Назва англійською мовою:  Revefenacin.

Група/призначення:

Антихолінергічний інгаляційний засіб. Покази: підтримуюча терапія у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).

Альтернативні назви / синоніми: юперлі.

Діюча речовина: ревефенацин.

Рекомендації при вагітності:

Відсутній досвід застосування у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:  

Відсутній досвід застосування у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутній досвід використання у людини в період вагітності. Дані від експериментальних тварин не свідчать про підвищений ризик вроджених вад розвитку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження в експериментальних тварин проводились з підшкірним введенням ревефенацину в період органогенезу в дозах, які у 209 разів перевищували максимальну рекомендовану дозу для людини. Не було виявлено тератогенності і впливу на виживання плодів навіть при дозах, які у 694 рази перевищували максимальну рекомендовану для людини. У кролів зафіксовано плацентарний трансфер препарату та активного метаболіту. У цих тварин підшкірні дози, що у 196 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, і вводились від 6-го дня вагітності до 20-го дня лактації не чинили несприятливого впливу на розвиток плоду.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування у вагітних жінок. Контрольованих досліджень не проводилось.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Препарат та його активний метаболіт виявили в молоці щурів на 22 день лактації (в цьому випадку препарат призначали з 6 дня вагітності до 20 дня лактації), співвідношення концентрації в молоці і плазмі склало 10.

Оскільки тільки 3% препарату абсорбується перорально, вплив на немовля на грудному вигодовуванні є малоймовірним. Довготривале лікування ревефенацином може знизити продукцію грудного молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Revefenacin (Yupelri) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
2. Revefenacin: Generic, Uses, Side Effects, Dosages, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
3. Revefenacin – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
4. Yupelri – revefenacin solution. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 23.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 23.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Tadalafil.

Група/призначення:

Засоби для лікування еректильної дисфункції. Тадалафіл є селективним оборотним інгібітором циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) – специфічної фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ 5).

Покази:

Під назвою Adcirca – для лікування легеневої гіпертензії. Під назвою Сіаліс – для лікування еректильної дисфункції. Також використовується для лікування кардіоміопатії та плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку з раннім початком.

Альтернативні назви / синоніми:

Сіаліс, Adcirca, Alyq,Tadliq.

Діюча речовина: тадалафіл.

Рекомендації при вагітності:

Ймовірно сумісний (обмеженою кількістю  жінок за іншими показами, ніж для чоловіків).

Рекомендації при лактації:  не рекомендований.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Дослідження у мишей і щурів не продемонстрували підвищення частоти вроджених мальформацій, пов’язаних з тадалафілом.

Відсутні дані про використання в період вагітності у людини, враховуючи, що цей препарат може використовуватися тільки обмеженою кількістю  жінок за іншими показами, ніж еректильна дисфункція.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у щурів та мишей не продемонстрували несприятливих наслідків лікування дозою, яка у 7 разів перевищувала максимальну рекомендовану для людини (40 мг/кг/день). 7-кратна максимальній рекомендованій для людини доза у щурів і мишей не спричиняла токсичного впливу на ембріон чи плід.

Одне з двох досліджень у щурів виявило зниження постнатального виживання на фоні дози 60 мг/кг/день та вищих, без токсичних проявів з дозою 30 мг/кг/день. Материнську токсичність спостерігали у випадку застосування дози 1000 мг/кг/день. Тадалафіл та його метаболіти проникають через плаценту у щурів. У щурів тадалафіл та інші інгібітори фосфодіестерази 5 типу знижують побічні наслідки ішемії/реперфузії у головному мозку плодів. У вагітних овець тадалафіл використовували для попередження легеневої гіпертензії плодів за наявності діафрагмальної кили.

Інформація щодо впливу на плід:

Використання тадалафілу в період вагітності у випадку затримки розвитку плода асоціювалось з покращенням розвитку плода, зниженням частоти кесаревого розтину через порушення частоти серцевих скорочень у плода, подовжувало вагітність і знижувало рівень внутрішньоутробної загибелі плодів.  Максимальна концентрація тадалафілу в крові не відрізнялась у вагітних та не вагітних жінок.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Згідно з інструкцією до препарату тадалафіл або його метаболіти присутні в молоці щурів в концентрації, яка приблизно у 2,4 рази перевищує показник в плазмі.

Відсутня інформація про використання цього препарату в період лактації у людини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату не виявлено впливу на фертильність, репродуктивну поведінку, репродуктивні органи у щурів, які отримували тадалафіл перорально в дозах до 400 мг/кг/день, що у 6 разів перевищує максимальну рекомендовану дозу для людини 40 мг. Тадалафіл призводив до незворотної дегенерації і атрофії епітелію сім’яних канальців у 20-100% собак на фоні дози принаймні 10 мг/кг/день. Такі дози знижували сперматогенез у собак на 40-75%. Відзначено, що доза 10 мг/кг/день у собак спричиняла системний вплив на рівні отримуваного людиною на фоні 40 мг. Несприятливий вплив на сперматозоїди спостерігали у старших самців щурів, які отримували тадалафіл протягом 3–6 місяців в дозі, еквівалентній 20 мг/день для людини, при більш тривалому лікуванні відзначали більш виражені несприятливі наслідки. У дорослих самців щурів пероральні дози на рівні 20 мг/день протягом 12 тижнів спричиняли залежні від дози несприятливі ефекти щодо гітології яєчок, рухливості, кількості, морфології сперматозоїдів, концентрації тестостерону в сироватці. В інструкції до сіалісу рекомендована доза для лікування еректильної дисфункції становить 5-20 мг/день.

У чоловіків.

Результати досліджень у чоловіків щодо потенційного порушення сперматогенезу та рухливості сперматозоїдів є суперечливими. До сперми 70 чоловіків з астенозооспермією додали тадалафіл і виявили зниження рухливості при концентрації in vitro 4 мг/мл, а при концентрації 0,5 мг/мл, навпаки, істотне підвищення рухливості. У 18 чоловіків з неплідністю віком 32-39 років одноразова доза 20 мг тадалафілу призводила до зниження рухливості сперматозоїдів при порівнянні з вихідним показником.

У дослідженні, фінансованому виробником приймали участь здорові чоловіки віком 45 років і старші з еректильною дисфункцією. Вони отримували від 10 до 20 мг тадалафілу в день протягом 9 місяців. Не було виявлено несприятливого впливу на сперматогенез або число, рухливість сперматозоїдів, рівень сироваткового тестостерону, лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гомонів. Через 9 місяців 12 з 95 чоловіків продемонстрували понад 50% зниження концентрації сперми. Автори вважають цей результат статистично не значущим. Підвищення концентрації загального тестостерону спостерігали серед лікованих чоловіків в порівнянні з тими, хто отримував протягом 9 місяців плацебо. Автори вважають таку різницю клінічно незначимою. Дослідження впливу тадалафілу у чоловіків з неплідністю з психогенною еректильною дисфункцією продемонструвало покращення показників сперми: об’єму, концентрації, рухливості, але відсоток типових форм сперматозоїдів не змінювався. Згідно з інструкцією цей препарат асоціюється з пріапізмом (пріапізм — тривала та болюча ерекція статевого члена, що не супроводжується статевим збудженням та статевим потягом).

У жіночої статі.

Інструкція до препарату зазначає відсутність несприятливого впливу тадалафілу на фертильність у самок щурів на фоні пероральних доз до 400 мг/кг/день. Ця доза порівняльна з максимальною рекомендованою для людини дозою 40 мг. У щурів тадалафіл знижував негативні ефекти ішемії/реперфузії в яєчниках після лабораторної торсії (перекруту).

Відсутня інформація про репродуктивні наслідки у жінок.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
2. Tadalafil Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Tadalafil (Adcirca, Cialis): Side Effects, Dosages, Treatment, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Tadalafil – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Tadalafil tablet. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 23.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 23.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Abrocitinib.

Група/призначення: інгібітори янускіназ.

Покази: лікування екземи (атопічного дерматиту) середнього та важкого ступеня у пацієнтів, які не відповідають на інші методи лікування або є кандидатами на системну терапію.

Альтернативні назви / синоніми: сібінкво.

Діюча речовина: аброцитиніб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:  протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Препарат продемонстрував  репродуктивну токсичність в експериментальних тварин. Досвід застосування у вагітних жінок дуже обмежений.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. Тваринам призначали препарат перорально в період органогенезу. Вплив в 14 та 5 разів відповідно перевищував показник, отримуваний у людини при використанні максимальної рекомендованої дози. Наслідками були дистоція (важкі пологи) та скелетні варіації у щурів і відсутність несприятливих ефектів у кролів.

Дослідження ембріофетального розвитку проводилось у щурів в період органогенезу з дозами 10, 30 та 60 мг/кг/день. Не було виявлено мальформацій у плодів. На фоні дози 30 мг/кг/день відмічено підвищення частоти скелетних варіацій ребер, ця доза в 11 разів перевищує максимальну рекомендовану для людини, виходячи з AUC (AUC –фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою). Доза 60 мг/кг/день призводила до зростання летальності ембріонів/плодів та скелетних варіацій, ця доза у 17 разів перевищує максимальну рекомендовану для людини, виходячи з AUC.

Дослідження ембріофетального розвитку у кролів з дозами 10, 30 і 75 мг/кг/день в період органогенезу не виявило ознак пов’язаної з препаратом токсичності для матері чи плода на фоні найвищої з тестованих доз (ця доза в 4 рази перевищує максимальну рекомендовану для людини, виходячи з AUC.

Дослідження пре- та постнатального розвитку включали призначення аброцитинібу перорально вагітним щурам в дозах 10, 30 та 60 мг/кг/день, починаючи з 6 дня вагітності і до 20 дня лактації. На фоні дози 30 мг/кг/день відзначено дистоцію (важкі пологи) і тривалі пологи, зменшення ваги новонароджених. Значно знижувався рівень постнатального виживання потомства на фоні найвищої з тестованих доз. Дози 10 та 30 мг/кг/день не призводили до токсичного впливу на організм матері та не порушували постнатального розвитку, поведінки, репродукції потомства.

Інформація щодо впливу на плід:

Практично відсутній досвід застосування в період вагітності у людини. Контрольованих досліджень не проводилось.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Оскільки аброцитиніб проникає до молока у щурів, така екскреція очікується і у людини.

У дорослих на фоні лікування можливі такі наслідки, як важке інфікування, ризик малігнізації, тромбоз.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Препарат може впливати на фертильність у жінок, виходячи з інформації про такі наслідки у самок щурів зі зворотним ефектом через місяць після прининення лікування.

Адаптовано за матеріалами:

1. Abrocitinib (Cibinqo) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
2. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
3. Abrocitinib: Generic, Uses, Side Effects, Dosages, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Abrocitinib – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Cibinqo: Summary of Product Characterstics. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency”.
6. Cibinqo – abrocitinib tablet, film coated. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 22.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 22.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Favipiravir.

Група/призначення:

Противірусні засоби прямої дії. Фавіпіравір активний проти РНК-вмісних вірусів. Це похідне піразинкарбоксаміду. Препарат пригнічує РНК-полімеразу.

Альтернативні назви / синоніми:

Авіган, фавіпіра, фавілавір.

Діюча речовина: фавіпіравір.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний у випадку необхідності лікування матері.

Рекомендації при лактації:  

Сумісний з моніторингом стану немовляти.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Фавіпіравір призводить до підвищення частоти мальформацій та зниження рівня виживання плодів в експериментальних тварин. Доступна інформація про нормальні результати вагітності у випадку лікування цим препаратом.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Результати не клінічних (доклінічних) досліджень були подані до міністерства охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення Японії. Згідно з цією інформацією, пероральне призначення радіоактивно міченого фавіпіравіру вагітним мишам продемонструвало, що препарат або його метаболіти досягають плода за 30 хвилин незалежно від періоду введення – на 12-й чи 18-й день вагітності. Введення мишам 300 мг/кг/день призводило до постімплантаційних втрат, зниження ваги плода і плаценти, неуточнених аномалій голови, головного мозку, серця, хвоста. На фоні цієї дози відзначали ознаки токсичного впливу на материнський організм. Доза 100 мг/кг/день таких несприятливих ефектів не спричиняла.

Лікування вагітних щурів дозою 60 мг/кг/день призводило до постімплантаційних втрат, зниження ваги плодів і плаценти, неуточнених аномалій серця і тимуса. Доза, яка не викликала подібних наслідків, становила 2 мг/кг/день. Лікування вагітних кролів продемонструвало ембріотоксичність без підвищення частоти мальформацій на фоні токсичної для матері дози 600 мг/день. У вагітних мавп при використанні дози 200 мг/кг/день відзначали розщілину піднебіння у 2 з 5 плодів, а набряк плодів та асцит виникали у цих 2 та інших плодів. Виходячи з концентрації в плазмі  – AUC (AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою) несприятливі наслідки в експериментальних тварин виникають на фоні дози, яка чинить вплив на рівні або нижче за вплив від терапевтичної дози у людини. 

Лікування самців щурів дозами 30 мг/кг/день або вищими спричиняло зменшення ваги яєчок і придатків, знижувало рухливість сперматозоїдів. У випадку лікування самок і самців дозами 30 мг/кг/день спостерігали підвищення частоти доімплантаційних втрат і зменшення числа живих плодів. Лікування тільки самок продемонструвало зниження життєздатності плодів на фоні дози 10 мг/кг/день. Найчутливішим періодом виникнення негативних наслідків був доімплантаційний.

Інформація щодо впливу на плід:

Повідомляється про жінку, інфіковану вірусом Ебола, яка отримувала лікування в ІІІ триместрі вагітності препаратом фавіпіравір і народила дитину, інфіковану цим же вірусом, яка вижила після лікування. У дитини не було діагностовано вроджених вад. Мама померла в післяпологовому періоді від геморагічних ускладнень інфекції.

Також доступна інформація про 29 вагітностей з впливом фавіпіравіру, з них 25 в першому триместрі з наступними результатами: 5 медичних абортів, 2 передчасні пологи, 24 пологи живими немовлятами (1 двійня). Не було діагностовано великих вроджених вад, розміри новонароджених відповідали гестаційному віку.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Фавіпіравір та його метаболіти виявляються в молоці щурів в концентрації, вищій за показник в плазмі матері.

Препарат також виявляли в грудному молоці жінки в концентрації 0,3, 5,5 та 2,7 мг/Л після одноразової дози 200 мг. Препарат у немовляти не визначався.

Жінка з COVID-19 отримувала фавіпіравір протягом 5 днів. Її не інфікована дитина знаходилась на грудному вигодовуванні протягом 6 місяців, не було виявлено як відхилень, так і симптомів COVID-19.

Рекомендовано у випадку лікування матері немовлятам, які знаходяться на грудному вигодовуванні моніторувати рівень печінкових ферментів, шлунково-кишковий дистрес, рівень сечової кислоти в сироватці.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
2. Favipiravir Use while Breastfeeding. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
4. Favipiravir – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 21.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Pacritinib.

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, інгібітор янус-кіназ (Janus kinase, JAK).

Покази: мієлофіброз, істинна поліцитемія.

Альтернативні назви / синоніми: вонжо.

Діюча речовина: пакритиніб.

Рекомендації при вагітності: не рекомендований

Рекомендації при лактації:  не рекомендований.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Дані від експериментальних тварин продемонстрували токсичний вплив на ембріон/плід, летальність ембріонів/плодів, тератогенність, подовження тривалості гестації на фоні токсичних для матері доз. Крім цього виявлено зниження фертильності та парування у самців. Контрольованих досліджень у людини не проводилось.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Пакритиніб призначали перорально вагітним мишам в дозах 30, 100 та 250 мг/кг/день від 6-го до 15-го дня вагітності. Вагітних кролів лікували пероральними дозами 15, 30 та 60 мг/кг/день з 7-го до 20-го дня вагітності. В обох видів тварин на фоні такого лікування були присутні ознаки материнської токсичності, що проявлялось постімплантаційними втратами у мишей, абортами у кролів, зниженням ваги плодів у мишей і кролів на фоні впливу на рівні 0,1 (миші) і 0,3 (кролі) від впливу, отримуваного від рекомендованої для людини дози, виходячи з AUC (AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою).

У мишей високі дози пакритинібу асоціювались з підвищенням частоти мальформацій (розщілина піднебіння) на фоні материнської токсичності. В дослідженні пре- та постнатального розвитку мишей використали дози 30, 100 і 250 мг/кг/день від моменту імплантації до лактації. Материнську токсичність виявили на фоні найвищої з тестованих доз (подовження тривалості вагітності та дистоція (важкі пологи), зниження ваги новонароджених, зменшення показника виживання новонароджених, порушення деяких реакцій дитинчат).

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування в період вагітності у людини.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Відсутній досвід застосування в період лактації у людини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Pacritinib (Vonjo) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
2. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
3. Pacritinib: Generic, Uses, Side Effects, Dosages, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Pacritinib – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Vonjo – pacritinib capsule. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.
6. FDA approves drug for adults with rare form of bone marrow disorder.

Адаптовано 21.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Mobocertinib.

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, інгібітор тирозинкінази рецептора епідермального фактора росту (EGFR).

Покази: лікування рідкісного типу недрібноклітинного раку легенів (Non-Small Cell Lung Cancer, NSCLC), спричиненого генною мутацією рецептора епідермального фактора росту – інсерція в 20-му екзоні цього гену. За статистикою у США щороку діагностують цей вид раку у близько 2000-4000 людей.

Альтернативні назви / синоніми: еxkivity.

Діюча речовина: мобоцертиніб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:  протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Виходячи з даних від експериментальних тварин та механізму дії препарату, він може бути шкідливим для плода. Досвід застосування у вагітних жінок відсутній. Контрольованих досліджень не проводили.

РЕКОМЕНДОВАНО:

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження продемонстрували ембріолетальність, фетотоксичність, материнську токсичність. Пероральне введення вагітним щурам в період органогенезу призводило до ембріолетальності за рахунок постімплантаційних втрат, зниження ваги плодів, токсичного впливу на організм матері, що проявлялось зниженням темпу набирання ваги та споживання їжі. Такі ефекти спостерігали на фоні дози 10 мг/кг/день, яка у 1,7 разів перевищує вплив на людину від рекомендованої дози 160 мг/день, виходячи з AUC (AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою).

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування в період вагітності у людини.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Відсутній досвід застосування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин мобоцертиніб може порушувати фертильність у жінок і чоловіків.

Адаптовано за матеріалами:

1. Mobocertinib (Exkivity) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
2. Mobocertinib: Generic, Uses, Side Effects, Dosages, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
3. Exkivity – mobocertinib capsule. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.
4. FDA grants accelerated approval to mobocertinib for metastatic non-small cell lung cancer with EGFR exon 20 insertion mutations.

Адаптовано 21.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Olodaterol.

Група/призначення:

β2-адреноміметик, бронхолітичний засіб. Олодатерол є інгаляційним препаратом, це бета-2 адренергічний агоніст тривалої дії.

Покази: тривала підтримуюча терапія обструкції дихальних шляхів у пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень, включно з хронічним бронхітом та/або емфіземою.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Комбінований препарат: спіолто респімат (тіотропію бромід та олодатерол).

Діюча речовина: олодатерол.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання олодатеролу в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, але відсутність досвіду застосування не дозволяє коректно оцінити ризик для ембріону/плода.

Відомо, що бета-агоністи можуть порушувати скорочувальну активність матки.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів не було виявлено тератогенних наслідків при введені інгаляційної дози, яка у 2731 раз перевищувала максимальну рекомендовану добову інгаляційну дозу для людини (MRHDID), виходячи з AUC (AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою). У кролів інгаляційні дози, які у 7130 разів перевищували MRHDID продемонстрували тератогенність (збільшені або зменшені передсердя або шлуночки серця, аномалії очей, розщеплена або викривлена грудина). При використанні доз, які у 1353 разів перевищували MRHDID таких ефектів не спостерігали.

Не виявлено карциногенності у самців щурів і мишей. Проте у самок щурів спостерігали лейоміоми мезоваріуму, а у самок мишей – лейоміоми матки та лейоміосаркоми. Ці знахідки у самок подібні до відомих результатів впливу інших бета-2 агоністів з невідомим значенням для людини. Дослідження мутагенності продемонстрували як позитивні, так і негативні результати. Не виявлено порушення фертильності у самок і самців щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування олодатеролу в період вагітності у людини.

Характеристики препарату: приблизно 30% інгаляційної дози абсорбується системно, рівень зв’язування з білками плазми становить 60%, період напіввиведення – 7,5 годин. Препарат має один активний метаболіт, проте його рівень не визначається в плазмі на фоні рекомендованих доз.

Невідомо, чи олодатерол проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, довгий період напіввиведення, середній рівень зв’язування з білками плазми припускають такий трансфер. Однак, тільки 30% від дози абсорбується до системного кровотоку з максимальною концентрацією в плазмі через 10-20 хвилин після інгаляції.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Відсутні повідомлення про лікування олодатеролом в період лактації. Молекулярна вага, довгий період напіввиведення, середній рівень зв’язування з білками плазми припускають екскрецію до грудного молока. Однак, до системного кровотоку потрапляє тільки 30% від дози, отриманої мамою.

У дорослих найчастішими побічними наслідками є назофарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, бронхіт, кашель, інфекції сечового тракту, запаморочення, висип, діарея, біль в спині, артралгія.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Olodaterol (Striverdi Respimat) Use During Pregnancy.  Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
5. Stiolto Respimat (tiotropium bromide and olodaterol): Uses, Dosage, Side Effects, Interactions, Warning. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
6. Olodaterol – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
7. Striverdi Respimat – olodaterol respimat inhalation spray spray, metered. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 21.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.08.2023 р.

Назва англійською мовою: Ruxolitinib.

Група/призначення:

Антинеопластичні засоби. Інгібітори протеїнкінази. Інгібітори янус-кіназ (Janus kinase, JAK). Руксолітиніб – це селективний інгібітор янус-кіназ (JAK1 і JAK2).

Покази: мієлофіброз, істинна поліцитемія.

Інші препарати цієї групи: баріцитиніб, упадацитиніб, тофацитиніб.

Альтернативні назви / синоніми: джакафі, джакаві.

Діюча речовина: руксолітиніб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:  протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про застосування упадацитинібу у вагітних жінок. Дані від експериментальних тварин припускають ризик (зменшення ваги плодів, резорбція плодів на пізніх термінах у двох видів тварин) на фоні токсичних для матері доз. Нижчі, не токсичні для організму матері дози у щурів призводили до постімплантаційних втрат.

Відсутність  досвіду застосування в період вагітності у людини не дозволяє коректно оцінити ризик для ебріону/плода.

РЕКОМЕНДОВАНО:

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Не було виявлено тератогенних ефектів на фоні найвищих доз, які призводили до впливу AUC (AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою) на рівні вдвічі вищому та 7% відповідно від клінічного впливу при використанні максимальної рекомендованої дози 25 мг двічі на день (clinical exposure at the maximum recommended dose (CEMRD). На фоні цих доз відзначали зменшення ваги плодів у щурів та кролів, а у кролів – підвищення частоти пізніх резорбцій. Материнська токсичність була присутня в обох видів тварин.

У щурів дози на рівні 34% від CEMRD, які вводились від моменту імплантації до лактації призводили до несприятливих наслідків, не пов’язаних з препаратом, а саме: показників народжуваності, виживання матерів та плодів, параметрів росту та розвитку.

Препарат не продемонстрував карциногенності у довготривалих дослідженнях у мишей. Численні дослідження мутагенності і кластогенності були негативними. У самок і самців щурів не спостерігали несприятливого впливу на фертильність та репродуктивну поведінку, але виявлено підвищення частоти постімплантаційних втрат  на фоні дози на рівні 34% від CEMRD.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування у вагітних жінок.

Руксолітиніб частково метаболізується до двох активних метаболітів. Рівень зв’язування з білками плазми становить 97%, переважно з альбуміном. Середній період напіввиведення становить 3 години, а сумарно для основної сполуки та метаболітів – 5,8 годин.

Невідомо, чи препарат або його метаболіти проникають через плаценту в людини. Молекулярна вага основної сполуки припускає плацентарний трансфер, але високий рівень зв’язування з білками плазми та відносно короткий період напіввиведення обмежуватимуть вплив на ембріон/плід.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання руксолітинібу в період лактації у людини. Препарат проникає до грудного молока тварин, але не відомо, чи це відбувається у людини. Молекулярна вага основної сполуки припускає, що вона та два її активні метаболіти проникатимуть до грудного молока, але високий рівень зв’язування з білками та відносно короткий період напіввиведення обмежуватимуть кількість препарату в грудному молоці. В цьому випадку наслідки впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі.

Щодо лікованих дорослих: у >20% тромбоцитопенія і анемія, у >10% відзначали синці, запаморочення, головний біль.

 Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Ruxolitinib (Jakafi) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Jakafi (Ruxolitinib): Uses, Dosage, Side Effects, Interactions, Warning. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
5. Ruxolitinib – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
6. Jakavi. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency”.
7. Jakafi – ruxolitinib tablet. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 20.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Upadacitinib.

Група/призначення:

Селективні імуносупресанти, препарат хворобо-модифікуючої терапії. Упадацитиніб – це селективний та оборотний інгібітор янус-кінази (Janus kinase, JAK).

Покази: схвалений для лікування ревматоїдного артриту середнього та високого ступеня активності у дорослих пацієнтів з відсутністю адекватної відповіді або непереносимості метотрексату. Також для лікування псоріатичного артриту, екземи, виразкового коліту, анкілозуючого спондиліту.

Інші препарати цієї групи: баріцитиніб, руксолітиніб, тофацитиніб.

Альтернативні назви / синоніми: рінвок.

Діюча речовина: упадацитиніб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:  протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про застосування упадацитинібу у вагітних жінок. Дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик, проте відсутність  досвіду застосування в період вагітності у людини не дозволяє коректно оцінити ризик для ебріону/плода.

РЕКОМЕНДОВАНО:

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. В двох дослідженнях вагітні щури продемонстрували підвищення частоти скелетних мальформацій (деформація плечової кістки та лопатки) на фоні доз, які у 1,6-1,7 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини і вводились в період органогенезу. Дози, які у 84 рази перевищували максимальну рекомендовану для людини, призводили до викривлення передніх і задніх кінцівок, дефектів ребер та хребців, зниження ваги тіла плодів. У вагітних кролів 15-кратні рекомендовані для людини дози в період органогенезу спричиняли кардіоваскулярні мальформації, постімплантаційні втрати, зниження ваги плодів, токсичний вплив на організм матері.

Препарат не продемонстрував карциногенності у щурів. Численні дослідження мутагенності були негативними. У самок щурів препарат підвищував ризик постімплантаційних втрат та знижував число життєздатних ембріонів.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування у вагітних жінок.

Характеристики: рівень зв’язування з білками плазми приблизно 52%, період напіввиведення – 8-14 годин. Невідомо, чи препарат проникає через плаценту, його молекулярна вага, помірний рівень зв’язування з білками плазми та довгий період напіввиведення припускають такий трансфер.

Застосування препарату під час грудного вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання упадацитинібу в період лактації у людини. Препарат проникає до грудного молока тварин, але невідомо, чи це відбувається у людини. Молекулярна вага, помірний рівень зв’язування з білками плазми, довгий період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока. В цьому випадку наслідки впливу на немовля на грудному вигодовуванні не відомі.

У дорослих найчастішими побічними ефектами були інфекції верхніх дихальних шляхів, нудота, кашель, гіпертермія. В деяких випадках важка інфекція призводила до летальних наслідіків.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”
3. Upadacitinib (Rinvoq) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Upadacitinib: Generic, Uses, Side Effects, Dosages, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
5. Upadacitinib – NCBI Bookshelf (nih.gov). Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
6. Rinvoq: Summary of Product Characteristics. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency”.
7. Rinvoq – upadacitinib tablet, extended release. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 20.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.08.2023 р.

Назва англійською мовою:  Pexidartinib.

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, інгібітор тирозинкінази. Це орфанний препарат для лікування теносиновіальної гігантоклітинної пухлини (tenosynovial giant cell tumour), яка не піддається хірургічному лікуванню.

На сайті Європейського агенства з лікарських засобів (EMA) міститься інформація про відмову в дозволі на використання препарату тураліо в Євросоюзі.

Альтернативні назви / синоніми: тураліо.

Діюча речовина: пексідартініб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:  протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про застосування пексідартінібу у вагітних жінок. Дані від експериментальних тварин припускають ризик, проте відсутність  досвіду застосування в період вагітності у людини не дозволяє коректно оцінити ризик для ебріону/плода.

Однак, одне джерело інформує, що згідно з оглядом FDA у двох жінок, які приймали участь в клінічному дослідженні, наступила вагітність з наступними результатами: добровільне переривання вагітності та самовільне переривання.

РЕКОМЕНДОВАНО:

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Вагітні щури продемонстрували підвищення частоти постімплантаційних втрат та мальформацій у плодів (локалізований набряк, відсутність нирки та сечоводу, аномалії репродуктивного тракту, варіації розвитку: аномальна форма нирки (деформована), зниження осифікації хребта, неправильне розташування грудини – на фоні доз на рівні отримуваного впливу у людини при використанні рекомендованої дози 800 мг. У кролів аналогічна за величиною впливу на людину доза спричиняла постімплантаційні втрати, аборти, мальформації плодів (відсутність нирки або сечоводу, рудиментарні, деформовані або неправильно розташовані нирки, аномалії ребер, скелетні варіації – додаткові кістки черепа.

Препарат не продемонстрував карциногенності у мишей та щурів. Численні дослідження мутагенності були негативними.

Призначення пексідартінібу самцям і самкам щурів асоціювалось зі зниженням рівня вагітностей, підвищенням частоти пре- та постімплантаційних втрат і, відповідно, зі зменшенням кількості життєздатних ембріонів.

Інформація щодо впливу на плід:

Пексідартиніб є інгібітором тирозинкінази з прицільним впливом на рецептори колонієстимулюючого фактора 1.

Характеристики: рівень зв’язування з білками плазми понад 99%, період напіввиведення – 26,6 годин. Невідомо, чи препарат проникає через плаценту, його молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають такий трансфер, але вплив на ембріон/плід обмежуватиме високий рівень зв’язування з білками.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про застосування пексідартінібу в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату та довгий період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока, але кількість препарату в молоці обмежуватиме високий рівень зв’язування з білками плазми.

Найчастіші несприятливі побічні ефекти у дорослих наступні: підвищення рівнів лактат дегідрогенази, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, зміна кольору волосся, втома, зниження числа нейтрофілів, підвищення рівнів холестерину, лужної фосфатази, зниження лімфоцитів, набряк очей, зниження рівня гемоглобіну, дисгевзія, знижений вміст фосфатів.

 Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Pexidartinib (Turalio) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Pexidartinib: Generic, Uses, Side Effects, Dosages, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
5. Pexidartinib – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
6. Turalio. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency”.
7. TURALIO- pexidartinib capsule. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 07.08.2023 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 07.08.2023 р.