Назва англійською мовою:  blinatumomab.

Група/призначення: протипухлинний препарат.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: білатумомаб.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; відсутні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Через відсутність досвіду застосування у людини та даних від експериментальних тварин перевагу слід надавати альтернативним препаратам.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивних досліджень у тварин не проводилось. Дослідження токсичного впливу на ембріон/плід продемонстрували відсутність токсичності чи тератогенності у вагітних мишей після внутрішньовенного призначення сурогатному антитілу мишей в період органогенезу. У матерів спостерігали виснаження В та Т клітин, в плодів такого не відмічали.

Досліджень карциногенності, генотоксичності, фертильності не проводилось. Повторне дослідження з молекулою сурогату миші не виявило несприятливих наслідків для репродуктивних органів самців і самок.

Інформація щодо впливу на плід:

Блінатумомаб є протипухлинним засобом, біспецифічним активатором Т-клітин, це антитіло-конструкт, що селективно зв’язується з антигеном CD19, який експресується на поверхні В-клітин та з антигеном CD3, який експресується на поверхні Т-клітин. Призначається для лікування пре-В-клітинного негативного по філадельфійській хромосомі рецидивного або рефрактерного гострого лімфобластного лейкозу. Період напіввиведення становить приблизно 2 години, відсутня інформація про рівень зв’язування з білками. Це єдиний препарат цього підкласу.

Невідомо, чи блінатумомаб проникає через плаценту. Молекулярна вага та короткий період напіввиведення припускає, що такий трансфер буде обмеженим, якщо взагалі відбуватиметься, принаймні, в І триместрі.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання блінатумомабу в період лактації у людини. Молекулярна вага та короткий період напіввиведення припускають, що клінічно значима кількість препарату не проникатиме до грудного молока. Проте відомо, що деякі сполуки з високою молекулярною вагою, такі як IgG, проникають до грудного молока в перші дні після народження. Але навіть в цьому випадку вони, ймовірно, перетравлюються в шлунково-кишковому тракті немовляти.

В дорослих найчастішими несприятливими ефектами були пірексія, головний біль, периферичний набряк, фебрильна нейтропенія, нудота, гіпокаліемія, тремор, висипка, закрепи. Якщо жінка в період грудного вигодовування отримує блінатумомаб, немовля слід моніторувати на предмет цих побічних реакцій.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500745/.

Адаптовано 17.10.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.10.2021 р.

Назва англійською мовою:  bumetanide.

Група/призначення: діуретик.

Альтернативні назви / синоніми: бумекс.

Діюча речовина: буметанід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання буметаніду у вагітних. Діуретики рекомендовані для лікування нефротичного синдрому, який виникає в період вагітності. Діуретики не рекомендуються для лікування гестаційної гіпертензії через гіповолемію у матері, характерну для цього стану.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Препарат не продемонстрував тератогенності у щурів, мишей, хом’яків, кролів. У щурів дози, що у 3400 разів перевищували максимальну терапевтичну, проявили легкий ембріоцидний ефект, спричиняли затримку розвитку плода, підвищували частоту затриманої оссифікації грудини. Кролі виявились чутливішими за інших тварин до дії буметаніду, дози на рівні 3,4 від максимальної рекомендованої для людини продемонстрували легкий ембріоцидний ефект, а на фоні 10-кратних доз відзначали посилення ембріоцидних наслідків та підвищення частоти затримки осифікації грудини.

Інформація щодо впливу на плід:

Буметанід – це потужний петльовий діуретик, подібний за механізмом дії до фуросеміду, з аналогічними показами до призначення.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, зареєстровано 44 новонароджених з впливом буметаніду в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Виявлено 2 (4,5%) великі вроджені вади при очікуваних 2, обидві вади серцево-судинної системи (0,4 очікувані).

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання буметаніду в період лактації у людини. Препарат, ймовірно, є сумісним з грудним вигодовуванням, але діуретики слід призначати з обережністю в період лактації, оскільки вони можуть її пригнічувати.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. Drugs During Pregnancy and Lactation: Treatment Options and Risk Assessment. Third Edition, edited by Christof Schaefer, Paul Peters, and Richard K. Miller. Elsevier, 2015. 892 pages.
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501226/.

Адаптовано 17.10.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.10.2021 р.

Назва англійською мовою:  brentuximab vedotin.

Група/призначення: антинеопластичний препарат.

Альтернативні назви / синоніми: адцетрис, адцетріс.

Діюча речовина: брентуксимаб ведотин.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання брентуксимабу ведотину в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин (тільки один вид тварин проходив тестування) припускають ризик. Крім того, механізм дії допускає можливість шкоди для плода. Якщо препарат необхідно приймати, то слід уникати цього  в І триместрі, а також обов’язково інформувати пацієнтку щодо ймовірного ризику.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів. При введенні в період органогенезу внутрішньовенно доз, які спричиняли вплив приблизно на рівні, отримуваному в людини, спостерігали прояви ембріо-фетальної токсичності. Індукована препаратом токсичність підвищувала частоту ранньої резорбції (≥99%), постімплантаційних втрат (≥99%), зменшувала число народжених живими плодів, підвищувала частоту зовнішніх мальформацій (пупкова кила, викривлення задніх кінцівок).

Досліджень карциногенності не проводилось. Виходячи з механізму дії, ММАЕ продемонстрував генотоксичність у дослідженні мікроядер кісткового мозку щурів, а два дослідження мутагенності були негативними. Досліджень фертильності не проводилось. Дослідження з використанням повторних токсичних доз продемонструвало порушення репродуктивної функції та фертильності у самців щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Брентуксимаб ведотин – це антитіло IgG1 (химерне антитіло людини-миші), специфічне до CD30, комбіноване з антимітотичним агентом ММАЕ і лінкером, який розщеплюється протеазою. Вводиться внутрішньовенно що 3 тижні. Призначається для лікування лімфоми Ходжкіна після невдалої аутолітичної трансплантації стовбурових клітин або неефективності, принаймні, двох попередніх багатокомпонентних схем хіміотерапії у пацієнтів, які не є кандидатами на аутолітичну трансплантацію. Також призначається пацієнтам з системною анапластичною великоклітинною лімфомою  після неефективності, принаймні, однієї багатокомпонентної схеми хіміотерапії.

Кон’югат антитіло-препарат проходить мінімальний метаболізм, термінальний період напіввиведення становить 4-6 дні.

Невідомо, чи брентуксимаб ведотин проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та мінімальний метаболізм припускають обмежений вплив на ембріон/плід. Однак, відомо, що імуноглобулін проникає через плаценту, особливо на пізніх термінах вагітності, а дані від експериментальних тварин припускають такий трансфер у щурів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання брентуксимабу веди тину в період грудного вигодовування у людини. Молекулярна вага та мінімальний метаболізм припускають обмежений вплив на немовля, якщо це взагалі відбувається. Відомо, що імуноглобулін проникає до молозива в перші дні після народження, а брентуксимаб є кон’югатом антитіло-препарат. Проте кількість препарату в молозиві чи грудному молоці буде малою і тому потенційний вплив на немовля на грудному вигодовуванні видається низьким.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500581/.

Адаптовано 17.10.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.10.2021 р.

Назва англійською мовою:  boceprevir.

Група/призначення: противірусний препарат.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: боцепревір.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик; протипоказана комбінація з 3 препаратів.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсична комбінація з 3 препаратів.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання боцепревіру в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик. Проте призначення боцепревіру вимагає комбінації з рибавірином і пегінтерфероном альфа (інтерферон альфа). Пегінтерферон альфа, ймовірно, є сумісним з вагітністю, а рибавірин – протипоказаний, оскільки спричиняє токсичний вплив на розвиток у всіх видів тварин, в яких проводились дослідження. Таким чином, комбінація цих трьох препаратів є протипоказаною для вагітних.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження з самим боцепревіром проводились у щурів та кролів. Вплив, який, виходячи з AUC*, у 11,8 та 2,0 рази відповідно перевищував показник, отримуваний у людини на фоні впливу рекомендованої дози 800 мг тричі на добу, не призводив до несприятливих наслідків у плодів. Проте рибавірин демонструє залежну від дози тератогенність чи ембріотоксичність у тварин, а пегінтерферон альфа – залежну від дози частоту абортів.

Дворічне дослідження карциногенності боцепревіру у щурів та мишей було негативним. Аналогічні дослідження з рибавірином також були негативними. Боцепревір не був генотоксичним, але рибавірин – так, в численних дослідженнях. Рибавірин індукував зворотну тестикулярну токсичність, а інтерферон альфа порушував фертильність у самок. Боцепревір чинив зворотний вплив на фертильність та ранній ембріональний розвиток у самок щурів та залежну від дози дегенерацію яєчок у самців.  Останній ефект не спостерігали у мишей та мавп, а обмежені клінічні дані не свідчать про тестикулярну токсичність у чоловіків.

Інформація щодо впливу на плід:

Боцепревір є сумішшю двох діастереомерів, що призначаються перорально. Це інгібітор білкової серинової протеази вірусу гепатиту С.

Призначається в цій комбінації для лікування хронічного гепатиту С генотипу 1 у дорослих з компенсованим ураженням печінки, включно з цирозом, яких до того не лікували або безуспішно лікували інтерфероном і рибавірином.

Препарат метаболізується в печінці до неактивних метаболітів. Рівень зв’язування з білками плазми становить 75%, середній період напіввиведення – 3,4 години.

Невідомо, чи боцепревір проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, помірний рівень зв’язування з білками, період напіввиведення припускають трансфер до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання боцепревіру в період лактації у людини. Молекулярна вага, помірний рівень зв’язування з білками плазми, період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока. Наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі. Боцепревір завжди призначається в комбінації з рибавірином і пегінтерфероном альфа. Відомо, що пегінтерферон альфа проникає до грудного молока, щодо рибавірину, то він, ймовірно, також. Якщо жінка, отримуючи цю комбінацію, годує новонародженого, то він може зазнавати впливу всіх 3 препаратів. Тому найкращим вибором в цьому випадку буде відмова від грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500610/.

Адаптовано 17.10.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.10.2021 р.

Назва англійською мовою:  bosutinib.

Група/призначення:

Антинеопластичний препарт (інгібітор тирозинкінази).

Альтернативні назви/синоніми: босутиніб, бозуліф.

Діюча речовина: бозутиніб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання бозутинібу в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин не додають інформації, оскільки в одного виду тварин використали неадекватні дози, а в іншого – на фоні материнської токсичності виникав токсичний вплив на плід. Виробник стверджує, що препарат спричиняє несприятливий вплив на плід внаслідок механізму дії. Використання бозутинібу протипоказане в період вагітності, особливо у І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Щурам вводили добову пероральну дозу в період органогенезу, що призводило до впливу, який втричі перевищував вплив на організм людини дози 500 мг/день, виходячи з AUC*. Проте щурам не вводили достатньої кількості препарату, щоб викликати несприятливі наслідки. У кролів добові дози в період органогенезу спричиняли материнську токсичність. Ці дози викликали вплив, який в 4 рази перевищував вплив, отримуваний у людини, виходячи з AUC. Цей вплив призводив до аномалій у плода (зрощення грудини, різні вісцеральні аномалії), зниження ваги плодів приблизно на 6%.

Дворічне дослідження карциногенності у самців і самок щурів було негативним, як і тести на мутагенність та кластогенність. У самців щурів спостерігали зниження фертильності на фоні високих доз, які спричиняли вплив на рівні отримуваного у людини, згідно з AUC. У самок щурів кількість вагітностей не зменшувалась, але дози, які призводили до впливу нижчого від отримуваного у людини, асоціювались з підвищенням числа резорбцій, зниженням числа вдалих імплантацій та життєздатних ембріонів.

Інформація щодо впливу на плід:

Бозутиніб – це пероральний інгібітор тирозинкінази, призначений для лікування дорослих з хронічним мієлолейкозом, позитивним за філадельфійською хромосомою, в стадії прискорення або бластного кризу, з резистентністю або нечутливістю до попередньої терапії. Препарат метаболізується до не активних метаболітів, маючи високий рівень зв’язування з білками плазми (96%). Середній період напіввиведення термінальної фази становить 22,5 годин.

Невідомо, чи бозутиніб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають трансфер до ембріону/плода, проте високий рівень зв’язування з білками обмежуватиме такий вплив.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання бозутинібу в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока, але вплив на немовля може обмежуватись високим рівнем зв’язування з білками плазми. Наслідки такого впливу на немовля невідомі. Найчастішими несприятливими наслідками у дорослих є діарея, нудота, блювота, тромбоцитопенія, абдомінальний біль, висипка, анемія, пірексія, слабкість. Немовля слід моніторувати на предмет таких ефектів, проте слід відмовитись від грудного вигодовування у випадку лікування матері бозутинібом.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500844/.

Адаптовано 17.10.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.10.2021 р.

Назва англійською мовою:  bisacodyl.

Група/призначення: контактні проносні засоби.

Альтернативні назви / синоніми: дульколакс.

Діюча речовина: бісакодил.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання бісакодилу в період вагітності у тварин та людини. Огляд 1984 року не виявив несприятливого впливу препарату у вагітних. А рев’ю 1985 року визнало стимулюючі проносні засоби, такі як бісакодил, безпечними для вагітності, проте регулярного використання слід уникати. Бісакодил структурно та фармакологічно близький до фенолфталеїну, його абсорбція становить всього 5% від призначеної дози. Тому прямий вплив на ембріон/плід, ймовірно, відсутній.

Інформація щодо досліджень на тваринах: не проводились.

Інформація щодо впливу на плід:

Бісакодил є безрецептурним препаратом, який призначається для полегшення закрепів. Випускається в таблетованій формі та у вигляді свічок. Також використовується для евакуації вмісту кишківника перед діагностичними або хірургічними процедурами.

В шлунково-кишковому тракті утворюється активний метаболіт, який впливає первинно в товстому кишківнику. Як зазначалось вище, тільки 5% препарату абсорбується.

Невідомо, чи бісакодил проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає пасивну дифузію крізь плаценту, але мінімальна кількість препарату в циркуляції матері свідчить про відсутність істотного впливу на ембріон/плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

8 жінок в період лактації отримували бісакодил в дозі 10 мг/добу на 1-й та 3-8 дні. Ні бісакодил, ані його активний метаболіт не визначались в грудному молоці (<1 нг/мл). Молекулярна вага припускає проникнення до грудного молока, але невелика кількість в циркуляції матері (5%) не чинитиме істотного впливу на немовля на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501323/.

Адаптовано 19.09.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.09.2021 р.

Назва англійською мовою:  bethanechol.

Група/призначення: парасимпатоміметик (холінергетик).

Альтернативні назви / синоніми: урехолін.

Діюча речовина: бетанехол.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; відсутні релевантні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування у людини занадто обмежений для оцінки ембріо-фетального ризику.

Інформація щодо досліджень на тваринах: не проводились.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат призначається для лікування необструктивної затримки сечі та нейрогенної атонії сечового міхура із затримкою сечі.

Обмежений досвід застосування в період вагітності у людини не дозволяє визначити ризик для ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про екскрецію препарату до грудного молока, в той же час молекулярна вага це припускає. Доступна інформація про один випадок діареї та болю в животі у новонародженого з впливом препарату в період грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501656//.

Адаптовано 19.09.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.09.2021 р.

Назва англійською мовою:  benzphetamine.

Група/призначення: анорексіант.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: бензфетамін.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання бензфетаміну у вагітних жінок. Репродуктивні дані від експериментальних тварин відсутні, але, позаяк, препарат є близькоспорідненим до амфетамінів (амфетамін), виробник відносить його до протипоказаних в період вагітності. Тобто, цей препарат не слід приймати вагітним, в той же час не навмисний вплив не представляє істотного ризику для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах: не проводились.

Інформація щодо впливу на плід:

Симпатоміметичний амін – бензфетамін – хімічно та фармакологічно пов’язаний з амфетамінами. Первинний фармакологічний вплив полягає у стимуляції центральної нервової системи та підвищенні кров’яного тиску. Препарат протипоказаний у випадку помірної та вираженої гіпертензії. Призначається при надмірній вазі в комбінації з режимом зниження ваги на основі обмеження калорій. Можливе виникнення толерантності та тахіфілаксії, як і з іншими препаратами цього класу.

Невідомо, чи  бензфетамін проникає через плаценту у людини. Відносно низька молекулярна вага препарату припускає такий трансфер.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення  про використання бензфетаміну в період лактації у людини. Відносно низька молекулярна вага препарату припускає екскрецію до грудного молока. Хоча наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі, існує потенційна можливість важкої токсичності. Подібно амфетамінам, препарат протипоказаний в період лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 19.09.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.09.2021 р.

Назва англійською мовою:  belatacept.

Група/призначення: імуносупресант.

Альтернативні назви / синоніми: нулоджикс, белатацепт.

Діюча речовина: белатасепт.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик – протипоказаний в І триместрі у випадку комбінації з мікофенолатом (мофетилу мікофенолат).

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний – протипоказаний у випадку комбінації з мікофенолатом.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання белатасепту в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, проте відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє провести коректну оцінку. Белатасепт призначається в комбінації з базіліксімабом, мікофенолатом, кортикостероїдами (преднізон), а  останні два є тератогенами для людини. Якщо жінка приймає белатасепт без цих двох препаратів, його не слід відміняти з настанням вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. В цих видів тварин не спостерігали  тератогенності на фоні впливу, який у 16 та 19 разів перевищував максимальну рекомендовану дозу для людини в перший місяць лікування, виходячи з AUC*. У щурів введення белатасепту в період вагітності та лактації асоціювалось з материнською токсичністю (інфекції) в невеликого відсотка на фоні добових доз на рівні ≥3 разів від максимальної рекомендованої дози у людини. Ця токсичність призвела до підвищення частоти загибелі новонароджених (до 100% в деяких матерів), а у потомства, що вижило не відзначали мальформацій.  Дані, отримані  in vitro свідчать про нижчу ефективність белатасепу у гризунів, ніж в людини, проте цей показник in vivo невідомий.

Досліджень карциногенності не проводилось з белатасептом, але проводилось з абацептом, більш активним у гризунів. Щотижневе підшкірне введення абатацепту мишам асоціювалось з підвищенням частоти злоякісних лімфом та пухлин молочної залози (у самок). Клінічне значення цих знахідок невідоме, тому що мишей заразили  ендогенним лейкозом мишей та вірусом пухлин молочної залози мишей, які асоціюються з підвищенням частоти лімфом та пухлин молочної залози відповідно. Однак, клінічні випробування повідомляють про випадки посттрансплантаційного лімфопроліферативного розладу (передракова або злоякісна проліферація В-лімфоцитів).

Не виявлено впливу на фертильність самців та самок.

Інформація щодо впливу на плід:

Белатасепт є селективним блокатором костимуляції Т-клітин, який вводиться внутрішньовенно. Це білок, який зливається з частиною антитіла імуноглобуліну G1 людини. Батьківська молекула – абатацепт – відрізняється від белатасепту двома амінокислотами. Белатасепт показаний для профілактики відторгнення у дорослих пацієнтів після трансплантації нирок в комбінації з індукцією базіліксімабу, мікофенолату мофетилу, кортикостероїдами. Кінцевий період напіввиведенняпрепарату становить 8-10 днів, в залежності від дози.

Невідомо, чи белатасепт проникає через плаценту у людини. Відомо, що це відбувається у тварин. Молекулярна вага припускає обмежений плацентарний трансфер, але через подовжений період напіввиведення препарат затримуватиметься. Також відомо, що батьківська молекула  – абатацепт – проникає через плаценту. Імуноглобулін G теж проникає через плаценту, особливо наприкінці вагітності, а белатасепт є антитілом до імуноглобуліну G. Виходячи з вищенаведених фактів очікується вплив препарату на ембріон/плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання белатасепту в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає, що його екскреція до грудного молока буде обмеженою, але період напіввиведення є дуже довгим. Імуноглобулін G проникає до молозива, а белатасепт є антитілом імуноглобуліну G.

Белатасепт призначається в комбінації з базіліксимабом, мікофенолатом, кортикостероїдами. З цих препаратів мікофенолат є протипоказаним в період грудного вигодовування, а інші два – сумісні.

Таким чином самостійно белатасепт, ймовірно, є сумісним, а в комбінації з мікофенолатом – протипоказаним в період грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. 1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
   2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
   3. Drugs During Pregnancy and Lactation: Treatment Options and Risk Assessment. Third Edition, edited by Christof Schaefer, Paul Peters, and Richard K. Miller. Elsevier, 2015. 892 pages.
   4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500637/.

Адаптовано 19.09.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.09.2021 р.

Назва англійською мовою:  рhenolphthalein.

Група/призначення:

Контактні проносні засоби.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: фенолфталеїн.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; перевагу слід надати потенційно більш безпечним препаратам.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; перевагу слід надати потенційно більш безпечним препаратам.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Фенолфталеїн знижує репродуктивні можливості у мишей. Одне повідомлення асоціювало препарат з дефектом міжпередсердної перетинки (без детального роз’яснення).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження в 3 поколіннях мишей продемонстрували залежне від дози зниження фертильності та числа народжених живими потомків. Нирки у самців збільшувались, вага правого придатку та яєчок була істотно нижчою від показника в контрольній групі. Аналогічні ефекти також спостерігали у мишей (але не в щурів) в 13-тижневому дослідженні токсичності. Після лікування препаратом відзначали підвищення числа аномальних сперматозоїдів. Як деякі інші трифенілметани фенолфталеїн може зв’язуватись з рецепторами естрогенів та імітувати ефекти цих гормонів. Щоб продемонструвати цей ефект у щурів потрібно було ввести підшкірно 12,4 мг/день, що близько до максимальної концентрації, яку можна розчинити у воді, тому малоймовірно, щоб звичайний вплив в якості проносного препарату спричиняв такі ефекти. Пероральна доза 1895 мг/кг не змінювала естральної циклічності чи числа оваріальних фолікулів у мишей.

Інформація щодо впливу на плід:

Фенолфталеїн є трифенілметаном, який використовується в якості кислотно-лужного колірного індикатора в лабораторії та промисловості. Фенолфталеїн використовувався в якості проносного та очищувального засобу, але стурбованість щодо його можливої карциногенності обмежили таке застосування. 15% терапевтичної дози препарату абсорбується в кишечнику і виводиться нирками. Якщо сеча достатньо лужна, то метаболіти забарвлюють її в рожевий або червоний колір. Передозування може спричинити дефіцит рідини та електролітів внаслідок надмірного катарсису. Також можливі алергічні реакції, синдром Стівенса-Джонсона та синдром, який нагадує червоний вовчак.

Відсутня інформація про плацентарний трансфер фенолфталеїну. Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) не виявив доказів підвищення частоти несприятливих наслідків у вагітних препаратами цього класу.  В одному абстракті  описано дослідження випадок-контроль з вивчення вторинного дефекту міжпередсердної перетинки. Зазначено асоціацію з фенолфталеїном, який приймала вагітна з приводу закрепів. Проте повний опис відсутній, що не дозволяє визначити статистичну значимість повідомленої асоціації.

Застосування препарату під час вигодовування:

Фенолфталеїн не виявлявся в грудному молоці, але його кон’югований метаболіт визначався в концентрації до 1,0мг/л. Не виявлено проносів у дітей 22 жінок, які в період грудного вигодовування приймали фенолфталеїн.

Виходячи з обмеженої інформації робоча група ВООЗ дійшла висновку, що ризик для немовляти на грудному вигодовуванні є, ймовірно, низьким, проте цього не достатньо для кінцевого висновку.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 19.09.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.09.2021 р.