Група/призначення:

Хлорорганічні сполуки; гербіцид, інсектицид, антисептик для деревини.

У 1970 роках один дослідник підрахував, що 85% людей виділяють з сечею пентохлорфенол. З того часу пентахлорфенол застосовується обмежено, для обробки стовпів та шпал на залізниці, побутове використання припинили.

Альтернативні назви/синоніми: немає.

Діюча речовина: пентахлорфенол.

Рекомендації при вагітності: уникнення впливу.

Рекомендації при лактації: уникнення впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Лікування щурів пентахлорфенолом призводило до несприятливих результатів вагітностей при дозах, токсичних для матері, які в кілька тисяч разів перевищували передбачувані несприятливі для людини. Повідомляється про асоціацію пентахлорфенолу з проблемами жіночої плідності, проте причинно-наслідкового зв’язку не встановлено.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У щурів продемонстровано плацентарний трансфер на пізніх термінах вагітності. Призначення пентахлорфенолу щурам асоціювалось зі зменшенням ваги тіла та куприко-тім’яного розміру при токсичних для матері дозах 30 та 50 мг/кг/день двох різних форм цієї субстанції. При дозі 5 мг/кг/день не спостерігали несприятливих наслідків, а при дозі 15 мг/кг/день відзначали затримку оссифікації.

Тестування у мишей та хом’яків продемонструвало ембріотоксичність на фоні материнської токсичності та відсутність тератогенності при цьому. Група вчених при експериментах на вівцях та норках не виявила порушень розвитку плодів та фертильності, але спостерігала зміну концентрації тироксину, ймовірно, через пряму інгібуючу дію на щитоподібну залозу.

У овець вплив пентахлорфенолу асоціювався зі значним збільшенням інтраепітеліальних кіст яйцеводу. З моменту публікації цих даних доступна в США формула пентахлорфенолу була змінена для мінімізації забруднення діоксинами, фуранами, гексахлорбензеном. Тестування нової формули проводили на щурах та кролях. Дослідження у щурів продемонструвало зростання резорбції та аномалій у плодів при материнській дозі 60 мг/кг/день та вищій. При дозі, нижчій за 10 мг/кг/день не спостерігали несприятливих наслідків з боку матері та плода. Автори підрахували, що доза 10 мг/кг/день в 7000-20000 разів перевищувала рівень впливу на людину. Дослідження у кролів не виявило несприятливих наслідків навіть при токсичній для матері дози 30 мг/кг/день.

Інформація щодо впливу на плід:

Шведські дослідники не виявили зниження концентрації пентахлорфенолу в сироватці при вагітності. У терміні 35 тижнів концентрація агенту у матері корелювала з дефіцитом координації, інтелекту, візуального сприйняття у 62 нідерландських дітей віком 5-6 років. Додаткове повідомлення цієї ж групи інформує про кореляцію між концентрацією в материнській сироватці 12 хлорорганічних сполук, включно з пентахлорфенолом, та концентрацією різних статевих гормонів у 55 потомків чоловічої статі у віці 3 місяців. Пентахлорфенол корелював з вищими концентраціями секс-зв’язуючого глобуліну та зниженням концентрації інгібіну В. Інші дослідники повідомили про значне зменшення ваги та росту 32 новонароджених жінками, які при вагітності працювали в дитячому центрі з дерев’яними панелями, які містили більш ніж 100 ppm (частин на мільйон, parts per million) пентахлорфенолу при порівнянні з 382 немовлятами, матері яких працювали в аналогічному закладі, але без впливу агенту.

Бельгійські лікарі описали 2 випадки кількох самовільних переривань у жінок з трьома попередніми ускладненими вагітностями. Враховуючи можливий зв’язок пентахлорфенолу з викиднями, дослідники вирішили ідентифікувати вплив агенту в домівці кожної жінки і після усунення впливу у жінок наступили успішні вагітності. Це повідомлення не свідчить про причинно-наслідковий зв’язок.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Доступними є тільки неангломовні джерела щодо виявлення пентахлорфенолу та інших хлорованих фенолів в грудному молоці людини. Найвищі концентрації серед цих сполук виявлені для пентахлорфенолу та 2,4,5-трихлорфенолу. Всі концентрації були нижчі від допустимого рівня.

Дослідження в дельті річки Чжуцзян в Китаї повідомляє про середню концентрацію пентахлорфенолу в грудному молоці на рівні 2,15 нг/г, яка збільшується з віком жінки.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У жінок.

В ендокринологічному відділенні лікарні  акушерства та гінекології Гейдельбергського університету, Німеччина, обстежували 65 жінок з неплідністю та гінекологічними проблемами на предмет впливу консервантів деревини, які містять пентахлорфенол. Для контролю використали групу жінок з аналогічними проблемами, включно з неплідністю, звичними викиднями, порушенням менструацій, та «нормальним» рівнем пентахлорфенолу. У жінок з підвищеним рівнем пентахлорфенолу в сироватці виявлено статистично значиме зниження рівня фолікулостимулюючого гормону та трийодтироніну. Автори дійшли висновку, що пентахлорфенолу, можливо, притаманна центральна дія на гіпоталамус, а при вищих дозах  виникає помірна оваріальна та наднирникова недостатність, що відіграє певну роль у неплідді. Було виявлено як низькі, так і підвищені рівні пентахлорфенолу, що не зовсім чітко пояснює гінекологічні проблеми в обох групах жінок.

Проводилось дослідження випадок-контроль в групі вагітних жінок, як проживають біля річки Янцзи в Китаї. Повідомляється про підвищений ризик спонтанних абортів у випадку високих концентрацій пентахлорфенолу в сечі батьків [чоловіків] (співвідношення шансів 2,09, 95% CI 1,05-4,14).

У чоловіків.

Наявність пентахлорфенолу в спермі працівників асоціювалась з хромосомними аномаліями в лімфоцитах цих чоловіків. Одне дослідження охопило 19 675 народжень за період 1952-1988 років дітей, батьки [чоловіки] яких працювали, принаймні, один рік на лісопилці в Британській Колумбії, де для захисту деревини використовували пентахлорфенол та інші хлорофенати. Вплив оцінювали експертним погодинним розрахунком. У нащадків цих працівників виявили підвищений ризик розвитку вроджених вад очей, особливо, вроджених катаракт, та розщілини хребта.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 14.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.08.2016 р.

Група/призначення:

Хлорорганічні сполуки, інсектицид. Метоксихлор був розроблений для заміни ДДТ (дихлордифеніл-трихлорметил-метан, пестицид). Природньо відсутній в навколишньому середовищі. В США та в Євросоюзі знятий з реєстрації.

Альтернативні назви/синоніми: марлат, метокс.

Діюча речовина: метоксихлор.

Рекомендації при вагітності: уникнення впливу.

Рекомендації при лактації: уникнення впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дані від експериментальних тварин не припускають зростання частоти вроджених вад внаслідок впливу метоксихлору.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератологічні дослідження не продемонстрували підвищення частоти вроджених вад розвитку при введенні вагітним щурам через шлунковий зонд до 400 мг/кг/день, а кролям – 150 мг/кг/день. При цьому відзначали певну токсичність для матері та ембріона. Введення самцям щурів метоксихлору в дозі 100 мг/кг з 19-го дня вагітності до 7 постнатального дня або протягом 4 днів на першому тижні життя виявило наступні зміни: зменшення ваги, зниження мінералізації та довжини кісток (великої та малої гомілкових) та зниження мінералізації всіх кісток організму.

Перинатальний, але не лактаційний вплив низьких доз метоксихлору (1 мг/кг/день) знижував рівень тестостерону та пригнічував розвиток яєчок у потомства мишей чоловічої статі.

Інформація щодо впливу на плід:

Обмежена інформація. При дослідженні у Китаї виявили метоксихлор в пуповинній крові приблизно на рівні 0,98 нг/мл.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Обмежена інформація. При дослідженні у Китаї виявили метоксихлор в грудному молоці людини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Репродуктивна токсичність в експериментальних тварин асоціювалась з естрогенною активністю деяких хлорорганічних інсектицидів.

Самому метоксихлору не притаманні такі естрогенні властивості, як його метаболіти, головним чином гідроксифенілтрихлороетаун. При лікуванні щурів метоксихлором спостерігали неплідність у самок, прискорений транспорт ембріону через репродуктивний тракт, пригнічення сперматогенезу та фолікулогенезу у самців та самок.

Одне дослідження у незрілих самок мишей свідчить, що естрогенні ефекти метоксихлору та його метаболітів можуть бути заблоковані ралоксифеном (селективний модулятор рецепторів естрогену). Це свідчить про те, що до ефектів метоксихлору та його похідних входить зв’язування з рецепторами естрогену.

Лікування мишей високими дозами метоксихлору протягом 20-30 днів призводило до значного зростання кількості атретичних* антральних фолікулів без впливу на фертильність.

Пряме введення 1,0 мг метоксихлору новонародженим мишенятам жіночої статі призводило до естрогенних змін в репродкутивних органах. Аналогічно цьому, введення 5,0 мг метоксихлору при лактації індукувало естрогенні зміни в репродуктивних органах мишей.

У самців щурів метоксихлор підвищував концентрацію в гіпофізі гонадотропін-релізинг гормону та пролактину, але це не змінювало концентрації пролактину, лютеїнізуючого гормону, тестостерону в сироватці навіть при високих дозах. Такі дози впливали на кількість сперматозоїдів в епідидимусі та додаткових статевих залозах і уповільнювали спарювання. У щурів при дослідженні in vitro метаболіт метоксихлору викликав залежне від дози пригнічення в яєчках ензиму CYP17A1, який відповідає за біосинтез тестостерону.

Пероральне лікування дорослих самців шурів в дозі 50, 100 та 200 мг/кг/день протягом 15 днів зменшувало вагу яєчок, кількість та рухливість сперматозоїдів при порівнянні з контролями. 7-денне пероральне введення неповнолітнім самцям щурів до 200 мг/кг метоксихлору знижувало концентрацію в сироватці тестостерону при одному дослідженні. Вплив на плоди та незрілих щурів, починаючи з останнього тижня вагітності і до перших 6 тижнів життя, призводив до зменшення ваги яєчок, кількості клітин Сертолі, подовження сперматид на фоні дози 50 та 150 мг/кг/день із зменшенням сперматогоній при цих дозах та найнижчій – 5 мг/кг/день.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 10.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.08.2016 р.

Група/призначення:

Хлорорганічні сполуки. Гексахлор-циклопентадієн є проміжним продуктом синтезу деяких пестицидів та антипіренів (речовини, що утруднюють займання матеріалів та знижують швидкість поширення полум’я).

Альтернативні назви/синоніми: немає.

Діюча речовина: гесахлор-циклопентадієн.

Рекомендації при вагітності: уникнення впливу.

Рекомендації при лактації: уникнення впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення частоти вроджених вад розвитку від впливу гексахлор-циклопентадієну.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Призначення вагітним мишам та кролям доз до 75 мг/кг/день не призводило до зростання частоти несприятливих наслідків у потомства. Материнську токсичність відзначали у кролів при найвищих дозах; у мишей таких явищ не спостерігали.

Тест на токсичність (Chernoff-Kavlock test) у вагітних мишей при дозі 45 мг/кг не продемонстрував зменшення ваги та виживання плодів. Спостереження вже за дорослими тваринами не виявило жодних ознак затримки розвитку, виживання або проблем з народженням наступного покоління (F1).

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування:  відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Не спостерігали несприятливого впливу гексахлор-циклопентадієну на репродуктивні органи у щурів ні при інгаляційному введенні 0,5 ppm (частин на мільйон, parts per million), ані при пероральному дози 300 мг/кг/день.

Повідомляється про відсутність порушень індексу фертильності, рівня імплантації та резорбції плодів при спарюванні лікованих самців з самками без впливу агенту.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 10.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.08.2016 р.

Група/призначення:

Хлорорганічні сполуки, інсектицид. Гексахлор-циклогексан (ГХЦ) – термін, який вживається для трьох ізомерних сполук: альфа, бета і гама. Гама-ізомер більш відомий під назвою ліндан.

Альтернативні назви/синоніми:

Альфа-гексахлор-циклогексан, бета-гексахлор-циклогексан, гама-гексахлор-циклогексан.

Діюча речовина: гесахлор-циклогексан.

Рекомендації при вагітності: уникнення впливу.

Рекомендації при лактації: уникнення впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Інформація про вплив ГХЦ при вагітності дуже обмежена (див. статтю Ліндан).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У плодів мишей ізомери ГХЦ накопичуються у селезінці, тимусі, нирках з ознаками впливу на імунну систему дитинчат. Проникає через плаценту у дельфінів.

Інформація щодо впливу на плід:

Ці сполуки присутні в пуповинній крові в концентрації, пропорційній материнській.

Клінічні дослідження свідчать про підвищення концентрації в крові, плаценті, пуповинні хлорорганічних інсектицидів, включно з ізомерами ГХЦ, у жінок з мертвонародженнями, маловаговими новонародженими, дітьми з дефектами нервової трубки (ДНТ: аненцефалія, розщілина хребта, енцефалоцеле). Проте ці повідомлення не доводять причинно-наслідкового зв’язку. Наприклад, цілком можливо, що підвищення концентрації хлорорганічних сполук виникало в результаті втрати життєздатності плода, або що харчування з підвищеним рівнем цих сполук призводить до зниження ваги новонароджених.

Дослідження частоти ДНТ в Китаї, де поширеність цих вроджених вад висока, виявило підвищений ризик ДНТ, асоційований з підвищенням рівня альфа-ГХЦ, але не бета-ГХЦ.

Індійські дослідники повідомили про те, що певні генетичні фактори можуть контролювати затримку розвитку плодів у жінок з підвищеним рівнем хлорорганічних пестицидів, включно з ГХЦ.

Повідомлення 2014 року на основі обстеженої когорти з 1933 жінок інформує про зворотну асоціацію між гестаційною гіпертензією та прееклампсією і концентрацією ГХЦ та інших хлорорганічних сполук.

Дослідження 2008 року на Менорці (один з Балеарських островів у Середземному морі) повідомляє про кореляцію між підвищенням рівня тиреотропного гормону у новонароджених та концентрацією в пуповинній крові бета-ГХЦ. Корекція на вживання йоду не вплинула на кореляцію.

 Застосування препарату під час вигодовування: 

Ізомери ГХЦ виявляються в грудному молоці.

Особливо високі концентрації спостерігали у грудному молоці жінок з індійського субконтиненту – біля 0,01 ppm (частин на мільйон, parts per million), співвідношення молоко:плазма – біля 20.

Середня концентрація ГХЦ в молоці жінок з Шанхаю у 2011-2012 роках становила 41,5 нг/г ліпідів.

Відсутні докази несприятливого впливу на немовлят таких концентрацій, особливо, коли мова йде про користь грудного вигодовування.

Один аналіз свідчить, що при відсутності додаткового впливу концентрація бета-ГХЦ та інших хлорорганічних сполук в грудному молоці знижується протягом першого місяця лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Дослідження у щурів з охопленням трьох поколінь не виявило несприятливого впливу на розвиток та репродукцію. Бета-ГХЦ проявив слабку естрогенну активність у гризунів.

При пероральному введенні агенту продемонстровано атрофію яєчників у самок щурів при дозі 250 мг/кг на фоні вираженої токсичності.

У жінок з проблемами плідності виявлено вищі концентрації хлорованих вуглеводнів, включно з ізомерами ГХЦ: у фолікулярній рідині та цервікальному слизі у тих жінок, які залишились неплідними в порівнянні з тими, що все ж таки завагітніли.

У самців щурів доза 250 мг/кг призводила до атрофії яєчок. При введенні перорально протягом 45 днів дози 5 та 50 мг/кг/день також виникала тестикулярна токсичність у щурів. Тестикулярну атрофію також спостерігали у щурів, які з харчуванням отримували 1500 ppm технічних ГХЦ.

Плідність зменшувалась, а домінанта летальність (домінантний летальний тест – вивчення здатності препарату індукувати мутації) зростала у самців мишей, які з харчуванням отримували 500 ppm ГХЦ протягом 8 місяців.

Індійське дослідження 2010 року повідомляє про підвищення частоти делецій Y-хромосоми у чоловіків з підвищеним рівнем ГХЦ в спермі.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 10.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.08.2016 р.

Група/призначення:

Хлорорганічні сполуки, інсектицид. Гексахлор-дибензо-парадіоксини включають різні ізомери, з них найкраще вивчені ті, де хлор знаходиться в положеннях 1,2,3,7,8,9; 1,2,3,6,7,8 та 1,2,3,4,7,8. Поліхлоровані дибензодіоксини є побічними продуктами промислових процесів спалювання. Їхню токсичність часто порівнюють з такою тетрахлор-дибензо-парадіоксину (ТХДД). Вважається, що гексахлор-дибензо-парадіоксину притаманно 5% ефективності ТХДД.

Альтернативні назви/синоніми: гексахлор-дибензо-п-діоксин.

Діюча речовина: гесахлор-дибензо-парадіоксин.

Рекомендації при вагітності: уникнення впливу.

Рекомендації при лактації: уникнення впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Вплив гексахлор-дибензо-парадіоксину часто поєднується з впливом інших поліхлорованих продуктів спалювання. Вплив при лактації більш значний, ніж трансплацентарний.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Пренатальний вплив гексахлор-дибензо-парадіоксину широко не вивчався. При введенні в преімплантаційну культуру ембріона миші 5,6 нг/мл 1,2,3,4,7,8-гексахлор-дибензо-п-діоксину виникала дегенерація ембріону. Лікування вагітних мишей сумішшю поліхлорованих дибензодіоксинів підвищувало частоту розщілини піднебіння, але гексахлоровані агенти становили меншу частину суміші. При тестуванні у мишей тільки 1,2,3,4,7,8-гексахлор-дибензо-п-діоксином окремо частота цієї вади становила 15% при дозі 200 нмоль/кг. Це можна порівняти з 34% розщілин піднебіння у мишей при лікуванні ТХДД в дозі 25 нмоль/кг.

Поліхлоровані дибензодіоксини проникають через плаценту у приматів, включно з людиною, однак, трансплацентарний транспорт був обмеженим порівняно з лактаційним.

Інформація щодо впливу на плід:

Голландське дослідження припускає, що більша кількість поліхлорованих біфенілів та діоксинів проникають через грудне молоко, ніж через плаценту.

Несприятливі неврологічні наслідки, особливо гіпотонія, асоціювались з концентрацією поліхлорованих сполук в материнській та пуповинній крові, особливо поліхлорованих біфенілів.

Наступні дослідження, оцінюючи вагу новонароджених та тестуючи когнітивний розвиток приблизно 400 дітей протягом 42 місяців, виявили негативну кореляцію між цими показниками та материнською концентрацією поліхлорованих сполук.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Гексахлор-дибензо-п-діоксин виявляється в грудному молоці.

Дослідження в групі немовлят жінок інуїтів (етнічна група корінних народів Північної Америки) виявило асоціацію між зменшенням росту новонароджених хлопчиків та концентрацією хлорорганічних сполук в грудному молоці. Роль саме гексахлор-дибензо-п-діоксину не встановлена.

Інше дослідження виявило позитивну кореляцію між печінковими трансаміназами та негативну між рівнем тромбоцитів з кумулятивним впливом діоксину з грудного молока у немовлят віком 11 тижнів. Роль саме гексахлор-дибензо-п-діоксину не встановлена.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 10.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.08.2016 р.

Група/призначення:

Хлорорганічні сполуки, інсектицид. Колись широко використовувався в південно-східній частині США як препарат вибору проти червоних вогняних мурах. Під назвою дихлоран використовувався в якості антипірену (речовина, що утруднює займання матеріалів та знижує швидкість поширення полум’я) і був активним інгредієнтом пестициду феріаміциду. В США заборонений з 1976 року.

Мірекс стійкий до розпаду та біоакумулюється в навколишньому середовищі, хоча на сонячному світлі повільно розпадається до моно- та дигідро- похідних та до дехлорованого агенту хлордекону, який також є пестицидом.

Альтернативні назви/синоніми: дихлоран.

Діюча речовина: мірекс.

Рекомендації при вагітності: уникнення впливу.

Рекомендації при лактації: уникнення впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

В експериментальних щурів мірекс викликав набряк та кардіотоксичність після пренатального впливу. Інформація про вплив на людину відсутня.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У щурів призводив до перинатальної смертності за рахунок впливу на кардіоваскулярну систему. При лікуванні вагітних щурів в дозі 6 мг/кг/день спостерігали наступні прояви токсичності без материнської смертності: 14% померлих; 16% з блокадою серця І ступеня; 2% – з блокадою ІІ ступеня;  6%- повільний слабкий передсердний ритм, можливо, блокада ІІІ ступеня. Жодна тварина з контрольної групи не загинула і не мала порушені електрокардіограми.

При іншому дослідженні з використанням таких самих доз тварин досліджували за 3 дні до пологів. 50% мали блокаду І ступеня, 10% – ІІ ступеня, 1% померлих. Автори відзначають наростання симптомів з боку серцево-судинної системи з часом, незважаючи на відміну препарату. Продемонстровано залежність від дози мірексу частоту кардіоваскулярних проблем.

Продовження дослідження в післяпологовому періоді показало збереження нелетальних блокад серця. Важкість симптомів була пропорційна ступеню візуального набряку (едеми), тобто, щури з невеликим набряком або без набряку мали нормальну електрокардіограму, в той час, як тварини з вираженим набряком були мертвими або помирали з аномальними кардіограмами. Наявність набряку кількісно залежить від зниження рівня білків у плазмі та порівнянне зниження колоїдного осмотичного тиску, що свідчить про те,  що пренатальний вплив мірексу  викликає гіпопротеїнемію у плода. Інші дослідники припускають, що зниження кровотоку до матки, плода, інших органів під час органогенезу призводило до гіпоксії і може бути пов’язано зі зниженням ваги дитинчат, набряком плода, пренатальною загибеллю. Рівень перинатальної смертності становив 65% при материнській дозі 19 мг/кг/день та 100% при дозі 38 мг/кг/день.

Вплив мірекса на ріст, гістологію, баланс катіонів в кришталику ока плодів щурів та викликані ним зміни корелювали зі ступенем набряку. У 50% лікованих плодів спостерігали катаракту, зменшення ваги кришталиків, зменшення співвідношення К+/Na+, кришталики мали набряклі волокна. Автори дійшли висновку, що фетальні катаракти були індуковані мірексом.

Інформація щодо впливу на плід:

Іспанські дослідники повідомили, що наявність мірексу у 27 з 104 плацент людини асоціювалась з погіршенням когнітивного розвитку у потомків віком 4 років. У дітей з визначеним пренатальним впливом мірексу виявлено зниження на 5,15 балів робочої пам’яті та на 7,33 балів кількісної при порівнянні з дітьми аналогічного віку без впливу мірексу. Не виявлено асоціації між плацентарним рівнем мірексу та 8 іншими показниками неврологічного розвитку.

Діагностичне дослідження по визначенню 111 органічних сполук в сироватці та сечі виявило, що рання менопауза асоціювалась з 15 сполуками, включно з мірексом. Асоціація могла виникнути випадково внаслідок множинних порівнянь.

Застосування препарату під час вигодовування:

Слідова кількість мірексу виявлялась в грудному молоці людини. Як вважається, основним джерелом мірексу з навколишнього середовища є споживання забрудненої риби.

Мірекс був одним з багатьох хлорорганічних пестицидів, які виявлялись в грудному молоці матерів хлопчиків з крипторхізмом, але не виявлено істотної різниці в порівнянні з контрольною групою в концентрації мірексу або інших інших агентів, за винятком транс-хлордану.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 08.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 15.08.2016 р.

Група/призначення:

Хлорорганічні сполуки, інсектицид. У хребетних окислюється до гептахлор епоксиду.

У серпні 1987 року припинили виробництво та продаж гептахлору в США.

Альтернативні назви/синоніми: гептахлор епоксид.

Діюча речовина: гептахлор.

Рекомендації при вагітності: уникнення впливу.

Рекомендації при лактації: уникнення впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

В експериментальних тварин не підвищував частоти вроджених вад розвитку. Обмежена інформація про вплив на людину з навколишнього середовища не свідчить про несприятливі наслідки.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не спостерігали зростання частоти вроджених вад у потомства щурів, яким при вагітності з харчуванням вводили до 10 ppm (частин на мільйон, parts per million) гептахлору. Також не виявлено тератогенних наслідків у щурів при введенні з харчуванням до 20 мг/кг/день гептахлору при вагітності, незважаючи на материнську токсичність при найвищих дозах. Одне дослідження в багатьох поколіннях щурів виявило підвищення частоти катаракти внаслідок впливу гептахлору, але цей результат не був продубльований при наступних дослідженнях. Повідомляється про затримку розвитку та зростання смертності серед потомства норок, які при вагітності з харчуванням отримували 12,5 або 25 ppm гептахлору, що також призводило до вираженої токсичності  у матерів.

Інформація щодо впливу на плід:

Гептахлор епоксид виявляли в пуповинній крові.

На початку 1980 років відбулось забруднення всього молока на острові Оаху (Гавайський архіпелаг). Проведено аналіз частоти вроджених вад, при якому в якості контролю використали цей показник на інших Гавайських островах, у США в цілому та на острові Оаху за попередні роки до забруднення. Не виявлено зростання частоти вроджених вад в загальному та окремих 23 дефектів. Кількісне визначення гептахлору у вагітних та контрольній групі не проводилось.

Повідомлення 2004 року описує групу з 332 старшокласників, як народились на острові Оаху у 1981-82 роках і прожили там, принаймні, 15 років. Пренатальний вплив гептахлору асоціювався з нижчими показниками абстрактної концепції, візуального сприйняття, моторного розвитку, поведінки. Проте вплив гептахлору не доведено.

У 1986 році другий випадок забруднення молока гептахлором зареєстровано в Арканзасі, Міссурі та Оклахомі внаслідок забруднення харчів молочної худоби залишками виробництва газохолу (бензоспирт, топливо на основі спирту). В результаті цього інциденту повідомили про випадок церебральної гліосаркоми у немовляти з впливом гептахлору, проте це не встановлює причинно-наслідкового зв’язку.

Аналіз даних спільного перинатального проекту (Collaborative Perinatal Project) не продемонстрував асоціації між концентрацією гептахлору епоксиду в сироватці матері та крипторхізмом у дітей.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Гептахлор проникає до грудного молока. На відміну від інших хлорорганічних сполук вміст агенту в молоці не знижується при продовженні грудного вигодовування. Гептахлор проникає до молока в невеликій, але сталій кількості. Як правило, рівень в молоці хоч і визначається, але він не перевищує встановленої допустимої добової дози.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Гептахлор пригнічує продукцію прогестерону та естрогену у самок щурів. Доза в 20 мг/кг порушувала естральний цикл у самок та процес спарювання. Домінантний летальний тест (вивчення здатності препарату індукувати мутації) з гептахлором був позитивним у самців щурів. При підшкірному введенні самцям дози до 25 мг/кг протягом 2 тижнів рівень тестостерону в плазмі знижувався, а лютеїнізуючого гормону підвищувався при всіх дозах. Також виявляли патологічні зміни в яєчках.

Дослідження в Оахо не виявило клінічних проявів впливу гептахлору епоксиду на репродуктивну функцію чоловіків та жінок.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 08.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.08.2016 р.

yГрупа/призначення:

Хлорорганічні сполуки, інсектицид. Хлордекон є одним з продуктів розпаду мірекса.

Вироблявся в США, змішувався з іншими хімічними агентами в Західній Німеччині, експортувався в країни Центральної та Південної Америки для використання проти бананового довгоносика. В наш час більше не виробляється.

Альтернативні назви/синоніми: кепон.

Діюча речовина: хлордекон.

Рекомендації при вагітності: уникнення впливу.

Рекомендації при лактації: уникнення впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня асоціація з вродженими вадами.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Міжнародна група вивчала вплив агенту в Гваделупі, де хлордекон широко використовувався на бананових плантаціях у 1990 роках, а забруднення продуктів харчування виявляли ще 20-25 років потому. У 2012 році ця група повідомила про можливий зв’язок між концентрацією хлордекону в пуповинній крові та грудному молоці у віці 3 місяців і поведінковими тестами у 7 місяців. Автори відзначають слабку асоціацію між наявністю визначуваної концентрації хлордекону в пуповині та оцінкою тонкого  моторного розвитку у віці 7 місяців. Наступний аналіз виявив істотний вплив тільки на тонкий моторний розвиток у хлопчиків віком 18 місяців. Пренатальний вплив хлордекону на немовлят чоловічої статі асоціювався з підвищенням концентрації тіреотропного гормону у віці 3 місяців. Інші аналізи повідомляють про можливе підвищення ризику передчасних пологів, що асоціюється з низьким рівнем хлордекону в материнській плазмі. Вищі концентрації асоціювались зі зменшенням ризику гестаційної гіпертензії. Хлордекон в пуповинній крові асоціювався з вищим індексом маси тіла у хлопчиків віком 3 місяців та дівчаток у віці 8 та 18 місяців (в основному за рахунок зменшення росту).

Застосування препарату під час вигодовування: 

Відсутня чітка асоціація між концентрацією хлордекону в молоці та показниками тестування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Вплив хлордекону призводив до неплідності як у самців, так і у самок гризунів. У самок втрата фертильності, ймовірно, пов’язана з індукцією персистуючої вагінальної тічки. Хлордекон мав слабку спорідненість з рецепторами естрогену, а у незрілих гризунів або птахів призводив до зростання ваги матки та маткових труб. У самок щурів порушувався розвиток статевих органів. Одна група дослідників описала порушення розвитку геніталій та сексуальної поведінки у самців щурів в результаті пренатального впливу агенту. Хлордекон після зв’язування з рецептором естрогену послаблює вплив на центральну нервову систему естрадіолу.

Хлордекон також впливав на репродукцію через центральні механізми токсичності. Ліковані самки щурів продемонстрували залежне від дози зменшення сексуальної сприйнятності, асоційоване із зростанням гіпоталамічного серотоніну та 5-гідроксиіндолоцтової кислоти, зниженням концентрації гіпоталамічного норадреналіну, підвищенням концентрації пре оптичного серотоніну. У самців щурів спостерігали зниження енкефаліно-подібної імунореактивності на 50% в передній долі гіпофізу без  впливу на нейроендокринну частину. Не виявлено різниці у самок щурів. Крім того, зростала концентрація бета-ендорфінів як у самок, так і в самців в передній долі, що свідчить про відсутність генералізованого пригнічуючого впливу хлордекону на опіоїдні пептиди гіпофізу. Значимість цих знахідок не зовсім зрозуміла, але вони підтримують теорію про те, що токсичність хлордекону опосередкована, принаймні, частково естрогено-подібною активністю, що впливає на інші гормони гіпофізу, включно з пролактином та лютеїнізуючим гормоном.

Вплив хлордекону на статевозрілу японську перепілку асоціювався зі зниженням висоти зародкового епітелію, залежним від дози та тривалості впливу. Ультраструктура сперматогенного епітелію не змінювалась.

Доступне тільки одне повідомлення про безпосередній вплив хлордекону на людину – працівників за період з квітня 1974 року до липня 1975. У 1975 році повідомили про раніше невідому хворобу з неврологічними симптомами (кепоновий тремор/похитування) та олігоспермію з аномальними та нерухливими сперматозоїдами. В крові було виявлено хлордекон і його токсичність для чоловічої репродуктивної системи. Неврологічні симптоми корелювали зі ступенем олігоспермії. При зменшенні концентрації хлордекону зростала рухливість сперматозоїдів. Не виявлено різниці між робітниками бананових плантацій та працівниками не сільськогосподарської галузі у Гваделупі на момент вагітності у якості сперми, концентрації фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів, інгібіну В, тестостерону, естрадіолу.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 07.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.08.2016 р.

Група/призначення:

Хлорорганічні сполуки, пестицид. В США заборонений з 1988 року. За рішенням Стокгольмської конвенції від 23 травня 2001 року заборонені застосування, виробництво та реалізація хлордану.

Альтернативні назви/синоніми: немає.

Діюча речовина: хлордан.

Рекомендації при вагітності: уникнення впливу.

Рекомендації при лактації: уникнення впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

В експериментальних тварин при дозах, токсичних для матері, порушує розвиток ембріону.

Відсутня інформація про виникнення вроджених вад у людини внаслідок впливу хлордану при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При одному тестуванні у щурів не спостерігали тератогенності, але при іншому – зростання частоти краніофаціальних дефектів на фоні токсичних доз для матері.

У 2002 році дослідники повідомили результати дослідження у двох поколіннях щурів – хронічний вплив низьких доз порушував деякі аспекти репродукції. Неможливо визначити значимість таких даних, виходячи з цієї інформації. Дослідження у мишей продемонстрували порушення клітинного та/або гуморального імунітету у потомства з антенатальним впливом.

Існує побоювання щодо впливу хлордану на статеві гормони та залежну від них поведінку. Доступні дані від експериментальних тварин були переглянуті у 1994 році і виявились не дуже переконливими.

Інформація щодо впливу на плід:

Повідомляється про підвищення частоти гіпоспадії та крипторхізму, асоційоване з концентрацією хлордану та його похідних у жінок, включених до програми спостереження спільного перинатального проекту за період 1959-1969 років (Collaborative Perinatal Project). Концентрацію цих похідних в материнській сироватці вимірювали в ІІІ триместрі у матерів 217 синів з крипторхізмом, 197 синів з гіпоспадією, 557 синів без таких вад. Не виявлено асоціації між концентрацією агенту в материнській сироватці та аномаліями у хлопчиків.

Концентрацію хлордану, поліхлорованих біфенілів та гексахлорбензену у 44 матерів чоловіків з раком яєчок порівнювали з 45 матерями контрольної групи. Статистично значиме співвідношення шансів виявлено для цис-нонахлордану (3,1, 95% ДІ 1,2-7,8) та транс-нонахлордану (1,9, 95% ДІ 0,7-5,0), а також для поліхлорованих біфенілів та гесахлорбензену. Не виявлено різниці ризику для раку яєчок – як семіноми, так і не семіноми.

Повідомлення 2008 року від Американського національного інституту раку інформує про істотну асоціацію між концентрацією в сироватці молодих чоловіків деяких похідних хлордану та наступним розвитком семіноми. Автори відзначають велику кількість порівнянь при цьому дослідженні, що могло вплинути на результати.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Хлордан виявляється в грудному молоці людини.

У 1994 році ВООЗ встановила прийнятну добову дозу хлордану на рівні 0,0005 мг/кг ваги тіла.

Визначали рівень хлордану в немовлят жінок інуїтів (етнічна група корінних народів Північної Америки) та в Канаді, який вони отримували з грудного молока; він перевищував визначену ВООЗ прийнятну добову дозу. В Австралії дослідження 1992 року виявило хлордан в 48% немовлят в дозі, що перевищує визначену ВООЗ.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Дослідження сперми in vitro продемонструвало пригнічення акросомної реакції* при концентрації хлордану 1 нмоль та вищій. Таку концентрацію хлордану виявляли в тканинах деяких тварин та грудному молоці. Не було виявлено асоціації між  впливом хлордану з навколишнього середовища та проблемами чоловічої плідності.

Ісландська клініка по лікуванню чоловічої неплідності вивчала наявність метаболітів хлордану (нонахлору та оксихалордану) в сироватці та спермі. Концентрація цих хімічних речовин не асоціювалась з об’ємом, кількістю, концентрацією, рухливістю сперми.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 07.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.08.2016 р.

Група/призначення:

Хлорорганічні сполуки, гербіцид. Це метаболіт альдрину та ізомер ендрину.

Альтернативні назви/синоніми: діелдрин.

Діюча речовина: діельдрин.

Рекомендації при вагітності: уникнення впливу.

Рекомендації при лактації: уникнення впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дельдрин порушує розвиток ембріонів у хом’яків та мишей при материнській дозі 15 мг/кг.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При введенні одноразової дози 15 мг/кг вагітним хом’якам та мишам виникали вроджені вади у потомства, в основному розщілина піднебіння, вади очей, синдактилія. У вагітних щурів діельдрин не викликає підвищення частоти вроджених вад в дозах, які призводили до токсичності у плодів, таких як затримка осифікації. Також деякі джерела повідомляють про відсутність несприятливих результатів вагітностей у собак, овець, свиней та морських свинок.

Інформація щодо впливу на плід:

Проникає до плаценти на пізніх термінах.

Дослідження в групі 385 вагітних із забором зразків крові у терміні 26 тижнів або перед пологами не виявило асоціації між концентрацією діельдрину в материнській сироватці та змінами ваги новонароджених, куприково-тім’яного розміру, тривалості гестації.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Хлорорганічні інсектициди депонуються в жировій тканині і, очевидно, проникають до грудного молока. Аналіз грудного молока продемонстрував присутність альдрину та його метаболіту дельдрину при численних дослідженнях, навіть у жінок без професійного/виробничого впливу агенту. Проте, користь від грудного вигодовування перевищує потенційний ризик низьких рівнів хлорорганічних сполук.

Концентрація діельдрину в грудному молоці прямо залежна від плацентарної концентрації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Введення діельдрину самкам мишей призводило до зниження фертильності та зменшення розміру і виживання плодів.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 04.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 05.08.2016 р.