Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ПРОГЕСТЕРОН

Група/призначення:

Гестагени;  гормони статевих залоз та препарати, що застосовуються при патології статевої сфери.

Значна частина літератури про прогестерон заплутана через неточне використання цього терміну для інших гормонів з прогестерон-подібною активністю. Ці гормони, які включають гідроксипрогестерон, правильно називати прогестинами, а не прогестероном. Багато прогестинів відрізняються від гідроксипрогестерону, оскільки вони є похідними тестостерону, тоді як гідроксипрогестерон більш тісно пов’язаний з самим прогестероном.

Альтернативні назви / синоніми:

Кринон (крайнон), прометріум, ендометрит, утрожестан, прожестожель, іпрожін.

Діюча речовина: прогестерон.
Рекомендації при вагітності:

Призначається після 16 тижня для попередження передчасних пологів.

Рекомендації при лактації:

Сумісний, не впливає на лактацію.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Прогестерон є природним гормоном, який не підвищує ризику негенітальних вроджених вад. Повідомляється про асоціацію між впливом прогестину під час вагітності та гіпоспадією.

Прогестерон виробляється жовтим тілом та плацентою. На пізніх термінах вагітності концентрація в матері та плода прогестерону та естрадіолу може підвищуватися в 100 разів в порівнянні з невагітним станом. Прогестерон також синтезується клітинами Шванна і відіграє роль в мієлінізації периферичних нервів. Всі вагітні піддаються впливу ендогенного прогестерону, а деякі – прогестерону, призначеного для лікування безпліддя або звичного аборту.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Прогестерон у високій концентрації (в 10-50 раз вищій від виявленої у вагітних жінок) пригнічував ранній розвиток ембріону в мишей та кролів. В цих ембріонів розщілини попереджалися допоки прогестерон не видаляли з культурального середовища. Тератогенні дослідження у щурів та мавп не продемонстрували підвищення частоти вроджених вад розвитку при лікуванні прогестерону.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомляється про псевдогермафродитизм у немовлят чоловічої та жіночої статі при антенатальному впливі прогестинів, включно з гідроксипрогестероном. Невелика кількість випадків із залученням прогестерону самостійно та відсутність контролів не дозволяє використати ці випадки в якості індикатора токсичності розвитку препарату.

Проводились контрольовані дослідження з оцінки асоціації між використанням прогестину та вродженими вадами у людини. Дослідження в Західному Єрусалимі повідомило, що використання прогестину при вагітності асоціювалось з підвищенням частоти вроджених вад, однак, це дослідження не контролювало стани, через які призначався препарат. Тільки двоє дітей з вадами зазнали впливу самого прогестерону.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) включав понад 500 вагітностей з впливом прогестерону і не продемонстрував зв’язку з вродженими вадами. Спільне дослідження із Західної Німеччини включало 186 вагітностей з впливом прогестерону і також не виявило підвищення частоти вроджених вад розвитку. Інші повідомлення з клінічних центрів погоджуються з відсутністю підвищеного ризику вроджених вад розвитку у новонароджених при впливі прогестерону.

В дослідженні випадок-контроль з вивчення гіпоспадій, гестаційне використання гормонів, включно з гідроксипрогестероном, асоціювалось з підвищенням рівня аномалій. Однак, автори дійшли висновку, що їхні знахідки можливо асоціювалось з упередженням інтерв’юера в більшій мірі, аніж продемонстрували істинний ефект препарату. Висновок зроблено, виходячи з відсутності зв’язку між термінами гормональної терапії та розташуванням уретрального отвору, а також відсутністю зв’язку між тяжкістю гіпоспадії та дозами гормональної терапії. Інше дослідження випадок-контроль щодо гіпоспадії ідентифікувало співвідношення шансів для впливу прогестину в період вагітності – 3,7 (95% ДІ 2,3-6,0). Невідомо, при скількох випадках відбувався вплив прогестерону в порівнянні з іншими прогестинами.

Невелике дослідження з охопленням 7 вагітних жінок з нирковою недостатністю повідомило, що діаліз не знижував послідовно рівень прогестерону в сироватці  або щоб це асоціювалось з підвищенням частоти скорочень матки. Хоча в жінок на діалізі як правило підвищується частота передчасних пологів, це дослідження не підтримує того, що зниження рівня прогестерону при діалізі є ймовірною причиною цього.

Рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження повідомило, що в групі з 72 жінок з високим ризиком передчасних пологів щоденне використання вагінальних супозиторій з вмістом 100 мг прогестерону, починаючи з 24 тижнів вагітності суттєво знижувало частоту маткових скорочень та передчасних пологів.

Рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження 2007 року охопило 413 жінок без симптомів, в яких на 22 тижні вагітності діагностували коротку шийку матки. Повідомлено, що використання 200 мг прогестерону вагінально щодня з 24 до 34 тижня знизило рівень спонтанних передчасних пологів. Дослідження 2011 року використовувало вагінальні аплікації 90 мг прогестерону і повідомило аналогічну ефективність у жінок з короткою шийкою матки.

Шотландське дослідження 2009 року не виявило істотного зменшення частоти передчасних пологів при вагітностях двійнею при введенні прогестерону вагінально щоденно після 24 тижня.

Практичний бюлетень 2012 року американської колегії акушерів та гінекологів рекомендує жінкам з одноплідною вагітністю та попередніми спонтанними передчасними пологами (одноплідна вагітність), а також з дуже короткою шийкою матки менше або на рівні 20 мм призначати прогестерон, починаючи з 16-24 тижнів вагітності.

Відсутні факти про те, що призначення прогестерону на пізніх термінах вагітності шкодить плодам, а подальше спостереження за дітьми з впливом гідроксипрогестерону з приводу загрози передчасних пологів  не продемонструвало аномалій, включно з генітальними у віці 4 років (в середньому).

Концентрація в плазмі матері естрадіолу та прогестерону підвищується в 100 разів при Авагітності, а після пологів концентрація в крові немовляти знижується за день в 100 разів. Це є фізіологічним явищем для доношеного новонародженого, але існує підозра, що передчасні пологи викликають синдром відміни від плацентарної підтримки цими гормонами на надто ранній стадії розвитку, що може негативно вплинути на недоношеного новонародженого. Дослідження, спрямовані на підтримку концентрації естрадіолу та прогестерону у новонародженого на рівні, який присутній в матці, не асоціювались з явним покращенням соматичного росту, хоча ріст кісток та розвиток легенів покращувались. Найбільш обнадійливими в цьому дослідженні було те, що немовлята, ліковані гормонами, показали кращі результати при тестуванні психічного та психомоторного розвитку у віці 15  місяців життя. Вагітні, що отримували екзогенний прогестерон мали ембріонів із збільшеним комірцевим простором, що припускає механізм хибно-позитивних результатів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Оскільки контрацептиви, що містять тільки прогестини, мають невеликий вплив на лактацію або він взагалі відсутній,  малоймовірно, що використання прогестерону в період лактації порушуватиме продукцію молока.

Рев’ю 2015 року виявило, що вагінальні кільця з прогестероном, які використовують в період лактації не чинили несприятливого впливу на лактацію чи розвиток дитини протягом першого року життя. Припущення, що додавання прогестерону буде відігравати позитивну роль при розладах настрою не підтримується літературними даними.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Аналіз даних Норвезького когортного дослідження мати-дитина не виявив підвищеного ризику тазового болю в період вагітності серед тих, що попередньо приймали комбіновані оральні контрацептиви, але знайшов слабкий зв’язок з попереднім використанням контрацептивів, які містять тільки прогестин та прогестинових внутрішньоматкових контрацептивів. Ці дані отримували за допомогою анкетування менш, ніж 40% досліджуваної популяції і вони потребують подальшого вивчення для перевірки. Лікування прогестероном використовується в різних схемах лікування при екстракорпоральному заплідненні. Деякі дані припускають, що призначення прогестерону перед вилученням ооцитів асоціюється з нижчим рівнем настання вагітності, аніж призначення після вилучення ооцитів.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

 

Адаптовано 15.10.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 16.10.2018 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати