МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

L-ТИРОКСИН

Група/призначення:

Гормони щитоподібної залози, тиреоїдні гормони. L-тироксин – синтетичний лівообертаючий ізомер тироксину, за своєю дією ідентичний існуючому в природі гормону щитоподібної залози; після часткового перетворення в ліотиронін, переважно в печінці та нирках, та переходу у клітини організму він впливає на розвиток, зростання та обмін речовин.

Покази: замісна терапія при гіпотиреозі будь-якого генезу (первинні та вторинні гіпотиреози, у тому числі після операцій з приводу зоба та після терапії радіоактивним йодом); профілактика рецидивів зоба після резекції щитоподібної залози з приводу еутиреоїдної струми; доброякісний еутиреоїдний зоб; супутня терапія при тиреостатичному лікуванні гіпертиреозу після досягнення еутиреоїдного функціонального стану; супресивна та замісна терапія при злоякісній пухлині щитоподібної залози, переважно після тиреоїдектомії; супресивний тест щитоподібної залози.

Альтернативні назви / синоніми:

L-тирокс, баготирокс, еутирокс, тиворал, левотироксин, тироксин.

Діюча речовина: левотироксин.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації: сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Левотироксин (Т4) сумісний  з усіма термінами вагітності. Не лікований або недолікований гіпотиреоз у матері асоціюється з низькою вагою, прееклампсією, відшаруванням плаценти та порушенням психоневрологічного розвитку дітей.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератологічні дослідження у експериментальних тварин асоціюють цей гормон з порушенням розвитку кришталика очей у щурів, розвитку кінцівок у мишей та ЦНС у шиншили. На противагу цим даним, у кролів та морських свинок подібних відхилень не спостерігали.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Рев’ю 1994 року повідомило про проникнення Т4 через плаценту.

Доступні кілька повідомлень про вроджені вади у немовлят після вживання матерями препарату при вагітності, однак, в більшості з цих випадків жінки паралельно приймали інші препарати, часто антитиреоїдні. У випадках лікування тироксином або висушеним екстрактом щитоподвбної залози органами, які вражались були очі та ЦНС.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками виявлено 554 новонароджених, які зазнали впливу левотироксину в І триместрі вагітності. Зареєстровано 25 (4,5%) великих вроджених вад при очікуваних 24. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 5/6 вроджені вади серцево-судинної системи, 1/2 полідактилія, 0/0,3 розщілина хребта, 0/1 розщілина обличчя, 1/1 редукційна вада кінцівки, 1/1 гіпоспадія. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом та вродженими вадами розвитку.

Спільний перинатальний проект  (Collaborative Perinatal Project) не виявив суттєвої асоціації між впливом тироксину в І триместрі або в будь-якому періоді вагітності.

Дослідження національного проекту запобігання вроджених вад розвитку (National Birth Defects Prevention Study),  велике популяційне дослідження випадок-контроль ,  повідомило про підвищений ризик для гідроцефалії (співвідношення шансів 3,1; 95% ДІ 1,6-5,2), коли тироксин приймали в периконцепційний період. Автори зазначають, що це могло бути результатом неадекватного лікування (аномальні рівні гормону).

Дослідження із залученням 8543 жінок із замісною терапією в період вагітності на основі Шведського медичного реєстру народжень (Swedish Medical Birth Register) збирало проспективну інформацію про вживання препарату. Не виявлено асоціації з низькою вагою, низькою оцінкою за шкалою Апгар, респіраторними порушеннями, жовтяницею, порушеннями ЦНС при порівнянні із загальною популяцією. Зазначено зростання частоти прееклампсії та незначно передчасних пологів і великих для гестаційного віку плодів. Також повідомляється про статистично суттєве, але не значне зростання частоти вроджених вад у немовлят, чиї матері приймали тироксин на ранніх термінах вагітності (співвідношення шансів 1,19, 95% ДІ 1,06-1,33).  Серед груп вад з підвищеним ризиком були «якісь серцево-судинні вади» (співвідношення шансів 1,25, 95% ДІ 1,05-1,49) та «важкі вади нирок» (співвідношення шансів 2,04, 95% ДІ 1,09-3,58). У 12 немовлят з вадами нирок були різні вади, що знижує ймовірність причинно-наслідкового зв’язку. Інші дослідження таких даних не підтвердили. Хвороби щитоподібної залози виявили у 8 новонароджених, що є вищим від очікуваних 0,2.

Обстежували 25 немовлят з аутосомно-рецесивним вродженим гіпотиреозом. Рівень тиреоїдного гормону в крові пуповини становив від 35 до 70 нмол/л. Оскільки ці новонароджені не можуть синтезувати власний гормон, він міг проникнути лише від матері. Далі обстежували 15 новонароджених з агенезією щитоподібної залози. Середній період напіврозпаду Т4 у немовлят становить всього 3,6 днів, значить рівень Т4 буде нижче рівня визначення між 8 та 19 днями після народження. Хоча виміряна кількість Т4 була нижчою за нормальний рівень (80-170 нмол/л), цього достатньо,  щоб захистити новонародженого від порушення розумового розвитку. Можливим механізмом цієї захисної дії може бути збільшення перетворення Т4 у Т3 в корі головного мозку плодів з гіпотиреозом.

Нелікований гіпотиреоз призводить до несприятливих результатів вагітності. Недостатня концентрація гормонів щитоподвбної залози асоціюється з порушенням розвитку, ураженням нервової системи в неонатальному та дитячому віці (запам’ятовування, читання, увага, мова).

При вагітності зростає рівень естрогензалежного тироксин-глобуліну, що знижує наявність вільного тироксину, який в нормі індукує компенсаторне зростання продукції тироксину. У жінок з первинним гіпотиреозом при вагітності дозу тироксину треба підвищувати на 30-50%. Концентрацію тиротропіну в сироватці слід контролювати кожні 6-8 тижнів для корекції дози препарату. Для моніторингу такої терапії використовується комп’ютерний запис кардіотокографічного дослідження.

Тироксин призначають пренатально для індукції дозрівання легень та лікування гіпотиреозу та зоба у плодів. Дослідження 18 дітей віком 5-6 років, чиї матері отримали тироксин інтраамніотично в кінці вагітності, не виявило порушень психомоторного розвитку. В той час як призначення тироксину недоношеним дітям не покращує результати неврологічного розвитку у віці 24 місяців.

Застосування препарату під час вигодовування:

В нормі грудне молоко містить тироксин в невеликій кількості. На основі невеликої кількості випадків виявлено, що діти з вродженим гіпотиреозом не можуть отримати достатню кількість гормону з грудного молока. Поглинання тироксину з молока таке незначне, що грудне вигодовування не впливає на результати неонатального скринінгу на вроджений гіпотиреоз.

При іншому дослідженні 5 матерів повідомили про те, що вони вживали левотироксин в період лактації. При цьому не було виявлено несприятливих наслідків у немовлят (інформацію отримували від жінок по телефону).

Визначали рівень Т4 в молоці 19 здорових еутиреоїдних жінок, які не приймали при вагітності тироксин. Середня концентрація в 1 тиждень після пологів становила 3,8 нг/мл, між 8 та 48 днями рівень піднявся до 48,7 нг/мл, а потім знизився до 11,1 нг/мл після 50 дня. При найвищому рівні Т4 щоденна екскреція є на рівні рекомендованої дози для немовлят з гіпотиреозом. Навіть повідомляється про відсутність щитоподібної залози у немовляти, яку виявили після припинення грудного вигодовування у віці 10 місяців.  Розвиток був на рівні 97 перцентиля, а зони росту – на рівні новонародженого. В цьому дослідженні середні рівні Т4 в грудному молоці в останньому триместрі (12 пацієнток) та через 48 годин після пологів (22 пацієнтки) становили 14 та 7 нг/мл відповідно.

Кілька досліджень не виявили різниці між рівнем Т4 у немовлят на грудному та штучному вигодовуванні.

Американська академія педіатрії відносить L-тироксин до препаратів, сумісних з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 01.05.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 09.09.2015 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1443

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!