Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ДДТ

Група/призначення:

Пестицид, хлорорганічна сполука.

Альтернативні назви/синоніми:

Дихлордифеніл-трихлорметил-метан, дихлордифеніл-дихлоретилен (ДДЕ; споріднена сполука, входить до складу суміші ДДТ), дихлордифеніл-дихлоретан (ДДД; споріднена сполука, входить до складу суміші ДДТ), дуст (стара побутова назва).

Діюча речовина: дихлордифеніл-трихлорметил-метан.
Рекомендації при вагітності:

Впливає з навколишнього середовища, залежить від регіону проживання, високі концентрації не підвищують частоти вроджених вад, а можуть призводити до несприятливих результатів вагітностей.

Рекомендації при лактації:

Впливає з навколишнього середовища, залежить від регіону проживання, високі концентрації можуть впливати на когнітивний розвиток дитини.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Високі рівні ДДТ та споріднених агентів асоціюються в деяких, але не всіх дослідженнях з передчасними пологами, а протягом лактації – зі зниженням показників при когнітивному тестуванні. ДДТ та споріднені препарати мають естрогені властивості, згідно з деякими даними. Це припускає негативний вплив препаратів на репродуктивні наслідки: вроджені вади, підвищення частоти ускладнень вагітностей, порушення фертильності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При впливі ДДТ на ембріони курчат зростала частота вад центральної нервової системи та судинних вад, а при іншому дослідженні – порушення розвитку гонад.  ДДТ проникає через плаценту у щурів, але тератологічні дослідження були негативними. Не виявлено зростання частоти вроджених вад у потомства лікованих мишей, хоча при іншому дослідженні виявляли аномальну функцію гонад в поколінні F1. При введенні ДДТ вагітним кролям спостерігали проникнення до плаценти, а у плодів – затримку розвитку та передчасні пологи, але не виявлено зростання вроджених вад. При введенні ДДТ на ранніх термінах вагітності кролям його виявляли в матковій рідині з доступом до бластоцисти, в результаті чого і може наступати затримка розвитку плода.

У щурів відзначали зменшення виживання потомства при лікуванні вагітних ДДТ. У мишей при високих дозах ДДТ спостерігали пригнічення імплантації, на противагу цьому ДДЕ підтримував імплантацію та подовжував вагітність у гіпофізектомізованих щурів (хірургічно видалений гіпофіз). Ці ефекти віднесли до естрогенних властивостей сполуки. Інші дослідження не виявили несприятливих наслідків впливу ДДТ на розмір плодів та їхнє виживання (щури, миші, собаки).

При репродуктивних дослідженнях в експериментальних тварин несприятливі наслідки виникали тільки при впливі значно вищого рівня, ніж очікується від впливу на людину з навколишнього середовища.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

ДДТ та ДДЕ проникають до плаценти на пізніх термінах вагітності і виявляються в тканинах матері та новонародженого.

При порівняльному дослідженні концентрації ДДТ та споріднених сполук в крові та плацентах жінок з передчасними пологами та самовільними перериваннями з жінками з нормальними вагітностями вищі концентрації агентів асоціювались з несприятливими результатами.

Аналогічні знахідки повідомленні цими ж дослідниками при вимірюванні концентрації ДДТ в грудному молоці. Автори також відзначили вищі концентрації ДДТ в сироватці матерів, пуповинній крові, плацентах при мертвонародженнях в порівнянні з контрольними вагітностями.

У 2011 році аналіз зразків крові, отриманих в 1960 роках Спільним перинатальним проектом (US Collaborative Perinatal Project) виявив кореляцію між показниками передчасних пологів та концентрацією ДДТ в сироватці матері. Проте не враховувалось можливе зв’язування ДДТ з сироватковими альбуміном та ліпопротеїдами.

При інших дослідженнях не виявлено різниці концентрації ДДТ та його метаболітів в групі 120 жінок, госпіталізованих з втратою вагітності та 120, які народили в термін.

В невеликій вибірці жінок з передчасним розривом мембран не виявлено різниці концентрації ДДТ та споріднених сполук в крові матері та пуповинній при порівнянні з контрольною групою, але концентрація ДДТ була вищою у жінок з передчасними пологами.

Епідеміологічне дослідження в Китаї повідомило про істотне збільшення частоти ранніх втрат вагітностей тільки у жінок з високими концентраціями ДДТ та споріднених сполук в крові.

Дослідження в Південній Африці повідомляє про асоціацію між оприскуванням приміщень ДДТ та зростанням частоти зовнішніх урогенітальних вроджених вад розвитку. Це повідомлення було піддано критиці за використання нешаблонного статистичного критерію, а частота вищевказаних вроджених вад не відрізнялась в групах з впливом агентів та без впливу – 11% проти 10,2%.

Деякі повідомлення вказують на зменшення окружності голови, куприко-тім’яного розміру, ваги та росту новонароджених при пренатальному впливі ДДТ/ДДЕ.

Мексиканське дослідження повідомляє про асоціацію між рівнем ДДТ в крові матерів у І триместрі та невеликим зниженням показників при тестуванні до віку 1-го року. Ці лікарі повторно оцінювали розвиток дітей у віці 42, 48, 54 та 60 місяців життя і знову виявили зниження показників неврологічного розвитку. Друге мексиканське дослідження в групі дітей не виявило послідовного залежного від дози зв’язку між концентрацією ДДТ в матері та наступних оцінок неврологічного розвитку.

Іспанське дослідження виявило зворотну кореляцію між концентрацією ДДТ в пуповинній крові та результатами когнітивного тестування у віці 4 років. Концентрація ДДТ в пуповині понад 0,2 нг/мл асоціювалась з половинним зниженням показників когнітивного  розвитку в порівнянні з концентрацією меншою за  0,05 нг/мл

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) не виявив несприятливого впливу на неврологічний розвиток дітей з пренатальним впливом ДДТ/ДДЕ при оцінці у віці 8 місяців та 7 років життя.

Група вчених, яка просуває концепцію так званих хімічних обесогенів* досліджувала можливу асоціацію між концентрацією ДДТ та ДДЕ в сироватці матерів при вагітності та індексом маси тіла, ожирінням, окружністю талії, відсотком жиру в організмі у 261 дитини віком 9 років.  Хоча автори стверджують про статистично значиму асоціацію для підвищеного ризику ожиріння у хлопчиків, але не у дівчаток, насправді не було істотної асоціації для обох статей.

*Обесогени – хімічні компоненти, які постійно діють на нас, бо вони присутні в побуті: в деяких харчових продуктах, в пластикові для упаковок, у водопровідній воді. Вони викликають розлад ендокринної системи, змінюючи функції гормональної системи. Це порушує механізми регулювання ваги та жирових відкладень і може призвести до ожиріння.

Грецьке когортне дослідження (Greek Rhea Mother-Child Cohort) повідомило, що серед 32 дітей з ожирінням у віці 4 років були зафіксовані вищі материнські концентрації ДДЕ та гексахлорбензену у терміні 4 місяців гестації. ДДЕ також асоціювався з підвищеним діастоличним тиском крові в досліджуваній популяції, а гексахлорбензен – з підвищенням систолічного тиску, що припускає появу таких результатів внаслідок множинних порівнянь.

Застосування препарату під час вигодовування:

При лікуванні щурів ДДЕ в дозі 10 мг/кг/день (5 днів на тиждень) перед вагітністю, протягом вагітності, в період лактації, концентрація агенту в молоці була на 2 порядки вищою, ніж у матерів, але при цьому не спостерігали зміну складу молока, вплив на виживання дитинчат, набирання ваги. При дослідженні у мишей тваринам з годуванням вводили ДДТ, ДДЕ та ДДД в кількості, яка в 100 разів перевищувала передбачуване добове споживання немовлятами. При цьому спостерігали проліферацію гладкого ендоплазматичного ретикулума в клітинах печінки.

Сполуки, близькі до ДДТ, особливо ДДЕ, були присутні в грудному молоці людини. Тривале грудне вигодовування призводить до залежного від дози зростання концентрації ДДЕ та інших хлорорганічних сполук у сироватці дітей протягом першого року життя. Концентрація цих хімічних сполук є найвищою в регіонах використання ДДТ і низькою там, де його використання обмежували. Деякі дослідження виявили кореляцію між концентрацією сполуки в грудному молоці та віком матері. В одному дослідженні молозива загальні концентрації ДДТ були достатньо високими в 70% зразків, що перевищувало вплив на немовля понад допустиму добову дозу, встановлену ВООЗ.

Два німецькі дослідники повідомили про істотну зворотну асоціацію між концентрацією ДДТ в грудному молоці у віці 1 року та результатами тестування розумових здібностей учнів у віці 15 років. Асоціація залишалась значимою після корекції соціально-економічний статус досліджуваної популяції. Невідомим залишився вплив інших чинників, також автори відзначили необхідність повторних досліджень. В цьому дослідженні не виявлено асоціації з вагою новонароджених або окружністю голови. Жінки з вищою концентрацією ДДТ в грудному молоці годували дітей коротший період, ніж матері з нижчими концентраціями, що припускає пригнічення лактації ДДЕ.

Дослідження 2008 року зі спостереженням за 784 матерями в період лактації не виявило доказів можливого зв’язку між концентрацією ДДЕ в матері та тривалістю грудного вигодовування. На результати когнітивного тестування, яке проводилось у віці 12 місяців не впливали рівні концентрації в молоці ДДТ та ДДЕ, визначені  у віці 3 місяців життя дитини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Хоча теоретично, внаслідок естрогенної активності, ДДТ та споріднені сполуки можуть впливати на фертильність чоловіків, доступно дуже мало інформації з цього приводу. Хлоровані вуглеводні знаходили в спермі та цервікальному слизу пацієнтів з непліддям, що спонукало авторів дослідження запропонувати роль забруднюючих речовин в репродуктивних проблемах. ДДЕ, але не ДДТ виявляли при біопсії яєчок, але при оцінці зразків сперми з’ясовано, що концентрація ДДТ не пов’язана з якістю сперми або анамнезом непліддя.

У провінції Південної Африки, де щорічно розпилюють ДДТ всередині нефарбованих цегляних та глиняних будинків, але не у фарбованих (з побілкою) будинків зібрали волонтерів для отримання зразків сперми та заповнення анкети щодо впливу агентів та звичок. При цьому дослідженні проводились множинні порівняння серед небагатьох істотних позитивних асоціацій була кореляції між концентрацією ДДТ та астенозооспермією (зниження кількості активних сперматозоїдів).

При невеликому дослідженні використали зразки крові з визначеною концентрацією ДДТ та ДДЕ матерів, які народили у 1960 роках та періоду вагітності їхніх доньок для з’ясування можливого впливу на фертильність нащадків. Концентрація ДДТ у матерів негативно асоціювалась зі здатністю завагітніти у доньок, а материнські концентрації ДДЕ на момент пологів – з коротшим терміном настання вагітності у дітей жіночої статі. Автори припустили, що ці дані надають докази несприятливого пренатального впливу ДДТ на фертильність дітей. Позитивний вплив ДДЕ на фертильність нащадків пояснювали гіпотетичною можливістю пом’якшувати внутрішньоутробний шкідливий вплив андрогенів на яєчники.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 26.07.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 27.07.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати