Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

МЕПРОБАМАТ

Група/призначення:

Транквілізатор, заспокійливий та седативний засіб.

Альтернативні назви / синоніми:

Екваніл, мепроспан, мілтоун.

Діюча речовина: мепробамат.
Рекомендації при вагітності:

Дані про застосування у людини припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

 Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Для призначення мепробамату при вагітності існує невелика кількість показів. Якщо така терапія потрібна, найбезпечнішим буде уникати прийому в  І триместрі, проте випадковий вплив не представляє високого ризику, як здається. Два великі дослідження  не підтвердили асоціації з вродженими вадами, про що повідомлялось раніше. Більше того, мепробамат є активним метаболітом карізопродолу, центрального міорелаксанту, який призначають при вагітності без підвищення ризику вроджених вад розвитку. Незважаючи на ці факти, поки достовірні дані про вплив мепробамату буде отримано, все ж таки краще уникати його призначення в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При тестуванні у мишей, щурів та кролів не виявлено послідовної асоціації з вродженими вадами. При одному з досліджень з використанням високих доз у мишей пренатально спостерігали зростання частоти аномалій пальців. У щурів виявили нейроповедінкову токсичність.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Мепробамат проникає через плаценту до плода і визначається в пуповинній крові на рівні приблизно, як в плазмі матері.

Чотири повідомлення асоціювали прийом мепробамату при вагітності з підвищеним ризиком вроджених вад. При дослідженні в групі 395 пацієнток (402 народжені живими), які приймали мепробамат протягом вагітності виявлено 115 немовлят, які зазнали такого впливу в І триместрі. Серед 115 дітей в 10 діагностовано вроджені вади, але з них тільки 5 (різні вади серця) можна пов’язати з дією препарату або інших невідомих факторів. Інші, незалежні від впливу мепробамату вади були наступними: синдром Дауна, часткова глухота (така токсичність невідома для мепробамату), деформовані лікті та суглоби (можливо, деформація), 2 невизначені вади.

Друге повідомлення описує множинні вади, включаючи ваду серця  у новонародженого, чия мама приймала в І триместрі мепробамат та пропоксифен (наркотичний анальгетик). Це були наступні вроджені вади: омфалоцеле, дефект передньої черевної стінки, діафрагмальна кила, вроджена вада серця, часткова ектопія серця, вторинна до розщілини грудини, дисплазія кульшових суглобів.

Множинні вади очей та центральної нервової системи діагностували у новонародженого, який зазнав впливу численних медикаментів, включно з мепробаматом та ЛСД (наркотичний засіб).

Коротке повідомлення 1975 року підсумувало інформацію від  спільного англо-французького дослідження щодо впливу транквілізаторів на плід. У групі 84 жінок, які приймали мепробамат, 4 народили дітей з вродженими вадами, за винятком вроджених вад серця. Крім того, у 3 жінок був ускладнений акушерський анамнез (аборти, мертвонародження, вроджені вади).

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина і виявив, що у 356 випадках приймався мепробамат в І триместрі, в 60 – в будь-який період вагітності. Виявлена асоціація з прийомом препарату в І триместрі та гіпоспадією.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками виявлено 75 новонароджених, які зазнали впливу мепробамату в І триместрі вагітності. Зареєстровано 3 (4%) великі вроджені вади при 3 очікуваних. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 0/0 вроджені вади серцево-судинної системи, 2/0 полідактилія, 0/0 розщілина хребта, 1/0 розщілина обличчя, 0/0 редукційна вада кінцівки, 0/0 гіпоспадія. Тільки у випадку полідактилії можливе припущення про асоціацію, але слід врахувати дію інших факторів, таких як захворювання матері та прийом інших медикаментів.

Угорське дослідження повідомляє про 107 вагітних, які здійснили спробу суїциду, прийнявши високі дози мепробамату з або без інших препаратів у період 1960-1993-х років. Інформують про 42 народжених живими, які зазнали тільки впливу мепробамату. 14 дітей були під таким впливом в І триместрі (з або без інших препаратів). Жодне з 7 немовлят з вродженими вадами не знаходилось під дією мепробамату в критичні періоди розвитку тих вад, які у них діагностували. Не було значимої різниці у частоті вроджених вад при порівнянні з сибсами (брати та сестри хворих дітей). При тестуванні 31 дитини з впливом препарату та контрольної групи сибсів не виявлено значимої різниці при оцінці середнього рівня IQ та поведінкового розвитку. Автори дійшли висновку, що вплив високих доз мепробамату при спробі суїциду не підвищує ризику вроджених вад або нейроповедінкового розвитку.

Застосування препарату під час вигодовування:

Мепробамат проникає в грудне молоко. Він накопичується в молоці з концентрацією в 2-4 рази вищою за материнську. Відсутня інформація про прийом мепробамату при лактації. Доступні 2 повідомлення про вживання карізопродолу  в цей період. В грудному молоці виявлявся як карізопродол, так і мепробамат, за тиждень концентрація обох препаратів в крові новонародженого знизилась нижче порогу визначення (<2 нг/мл та <4 нг/мл, відповідно). Грудне вигодовування припинили в зв’язку з недостатністю молока у матері. Розвиток дитини у віці 14 місяців повідомляється як нормальний. Існує, принаймні, теоретична можливість, що мепробамат може призводити до седації у немовлят на грудному вигодовуванні. Жінки, які приймають мепробамат і обирають грудне вигодовування, повинні бути інформовані про необхідність спостереження за немовлям через можливу седацію та інші зміни поведінки та функцій.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Повідомляється про галакторею у пацієнтів, які приймають мепробамат. Деталі лікування не повідомляються, але інші 25 пацієнтів з галактореєю отримували, принаймні, 1 антипсихотичний препарат, такий як флуфеназин, тобто препарати, що асоціюються з гіперпролактинемією та галактореєю.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 25.01.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, асистент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 11.02.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати