ЙОД

Група/призначення:

Мікроелемент; місцевий антисептик. Йод є дуже важливим мікроелементом, який потрібен організму людини для нормального функціонування. Це активний компонент гормонів, що виробляються щитоподібною залозою: тиреокальцитоніну, тироксину і трийодтироніну.

Це хімічно активний неметал, галоген, як правило, зустрічається у вигляді I2, який складається з двох однакових атомів, без іонного заряду. Єдиний негативно заряджений іон називається йодидом. Йод, отриманий з калію йодиду або келп (морські водорості) є складовою частиною полівітамінів для вагітних.

Йод використовується в якості дезінфікуючого засобу питної води. Різні солі йодиду використовуються як відхаркуючі засоби та місцеві антисептики, в тому числі при вагітності. Проте американська академія педіатрії не рекомендує використання водовмісних відхаркуючих в даний час.

Йодовмісні сполуки використовуються в якості контрастної речовини в радіології (йопамідол); див. також  статтю Радіоактивний йод.

Незважаючи на певні відмінності в біодоступності йоду та йодиду, вони вважаються взаємозамінними і розглядаються в цій статті разом.

Альтернативні назви / синоніми:

Йодид, натрію йодид, розчин Люголя. Розчин Люголя – комбінований препарат, який мстить йоду – 1,0 г, калію йодиду – 2,0 г, гліцерину – 94,0 г – місцевий антисептик.

Діюча речовина: йод.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний в рекомендованих дозах.

Рекомендації при лактації:

Сумісний в рекомендованих дозах.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Як надлишок, так і дефіцит йоду може несприятливо впливати на щитоподібну залозу плода і, можливо, на розвиток головного мозку та слух. Американська тиреоїдна асоціація (American Thyroid Association (ATA) рекомендує при вагітності та лактації призначати 250 мг йоду на день. У 2014 році американська академія педіатрії рекомендує вагітним вживати добавки з вмістом 150 мг/день йоду для досягнення рекомендованого рівня споживання 290 мкг/день.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

В деяких регіонах дефіцит йоду при вагітності може призводити до гіпотиреозу у плода та новонародженого. Дефіцит виникає від низького рівня йоду в раціоні або від споживання у великій кількості продуктів, які містять йодозв’язуючі сполуки (маніоку або капусту).

Вважається, що дефіцит йоду та кретинізм є однією з основних причин затримки розумового розвитку, яку можна попередити.

Британське дослідження 2013 року аналізувало результати багаторічного дослідження батьків та дітей від брістольського університету (Avon Longitudinal Study of Parents and Children (ALSPAC), також відоме під назво «Діти 90-х» (Children of the 90s) та дані австралійської когорти. Повідомляється про асоціацію між помірним дефіцитом йоду на ранніх термінах вагітності та порушеним розумовим розвитком у віці 8-9 років.

Китайське дослідження припустило, що прийом йоду аж до кінця ІІ триместру може захистити головний мозок плода від наслідків дефіциту йоду. Лікування на пізніх термінах вагітності є мінімально ефективним.

Одне дослідження не виявило зв’язку між неонатальними поведінковими профілями [тестами] NBAS* у доношених новонароджених. Продемонстровано, що концентрація вільного тироксину в плазмі матері, визначена при першому візиті, була істотним предиктором відповідності росту та ваги гестаційного віку, припускаючи, що йодидний статус та концентрація гормонів щитоподібної залози в першій половині вагітності може вплинути на розвиток дитини. Однак, деякі жінки ще годували попередню дитину під час даної вагітності, що може пояснити затримку розвитку.

Вплив надмірної кількості йоду при вагітності також може призводити до гіпотиреозу у плода. Йод від матері проникає до плода, тривале споживання мамою продуктів з високим вмістом йоду або йодовмісних препаратів сприяє розвитку гіпотиреозу та зобу у потомства. Дефіцит йоду з гіпотиреозом також можуть призвести до порушень слуху у дітей.

Так, виявлено зоб у плода, чия мама приймала в період вагітності в 62,5 разів вищу від рекомендованої дозу для лікування гіпотиреозу при вагітності. Немовля народилось із зворотним [транзиторним] гіпотиреозом та двобічною втратою слуху.

Повідомляється про смертельні випадки внаслідок йодної інтоксикації в результаті використання йодвмісних відхаркуючих засобів під час вагітності. Аналіз цих випадків припустив, що кардіомегалія також може бути пов’язаною з надмірним впливом йоду під час вагітності.

В даний час американська академія педіатрії вважає використання йодидів в якості відхаркуючих засобів протипоказаними.  

Іншим джерелом впливу йоду на материнський організм є місцеві антисептики та вагінальні антибактеріальні засоби, що містять повідон (допоміжний засіб) та йод.

Як спринцювання, так і нанесення на промежину продуктів з повідон-йодом підвищує концентрацію йоду в сироватці не вагітних та вагітних жінок і порушує функцію щитоподібної залози в матері та плоду. Поглинання місцево нанесеного йоду було особливо високим у немовлят з дуже низькою вагою. Хоча вплив йоду при дії цих препаратів не асоціювався з клінічними ознаками гіпотиреозу або зобу у немовлят, існує стурбованість щодо виникнення йодної інтоксикації при подальшому використанні повідон-йоду (місцевий антисептик) або йодвмісних рентгенконтрастних препаратів. У недоношених немовлят при лікуванні місцевими йодними розчинами відзначали зміни результатів тестування функції щитоподібної залози. Деякі дані припускають, що надмірний вплив йоду може бути найбільш токсичним в регіонах з ендемічним дефіцитом йоду. Виходячи з дослідження на основі масового скринінгу новонароджених на вроджений гіпотиреоз (91509 немовлят в Гамбурзі, Німеччина) група авторів дійшла висновку, що причиною зворотного [транзиторного] гіпотиреозу в Гамбурзі частіше був надлишок йоду, аніж його дефіцит.

 Застосування препарату під час вигодовування:

Йод активно проникає до грудного молока. Проводилось дослідження в групі 16 жінок в період лактації без відомого захворювання щитоподібної залози. Вони отримали перорально 600 мкг калію йодиду (456 мкг йоду) після нічного голодування. В грудному молоці виявлено підвищення концентрації йоду з піком через 6 годин.

Дослідження 2014 року в Таїланді повідомляє про практику призначення добавок при вагітності та лактації в дозі 200 мкг/день йоду, що призводило до підвищення концентрації йоду в грудному молоці і покращення тиреоїдного статусу окремих немовлят. В регіонах з помірним та важким йодним дефіцитом без ефективного йодування солі рекомендовано пряме введення йоду немовлятам, які не знаходяться на грудному вигодовуванні і не отримують збагачені йодом продукти.

Повідомляється про двох жінок родом з Азії, які при вагітності та лактації вживали велику кількість супу з морських водоростей зі своїх країн. Обидва немовлята мали  ознаки гіпотиреозу з підвищеною концентрацією тиреотропного гормону у віці 3-4 тижнів життя. Після лікування гормонами щитоподібної залози функція нормалізувалась.

В одному випадку мама використовувала вагінальний гель повідон-йод протягом 6 днів без спринцювання і відчула запах йоду від своєї 7-місячної дитини, яка знаходилась на грудному вигодовуванні. У немовляти була підвищена концентрація йоду в крові та сечі, але не спостерігали ознак тиреоїдної дисфункції.

В другому випадку гіпотиреоз розвинувся на 2 тижні життя у недоношеного новонародженого з нормальними результатами неонатального скринінгу. Мама обробляла і прикривала рубець після кесаревого розтину просякнутою йодом марлею, що призвело до підвищення концентрації йоду в грудному молоці.

Гіпотиреоз виявили у немовляти віком 15 днів, яке знаходилось на грудному вигодовуванні і чия мама регулярно використовувала йодвмісний антисептик на епізіотомічний розріз протягом 10-12 днів після пологів.

Дослідження в групі 59 новонароджених з аномальною концентрацією тиреоїдних гормонів виявило 18 випадків використання матерями повідон-йоду, 19 – застосування повідон-йоду тільки у немовляти, 8 випадків використання йоду як у матері, так і в дитини. Джерело надмірного впливу йоду не було визначене в 14 випадках. В половини матерів концентрація йоду в грудному молоці перевищувала або знаходилась на рівні 20 мкг/дл.

Група іспанських дослідників у 1994 році привернула увагу до низького вмісту йоду в деяких сумішах для немовлят. Рекомендована доза для немовлят становить 110 мкг/день у віці 0-6 місяців, 130 мкг/день у 7-12 місяців.

Не рекомендується регулярне або повторне вживання йодовмісних продуктів при вагітності та лактації.

Якщо жінці в період лактації призначають введення радіоактивного йоду (131), то необхідно припинити грудне вигодовування на 7-14 днів, допоки препарат виявляється в грудному молоці.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Японські дослідники повідомляють про можливий зв’язок між харчовими йодними добавками та зниженням якості сперми протягом останнього століття. Але це тільки гіпотеза. Використання радіоактивного йоду у чоловіків для лікування тиреотоксикозу (хвороба Грейвса) може призводити до помірного порушення фертильності, але цей ризик є нижчим за такий від самого захворювання.

Рев’ю 2016 року щодо лікування тиреотоксикозу відзначає, що лікування радіоактивним йодом можна застосовувати у невагітних жінок з обмеженою шкодою для майбутньої фертильності.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 08.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 09.12.2016 р.