ЦЕФАЗОЛІН

Група / призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини І покоління.

Альтернативні назви / синоніми: ацеф, кефзол.

Діюча речовина: цефазолін.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику у випадку пренатального впливу цефалоспоринів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у мишей, щурів, кролів не виявили ознак порушень фертильності та шкоди для плода (дози перевищували рекомендовану для людини в 25 разів). У кролів використали дозу 240 мг/кг, а в мишей – 2400 мг/кг. У щурів дози до 2000 мг/кг не асоціювались з гестаційною та репродуктивною токсичністю. 2-меркапто-5-метил-1,3,4 тіадизол (MMTD), домішка цефазоліну, порушував органогенез у ембріонів риб даніо-реріо (zebrafish, акваріумна рибка, модельний організм в біології) на фоні дози 100 мг/л.

Інформація щодо впливу на плід:

Цефазолін виводиться з організму нирками, кліренс та об’єм розподілу зростає при вагітності. Так, у вагітних кліренс становить 7,44 л/год, що вдвічі перевищує аналогічний показник у невагітних молодих дорослих. Як і інші препарати, які щільно зв’язуються з білками плазми, теоретично цефазолін може підвищити ризик ядерної жовтяниці у новонароджених при низькій концентрації білірубіну. Рідко можуть виникати анафілактичні реакції.

Цефазолін проникає через плаценту до пуповинної сироватки і амніотичної рідини. На ранніх термінах розподіл препарату обмежений рідинами організму в концентрації, значно нижчій за аналогічний показник в ІІ та ІІІ триместрах. В пологах, через 15-70 хвилин після дози 500 мг рівень в сироватці коливався з 35% до 69% від материнського. Максимальна концентрація в амніотичній рідині після дози 500 мг становила 8 мкг/мл через 2,5 години (відсутня інформація про новонароджених). Після внутрішньовенної дози 2 грами 7 жінкам між 23 та 32-м тижнями визначили наступну середню концентрацію цефазоліну в сироватці плодів з водянкою та без цього ускладнення: 18,04 та 21,02 мкг/мл, відповідно. Це свідчить, про те, що наявність водянки плода істотно не порушує трансферу антибіотику. Для лікування пієлонефриту, який виникає в другій половині вагітності застосовують цефазолін в дозі 2 грами внутрішньовенно що 8 годин, без несприятливих наслідків для плода.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу склали 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування:

Цефазолін проникає до грудного молока в низькій концентрації. Після внутрішньовенної дози 2 грами концентрація в молоці коливалась від 1,2 до 1,5 мкг/мл за 4 години, співвідношення молоко : плазма склало 0,02. При введенні дози 500 мг внутрішньом’язово 1-3 рази на день препарат в грудному молоці не виявлявся. Хоча цей рівень низький, існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Американська академія педіатрії у 2001 році визнала цефазолін сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (жінок та чоловіків): немає даних.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cefazolin/product/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501303/).

Адаптовано 25.06.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 26.06.2020 р.