МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЦЕФАЛЕКСИН

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини першого покоління.

Альтернативні назви / синоніми: кефлекс.
 Діюча речовина: цефалексин.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації: сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Хоча деякі дані припускають асоціацію з вродженими вадами, більшість досліджень виявили, що цефалоспорини в цілому визнані безпечними при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у щурів на фоні доз до 500 мг/кг не продемонстрували порушень фертильності  чи репродуктивної поведінки, як і шкоди для плода у щурів і мишей.

Інформація щодо впливу на плід:

Ряд публікацій описали призначення цефалексину жінкам на різних термінах вагітності. Жодне повідомлення не інформує про зв’язок препарату з вродженими вадами чи токсичним впливом на новонародженого. Однак, хоча цефалоспорини вважаються безпечними для вагітних, одне дослідження, яке наводиться нижче, виявило протилежні опублікованим результати.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 3613 новонароджених з впливом цефалексину в І триместрі. Всього зареєстровано 176 (4,9%) великих вроджених вад при 154 очікуваних. Специфічні дані доступні для наступних категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): полідактилія (3/10), розщілина хребта (спинномозкова кила; spina bifida) (3/2), орофаціальні розщілини (11/5), редукційні вади кінцівок (1/6), гіпоспадія (8/9), кардіоваскулярні вади (44/36). Ці дані не підтримують асоціації між препаратом і вродженими вадами. Загальна кількість вад, кількість кардіоваскулярних дефектів та орофаціальних розщілин припускають асоціацію з препаратом, але інші фактори, такі як захворювання матері, прийом інших лікарських препаратів та випадковість також можуть мати велику вагу. Однак, аналогічні знахідки виявлено при застосуванні іншого цефалоспорину з понад 1000 випадків пренатального впливу (цефаклор). Позитивні результати також припущено для цефрадину (339 випадків впливу), але такого не спостерігали при застосуванні цефадроксилу (772 випадки). На противагу цьому інші протиінфекційні препарати у великих когортах продемонстрували негативні результати (ампіцилін, амоксицилін, пеніцилін G, еритроміцин, тетрациклін).

Трансплацентарний пасаж цефалексину продемонстровано тільки перед пологами. Після пероральної дози 1 грам пік концентрації в сироватці матері, сироватці пуповини, амнітотичній рідині становив біля 34 мкг/мл (через 1 годину), 11 мкг/мл (4 години), 13 мкг/мл (6 годин), відповідно.  У жінок з індукованими пологами спостерігали зниження концентрації цефалексину у всіх зразках у випадку подовження пологів понад 18 годин. В одному випадку всі зразки крові плода демонстрували негативну реакцію Кумбса.

Повідомлення 1992 року інформувало про ефект посткоітальної профілактики одноразовою пероральною дозою цефалексину (250 мг) або кристалами нітрофурантоїну (50 мг), починаючи з або під час вагітності у 33 жінок (39 вагітностей) з анамнезом повторних інфекцій сечового тракту.  Виявлено істотне зниження числа інфекцій без ознак токсичного впливу на плід. Виробник має неопубліковану інформацію про 46 пацієнтів, лікованих цефалексином в період вагітності (C.L. Lynch, personal communication, Dista Products, 1981). Дві пацієнтки лікувались від 1 до 2 місяця перед заплідненням і надалі впродовж вагітності до пологів. Не виявлено наслідків у плодів. При спостереженні у віці 2 місяців одна дитина розвивалась нормально.

Дослідження 2001 року використало базу даних Угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996-х років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) вивчало асоціацію між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу склали 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства. 308 жінок лікувались цефалексином без ознак тератогенності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Цефалексин проникає до грудного молока в низькій концентрації. 6 жінкам призначили пероральну дозу 1 грам, після чого пік наступав через 4-5 годин, сягаючи 0,51 мкг/мл (межі 0,24-0,85 мкг/мл). Середнє співвідношення молоко : плазма через одну, дві і три години становило 0,008, 0,021 і 0,14, відповідно.

Повідомляється про 30-річну жінку в період лактації, з алергічною реакцією на пеніцилін, в якої розвинувся еризипелоїдний целюліт грудних залоз через 9 днів після кесаревого розтину. Жінці призначили внутрішньовенно цефалотин в дозі 1 грам кожні 6 годин протягом 3 днів, а далі – перорально цефалексин і пробенецид (обидва по 500 мг 4 рази на день). У немовляти на фоні внутрішньовенного лікування матері спостерігали виражену діарею, дискомфорт, плач/крик, при пероральній терапії ці явища були присутні, але зменшувались. Симптоми майже зникли після часткового заміщення грудного молока козячим на 7 днів. Через 16 днів після стартування перорального лікування ручним зціджуванням зібрали 12 зразків грудного молока (6 парних зразків переднього і заднього молока) з 16-годинним інтервалом. Середня концентрація цефалексину та пробенециду становила 0,745 і 0,964 мкг/мл, відповідно. Концентрація двох агентів у передньому і задньому молоці істотно не відрізнялась. Підраховано дози, які отримає немовля, споживаючи 150 мл/кг/день грудного молока, цефалексину і пробенециду – 0,5% і 0,7%, відповідно, від скорегованої на вагу материнської дози. Хоча ці дози були недостатніми для спричинення системних наслідків, автори дійшли висновку, що найбільш ймовірною причиною діареї був цефалексин.

Робоча група ВООЗ з лактації дійшла висновку про ймовірну безпечність цефалексину при грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
  3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cephalexin/synonym/).

 

Адаптовано 16.06.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету
Переглянуто редакційною колегією 17.06.2020 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1219

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information