МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЦЕФАМАНДОЛ

Група/призначення:

Антибіотики групи цефалоспоринів.

Альтернативні назви / синоніми: цефамабол, мандол.
Діюча речовина: цефамандол.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації: сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Згідно з даними масштабного дослідження 2001 року антибіотики цефалоспоринового ряду, в тому числі цефамандол, не виявляють тератогенної дії. Цефалоспорини вважаються безпечними для прийому під час вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Призначення вагітним мишам дози до 1000 мг/
кг/день, а вагітним щурам – 2000 мг/кг/день не підвищувало частоти несприятливих наслідків вагітностей. Вагітні кролі, ліковані дозами до 60 мг/кг/день, демонстрували порушення розвитку плода та материнської токсичності при застосуванні високих доз препарату.  Максимальна рекомендована доза для людини становить близько 50 мг/кг/день. Доза до 2000 мг/кг/день у щурів на пізніх термінах вагітності та в період лактації призводила до підвищення летальності матерів і новонароджених, а також затримки розвитку (на фоні високих доз). При цьому репродуктивна поведінка потомства, яке вижило, була в межах норми.

Інформація щодо впливу на плід:

Вивчення плацентарного пасажу цефамандолу та 3 інших хінолінів і цефалоспоринів в групі 9-12 жінок в пологах з’ясувало, що цефамандолу притаманний найнижчий рівень трансферу.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних Угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу склали 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування:

Цефамандол екскретується в материнське молоко в низьких концентраціях після одноразового внутрішньовенного прийому препарату в дозі 1 г, при цьому його середні концентрації в материнському молоці коливаються від 0,46 (на першій годині) до 0,19 мкг/мл (на 6 годині). Співвідношення концентрацій у молоці та плазмі крові становить 0,02 на першій годині. Інформація про новонародженого не наводиться. Проте навіть такі малі концентрації створюють 3 потенційні проблеми для дитини, що годується грудним молоком, а саме: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля, а також вплив на результати посіву культури при з`ясуванні причини гарячки. Американська Асоціація педіатрів класифікує всі антибіотики цефалоспоринового ряду, як такі, що дозволені для вживання під час грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Цефалоспоринові антибіотики з N-метилтетразолетіоловою групою в 3 позиції (включно з цефамандолом) призводить до пошкодження яєчок у неповнолітніх щурів. Найчутливішими таргетними клітинами є проліферуючі сперматогонії. Доза, яка викликала такий ефект, була високою. Невідомо, чи ця знахідка може стосуватися чоловіків у випадку такого лікування. Дослідження фертильності у щурів є заспокійливими, так, ліковані самці дозами до 2000 мг/кг/день протягом 9 тижнів демонстрували нормальну репродуктивну поведінку, як і самки, яких лікували протягом 2 тижнів до парування і перший тиждень вагітності.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
  3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cefamandole/product/).

 

Адаптовано   05.09.2015 р.:
О.М. Тичківська, лікар-педіатр, магістр медицини, аспірант кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 22.06.2020 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1219

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information