МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ПЕНІЦИЛІН G

Група/призначення: антибіотики, бета-лактамні.
Альтернативні назви / синоніми:

Бензилпеніцилін натрію, біцилін, бензилпеніцилін, бензатин пеніцилін G, прокаїн пеніцилін G, пеніцилін V, пеніцилін.

Діюча речовина:

Натрієва сіль пеніциліну G.

Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації: сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Пеніцилін G рутинно використовується при материнських інфекціях в період вагітності. Ризик при застосуванні цього антибіотика при вагітності вважається низьким.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у мишей, щурів, кролів з високими дозами не виявили ознак порушення фертильності та несприятливого впливу на плід.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Ряд досліджень зафіксували швидкий пасаж пеніциліну G до фетальної циркуляції та амніотичної рідини. Терапевтичні рівні досягаються в обох сайтах, крім амніотичної рідини в І триместрі. На час пологів концентрація в сироватці матері та амніотичній рідині однакова через 60-90 хвилин після внутрішньовенного введення. Тривала внутрішньовенна інфузія (10000 Од/годину) через 20 годин призводить до однакової концентрації пеніциліну G в сироватці матері, пуповині, амніотичній рідині. Пеніциліни акумулюються в амніотичній рідині під час лікування матері. Це відбувається внаслідок екскреції антибіотику з сечею плода до амніотичної рідини, що триває допоки мама отримує препарати. Після цього плід поступово реабсорбує антибіотик, ймовірно, за рахунок ковтання навколо плодових вод і звільняється від препарату пасажом через плаценту до матері. Цей процес не асоціюється з несприятливими наслідками для плода.

Раніше призначення пеніциліну G пов’язували з посиленням активності матки та абортом. Невідомо, чи це було пов’язано з домішками, чи з самим пеніциліном. З того часу, як це повідомили у 1950 році, нових даних не поступало. Як повідомлялось, анафілактична реакція у вагітної призвела до внутрішньоутробної загибелі плода.

Тільки одне повідомлення пов’язує пеніцилін G з вродженими вадами розвитку. Аналіз лікарняних записів виявив, що в 3 з 4 випадків призначення пеніциліну G закінчилось народженням дітей з вадами. Ретроспективне рев’ю інших пацієнтів з впливом антибіотиків в І триместрі свідчить про підвищення частоти вроджених вад. На жаль, автори не проаналізували свої дані окремо відносно кожного антибіотика, що не дозволяє виявити причинний зв’язок для пеніциліну G.

В іншому випадку лікування проводилось на ранніх термінах вагітності високими дозами пеніциліну G прокаїну внутрішньовенно, кортизону, натрію саліцилату. Народжений в термін хлопчик з циклопією помер на 5-й хвилині життя. Дефект віднесли до впливу кортизону, саліцилату або віремії у матері.

В контрольованому дослідженні 110 пацієнток отримували від одного до трьох антибіотиків протягом І триместру в цілому 589 тижнів. Пеніцилін G приймався в загальному 107 тижнів. Частота вроджених вад не відрізнялась від показника в контрольній групі нелікованих жінок.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project), моніторуючи 50282 пари мати-дитина, ідентифікував 2546 випадків впливу препаратів пеніцилінового ряду в І триместрі, а в будь-якому терміні вагітності – 7171. В жодній з груп не виявлено вроджених вад розвитку. Виходячи з цих даних тератогенність пеніциліну є малоймовірною. Не слід вводити внутрішньовенно пеніцилін G прокаїн. Мабудь, препарат вводили внутрышньом’язово або прокаїн взагалі не застосовувався. Спроба з’ясувати цей факт у авторів була невдалою.

Описано фармакокінетику бензатин пеніциліну G (пеніциліну G натрієвої солі) в здорових жінок в терміні 38-39 тижнів вагітності, за 1-7 днів до пологів. Концентрацію пеніциліну визначали в сироватці та спинномозковій рідині матері, пуповині, амніотичній рідині. Через великі межі виміряної концентрації автори дійшли висновку, що порушення фармакокінетики, яке виникає в цей період може несприятливо вплинути на ефективність препарату в профілактиці вродженого сифілісу.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 4597 новонароджених, які зазнали впливу пеніциліну V в І триместрі. Виявлено 202 (4,4%) великі вроджені вади при очікуваних 195. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): серцево-суднної системи – 46/56; полідактилії – 17/13; розщілини хребта – 3/2; орофаціальних розщілин – 5/7; редукційних вад кінцівок – 7/8; гіпоспадії – 8/11. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом та вродженими вадами розвитку.

Пеніцилін V пригнічує естріол, як зв’язаний з плазмою, так і той, що екскретується з сечею. Естріол в сечі раніше використовували для оцінки стану фетоплацентарної частини, знижений рівень асоціювали з дистресом плода. Зараз таке оцінювання проводиться шляхом визначення рівня не зв’язаного естріолу в плазмі, на який, зазвичай, пеніцилін V не впливає. Фармакокінетика пеніциліну V в ІІ та ІІІ триместрах також вивчалась, елімінація препарату підвищується на цих термінах вагітності.

Всі пеніциліни можуть спричиняти анафілактичну реакцію під час вагітності або одразу після пологів. Якщо вона важка і неконтрольована, це може загрожувати плацентарній циркуляції та призводити до ураження чи загибелі плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Пеніцилін G проникає до грудного молока в низькій концентрації. Співвідношення молоко : плазма після внутрішньом’язового введення 100000 одиниць 11 пацієнткам коливалось в межах 0,02-0,13. Максимальна концентрація становила 0,6 Од/мл після такої дози. Хоча не повідомляється про несприятливі ефекти, існують три потенційні проблеми для немовлят: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна реакція), труднощі інтерпретації результатів посівів на чутливість до антибіотиків у випадку лихоманки.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 05.09.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 06.09.2018 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1174

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information