальні дослідження на тваринах повідомили про несприятливий вплив дефіциту цинку на репродукцію самок та самців, розвиток і поведінку потомства.

Дві групи дослідників опублікували дані від експериментальних тварин на підтвердження їхньої гіпотези, що певний вплив, який спричинив токсичність розвитку, включав 2-етилгексанову кислоту, 2-етилгексанол, вальпроєву кислоту та діетилгексилфталат (DEHP), які діяли, частково впливаючи на метаболізм цинку в ембріонів.

Інформація щодо впливу на плід:

В зразках пуповинної крові 9 новонароджених з аненцефалією та 3 новонароджених із спинномозковою килою виявлено підвищену концентрацію цинку, але концентрація у матерів була в нормі. Невідомо, чи аномальна концентрація цинку у доношених новонароджених з дефектами нервової трубки могла відігравати роль у спричиненні дефектів або це просто відображає фізіологічні аномалії, які супроводжують ці вади розвитку. Інші повідомлення стосовно людини також припускали зв’язок між підвищеним рівнем цинку у матерів та дефектом нервової трубки у потомства.

При 12 вагітностях з відкритим дефектом нервової трубки та 1 з гастрошизисом виявлено підвищений рівень цинку в амніотичній рідині. Ці знахідки передбачаються через витік цинк-зв’язуючого білку в амніотичну рідину

Інше дослідження надало інформацію про концентрацію цинку в сироватці, яка була вищою в групі 69 вагітних жінок з пренатально підтвердженим дефектом нервової трубки у плодів в порівнянні з контрольною групою з 592 жінок. Зниження концентрації цинку в сироватці та в лейкоцитах відзначали у жінок, які мали плоди з дефектами нервової трубки. Парадоксально, але в цих жінок був підвищений рівень  цинку у волоссі та нігтях. Ці знахідки розцінювались як можливі докази аномальної секверстації цинку в цих тканинах матері з наступною втратою цинку в концептусі.

Було припущено, що вторинним ефектом дефіциту цинку є зниження поглинання фолатів та їх дефіцит з наступним підвищенням ризику дефектів нервової трубки (фолієва кислота).

Деякі дослідники не знайшли асоціації між концентрацією цинку та частотою дефектів нервової трубки.

Два дослідження випадок-контроль виявили зв’язок між низькою концентрацією цинку у матерів та розщілиною піднебіння. Одне з цих досліджень виявило двократне підвищення ризику розщілини губи/піднебіння при низькому рівні цинку в еритроцитах.

Інше дослідження проаналізувало концентрацію цинку в крові жінок на Філіппінах в середньому через 5 років після пологів та знайшло співвідношення шансів найвищого квартиля в порівнянні до найнижчого квартилю цинку в плазмі 0,26 (95% ДІ 0,10-0,70), що відповідає 4-кратному зростанню ризику, асоційованому з низьким цинком в плазмі матерів. В наступному дослідженні ця група дослідників не знайшла асоціації між вмістом цинку в плазмі матерів та ризиком розщілин  при дослідженні популяції США.

Клінічні повідомлення про дефіцит цинку в людини зустрічаються рідко.

Деякі дослідники припускають, що цинк в харчових добавках може відігравати особливо важливу роль в індукованій діабетом тератогенності, що спостерігалось у щурів.

Можливе співвідношення між аномально низькою концентрацією цинку та гіпертонією протягом вагітності або ж передчасним розривом мембран на пізніх строках також припускається.

Огляд сучасного розуміння гомеостазу цинку під час вагітності та лактації був опублікований у 2012 році. Рівень цинку в плазмі за нормальних умов зменшується протягом вагітності; однак, значимість цього спаду як індикатора дефіциту цинку в тканинах не є загальноприйнятою. Деякі дослідники припустили, що зниження цинку в плазмі протягом вагітності радше відображає зміни у розповсюдженні цинку по всьому тілу, аніж свідчить про абсолютний дефіцит. Ця думка була підтримана даними, які показують, що призначення добавок цинку вагітним жінкам істотно не підвищує концентрацію цинку в плазмі чи покращує результат вагітності.

Інші дослідження повідомили про підвищення ваги тіла та окружності голови у новонароджених, чиї матері приймали добавки цинку під час вагітності.

В когортному дослідженні 476 жінок низька концентрація цинку в сироватці (між 7 та 12 мкМ) була пов’язана з випадками  низької ваги новонароджених. Ці дослідники запропонували, що існує межа (поріг) концентрації цинку в матерів, нижче якого значно зростає частота малої ваги при народженні. Інші фактори, які можуть корелювати з концентрацією цинку в сироватці, включаючи гіпоальбумінемію, можна буде дослідити в майбутніх дослідженням, щоб оцінити цю гіпотезу.

Жінки з індукованою вагітністю гіпертонією мали нижчу концентрацію в сироватці цинку, магнію та кальцію ніж вагітні з нормальним кров’яним тиском.

Cochrane*-аналіз 2012 року 20 вибіркових контрольних досліджень щодо цинкових добавок, які залучили 15000 вагітностей виявив 14 % зменшення передчасних пологів, але не виявив впливу на вагу, гіпертонію у матерів або інші несприятливі результати вагітностей. Так як зменшення частоти передчасних пологів відбувалось насамперед у жінок з низьким доходом, дослідники відчули, що асоціація з передчасним народженням відображала загальний недостатній нутрітивний рівень.

*Cochrane – це глобальна незалежна мережа практикуючих лікарів, дослідників, захисників пацієнтів, яка видає систематично свої аналізи з різних питань.

В 2015 році популяційне когортне дослідження з Китаю зауважило, що низька концентрація цинку в матерів протягом вагітності була асоційована з ризиком затримки розвитку плоду та низькою вагою при народженні та обернено асоційована з ризиком передчасного народження.

Комерційне просування добавок цинку протягом вагітності занепокоїло деяких оглядачів, так як популярність та увага сфокусована на цинкових добавках може призвести до випадків надмірного споживання цинку при вагітності. Рутинне споживання добавок цинку під час вагітності піддалося критиці як непотрібне.

Біодоступність дієтичного цинку істотно обмежена фітиновою кислотою та клітковиною в зернах, бобовими та картоплею. Дефіцит цинку в деяких країнах Близького Сходу відносять до дієт з високим вмістом фітинової кислоти, але клінічне значення цього або інших харчових факторів в біодоступності цинку є спірним. Хоча застосування добавок заліза може також понизити біодоступність дієтичного цинку, використання добавок заліза протягом вагітності не було асоційоване з клінічно значимим дефіцитом цинку.

При дослідженні в Єгипті здоровим вагітним жінкам до 16 тижнів вагітності з низьким рівнем цинку в сироватці призначали добавки цинку (30 мг сульфату цинку) з або без додавання мультивітамінів.

Добавки цинку самостійно або в комбінації з мультивітамінами зменшували ускладнення в другій та третій стадії пологів. Відсоток мертвонароджених та передчасно народжених був нижчим в обох групах, які приймали добавки цинку в порівнянні з групою, де приймали плацебо. Рання неонатальна смертність також була істотно нижчою у групах, де жінки приймали добавки цинку.

Дослідження 2004 року щодо використання добавок цинку протягом вагітності рандомізувало 242 вагітних перуанських жінок із збіднілих районів Ліми для призначення щоденної дози добавки, яка включала 60 мг заліза та 250 мкг фолієвої кислоти, з або без 25 мг цинку, починаючи з 10-16 тижнів вагітності. Були проведені різні вимірювання плодів на 20, 24, 28, 32, 36 та 38 тижнях вагітності. Довжина діафізу стегнової кістки була більшою у плодів, чиї матері отримували добавки цинку. Не виявлено істотної різниці відповідно до типу добавок при вимірі інших анатомічних розмірів. Клінічна релевантність цих даних не була доведена. В наступному дослідженні  повідомлено, що нейронний контроль функції серця покращився у дітей, які приймали добавки цинку на 54 місяці життя.

Ацетат цинку в дозах 25-50 мг 2-3 рази на добу використовували як допомогу в зменшенні накопичення міді у пацієнтів з хворобою Вільсона.

Одне повідомлення описало результати 26 вагітностей 19 жінок, які отримували цинк протягом вагітності. Серед 26 новонароджених, які були під впливом, один мав ваду серця, яку можна було корегувати хірургічним шляхом та один мікроцефалію. Ця група була занадто малою, щоб оцінити, чи вплив цинку може відігравати якусь роль у виникненні виявлених дефектів.

При хворобі Вільсона (Вільсона-Коновалова) добавки цинку можуть спровокувати утворення білків, що зв’язують мідь для зменшення надлишку міді. Деякі коментатори припустили, що використання хелаційних речовин, включно з пеніциламіном  для зв’язування надлишку міді, є кращим за  цинк у лікуванні хвороби Вільсона протягом вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування.

Цинк виявлено в молоці жінок, він швидко поглинається новонародженими.

Доступні поодинокі повідомлення про дефіцит цинку в годованих грудьми новонароджених, який проявлявся ураженням шкіри та діареєю. Цей стан спостерігався в доношених новонароджених, але частіше проявлявся в недоношених, чий цинковий запас міг бути крайнім та у новонароджених з ентеропатичним акродерматитом (аутосомно-рецесивне захворювання, пов’язане з порушенням обміну цинку). Добавки цинку матерям значно не змінювали концентрацію цинку в молоці і не можуть бути ефективними для лікування новонароджених з дефіцитом цинку.

Розвиток між 3 та 4 місяцями покращувався в малій групі грудничків, які отримували щоденно 5 мг добавки цинку. Ці дослідники запропонували, що серед новонароджених, яких годують більше ніж 4 місяці, зменшення швидкості розвитку частково було результатом невідповідного приймання цинку.

У дослідженні з Таїланду груднички віком 4-6 місяців мали ризик дефіциту цинку, асоційований з материнським цинковим статусом  та концентрацією цинку в молоці.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок.

У чоловіків.

Роль цинку в фертильності чоловіків невідома. Деякі безплідні чоловіки мають низьку концентрацію цинку в спермі. Корекція цього рівня пероральним введенням цинку не мало ефекту і не покращувало показників сперми та фертильності. Ці дослідження не були добре проконтрольовані і тому не можливо зробити висновок щодо ролі, якщо вона є, яку цинк відіграє у лікуванні безплідних чоловіків.

Простата накопичує цинк і деякі дослідники мають підозру, що радіоактивний Zn-65, який виробляється на об’єктах атомної енергетики, може бути фактором ризику раку простати серед робітників з таким впливом.

Введення цинку глюконату в яєчка порушувало сперматогенез у собак та котів.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 23.09.2018 р.:
Перекладач – К.В. Колядко.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 24.09.2018 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати