Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ПЕНІЦИЛІН G

Група/призначення: антибіотики, бета-лактамні.
Альтернативні назви / синоніми:

Бензилпеніцилін натрію, біцилін, бензилпеніцилін, бензатин пеніцилін G, прокаїн пеніцилін G, пеніцилін V, пеніцилін.

Діюча речовина:

Натрієва сіль пеніциліну G.

Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації: сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Пеніцилін G рутинно використовується при материнських інфекціях в період вагітності. Ризик при застосуванні цього антибіотика при вагітності вважається низьким.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у мишей, щурів, кролів з високими дозами не виявили ознак порушення фертильності та несприятливого впливу на плід.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Ряд досліджень зафіксували швидкий пасаж пеніциліну G до фетальної циркуляції та амніотичної рідини. Терапевтичні рівні досягаються в обох сайтах, крім амніотичної рідини в І триместрі. На час пологів концентрація в сироватці матері та амніотичній рідині однакова через 60-90 хвилин після внутрішньовенного введення. Тривала внутрішньовенна інфузія (10000 Од/годину) через 20 годин призводить до однакової концентрації пеніциліну G в сироватці матері, пуповині, амніотичній рідині. Пеніциліни акумулюються в амніотичній рідині під час лікування матері. Це відбувається внаслідок екскреції антибіотику з сечею плода до амніотичної рідини, що триває допоки мама отримує препарати. Після цього плід поступово реабсорбує антибіотик, ймовірно, за рахунок ковтання навколо плодових вод і звільняється від препарату пасажом через плаценту до матері. Цей процес не асоціюється з несприятливими наслідками для плода.

Раніше призначення пеніциліну G пов’язували з посиленням активності матки та абортом. Невідомо, чи це було пов’язано з домішками, чи з самим пеніциліном. З того часу, як це повідомили у 1950 році, нових даних не поступало. Як повідомлялось, анафілактична реакція у вагітної призвела до внутрішньоутробної загибелі плода.

Тільки одне повідомлення пов’язує пеніцилін G з вродженими вадами розвитку. Аналіз лікарняних записів виявив, що в 3 з 4 випадків призначення пеніциліну G закінчилось народженням дітей з вадами. Ретроспективне рев’ю інших пацієнтів з впливом антибіотиків в І триместрі свідчить про підвищення частоти вроджених вад. На жаль, автори не проаналізували свої дані окремо відносно кожного антибіотика, що не дозволяє виявити причинний зв’язок для пеніциліну G.

В іншому випадку лікування проводилось на ранніх термінах вагітності високими дозами пеніциліну G прокаїну внутрішньовенно, кортизону, натрію саліцилату. Народжений в термін хлопчик з циклопією помер на 5-й хвилині життя. Дефект віднесли до впливу кортизону, саліцилату або віремії у матері.

В контрольованому дослідженні 110 пацієнток отримували від одного до трьох антибіотиків протягом І триместру в цілому 589 тижнів. Пеніцилін G приймався в загальному 107 тижнів. Частота вроджених вад не відрізнялась від показника в контрольній групі нелікованих жінок.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project), моніторуючи 50282 пари мати-дитина, ідентифікував 2546 випадків впливу препаратів пеніцилінового ряду в І триместрі, а в будь-якому терміні вагітності – 7171. В жодній з груп не виявлено вроджених вад розвитку. Виходячи з цих даних тератогенність пеніциліну є малоймовірною. Не слід вводити внутрішньовенно пеніцилін G прокаїн. Мабудь, препарат вводили внутрышньом’язово або прокаїн взагалі не застосовувався. Спроба з’ясувати цей факт у авторів була невдалою.

Описано фармакокінетику бензатин пеніциліну G (пеніциліну G натрієвої солі) в здорових жінок в терміні 38-39 тижнів вагітності, за 1-7 днів до пологів. Концентрацію пеніциліну визначали в сироватці та спинномозковій рідині матері, пуповині, амніотичній рідині. Через великі межі виміряної концентрації автори дійшли висновку, що порушення фармакокінетики, яке виникає в цей період може несприятливо вплинути на ефективність препарату в профілактиці вродженого сифілісу.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 4597 новонароджених, які зазнали впливу пеніциліну V в І триместрі. Виявлено 202 (4,4%) великі вроджені вади при очікуваних 195. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): серцево-суднної системи – 46/56; полідактилії – 17/13; розщілини хребта – 3/2; орофаціальних розщілин – 5/7; редукційних вад кінцівок – 7/8; гіпоспадії – 8/11. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом та вродженими вадами розвитку.

Пеніцилін V пригнічує естріол, як зв’язаний з плазмою, так і той, що екскретується з сечею. Естріол в сечі раніше використовували для оцінки стану фетоплацентарної частини, знижений рівень асоціювали з дистресом плода. Зараз таке оцінювання проводиться шляхом визначення рівня не зв’язаного естріолу в плазмі, на який, зазвичай, пеніцилін V не впливає. Фармакокінетика пеніциліну V в ІІ та ІІІ триместрах також вивчалась, елімінація препарату підвищується на цих термінах вагітності.

Всі пеніциліни можуть спричиняти анафілактичну реакцію під час вагітності або одразу після пологів. Якщо вона важка і неконтрольована, це може загрожувати плацентарній циркуляції та призводити до ураження чи загибелі плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Пеніцилін G проникає до грудного молока в низькій концентрації. Співвідношення молоко : плазма після внутрішньом’язового введення 100000 одиниць 11 пацієнткам коливалось в межах 0,02-0,13. Максимальна концентрація становила 0,6 Од/мл після такої дози. Хоча не повідомляється про несприятливі ефекти, існують три потенційні проблеми для немовлят: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна реакція), труднощі інтерпретації результатів посівів на чутливість до антибіотиків у випадку лихоманки.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 05.09.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 06.09.2018 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати