Назва англійською мовою:  сefdinir.

Група/призначення:

Антибіотик групи цефалоспоринів ІІІ покоління.

Альтернативні назви / синоніми: омніцеф.

Діюча речовина: цефдінір.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику, який би асоціювався з антибіотиками групи цефалоспоринового ряду (цефалексин).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у вагітних щурів і кролів. Вагітні щури отримували перорально 11-кратні дози від рекомендованої у людини, виходячи з площі поверхні тіла, що не продемонструвало тератогенності, але спричиняло зменшення ваги плодів від дози ≥1,1 разів від рекомендованої у людини. Не виявлено впливу на репродуктивну поведінку матерів та виживання, поведінку, розвиток, репродуктивні функції потомства. У кролів пероральні дози на рівні до 0,23 від рекомендованої у людини, не були тератогенними, але призводили до материнської токсичності (зменшення ваги тіла) на фоні найвищих доз – без несприятливих наслідків для потомства.

Інформація щодо впливу на плід:

Цефдінір є пероральним напівсинтетичним цефалоспорином ІІІ покоління. Відсутні повідомлення про використання цього препарату у вагітних. Молекулярна вага припускає проникнення до плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання цефдініру в період лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока. Після прийому одноразової пероральної дози 600 мг препарат в грудному молоці не визначався. Багаторазові дози не оцінювались. Якщо екскреція і відбувається, існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала інші цефалоспорини  як сумісні з грудним вигодовуванням (цефадроксил, цефазолін).

У дітей віком 6 місяців – 2 років, які отримували 7 мг/кг цефдініру двічі на день протягом 5 днів найчастішими несприятливими реакціями були діарея і попрілості. Якщо цефдінір призначається разом з добавкою заліза, спостерігається забарвлення калу червоним кольором, без наслідків.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 01.04.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.04.2022 р.

Назва англійською мовою:  caspofungin.

Група/призначення: протигрибковий препарат.

Альтернативні назви / синоніми: кансидаз.

Діюча речовина: каспофунгін.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання каспофунгіну в період вагітності у людини. Рев’ю 2003 року також не наводить такої інформації. Дані від експериментальних тварин припускають ризик, особливо у випадку впливу в І триместрі. Проте відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє належним чином оцінити ембріо/фетальний ризик. Препарат протипоказаний в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів дози, які спричиняють вплив на рівні отримуваного у людини на фоні дози 70 мг, продемонстрували ембріотоксичність, яка проявлялась резорбцією та периімплантаціними втратами. Інші наслідки включали неповну осифікацію черепа та тулуба і підвищення частоти шийних ребер. Препарат також був ембріотоксичним у кролів, викликаючи резорбції на фоні доз, подібних до використовуваних у людини. Крім цього відмічали неповну оссифікацію таранної/п’яткової кісток у кролів. Препарат проникає через плаценту в обох видів тварин і визначається у плазмі плоду.

Інформація щодо впливу на плід:

Каспофунгін пригнічує синтез глюкану, невід’ємного компоненту клітинної стінки грибка. Це перший препарат цього класу. Каспофунгін є напівсинтетичним ліпопептидом (ехінокандин), який синтезують з продукту бродіння грибу Glarea lozoyensis. Препарат схвалений для лікування інфекції, викликаної Candida та інвазивного аспергильозу у пацієнтів, які не можуть отримувати інші протигрибкові препарати. Препарат щільно зв’язується з альбуміном (97%). Плазмовий кліренс каспофунгіну в основному відбувається в результаті розподілу, а не шляхом виведення або метаболізму. Період напіввиведення γ-фази становить 40–50 годин.

Невідомо, чи каспофунгін проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та щільне зв’язування з білками плазми обмежуватиме кількість, яка може проникнути до плоду, проте тривалий період напіввиведення β-фази робить препарат доступним для трансферу.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання каспофунгіну в період лактації у людини. Молекулярна вага та щільне  зв’язування з білками плазми обмежуватиме кількість, яка може проникнути до грудного молока, проте тривалий період напіввиведення β-фази робить препарат доступним для екскреції.

Наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі. Інші протигрибкові препарати, такі як флуконазол і кетоконазол у 2001 році Aмериканською академією педіатрії були класифіковані як сумісні з грудним вигодовуванням. Тому ризик при використанні каспофунгіну видається низьким і грудне вигодовування дозволене. Немовлят слід моніторувати щодо симптомів гістамінового вивільнення, таких як висипка, набряк обличчя, свербіж, шлунково-кишкові ускладнення. Препарат відносно безпечно призначається внутрішньовенно немовлятам від віку 3 місяців. Будь-яка кількість препарату, яка абсорбується з грудного молока, є набагато меншою від рекомендованої дози для дитини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501784/.

Адаптовано 31.03.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 31.03.2022 р.

Назва англійською мовою:  castor oil.

Група/призначення: проносний засіб.

Альтернативні назви / синоніми: рицинова олія.

Діюча речовина: рицинова олія.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

З давніх часів касторову олію використовували для стимуляції пологів, проте немає свідчень ані про ефективність, ані про безпеку для плода/новонародженого. Одне дослідження не виявило ефективності препарату для стимуляції пологів. Дуже рідко касторова олія може спричиняти захворювання у матері та навіть смерть. Поширеним явищем є нудота та блювота.  Механізм окситоцидного ефекту препарату не відомий, але може бути обумовлений системним всмоктуванням олії, що стимулює скорочення матки. Через доступність безпечніших та більш фізіологічних препаратів, таких як окситоцин, динопростон, мізопростол, потреби у призначенні касторової олії для стимуляції пологів не має.

Доступне повідомлення про множинні вроджені вади внаслідок вживання рицинових  бобів на ранніх термінах вагітності, і, хоча, цей факт потребує підтвердження, рицинові боби протипоказані вагітним.  Щодо касторової олії:  обмежена інформація про використання у людини не свідчить про користь для матері чи плода. Потенційними токсичними наслідками є маткова кровотеча та переривання вагітності. Тому слід уникати використання касторової олії в якості проносного засобу чи з інших причин до завершення вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При лікуванні вагітних щурів пероральним введенням касторової олії в дозі 950 мг/кг на 1-7, 7-14, 14-21 або 1-21 днях вагітності  не виявляли зміни ваги матерів. На 21 день вагітності підвищувались концентрації прогестерону та естрогену, також відзначали зменшення розміру посліду, аногенітальної відстані у дитинчат чоловічої статі, зменшення окружності голови та ваги новонароджених. Спостерігали передчасний статевий розвиток.

У самців на 90-й день постнатального розвитку виявляли зменшення ваги яєчок, маси тіла, зменшення числа, рухливості та зміну морфології  сперматозоїдів, зниження концентрації тестостерону. У лікованих вагітних щурів відзначали зниження концентрації прогестерону і естрогену.

Тривале призначення касторової олії мишам і щурам не призводило до несприятливого впливу на показники сперми у самців чи естральний цикл у самок.  Продемонстровано, що рицинолева олія спричиняє значне підвищення величини і частоти скорочень матки у вагітних і невагітних мишей.

Інформація щодо впливу на плід:

Рицина – це декоративна рослина родом з Вест Індії. Олію отримують холодним віджимом з бобів (насіння), це є суміш тригліцеридів, основною сполукою якої є рицинолева кислота, а також лінолева, олеїнова, пальмітинова та стеаринова кислоти. Олія, крім цього, містить токсини, такі як рицин і рицини, які видаляються при наступній обробці. При пероральному прийомі касторова олія гідролізується в дванадцятипалій кишці панкреатичною ліпазою з вивільненням гліцерилу та активного інгредієнту – рицинолевої кислоти. Рицинові боби містять рицин і можуть спричинити отруєння. Касторову олію використовували для індукції пологів, в якості проносного засобу, протизаплідного крему, лубриканту, пом’якшувача для шкіри. Також препарат комбінувався з хініном для індукції пологів та місцево як контрацептивний або абортивний засіб.

Повідомлення 1983 року описало немовля із затримкою розвитку, судомами, черепно-лицевими дизморфіями, сегментацією хребців. 20-річна мама дитини приймала касторову олію один раз на місяць в якості контрацептиву за 3 місяці перед вагітністю та ще протягом 2 місяців вагітності. Інших препаратів жінка не приймала.  Оскільки рицин є потенційним токсином, на думку авторів вади були пов’язані з прийомом цих бобів.  Згідно з оглядом 2002 року рицинові боби стимулюють менструації та призводять до аборту. Касторову олію використовували для індукції пологів ще в Стародавньому Єгипті. Дослідження 1958 року оцінювало ефективність касторової олії для такого показу. Перша частина дослідження включала опитування завідувачів акушерських відділень 50 навчальних медичних закладів. З 32 лікарів, які надали відповідь, 16 ніколи не використовували касторову олію для індукції пологів, а інші 16 –  інколи призначали. Ретроспективний огляд охопив 114 випадків індукції пологів за період 1952-1954 років.  Всі випадки включали розрив оболонок і призначення окситоцину. Було виділено 4 підгрупи: розрив оболонок та окситоцин (N=24); додатково клізма (N=27); додана касторова олія (N=31); додані касторова олія та клізма (N=32). Середній час індукції пологів в окремих групах становив 4, 2, 4 і 4 години відповідно. Ці результати свідчать про відсутність переваги касторової олії.

У 1959 році в 60 жінок на 38-41 тижнях вагітності вивчали вплив на діяльність матки наступних чинників: касторової олії, мильної клізми, гарячої ванни або комбінації всіх. Касторова олія разом з мильною клізмою показали найкращий ефект, переважно завдяки олії, в той час як гаряча ванна – незначний.  Відсутня інформація про час пологів, результати вагітностей. Проте, виходячи виключно з активності матки, дослідники дійшли висновку, що індукція пологів за допомогою касторової олії з мильною клізмою або без неї, була ефективною.

Дослідження 1999 року з’ясувало, що 90 акушерок, які використовували рослинні продукти для індукції пологів, найчастіше обирали касторову олію (93%). Використані дози коливались в межах 5-120 мл.

Механізм окситотичного ефекту невідомий, різні дослідники вважають, що він є вторинним до перистальтики кишківника або як внаслідок підвищення концентрації простагландину Е.  Проте коротке повідомлення 2002 року зазначає, що цей ефект обумовлений системною абсорбцією рицинолевої кислоти, яка і викликає скорочення мускулатури матки.

Нудота та діарея часто зустрічаються після пологів. Касторова олія напряму не впливає на плід чи на оцінку за шкалою Апгар, проте більшість повідомлень не вказують стан новонароджених. Два рев’ю дійшли висновку щодо недостатності даних, які б підтримували використання касторової олії для індукції пологів.

Дослідження 1987 року повідомило про підвищення частоти забарвлення амніотичної рідини у жінок, які отримували в пологах касторову олію при порівнянні з контрольною групою жінок. Забарвлення меконієм спостерігали у 4-х (2,3%) із 174 жінок, які отримували касторову олію в порівнянні з 0 жінок з 304 з контрольної групи (p<0,1). Хоча автори вважають результат значущим, різниці могло б не бути, якби було використано стандартне значення p <0,05. Інше повідомлення інформує, що 10,4% жінок, які отримували касторову олію продемонстрували забарвлення навколоплідних вод меконієм проти 11,5% з контрольної групи.

У 1988 році було опубліковано повідомлення про випадок емболії навколоплідними водами, пов’язаний з касторовою олією. 33-річна жінка в терміні 40 тижнів неускладненої вагітності та з неускладненим анамнезом прийняла 30 мл касторової олії для індукції пологів.  Приблизно через 60 хвилин наступив спонтанний розрив оболонок з наступною зупинкою серця. Народився мертвий плід без видимих аномалій, з нормальною плацентою.  В крові матері виявили сквамозні клітини плода та залишки амніотичної рідини. Клінічний перебіг ускладнювався судомами та ознаками дисемінованого внутрішньосудинного згортання. ЕЕГ продемонструвала ознаки аноксичної енцефалопатії. На момент повідомлення жінка продовжувала знаходитись у стійкому вегетативному стані.

У 2003 році повідомили про розрив матки у 39-річної жінки на 39-му тижні вагітності. Після прийому 5 мл касторової олії наступило короткочасне випорожнення кишківника з наступним вираженим болем у животі і розривом мембран. Повторний кесаревий розтин було проведено через дистрес плоду та закритої довгої шийки матки, виявлено пуповину, яка виступала з місця розриву поперечного рубця довжиною 2 см.  Народилась дівчинка вагою 2724 грам з оцінкою за шкалою Апгар 9 балів на 1-й і 5-й хвилинах.

Незвичне використання касторової олії вагітною повідомлено у 1967 році: нанесення на зів шийки матки для полегшення вагінальних пологів. Автор зазначив, що використання касторової олії для змащування піхви і зіву в пологах часто використовують акушерки в певних регіонах.

Застосування препарату під час вигодовування:

Касторову олію використовують перорально для стимуляції виділення грудного молока, але доказів ефективності не виявлено. Основна діюча речовина – рицинолеїнова кислота абсорбується системно і може проникати до грудного молока. Діарея є потенційним ускладненням у немовляти на грудному вигодовуванні. У сільській місцевості Індії новонародженим іноді дають касторове масло через його проносні властивості для очищення кишечника від меконію. Однак, такий підхід не рекомендується через небезпеку  паралітичної непрохідності кишечника та аспіраційної пневмонії у немовляти.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501875/.
4. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” – http://www.mothertobaby.org/.

Адаптовано 31.03.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 31.03.2022 р.

Назва англійською мовою:  casanthranol.

Група/призначення: проносний засіб.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: касантранол.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Це антрахіноновий проносний препарат. Досвід використання у вагітних обмежений, відсутня інформація про ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Велике проспективне дослідження повідомило про 109 жінок, які зазнали впливу препарату в період вагітності, з них 21 жінка – в І триместрі. Не було виявлено підвищеного ризику.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 96 новонароджених з впливом касантранолу в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 4 (4,2%) великих вроджених вад при 4 очікуваних. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом та вродженими вадами.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання касантранолу в період лактації у людини. Оскільки діарея є потенційним проявом у новонароджених, препарат ймовірно є сумісним з грудним вигодовуванням.

У 2001 році Американська академія педіатрії визнала подібний препарат – каскара сеграда –  сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 25.03.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.03.2022 р.

Назва англійською мовою:  carvedilol.

Група/призначення:

Симпатолітик (антигіпертензивний препарат).

Альтернативні назви / синоніми: Coreg.

Діюча речовина: карведілол.

Рекомендації при вагітності:

Припускається ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Тільки одне повідомлення описало використання карведілолу в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин та досвід застосування подібних препаратів припускають низький ризик тератогенності. Проте було описано затримку внутрішньоутробного розвитку, що можливо і у випадку використання інших α/β-блокаторів (лабеталол). Крім того, деякі β-блокатори можуть призводити до затримки внутрішньоутробного розвитку та зменшення ваги плаценти, особливо це притаманно частковим агоністам. Лікування на ранніх стадіях ІІ триместру в більшій мірі призводить до зниження ваги плода, в той час як розпочате у ІІІ триместрі лікування впливає головним чином тільки на вагу плаценти.

Карведілолу не притаманна внутрішня симпатоміметична активність.Незважаючи на те, що затримка внутрішньоутробного розвитку викликає серйозне занепокоєння, користь для матері від призначення карведілолу або інших α/β-блокаторів, в деяких випадках, переважає ризик для плода і слід визначатися в кожному конкретному випадку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів з використанням доз, які у 50 та 25 разів відповідно перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Було виявлено постімплантаційні втрати в обох видів тварин. У щурів ці дози спричиняли токсичні прояви у матерів і також асоціювались зі зниженням ваги плодів та збільшення частоти плодів із затримкою розвитку скелету (відсутнє або зменшене 13 ребро). При лікуванні вагітних щурів дозами на рівні  ≥10 разів від максимальної рекомендованої у людини в ІІ триместрі та ще протягом 22 днів лактації спостерігали зростання частоти смертності дитинчат у віці 1 тижня. Доза, яка не спричиняла несприятливого впливу у щурів – 10-кратна максимальній рекомендованій для людини та 5-кратна у кролів відповідно.  Токсичність (седація, зменшення набирання ваги) та порушення фертильності спостерігались у дорослих щурів у випадку застосування дози на рівні ≥32 разів від максимальної рекомендованої для людини, включно зі зменшенням кількості успішних парувань та імплантації, повною резорбцією плодів. У щурів препарат проникає через плаценту.

Інформація щодо впливу на плід:

Карведілол є комбінованим α/β-адреноблокатором, який призначається для лікування артеріальної гіпертензії та помірної і важкої серцевої недостатності. α1-адреноблокуюча дія асоціюється з вазодилятацією та зменшенням периферичного судинного опору. Карведілол інтенсивно метаболізується, а деякі метаболіти слабо активні. Рівень зв’язування з білками, переважно альбуміном становить >98%, середній термінальний період напіввиведення – 7-10 годин.

Невідомо, чи карведілол проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають вплив ембріон/плід. Однак, високий рівень зв’язування з білками обмежуватиме кількість препарату, яка проникатиме через плаценту.

Повідомлення 2002 року описало жінку з хронічною гіпертензією, в якої у терміні 24 тижнів діагностували маловіддя (амніотичний індекс  <2). Жінка приймала беназеприл, карведілол, аміодарон (кордарон), фуросемід. У плода виявили деформацію черепа з накладанням швів, перикардіальний випіт, зменшений сечовий міхур, гіперехогенний фокус серця, гіперехогенний кишківник, нормальні нирки. Всі препарати, крім карведілолу відмінили. Обстеження через 18 днів продемонструвало нормальну кількість навколоплодових вод та нормальну анатомію черепа. У терміні 37 тижнів народилась дівчинка вагою 2060 грам (<3-го перцентиля), оцінкою за шкалою Апгар 7 та 9 балів на 1-й і 5-й хвилинах відповідно. Первинний фізикальний огляд не виявив змін, за винятком блювання жовчю в перший день життя. У віці 1 року дитина була здоровою з нормальною вагою.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання карведілолу в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускає екскрецію препарату до грудного молока, але високий рівень зв’язування з білками обмежуватиме цю кількість. Потенційними наслідками такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні є брадикардія, гіпотензія тощо.

Проте подібний препарат у 2001 році був класифікований Американською академією педіатрії як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501145/.

Адаптовано 25.03.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.03.2022 р.

Назва англійською мовою:  cascara sagrada.

Група/призначення: проносний засіб.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: каскара сеграда.

Рекомендації при вагітності:

Обмежений досвід застосування у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Це антрахіноновий проносний препарат. Досвід використання у вагітних обмежений, відсутня інформація про ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Дослідження 1977 року виявило, що понад 50% жінок в період вагітності приймають проносні засоби антрахінонового ряду. Так, незадовго до індукції пологів було призначено дантрон (1:8 дигідроксиантрахінон) 9 жінкам. Було виявлено присутність препарату та/або його метаболіту в амніотичній рідині та сечі новонароджених – без несприятливих наслідків.

Велике проспективне дослідження повідомило про 53 пари мати-дитина, які зазнали впливу препарату в І триместрі вагітності. Не було виявлено підвищеного ризику. В будь-якому терміні вагітності препарат приймали 188 жінок. Виявлено вищий за очікуваний відносний ризик доброякісних пухлин, але це потребує незалежного підтвердження.

Застосування препарату під час вигодовування:

Незважаючи на те, що антрахінони проникають до грудного молока, ризик виникнення діареї у немовлят є мінімальним, проте можливим. Після призначення 65 мг каскара сеграда препарат виявлявся в грудному молоці у 5 з 10 жінок, яке отримували протягом 20 годин. Чутливість аналізу становила близько 1100 мг/л каскари.

У 2001 році Американська академія педіатрії визнала препарат каскара сеграда суміснис з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501328/.

Адаптовано 25.03.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.03.2022 р.

Назва англійською мовою:  mestranol.

Група/призначення:

Синтетичний препарат з естрогенною активністю.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: местранол.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Местранол є 3-метиловим ефіром етинілестрадіолу. Це синтетичний жіночий статевий гормон, який застосовується в поєднанні з прогестероном для лікування симптомів менопаузи, а також як одна зі складових в оральних контрацептивах. Не повідомляється про вроджені вади, пов’язані з местранолом самостійно.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 614 пар мати-дитина з впливом в І триместрі препаратів з естрогенною активністю, з них 179 з впливом местранолу. Було виявлено підвищення частоти вад серцево-судинної системи, ока і вуха та синдрому Дауна для групи естрогенів в цілому, але не для местранолу. Повторний аналіз цих даних щодо терміну впливу, вагінальної кровотечі на ранніх термінах вагітності та акушерського анамнезу жінки не підтримав асоціації між  естрогенами та вадами серця. Попереднє дослідження також не виявило зв’язку з негенітальними  вадами. Використання естрогенних гормональних препаратів протипоказане вагітним.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 190 новонароджених з впливом местранолу в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 13 (6,8%) великих вроджених вад при 8 очікуваних. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад, з яких виявлено  1 орофаціальну розщілину, 1 редукційну ваду кінцівок , 1 кардіоваскулярну ваду.

Застосування препарату під час вигодовування:

Естрогени часто використовують для пригнічення лактації. Застосовуються дози етинілестрадіолу 100-150 мкг (еквівалентно 160-240 мкг местранолу)  протягом 5-7 днів.

У випадку використання местранолу в оральних контрацептивах в дозах 30-80 мкг він асоціюється зі зменшенням продукції грудного молока, зменшенням набирання ваги новонародженими, зниженням вмісту азоту і протеїну в грудному молоці. Ці зміни незначні, але можуть мати більше значення у випадку поганого харчування (недоїдання) матері.

Якщо жінка обирає грудне вигодовування, слід призначати найнижчу дозу контрацептивів та моніторувати вагу новонародженого і можливу потребу в харчових добавках.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 07.02.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 07.02.2022 р.

Назва англійською мовою:  metaxalone.

Група/призначення: міорелаксант.

Альтернативні назви / синоніми: спазлаксон.

Діюча речовина: метаксалон.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – відсутні релевантні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання метаксалону в період вагітності у людини. За інформацією виробника постмаркетинговий досвід не виявив ознак несприятливого впливу на плід (деталі не наводяться). Дуже обмежені, не повні дані від експериментальних тварин та відсутній досвід використання у людини не дозволяє коректно оцінити ембріо-фетальний ризик. Таким чином, найкращою рекомендацією буде уникати використання препарату в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів; не було виявлено несприятливого впливу на плід та порушень фертильності.

Досліджень карциногенезу не проводилось.

Інформація щодо впливу на плід:

Метаксалон є скелетним міорелаксантом, який призначається як доповнення до фізіотерапії для усунення дискомфорту, пов’язаного з гострими болями кістково-м’язової системи. Препарат не має прямої дії на м’язи, як вважається, він впливає як центральний седативний агент.

Метаксалон метаболізується в печінці, а не ідентифіковані метаболіти виводяться із сечею. Рівень зв’язування з білками плазми невідомий. Середній період напіввиведення становить біля 9 годин.

Невідомо, чи метаксалон проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає такий трансфер.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання метаксалону в період лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока. Наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі. Оскільки препарат є седативним агентом центральної дії, дитину слід ретельно моніторувати на предмет седації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 07.02.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 07.02.2022 р.

Назва англійською мовою:  carisoprodol.

Група/призначення: центральний міорелаксант.

Альтернативні назви/синоніми:

Сома, ванадом, каризопродол (варіант назви).

Діюча речовина: карізопродол.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – відсутні релевантні дані від  експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Обмежений досвід використання в період вагітності у людини не свідчить про високий ризик для ембріону/плода. Дані FDA припускають гіпотезу про асоціацію з орофаціальними розщілинами, але цей ризик є низьким, якщо взагалі існує. Кілька повідомлень інформують про вроджені вади, пов’язані з мепробаматом  – активним метаболітом карізопродолу, але два великі наглядові дослідження не підтримали такої асоціації. Найкращою рекомендацією є уникнення прийому карізопродолу в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей, препарат вводився згідно з протоколом безперервного введення і продемонстрував певну загальну токсичність. На фоні найвищої пероральної дози спостерігали незначний вплив на репродукцію, який асоціювався з генералізованою токсичністю. Найвища тестована доза була 1200 мг/кг/день, в той час як рекомендована доза для людини становить 1400 мг/особу/день. Несприятливий вплив на репродукцію включав наступне: незначне зменшення виживання потомства, зниження концентрації сперматид в яєчках, подовження тічки. При використанні дози 750 мг/кг/день таких явищ не відзначали. В період лактації при безперервному введенні знижувався показник виживання дитинчат на фоні дози 300-750 мг/кг/день.

У щурів дози до 400 мг/кг/день в період вагітності не впливали на розвиток скелету.

Інформація щодо впливу на плід:

Карізопродол метаболізується у печінці до мепробамату, свого активного метаболіту.

Невідомо, чи карізопродол проникає через плаценту у людини, його молекулярна вага такий трансфер припускає. Відомо, що мепробамат до плаценти проникає.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, серед яких у 14 випадках відбувся вплив карізопродолу в І триместрі. Не було виявлено асоціації між препаратом та групами вад або окремими дефектами.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 326 новонароджених з впливом карізопродолу в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 20 (6,1%) великих вроджених вад при 14 очікуваних. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад, серед яких виявлено  2 орофаціальні розщілини, 1 гіпоспадія, 3 кардіоваскулярні вади. Тільки у випадку орофаціальних розщілин  можливе припущення про асоціацію, але слід врахувати дію інших факторів, таких як захворювання матері, прийом інших медикаментів, випадковість.

Клінічний випадок 2001 року: результат вагітності 27-річної жінки, яка приймала карізопродол (700 мг), пропоксифен (70 мг), ацетамінофен (парацетамол) (900 мг) тричі на день  протягом вагітності та перших 6 місяців грудного вигодовування. В результаті передчасних пологів шляхом кесаревого розтину на 38 тижні народилась дитина вагою 2635 грам без симптомів відміни після народження. Дитина нормально розвивалась у віці 6 місяців.

Подібний випадок спостерігали і в 2006 році. Жінка приймала карізопродол (700 мг) 4 рази на добу перед та протягом вагітності з приводу вираженого спазму м’язів спини. Народилась доношена здорова дівчинка. Мати продовжила лікування в період грудного вигодовування. В дитини не виявляли симптомів відміни ні після пологів, ані після припинення грудного вигодовування (приблизно у віці 1-го місяця).

Застосування препарату під час вигодовування:

Карізопродол та його активний метаболіт мепробамат проникають до грудного молока в концентрації в 2-4 рази вищій від показника в крові матері.

Наводимо два випадки, які підтверджують наявність карізопродолу та його метаболіту у грудному молоці і той факт, що концентрація мепробамату перевищує його рівень в плазмі матері (стосуються описаних в попередньому розділі жінок).

Вище описана жінка приймала карізопродол (700 мг), пропоксифен (70 мг), ацетамінофен (парацетамол) (900 мг) тричі на день  протягом вагітності та перших 6 місяців грудного вигодовування. Рівень карізопродолу і мепробамату визначали в грудному молоці 4 дні підряд. Середня концентрація в молоці двох сполук становила 0,9 мкг/мл і 11,6 мкг/мл відповідно. Виходячи з кількості спожитого дитиною молока – 150 мл/кг/день – абсолютна та відносна доза карізопродолу з мепробаматом, яку вип’є дитина, перебуваючи на виключно грудному вигодовуванні, становить 1,9 мг/кг/день і 4,1% відповідно. У дитини не відзначали симптомів відміни, її психомоторний розвиток у віці 6 місяців був нормальним. На той час дитина вже перебувала на змішаному вигодовуванні.

Інший повідомлений випадок стосувався жінки, яка приймала карізопродол (700 мг) 4 рази на добу перед та протягом вагітності та ще в перший місяць життя дитини. Здорова доношена дівчинка знаходилась на грудному вигодовуванні. Жінка також приймала анальгетики (гідрокодон і ацетамінофен (парацетамол) недовгий час після пологів. Зразки крові і молока вилучили через вік після пологів. Пік концентрації карізопродолу і мепробамату в крові через 2 години після дози становив 3 та 9 мкг/мл відповідно, а у молоці, відібраному одночасно зі зразком крові,  – 1,4 і 10,9 мкг/мл відповідно. Співвідношення молоко:плазма становило відповідно 0,3 і 1,4. Мінімальна концентрація в крові через 4 години після дози склала <2 та <4 мкг/мл відповідно, а у молоці – 0,8 і 17,1 мкг/мл відповідно. Співвідношення молоко:плазма становило ≥0,4 and ≥4,3 відповідно. Грудне вигодовування розпочали через 1,5 години після дози, а ще через 2 години перевірили зразок крові новонародженого – рівні карізопродолу і мепробамату були нижчі за поріг визначення – <2 мкг/мл і 4 мкг/мл відповідно. Грудне вигодовування припинилось приблизно через 1 місяць. У новонародженого не відзначали ознак синдрому відміни або інших несприятливих наслідків.

Досвід застосування препарату обмежений, в обох наведених випадках жінки приймали значно вищі за рекомендовану (1050-1400 мг/день) дози карізопродолу. В обох немовлят не спостерігали несприятливих наслідків, що припускає низький ризик, враховуючи навіть той факт, що діти зазнали такого впливу протягом вагітності.

У 2001 році інший міорелаксант центральної дії – баклофен визнаний Американською академією педіатрії сумісним з грудним вигодовуванням. Проте, допоки не буде накопичено достатньо даних, немовлят матерів, які отримують таке лікування і обирають грудне вигодовування, слід моніторувати на предмет седації чи інших відхилень.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” – http://www.mothertobaby.org/.
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501205/.

Адаптовано 12.01.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.01.2022 р.

Назва англійською мовою:  cangrelor.

Група/призначення:

Антикоагулянти, інгібітори агрегації тромбоцитів (за виключенням гепарину).

Альтернативні назви/синоніми: кенгрексал.

Діюча речовина: кангрелор.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний – користь для матері перевищує ембріо-фетальний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):               

Відсутні повідомлення про використання кангрелору в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик, але відсутність досвіду використання у людини не дозволяє належно його оцінити. Властивості препарату припускають проникнення клінічно значимої кількості крізь плаценту. Вважається, що користь для матері перевищує ризик для плода, тому препарат не слід відміняти у вагітних.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У цих видів тварин не спостерігали мальформацій. У щурів дози, які призводили до 5-кратної концентрації в плазмі в порівнянні від отримуваної  у людини у випадку використання максимальної рекомендованої дози, спричиняли залежну від дози затримку розвитку плода, що характеризувалось підвищенням частоти неповної осифікації  та неосифікованих метатарзальних кісток задніх лап. У кролів дози, 12-кратні максимальній рекомендованій для людини, підвищували частоту абортів та затримки розвитку.

Досліджень карциногенності не проводилось, в численних дослідженнях препарат не продемонстрував мутагенності чи кластогенності. Також не виявлено істотного впливу на фертильність самців і самок.

Інформація щодо впливу на плід:

Канглерор є прямим антагоністом тромбоцитарного рецептора P2Y12, який блокує активацію та агрегацію тромбоцитів, індуковану аденозиндифосфатом (АДФ),  вибірково та оборотно зв’язується з рецептором P2Y12 для запобігання подальшим сигналам та активації тромбоцитів.

Призначається як доповнення при черезшкірному коронарному втручанню для зниження ризику перипроцедурного інфаркту міокарда, повторної коронарної реваскуляризації та тромбозу стента.

Препарат метаболізується до неактивного метаболіту. Рівень зв’язування з білками становить 97-98%, період напіввиведення – 3-6 хвилин.

Невідомо, чи кангрелор проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, рівень зв’язування з білками, короткий період напівиведення припускають, що клінічно значима кількість препарату не проникатиме через плаценту до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання кангрелору в період лактації у людини. Молекулярна вага, рівень зв’язування з білками, короткий період напіввиведення припускають, що клінічно значима кількість препарату не проникатиме до грудного молока. Оскільки препарат вводиться під час черезшкірної коронарної інтервенції, жінка в цей час нездатна годувати немовля. Тому жінка може відновити грудне вигодовування після процедури без будь-якого ризику для новонародженого.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 10.01.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.01.2022 р.