Група / призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини ІІІ покоління.

Альтернативні назви / синоніми: спектрацеф.

Діюча речовина: цефдиторен.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутній досвід застосування при вагітності у людини. Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику у випадку пренатального впливу цефалоспоринів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились з цефдиторену півосилу у щурів і кролів.  У вагітних щурів та кролів дози, які у 24 та 4 рази, відповідно, перевищували рекомендовану для людини – 200 мг двічі на день, виходячи з площі поверхні тіла, не продемонстрували тератогенності. На фоні найвищої дози у щурів не порушувалась фертильність. А у кролів найвища доза призводила до вираженої материнської токсичності, а це, в свою чергу, до токсичності у плодів та переривання вагітності. Постнатальне дослідження у щурів з дозою, 18-кратною рекомендованій для людини  не виявило негативного впливу на постнатальне виживання, фізичний та поведінковий розвиток, здатність до навчання, репродуктивні можливості при статевому дозріванні.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутня інформація про використання цефдиторену при вагітності у людини. Цефдиторен півосил є проліками*, які гідролізуються під час абсорбції до активного препарату – цефдиторену. Подібно до інших цефалоспоринів повинен проникати через плаценту у людини.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних Угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу становили 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання цефдиторену при лактації у людини. Оскільки інші цефалоспорини проникають до грудного молока, це очікується і у випадку лікування цефдитореном.

Існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Американська академія педіатрії у 2001 році визнала цефалоспорини сумісними з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (жінок та чоловіків): немає даних.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cefditoren-pivoxil/product/).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501325/).

Адаптовано 22.06.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 23.06.2020 р.

Група / призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини ІІІ покоління. Аналог цефотаксиму.

Альтернативні назви / синоніми: лопрад, сорцеф, цефинак, цефікс, супракс.

Діюча речовина: цефіксим.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування при вагітності у людини обмежений. Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику у випадку пренатального впливу цефалоспоринів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження не виявили ознак порушення фертильності та репродуктивної поведінки у щурів на фоні доз, які в 125 разів перевищували рекомендовану для дорослих. У мишей і щурів не виявлено тератогенності при застосуванні доз, 400-кратних рекомендованій для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Зв’язування з білками плазми становить 65%, період напіввиведення – біля 3,5 годин. Виходячи з молекулярної ваги, цефіксим проникає через плаценту у людини.

Дослідження 2010 року вивчало концентрацію цефіксиму в амніотичній рідині 6 жінок, які отримали перорально 400 мг препарату за 2 години до амніоцентезу.  Термін вагітності – 16-20 тижнів. Середня концентрація цефіксиму в крові матері та амніотичній рідині становила 2,59 мкг/мл та 0,85 мкг/мл, пасаж в амніотичній рідині – на рівні 38%.

Неінтервенційне обсерваційне когортне дослідження 1998 року описало результати вагітностей жінок, яким лікарі загальної практики в Англії виписали рецепт на 1 з  34 нових препаратів. Інформацію отримували шляхом опитування лікарів через місяць  після передбачуваних пологів. При 831 (78%) вагітності вплив таких препаратів відбувався в І триместрі, вроджені вади виявлено при 14 (2,5%) одноплідних вагітностях серед 557 новонароджених (10 випадків двійні). Крім того, дві вроджені вади діагностували у абортованих плодів, правда тільки невелику кількість таких плодів обстежували. Цефатоксим приймався в І триместрі при 11 вагітностях з наступними результатами: 2 спонтанні аборти, 1 медичний аборт, 7 здорових новонароджених (1 недоношений), 1 невідомий результат.

Дослідження 2003 року охопило 95 вагітних з гонореєю, яких лікували або цефіксимом (N=52), або цефтріаксоном (N=43). Лікування в обох групах відбувалось приблизно на 21 тижні вагітності. Обидва антибіотики виявились однаково ефективними в лікуванні 91 пацієнтки. У новонароджених, матері яких отримували цефтріаксон, частіше виникала гіпербілірубінемія, проте ця різниця не була істотною в порівнянні з тими, хто приймав цефіксим.

У 1999 році опубліковано результати дослідження, яке оцінювало лікування цефіксимом, азитроміцином, метронідазолом з ціллю профілактики ВІЛ в Уганді. При порівнянні з  контрольною групою частота трихомоніазу, бактеріального вагінозу, гонореї, хламідійної інфекції була значно нижчою, а частота ВІЛ-інфекції не відрізнялась. Друге дослідження в цій же групі пацієнток додатково до зниження частоти інфекцій виявило зменшення частоти неонатальної смертності, низької ваги новонароджених, передчасних пологів. А в третьому дослідженні діти 94 жінок з інфекцією, викликаною Trichomonas vaginalis, яких лікували при вагітності комбінацією 3 препаратів продемонстрували підвищення частоти низької ваги при народженні та передчасних пологів, в порівнянні з нелікованими контролями. На думку авторів, вищезазначене лікування зашкодило плодам, ймовірно, через метронідазол.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних Угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу склали 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про застосування цефіксиму при лактації у людини. Якщо керуватись відомостями про інші цефалоспорини, то очікується проникнення його до грудного молока в низькій концентрації.

Існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Американська академія педіатрії у 2001 році визнала цефалоспорини сумісними з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (жінок та чоловіків): немає даних.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cefixime/product/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501344/).

Адаптовано 22.06.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 23.06.2020 р.

Група/призначення:

Антибіотики групи цефалоспоринів.

Альтернативні назви / синоніми: цефамабол, мандол.

Діюча речовина: цефамандол.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Згідно з даними масштабного дослідження 2001 року антибіотики цефалоспоринового ряду, в тому числі цефамандол, не виявляють тератогенної дії. Цефалоспорини вважаються безпечними для прийому під час вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Призначення вагітним мишам дози до 1000 мг/
кг/день, а вагітним щурам – 2000 мг/кг/день не підвищувало частоти несприятливих наслідків вагітностей. Вагітні кролі, ліковані дозами до 60 мг/кг/день, демонстрували порушення розвитку плода та материнської токсичності при застосуванні високих доз препарату.  Максимальна рекомендована доза для людини становить близько 50 мг/кг/день. Доза до 2000 мг/кг/день у щурів на пізніх термінах вагітності та в період лактації призводила до підвищення летальності матерів і новонароджених, а також затримки розвитку (на фоні високих доз). При цьому репродуктивна поведінка потомства, яке вижило, була в межах норми.

Інформація щодо впливу на плід:

Вивчення плацентарного пасажу цефамандолу та 3 інших хінолінів і цефалоспоринів в групі 9-12 жінок в пологах з’ясувало, що цефамандолу притаманний найнижчий рівень трансферу.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних Угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу склали 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування:

Цефамандол екскретується в материнське молоко в низьких концентраціях після одноразового внутрішньовенного прийому препарату в дозі 1 г, при цьому його середні концентрації в материнському молоці коливаються від 0,46 (на першій годині) до 0,19 мкг/мл (на 6 годині). Співвідношення концентрацій у молоці та плазмі крові становить 0,02 на першій годині. Інформація про новонародженого не наводиться. Проте навіть такі малі концентрації створюють 3 потенційні проблеми для дитини, що годується грудним молоком, а саме: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля, а також вплив на результати посіву культури при з`ясуванні причини гарячки. Американська Асоціація педіатрів класифікує всі антибіотики цефалоспоринового ряду, як такі, що дозволені для вживання під час грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Цефалоспоринові антибіотики з N-метилтетразолетіоловою групою в 3 позиції (включно з цефамандолом) призводить до пошкодження яєчок у неповнолітніх щурів. Найчутливішими таргетними клітинами є проліферуючі сперматогонії. Доза, яка викликала такий ефект, була високою. Невідомо, чи ця знахідка може стосуватися чоловіків у випадку такого лікування. Дослідження фертильності у щурів є заспокійливими, так, ліковані самці дозами до 2000 мг/кг/день протягом 9 тижнів демонстрували нормальну репродуктивну поведінку, як і самки, яких лікували протягом 2 тижнів до парування і перший тиждень вагітності.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cefamandole/product/).

Адаптовано   05.09.2015 р.:
О.М. Тичківська, лікар-педіатр, магістр медицини, аспірант кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 22.06.2020 р.

Група / призначення:

Бета-лактамні напівсинтетичні антибіотики цефалоспоринової групи для парентерального застосування. Цефалоспорини ІІІ покоління.

Альтернативні назви / синоніми:

Гепацеф, медоцеф, цефобід, цефобоцид, дардум, лоризон, операз, цефапізон, цефоперабол.

Діюча речовина: цефоперазон.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Немає повідомлень, що пов’язують використання цефоперазону з вродженими вадами. В цілому цефалоспорини вважаються безпечними при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Підшкірне введення щурам дози до 1000 мг/кг/день не впливало несприятливо на парування та репродукцію. Внутрішньовенне введення дози 500 мг/кг вагітним макакам-резус на 23-47 дні вагітності також не призводило до тератогенних наслідків.

Інформація щодо впливу на плід:

Цефоперазон проникає через плаценту людини і при досягненні фетального кровотоку зв’язується з білками плазми на рівні 85-95%. Турецьке дослідження 2010 року охопило 10 пар мати-плід  в пологах і визначило середнє співвідношення пуповина : кров матері 12,7%, що є найнижчим показником в порівнянні з 3 іншими антибіотиками. На думку авторів дослідження цефоперазон підходить у випадках потреби призначення препарату з мінімальним трансплацентарним впливом.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних Угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу становили 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Як і інші цефалоспорини, які щільно зв’язуються з білками плазми, цефоперазон теоретично може підвищувати ризик ядерної жовтяниці у немовлят при низьких рівнях білірубіну.

Застосування препарату під час вигодовування:

Цефоперазон надходить в грудне молоко у низьких концентраціях.

Існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Згідно з інформацією LactMed після внутрішньовенного введення 1 граму цефоперазону 5 жінкам препарат не визначався в грудному молоці у 2 жінок в будь- який період до 6 годин після введення дози. Середній пік концентрації в інших досягався через 2 годин і становив  0,33 мг/д, а в окремих – через 2, 3 чи 4 години після дози. Тобто, через 6 годин після дози цефоперазон не визначається в грудному молоці.

Американська академія педіатрії вважає цефалоспорини сумісними з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (жінок та чоловіків): немає даних.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cefoperazone-sodium/product/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501355/).

Адаптовано 10.02.2015 р.:
Ю.С. Коржинський, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії та неонатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 22.06.2020 р.

Група/призначення:

Антибіотики групи цефалоспоринів. Цефалоспорини ІІ покоління.

Альтернативні назви / синоніми:

Альфацет, верцеф, тарацеф, цеклор, цефтор.

Діюча речовина: цефаклор.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

За даними масштабного дослідження 2001 року антибіотики цефалоспоринового ряду, в тому числі цефаклор, не виявляють тератогенної дії. Цефалоспорини вважаються безпечними для прийому під час вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дані проведених досліджень в популяціях мишей, щурів, тхорів свідчать про відсутність шкідливого впливу даного препарату на фертильність та процеси розвитку плода в дозах, що відповідно у 12, 12, та 3 рази перевищували рекомендовані людські дози.

Інформація щодо впливу на плід:

Дослідження Michigan Medicaid проведене в період 1985-1992 років, в ході якого вели спостереження за 229101 завершеною вагітністю, встановило, що 1325 новонароджених піддавалися впливу антибіотиків під час першого триместру вагітності. В 75 (5,7%) новонароджених виявили вроджені вади розвитку (56 очікувано). Точні дані наведено по 6 категоріях вад, а саме: 19/13 (виявлені/очікувані) дефекти серцево-судинної системи, 8/2 – орофаціальні розщілини, 1/0,7 – вади невральної трубки, 1/4 – полідактилія, 2/2 – вади розвитку кінцівок, 3/3 – гіпоспадія. Результати даного дослідження свідчать про ймовірність наявності зв’язку між прийомом вагітною цефаклору та розвитком вроджених вад у плода, зокрема, серцево-судинних дефектів та орофаціальних розщілин, проте не виключають ймовірності впливу і інших шкідливих факторів, зокрема, хвороб матерів.

Однак, аналогічні знахідки виявлено при застосуванні іншого цефалоспорину з понад 1000 випадків пренатального впливу (цефалексин). Позитивні результати також припущено для цефрадину (339 випадків впливу), але такого не спостерігали при застосуванні цефадроксилу (772 випадки). На противагу цьому інші протиінфекційні препарати у великих когортах продемонстрували негативні результати (ампіцилін, амоксицилін, пеніцилін G, еритроміцин, тетрациклін).

Застосування препарату під час вигодовування:

Цефаклор екскретується в материнське молоко в низьких концентраціях. Після одноразового прийому препарату в дозі 500 мг, його середні концентрації в материнському молоці протягом 5-годинного періоду коливаються в межах від 0,16 до 0,21 мкг/мл. Проте навіть такі малі концентрації створюють 3 потенційні проблеми, а саме: модифікацію флори кишківника, прямий вплив на немовля, а також вплив на результати посіву культури при з’ясуванні причини гарячки. Американська Асоціація педіатрів класифікує всі антибіотики цефалоспоринового ряду як такі, що дозволені для вживання під час грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):  відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cefaclor/product/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501281/).

Адаптовано     29.07.2015 р.:
О.М. Тичківська, лікар-педіатр, магістр медицини, аспірант кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.06.2020 р.

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини ІІІ покоління.

Альтернативні назви / синоніми:

 Бестум, віцеф, кефадим, орзид, тазицеф, тизим, фортаз, фортазим, фортум, цефзид, цефтидин.

 Діюча речовина: цефтазидим.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів. В цілому цефалоспорини вважаються безпечними при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей та щурів без виявлених ознак порушення фертильності чи шкоди для плода на фоні доз, які в 40 разів перевищували рекомендовану для людини (згідно з інструкцією до препарату). На 14 день вагітності у щурів плацентарний трансфер становив близько 5%, а на 21 день – 52%. Цей термін відповідає ІІ та ІІІ триместрам вагітності людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Цефтазидим, призначений в різні терміни вагітності, включно з І триместром, проникає через плаценту до плода і виявляється в амніотичній рідині. В короткому англійському абстракті за результатами японського дослідження 1983 року повідомляється, що після внутрішньовенної дози 1 грам рівень в пуповинній крові та амніотичній рідині рівень перевищував мінімальну інгібіторну концентрацію для більшості збудників (специфічні значення не наведені).

Доступна інформація про 9 жінок, яким призначили цефтазидим внутрішньом’язово в дозі 1 грам тричі на день перед перериванням вагітності з приводу β-таласемії в терміні 19-20 тижнів. До процедури було введено, як мінімум, три дози антибіотику. Середня концентрація препарату в сироватці матері через 2 та 4 години після останньої дози становила 19,5 мкг/мл (14-25 мкг/мл) і 1,5 мкг/мл (1,4-1,6 мкг/мл), відповідно. Одночасно визначалась концентрація в амніотичній рідині: 2,7 мкг/мл (1,3-4 мкг/мл) та 3,1 мкг/мл (2,2-3,9 мкг/мл), відповідно. Це 14% та 207% від концентрації в сироватці матері, відповідно.

Повідомлення 1987 року інформує про 30 жінок, які отримали одноразово внутрішньовенно 2 грами болюсної дози (болюс – відносно великий об’єм рідини або дози препарату, що вводиться внутрішньовенно і швидко викликає відповідну реакцію) за 3 хвилини перед процедурою переривання за 1-4 години. Середній гестаційний вік жінок становив 10 тижнів (7-12 тижнів). Концентрацію антибіотиків визначали в плазмі матері, тканинах плаценти, амніотичній рідині. В плазмі матері середні рівень коливався в межах від 76 мкг/мл через 1 годину до 16,5 мкг/мл через 4 години. Концентрація в тканині плаценти була сталою: 12 мкг/кг через 1 годину і 13 мкг/кг через 4. Щодо концентрації в амніотичній рідині: 0,5 мкг/мл та 2,8 мкг/мл, відповідно. Підвищення виведення з сечею препарату зареєстрували у 12 жінок з асимптоматичною бактеріурією, яких лікували болюсною дозою 400 мг, надалі тривалою інфузією дозою 1 грам протягом 4 годин. Лікування стартувало в І триместрі, далі приблизно за 2 тижні до пологів і після припинення грудного вигодовування. Середній кліренс з сечею протягом 3 періодів призначення препарату становив 143, 170 і 103 мл/хвидину, відповідно.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу склали 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування:

Цефтазидим проникає до грудного молока в низькій концентрації. Повідомляється про 11 жінок, лікованих внутрішньовенними введеннями цефтазидину в дозі 2 грами кожні 8 годин з приводу ендометриту після кесаревого розтину.  Невідомо, чи діти годувались грудним молоком під час цього лікування. Між 2 і 4 днями лікування (всього отримано в середньому 12,6 доз) відбирали зразки плазми і грудного молока. Середні рівні препарату в плазмі матері безпосередньо перед дозою і через годину після були наступними: 7,6 та 71,8 мкг/мл, відповідно. Середня концентрація в грудному молоці перед дозою і через 1 і 3 години після дози становила 3,8; 5,2 і 4,5 мкг/мл, відповідно.

Існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала цефтазидим, як сумісний з грудним вигодовуванням. Згідно з 11 переліком ВООЗ основних лікарських засобів цефтазидим є сумісним з грудним вигодовуванням (WHO 2002).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/ceftazidime/product/).

Адаптовано 18.06.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 19.06.2020 р.

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини другого покоління.

Альтернативні назви / синоніми: цефтим, зинацеф.

 Діюча речовина: цефуроксим.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефуроксиму чи інших цефалоспоринів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у щурів не виявили ознак порушення фертильності при дозах, які у 9 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла, також у мишей і щурів не виявили шкоди для плода при 23-кратній максимальній рекомендованій для людини дози.

Інформація щодо впливу на плід:

Цефуроксим швидко проникає через плаценту на пізніх термінах вагітності та в пологах, досягаючи терапевтичної концентрації в сироватці плода та амніотичній рідині. Терапевтична концентрація в немовлят тримається до 6 годин після народження і надалі певний рівень залишається до 26 годин. Цей антибіотик використовується для лікування пієлонефриту вагітних. У немовлят з таким пренатальним впливом несприятливих наслідків не відзначали.

У жінок в терміні 15-35 тижнів вагітності одноразова внутрішньовенна доза 750 мг призводить до середньої концентрації в матерів, плодів з набряком і в плодів при олігогідрамніоні: 7,4; 6,2 і 4,9 мкг/мл, відповідно. Концентрація не корелювала з гестаційним віком.

Повідомляється про 9 жінок з передчасним розривом мембран у терміні 27-33 тижнів вагітності, які отримали внутрішньовенно 1,5 грама цефуроксиму тричі на день. Середня концентрація в матерів (через годину після дози), в пуповинній плазмі, плаценті, мембранах становила 35,0 мкг/мл, 3,0 мкг/мл, 1,12 мкг/мл та 35,6 мкг/мл, відповідно.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 143 новонароджених з впливом цефуроксиму в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 3 (2,1%) великі вроджені вади при 6 очікуваних. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом і вродженими вадами.

Дослідження 2000 року описало результати вагітностей 106 жінок з впливом цефуроксиму в І триместрі. При порівнянні з 106 відповідними контролями не виявлено різниці в наступних показниках: число народжених живими, спонтанні аборти, гестаціний вік при народженні, недоношеність, вага новонароджених, дистрес плоду, спосіб народження, число великих і малих аномалій. Щодо індукованих абортів, то їх кількість в основній групі була значно більшою, ймовірно, через дезінформацію та неправильну оцінку ризику від антибіотику для плода.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу склали 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування:

Цефуроксим проникає до грудного молока в низьких концентраціях. Незважаючи на це, існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Не виявлено несприятливих ефектів у 38 немовлят на грудному вигодовуванні, чиї матері лікувались цефуроксимом в період грудного вигодування в порівнянні з контрольною групою.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала інші цефалоспорини, як сумісні з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cefuroxime/product/).

Адаптовано 16.06.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 18.06.2020 р.

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини першого покоління.

Альтернативні назви / синоніми: дурацеф.

 Діюча речовина: цефадроксил.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Обмежений досвід застосування цефадроксилу при вагітності у людини. Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику цефалоспоринів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у мишей та щурів не виявили ознак порушень фертильності чи шкоди для плоду при застосування доз, які в 11 разів перевищували рекомендовану для людини. Також не спостерігали порушення розвитку у лікованих кролів.

Інформація щодо впливу на плід:

Зазвичай цефалоспорини вважаються безпечними при вагітності.

В пологах пероральна доза 500 мг призводила до піку в пуповинній сироватці на рівні 4,6 мкг/мл через 2,5 годин (біля 40% від показника в сироватці матері). Пік в амніотичній рідині досягався через 10 годин на рівні 4,4 мкг/мл.

На відміну від деяких цефалоспоринів, наприклад, цефазоліну, які щільно зв’язуються з білками плазми і теоретично здатні витісняти білірубін, тільки 20% циркулюючого цефадроксилу зв’язується з білками. Не передбачається підвищення ризику ядерної жовтяниці у новонароджених при використанні цього препарату.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 722 новонароджених з впливом цефадроксилу в І триместрі. Всього зареєстровано 27 (3,7%) великих вроджених вад при 30 очікуваних. Специфічні дані доступні для наступних категорій вроджених вад, серед яких виявлено 2 полідактилії, 2  редукційні вади кінцівок, 1 гіпоспадію, 1 кардіоваскулярну ваду. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом і вродженими вадами.

12 жінкам для лікування асимптоматичної бактеріурії в І триместрі призначили цефадроксилу по 500 мг двічі на день протягом 10 днів після внутрішньовенного введення цефтазидиму, без несприятливих наслідків.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних Угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу склали 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування:                   

Цефадроксил проникає до грудного молока в невеликій кількості. Після одноразової пероральної дози 500 мг пік концентрації в молоці наступав через 5-6 годин і сягав рівня 0,6-0,7 мкг/мл. Доза 1 грам, призначена 6-ти матерям спричинила пік через 6-7 годин – 1,83 мкг/мл (1,2-2,4 мкг/мл). В цій другій групі співвідношення молоко : плазма через 1, 2 та 3  години склало 0,009, 0,011 і 0,019, відповідно. Хоча ці рівні є низькими, існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала цефадроксил як сумісний з грудним вигодовуванням. Такої ж думки притримується робочі група з лактації ВООЗ.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cefadroxil/product/).

Адаптовано 16.06.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 18.06.2020 р.

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини.

Альтернативні назви / синоніми: цедекс.

 Діюча речовина: цефтибутен.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутній досвід застосування при вагітності у людини. В експериментальних тварин не виявлено тератогенних наслідків.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату дослідження не продемонстрували порушень фертильності у щурів при застосуванні доз до 2000 мг/кг/день, що у 43 рази вище від рекомендованої дози для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Також не виявлено тератогенних наслідків на фоні дози до 400 мг/кг/день у вагітних щурів і 40 мг/кг/день у вагітних кролів.

Опубліковані дослідження відобразили ці результати з деякими відмінностями. Наприклад, посилаючись на інструкцію до препарату, вказали дозу у щурів 4000 мг/кг/день, на фоні якої відзначали зменшення ваги дитинчат, а при дозі 1000 мг/кг/день – зменшення ваги плодів, без зростання частоти вроджених вад. Щодо кролів: вага плодів зменшувалась на фоні дози 40 мг/кг/день за присутності вираженої материнської токсичності. У пре- та постнатальному дослідженні щурам вводили 2000 мг/кг/день цефтибутену на пізніх термінах вагітності та в період лактації. Спостерігали зменшення ваги перед відлученням дитинчат при всіх застосованих дозах, найнижча з яких склала 125 мг/кг/день, але при цьому також відзначали пригнічення споживання їжі та набирання ваги матерями (також на фоні всіх доз).  Вага дитинчат після відлучення продовжувала пригнічуватись дозою 2000 мг/кг/день, але   загальна та репродуктивна поведінка були в нормі в усіх групах тварин.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутні повідомлення про використання цефтибутену при вагітності у людини.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних Угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу становили 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання цефтибутену при лактації у людини.

Інші цефалоспорини проникають до грудного молока, тому це є очікуваним і для цього препарату.

Існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала інші цефалоспорини, як сумісні з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/ceftibuten/product/).

Адаптовано 16.06.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 18.06.2020 р.

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини першого покоління.

Альтернативні назви / синоніми: сефрил, велосеф.

 Діюча речовина: цефрадин.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин та невеликого досвіду застосування у людини, не очікується підвищення ризику вроджених вад у випадку пренатального впливу цефрадину.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Препарат не продемонстрував тератогенності при тестуванні у щурів та мишей.

Інформація щодо впливу на плід:

Цефрадин проникає через плаценту у людини. Фармакокінетичні дослідження припустили, що кліренс цефрадину істотно зростає в перші два триместри вагітності. Ось чому на ранніх стадіях вагітності для досягнення бактерицидної концентрації препарату в плазмі, слід підвищити дозу на 40-60%.

В групі з 54 немовлят з пренатальним впливом цефрадину в І триместрі частота вроджених вад розвитку не була підвищеною (Boston Collaborative Drug Surveillance Program).

Популяційне дослідження випадок-контроль не виявило асоціації між використанням цефалоспоринів при вагітності та вродженими вадами. В більшості випадків це був цефалексин.

Застосування препарату під час вигодовування:

Як і інші цефалоспорини проникає до грудного молока в невеликій кількості, яка не має клінічного значення.

Для цефрадину співвідношення молоко : плазма становило приблизно 0,2. Відсутні повідомлення про несприятливі наслідки у немовлят на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cephradine/synonym/).

Адаптовано 16.06.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 17.06.2020 р.