МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ГЕКСАХЛОРБЕНЗЕН

Група/призначення:

Пестицид, хлорорганічна сполука.

На початку використовувався як фунгіцид. Це побічний продукт виробництва хлорованих розчинників і консервантів деревини. Виявляється в якості забруднювача навколишнього середовища. Оскільки на сьогодні рівень використання в сільському господарстві скоротився, знизився і його вплив на вагітних та новонароджених.

Альтернативні назви/синоніми: ГХБ.
Діюча речовина: гексахлорбензен.
Рекомендації при вагітності:

Впливає з навколишнього середовища, залежить від регіону проживання, високі концентрації не підвищують частоти вроджених вад, а призводять до несприятливих результатів вагітностей.

Рекомендації при лактації:

Впливає з навколишнього середовища, залежить від регіону проживання, високі концентрації можуть підвищувати частоту перинатальної смертності.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Призводить до несприятливих результатів вагітностей у гризунів при дозах, токсичних для матері. Найсерйознішим наслідком може бути зростання перинатальної смертності внаслідок впливу агенту при лактації.

Також описані захворювання немовлят при лактаційному впливі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Лікування вагітних щурів та мишей гексахлорбензеном (ГХБ) призводило до збільшення розміру нирок у потомства. У мишенят після лікування матерів при вагітності зростала частота перинатальної смертності та порушувався розвиток імунної системи. Також повідомляється про негативні результати при тератологічних дослідженнях у мишей: при відсутності материнської токсичності на виявляли аномалій у потомства.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Гексахлорбензен проникає через зрілу плаценту у ряду тварин, включаючи людину. Виявлено вищу концентрацію в пуповинній крові ГХБ, хлорорганічних сполук, ртуті у 47 новонароджених, чиї матері проживали, принаймyі, 5 років в риболовецьких общинах в порівнянні з 65 дітьми, матері яких проживали у прилеглих містах Квебеку за період 1997-1998-х років. У зразках від немовлят з риболовецьких сіл in vitro продемонстровано нижчу секрецію цитокінів після стимуляції та нижчу секрецію фактору некрозу пухлин-альфа, мітоген-індукованого, в мононуклеарних клітинах пуповинної крові. Роль ГХБ в цих знахідках невідома, якщо взагалі існує. Італійське дослідження 2010 року повідомило про вищий рівень концентрації ГХБ, визначений протягом 13 місяців після народження дитини в крові 37 матерів дітей з гіпоспадією при порівнянні з 21 дитиною з контрольної групи (співвідношення шансів 5,50, 95% ДІ 1,24-24,31). Дані коригували на вік матері, тривалість грудного вигодовування, відсоток ліпідів у сироватці.

Дві групи вчених повідомили, що у жінок з самовільними перериваннями вагітностей не виявляли вищої концентрації ГХБ в крові при порівнянні з жінками з успішними вагітностями. Дослідження в групі 385 вагітних, яким відбирали кров близько 26 тижня вагітності або безпосередньо перед пологами, виявило асоціацію між підвищеним рівнем ГХБ в сироватці та зменшенням тривалості гестації. Як відзначають автори, ця асоціація могла виникнути через чисельні порівняння.

Не виявлено зміни ваги новонароджених з пренатальним впливом ГХБ, який оцінювали за концентрацією в грудному молоці після пологів в 197 одноплідних вагітностях при дослідженні в Україні. Інше дослідження також з використанням рівня ГХБ в молоці для оцінки впливу не виявило асоціації зі змінами ваги новонароджених, окружністю голови, розміром для гестаційного віку, співвідношенням статей у дітей 815 жінок. При третьому дослідженні визначали концентрацію ГХБ в пуповинній крові 722 немовлят, народжених за період 1993-1998 років і не виявили асоціації зі зменшенням ваги новонароджених чи окружності голови. Четверте дослідження визначало концентрацію агенту в зразках крові матерів, отриманих протягом І триместру вагітності у групі 1568 пар мати-дитина в Іспанії за період 2004-2008-х років. Середня концентрація ГБХ становила 45,45 нг/г ліпідів. Не виявлено асоціацій між ГХБ та вагою і ростом новонароджених, малістю для гестаційного віку, недоношеністю.

Дослідження в турецькій популяції з високим рівнем впливу (також див. розділ Застосування препарату під час вигодовування)  у 1998 році проводилось шляхом опитування та застосування певних біохімічних вимірів ГХБ  і концентрації гормонів для з’ясування питання, чи вплив цього агенту підвищує ризик спонтанних абортів або інших несприятливих результатів вагітностей. Частота спонтанних абортів не корелювала з впливом ГХБ, який був достатньо високим для виникнення порфірії (спадкове порушення біосинтезу порфіринів, спричинене ензимопатією, за якої порфірини та порфіриногени накопичуються у різних тканинах організму), але повідомлення про самовільне переривання корелювали з підвищеною концентрацією ГХБ на момент дослідження.

Грецьке когортне дослідження (Greek Rhea Mother-Child Cohort) повідомило, що серед 32 дітей з ожирінням у віці 4 років були зафіксовані вищі материнські концентрації ДДЕ та гексахлорбензену у терміні 4 місяців гестації. ДДЕ також асоціювався з підвищеним діастоличним тиском крові в досліджуваній популяції, а гексахлорбензен – з підвищенням систолічного тиску, що припускає появу таких результатів внаслідок множинних порівнянь.

Дитячий розвиток.

Дослідження в Іспанії повідомило про асоціацію концентрації ГХБ в пуповинній крові вищу за 1,5 нг/мл з дефіцитом при тестуванні соціальної компетентності та зростанням частоти синдрому дефіциту уваги у віці 4 років. Не виявлено асоціації з вмістом ГХБ в пуповинній крові та результатами когнітивного тестування у віці 4 років. Ця ж група дослідників пізніше повідомила про асоціацію між концентрацією ГХБ в пуповині на рівні, вищому за 1,03 нг/мл і підвищенням ваги та індексу маси тіла у віці 6,5 років життя.

Інше дослідження в Іспанії повідомило про асоціацію між впливом ГХБ в період вагітності та надмірною вагою потомків у віці 7 років. Дослідження материнської сироватки проводилось в І триместрі. Ці ж вчені також повідомили про 98 пар мати-дитина з  іспанської громади з високою атмосферною концентрацією ГХБ. Не виявлено асоціації між впливом ГХБ та порушенням концентрації ТТТ (тіреотропний гормон) у новонароджених  у віці 3 днів життя. При іншому дослідженні вимірювали ГХБ в пуповині 453 немовлят, народжених за період 2003-2005 років і не виявили зв’язку з рівнем ТТГ у новонароджених. Наступне дослідження оцінювало ГХБ в материнській плазмі та пуповині в пологах і у плазмі новонароджених у віці 7 місяців після пологів, не повідомляється про асоціацію зі змінами рівня ТТГ або тироксину.

Застосування препарату під час вигодовування: 

ГХБ є жиророзчинною сполукою і виявляється в молоці в ряду тварин та людини. Концентрація в молоці ГХБ лінійно залежить від концентрації в плазмі. Елімінація з молоком призводить до впливу агенту на немовля, навіть якщо вплив на матір відбувався до народження. У мишей вплив при лактації був вищим за трансплацентарний і може бути відповідальним за підвищення частоти перинатальної смертності після лікування вагітних тварин.

При дослідженні у людини концентрація ГХБ в молоці коливалась в межах 0,0004-0,00379 ppm (частин на мільйон, parts per million), 0,001-0,007 ppm, 0,08-0,7 ppm та до 0,23 ppm. Концентрація в жировій тканині дітей на грудному вигодовуванні корелювала з кількістю спожитого материнського молока.

Повідомляється про дослідження з оцінки 65 зразків, зібраних за період між листопадом 2009-го року та травнем 2011-го,  у 50 китайських донорів.  Підраховано добову дозу ГХБ у немовлят на грудному вигодовуванні на рівні 0,045-0,43 мкг/кг/день (середній показник 0,20 мкг/кг/день).

Когортне дослідження з охопленням 92 пар мати-дитина в період 1997-1999 років, які проживали в селах, сусідніх з електрохімічним заводом в Іспанії з відомим високим рівнем ГХБ, не продемонструвало зв’язку між пуповинною концентрацією та порушеннями розумового або психофізичного розвитку немовлят на грудному вигодовуванні у віці 13 місяців.

Частина іспанського когортного дослідження (INMA, Infancia y Medio Ambiente) (N=1175) оцінювала лактаційний вплив ГХБ з використанням фізіологічної фармакокінетичної моделі та порівнювала вплив агенту на розумовий та психомоторний розвиток за шкалою психомоторного розвитку Бейля (Bayley Scales of Infant Development and the Child Behavior Checklist) у віці 14 місяців. Не спостерігали асоціації між гексахлорбензеном та несприятливими результатами.

Широкомасштабний вплив ГХБ на людину відбувся в Туреччині при застосуванні його в якості фунгіциду для паростків пшениці наприкінці 1950 років. У більш ніж 3000 осіб розвинулась гексахлорбензен-індукована порфірія та дерматологічні порушення, які називають «kara yara» («black sore», «чорний біль»). У дітей на грудному вигодовуванні виникав фатальний стан, названий «pembe yara» («pink sore», «рожевий біль»). Наступні дослідження проводились через 20- 30 років після тої події. Грудне молоко жінок, які зазнали впливу, все ще містило ГХБ в концентрації 0,29 ppm, а в однієї жінки – 2,8 ppm. Концентрація ГХБ в молоці корів в цей же період була в 140 разів нижчою.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У жінок.

При тривалому введенні щурам з харчуванням до 40 ppm ГХБ не спостерігали негативного впливу на репродукцію, однак, друге дослідження з використанням дози 1000 мг/кг повідомило про різноманітні несприятливі наслідки, включаючи дегенеративні зміни фолікулів яєчників та зародкового епітелію і зростання числа атретичних фолікулів*

*Атретичні фолікули—фолікули, які вступили в стадію росту, а потім редукувалися, тобто мали зворотний розвиток – атрезію, під час якої оооцити і фолікулярні клітини гинуть, а клітини теки активно розмножуються синтезують естрогени.

Існує стурбованість, що яєчники приматів більш чутливі до токсичного впливу ГХБ, ніж гризунів.

Годування самок мавп дозою до 10 мг/кг/день протягом 13 тижнів продемонструвало зміни тривалості менструального циклу зі зменшенням прогестерону в лютеїновій фазі. Докази ураження яєчників відзначали при електронній мікроскопії. Токсичність ГХБ до первинних ооцитів мавпи виникає незалежно від інших токсичних впливів і є, ймовірно, специфічним гонадотоксичним ефектом. Клінічне значення цих знахідок невідоме.

ГХБ виявляли в фолікулярній рідині жінок, які проходять процедуру екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Дослідження в групі 720 жінок після ЕКЗ (774 цикли) не виявило кореляції між рівнем ГХБ в сироватці (в середньому 0,087 нг/г) та біохімічною вагітністю (самовільно перервана вагітність до двох ембріональних тижнів, єдиним доказом є біохімічний) чи спонтанним абортом. Однак, з концентрацією ГХБ істотно асоціювались імплантаційні втрати.

У чоловіків.

Повідомляється про певні докази при дослідженні in vitro та з експериментальними тваринами антагонізму ГХБ до андрогенів. Тому організовано дослідження для з’ясування,  чи забруднення навколишнього середовища ГХБ може підвищувати частоту крипторхізму та раку яєчок. Дослідження в групі чоловіків з раком яєчок та групі їхніх матерів повідомило про асоціацію із забрудненням хлорорганічними сполуками, включно з ГХБ в обох групах. Один з коментаторів звертає увагу на велику кількість досліджуваних сполук і важкість визначення ролі окремих з них в частоті раку. Друге дослідження аналізувало зразки жиру 48 пацієнтів, 18 з яких мали крипторхізм. За допомогою газової хроматографії високої роздільної здатності та мас-спектрометрії визначали рівень ДДТ та його метаболітів, поліхлорованих біфенілів, токсафену, гексахлоргексагексану, хлорованих бензолів. Виявлено накопичення всіх сполук в кожного пацієнта. Однак, наступний статистичний аналіз виявив істотну різницю між контрольною групою та пацієнтами з крипторхізмом для гептахлор епоксиду та ГХБ – підвищені рівні у пацієнтів. Автори відзначили, що в більшості випадків причина крипторхізму була невідомою і пренатальний вплив хімічних агентів був тільки гіпотезою, яка потребує наступних досліджень.

Дослідження 2007 року в групі 219 немовлят з крипторхізмом не виявило істотної асоціації між вадою та підвищеним рівнем ГХБ в сироватці. Дослідження з охопленням 589 подружніх пар з вагітністю з Гренландії, Польщі, України виявило асоціацію між концентрацією ГХБ в сироватці та глобулінами, що зв’язують статевий гормон та негативну асоціацію з індексом вільного андрогену у чоловіків з України та Польщі. Такі ізольовані висновки могли виникнути від чисельних порівнянь. Не виявлено несприятливого впливу на показники спермограми.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 26.07.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 27.07.2016 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1443

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!