Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЦЕФАЛЕКСИН

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини першого покоління.

Альтернативні назви / синоніми: кефлекс.
 Діюча речовина: цефалексин.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації: сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Хоча деякі дані припускають асоціацію з вродженими вадами, більшість досліджень виявили, що цефалоспорини в цілому визнані безпечними при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у щурів на фоні доз до 500 мг/кг не продемонстрували порушень фертильності  чи репродуктивної поведінки, як і шкоди для плода у щурів і мишей.

Інформація щодо впливу на плід:

Ряд публікацій описали призначення цефалексину жінкам на різних термінах вагітності. Жодне повідомлення не інформує про зв’язок препарату з вродженими вадами чи токсичним впливом на новонародженого. Однак, хоча цефалоспорини вважаються безпечними для вагітних, одне дослідження, яке наводиться нижче, виявило протилежні опублікованим результати.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 3613 новонароджених з впливом цефалексину в І триместрі. Всього зареєстровано 176 (4,9%) великих вроджених вад при 154 очікуваних. Специфічні дані доступні для наступних категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): полідактилія (3/10), розщілина хребта (3/2), орофаціальні розщілини (11/5), редукційні вади кінцівок (1/6), гіпоспадія (8/9), кардіоваскулярні вади (44/36). Ці дані не підтримують асоціації між препаратом і вродженими вадами. Загальна кількість вад, кількість кардіоваскулярних дефектів та орофаціальних розщілин припускають асоціацію з препаратом, але інші фактори, такі як захворювання матері, прийом інших лікарських препаратів та випадковість також можуть мати велику вагу. Однак, аналогічні знахідки виявлено при застосуванні іншого цефалоспорину з понад 1000 випадків пренатального впливу (цефаклор). Позитивні результати також припущено для цефрадину (339 випадків впливу), але такого не спостерігали при застосуванні цефадроксилу (772 випадки). На противагу цьому інші протиінфекційні препарати у великих когортах продемонстрували негативні результати (ампіцилін, амоксицилін, пеніцилін G, еритроміцин, тетрациклін).

Трансплацентарний пасаж цефалексину продемонстровано тільки перед пологами. Після пероральної дози 1 грам пік концентрації в сироватці матері, сироватці пуповини, амнітотичній рідині становив біля 34 мкг/мл (через 1 годину), 11 мкг/мл (4 години), 13 мкг/мл (6 годин), відповідно.  У жінок з індукованими пологами спостерігали зниження концентрації цефалексину у всіх зразках у випадку подовження пологів понад 18 годин. В одному випадку всі зразки крові плода демонстрували негативну реакцію Кумбса.

Повідомлення 1992 року інформувало про ефект посткоітальної профілактики одноразовою пероральною дозою цефалексину (250 мг) або кристалами нітрофурантоїну (50 мг), починаючи з або під час вагітності у 33 жінок (39 вагітностей) з анамнезом повторних інфекцій сечового тракту.  Виявлено істотне зниження числа інфекцій без ознак токсичного впливу на плід. Виробник має неопубліковану інформацію про 46 пацієнтів, лікованих цефалексином в період вагітності (C.L. Lynch, personal communication, Dista Products, 1981). Дві пацієнтки лікувались від 1 до 2 місяця перед заплідненням і надалі впродовж вагітності до пологів. Не виявлено наслідків у плодів. При спостереженні у віці 2 місяців одна дитина розвивалась нормально.

Дослідження 2001 року використало базу даних Угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996-х років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) вивчало асоціацію між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу склали 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства. 308 жінок лікувались цефалексином без ознак тератогенності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Цефалексин проникає до грудного молока в низькій концентрації. 6 жінкам призначили пероральну дозу 1 грам, після чого пік наступав через 4-5 годин, сягаючи 0,51 мкг/мл (межі 0,24-0,85 мкг/мл). Середнє співвідношення молоко : плазма через одну, дві і три години становило 0,008, 0,021 і 0,14, відповідно.

Повідомляється про 30-річну жінку в період лактації, з алергічною реакцією на пеніцилін, в якої розвинувся еризипелоїдний целюліт грудних залоз через 9 днів після кесаревого розтину. Жінці призначили внутрішньовенно цефалотин в дозі 1 грам кожні 6 годин протягом 3 днів, а далі – перорально цефалексин і пробенецид (обидва по 500 мг 4 рази на день). У немовляти на фоні внутрішньовенного лікування матері спостерігали виражену діарею, дискомфорт, плач/крик, при пероральній терапії ці явища були присутні, але зменшувались. Симптоми майже зникли після часткового заміщення грудного молока козячим на 7 днів. Через 16 днів після стартування перорального лікування ручним зціджуванням зібрали 12 зразків грудного молока (6 парних зразків переднього і заднього молока) з 16-годинним інтервалом. Середня концентрація цефалексину та пробенециду становила 0,745 і 0,964 мкг/мл, відповідно. Концентрація двох агентів у передньому і задньому молоці істотно не відрізнялась. Підраховано дози, які отримає немовля, споживаючи 150 мл/кг/день грудного молока, цефалексину і пробенециду – 0,5% і 0,7%, відповідно, від скорегованої на вагу материнської дози. Хоча ці дози були недостатніми для спричинення системних наслідків, автори дійшли висновку, що найбільш ймовірною причиною діареї був цефалексин.

Робоча група ВООЗ з лактації дійшла висновку про ймовірну безпечність цефалексину при грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
  3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cephalexin/synonym/).

 

Адаптовано 16.06.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету
Переглянуто редакційною колегією 17.06.2020 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати