МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

БРОМОКРИПТИН

Група/призначення:

Допамінергічні засоби. Засоби, що застосовуються в гінекології. Бромокриптин пригнічує секрецію пролактину і стимулює дофамінові рецептори. Препарат блокує секрецію пролактину, не впливаючи на нормальний рівень інших гормонів передньої долі гіпофізу. У хворих на акромегалію препарат знижує рівень гормону росту в плазмі крові. Позитивно впливає на толерантність до глюкози. Препарат запобігає виділенню материнського молока або пригнічує виділення материнського молока, що вже розпочалося.

Покази: порушення менструального циклу, жіноче безпліддя, передменструальний синдром, гіперпролактинемія у чоловіків, акромегалія, пригнічення лактації, доброякісні захворювання молочних залоз, хвороба Паркінсона*.

*Хвороба Паркінсона – це повільно прогресуюче дегенеративне захворювання, яке характеризується ураженням екстрапірамідної системи, проявляється руховими розладами: гіпокінезією, ригідністю м’язів і тремором, що виникають у спокої, також наростаючими розладами психічної сфери – зниженням розумових здібностей і депресивним станом. Викликано прогресуючим руйнуванням і загибеллю нейронів, що виробляють нейромедіатор дофамін – насамперед у чорній субстанції, а також і в інших відділах центральної нервової системи.

Альтернативні назви / синоніми: парлодел, бромкриптин.
Діюча речовина: бромокриптин.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації: протипоказаний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин та досвіду застосування у людини не очікується підвищення частоти вроджених вад розвитку, тобто, частота не перевищує загальнопопуляційного рівня.

Звичайна доза бромокриптину становить 2,5-7,5 мг/день для лікування гіперпролактинемії, але набагато вищі дози (до 300 мг/день) використовуються для інших станів, включно з хворобою Паркінсона. Деякі клініцисти повідомляють про успішне використання бромокриптину вагінально при непереносимості перорального прийому.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дози, які в 2-13 разів перевищували рекомендовану для лікування гіперпролактинемії у людини, підвищували невдалість імплантації у щурів, лікованих в перші кілька днів після концепції. При лікуванні вагітних щурів бромокриптином в дозах, які перевищують рекомендовану при гіперпролактинемії від 5 разів до кілька сотень разів у період органогенезу, не продемонструвало зростання частоти вроджених вад та загибелі плодів.

Також не спостерігали істотного підвищення частоти вроджених вад у потомства кролів, лікованих в період органогенезу дозами в 200-2000 разів вищими від рекомендованих для лікування гіперпролактинемії.

У 2 з 4 собак, лікованих на пізніх термінах вагітності дозами, аналогічними до рекомендованих при гіперпролактинемії у людини, спостерігали самовільне переривання вагітності.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Бромокриптин застосовується на всіх стадіях вагітності. У 1982 році група вчених проаналізувала результати 1410 вагітностей 1335 жінок  з впливом бромокриптину при вагітності. Якщо препарат призначався для лікування неплідності внаслідок гіперпролактинемії або пухлин гіпофізу, включно з акромегалією, то терапію одразу відміняли з настанням вагітності. Середня тривалість прийому після запліднення становила 21 день. До аналізу були включені всі повідомлення з 1973 року, коли препарат було запроваджено, до 1980 року. Відтоді 11 різних досліджень повідомили результати лікування 121 жінки при 145 вагітностях. Результати цього спільного аналізу наведені нижче:

  • Всі пацієнтки / вагітності – 1456/1555
  • Народжені живими – 1369 (88%)
  • Мертвонароджені – 5 (0,3%)
  • Багатоплідні вагітності – (30 двоплідних/3 трійні) – 33* (2,1%)
  • Спонтанні аборти – 66 (10,7%)
  • Медичні аборти 26 (1,7%)
  • Позаматкові вагітності – 12 (0,8%)
  • Пузирний занесок (2 пацієнтки) – 3 (0,2%)
  • Вагітні на момент повідомлення – результат невідомий – 10

*Дві жінки з двійнями також приймали кломіфен (синтетичний стимулятор овуляції) або гонадотропін.

Вроджені вади розвитку зареєстровано у 48(3,5%) новонароджених з 1374 народжених живими. Ця частота аналогічна очікуваній в загальній популяції. Вищенаведений аналіз виявив, що тривалість впливу бромокриптину була однаковою у матерів дітей з вродженими вадами та без них. Не виявлено характерних вроджених вад розвитку. Нижче наводиться перелік вроджених вад, зареєстрований при цьому дослідженні (в дужках кількість пацієнтів):

  • Синдром Дауна (2)
  • Гідроцефалія та множинні атрезії стравоходу і кишечника (1)
  • Мікроцефалія/енцефалопатія (1)
  • Омфалоцеле / клишоногість (1)
  • Атрезія легеневої артерії (1)
  • Редукційні деформації (4)
  • Агенезія нирок (1)
  • Синдром П’єра-Робена (1)
  • Відстовбурчені вуха та плагіоцефалія (1)
  • Розщілина піднебіння (1)
  • Деформація мочки вуха (1)
  • Вимушене положення голови (1)
  • Вивих кульшового суглобу (аплазія чашки) (9)
  • Гідроцеле (3)
  • Гідроцеле /омфалоцеле (1)
  • Гіпоспадія (1)
  • Пахова кила (2)
  • М’яке та відкрите велике тім’ячко (1)
  • Поперечна складка на долоні (1)
  • Поодинока пупкова артерія (1)
  • Синдактилія (2)
  • Клишоногість (5)
  • Пупкова кила (1)
  • Шкірна гемангіома (4)
  • Ектопія яєчок (спонтанна корекція у віці 7 місяців) (1)

Довготривалі спостереження за 213 дітьми до віку 6 років продемонстрували нормальний розумовий та фізичний розвиток.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 50 новонароджених, які зазнали впливу бромокриптину в І триместрі вагітності. Зареєстровано 3 (6%) великі вроджені вади при очікуваних 2. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (серцево-судинної системи, полідактилії, розщілини хребта, орофаціальних розщілин, редукційних вад кінцівок, гіпоспадії), серед яких не виявлено жодного випадку. Виходячи з невеликої кількості випадків ці дані не підтримують асоціації між вродженими вадами розвитку та бромокриптином.

У жінок з мікроаденомами гіпофізу, які припинили прийом бромокриптину після 6 тижнів вагітності, ризик збільшення аденоми протягом вагітності становить 1%. 25% жінок з макроаденомами мають ризик збільшення пухлини. У більшості жінок пухлина або не збільшується, або зникає при вагітності. Якщо бромокриптин продовжують приймати в період вагітності, рекомендується щомісячне тестування поля зору.

Повідомляється про прийом бромокриптину при пролактин-секретуючих аденомах без відомих несприятливих наслідків у плодів. Також доступні повідомлення про успішні вагітності у жінок з хворобою Паркінсона, лікованих бромокриптином в І триместрі.

Французьке повідомлення 2014 року виявило 183 жінок, які отримали рецепти на агоністи дофаміну (найчастіше це був бромокриптин) при вагітності. Частота вроджених вада та низької ваги новонароджених була не значно підвищеною при порівнянні з контрольною групою, але виявлено підвищений ризик втрат вагітностей (співвідношення шансів 3,7, 95% ДІ 1,8-7,4) та передчасних пологів (3,6, 95% ДІ 1,5-8,3). Не виявлено різниці в психомоторному розвитку у віці як 9, та і 24 місяців в порівнянні з контрольною групою дітей.

У випадку застосування бромокриптину та кломіфену або менотропінів (менопаузні гонадотропіни)  зростає частота виникнення багатоплідних вагітностей (як правило, двоплідних).

У немовляти, чия мама приймала бромокриптин, леводопу/карбідопу (протипаркінсонічний засіб), ентакапон (протипаркінсонічний засіб) спостерігали короткий епізод судом. Цей випадок не встановлює причинно-наслідкового зв’язку.

Необхідно уникати призначення бромокриптину жінкам з гестаційною гіпертензією в анамнезі або іншими станами, які можуть призводити до спазму коронарних артерій.

Застосування препарату під час вигодовування:

Використання бромокриптину для пригнічення післяпологової лактації не заохочується через повідомлення, які припускають підвищення частоти післяпологової гіпертензії, судом, інсультів, інфарктів міокарду.

Аналіз 17 повідомлень, проведений FDA, не був достатнім для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між післяпологовим прийомом препарату та тромбоемболією, але до інструкції препаратів з вмістом бромокриптину додано відповідне попередження.

Після заяви FDA про намір ініціювати процес заборони  використання бромокриптину для супресії післяпологової лактації, виробник видалив такий показ з інструкції до препарату.

Повідомляється про успішне грудне вигодовування у матерів з гіперпролактинемією, які продовжили прийом препарату без відомих несприятливих наслідків у немовлят.

Також повідомляється про випадок лікування пухлини гіпофізу бромокриптином в дозі 5 мг/день без припинення грудного вигодовування та несприятливих ефектів у немовляти.

Оскільки бромокриптин пригнічує лактацію, американська академія педіатрії відносить його до препаратів, які слід призначати в період лактації з обережністю.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Літературний огляд 1986 року дійшов висновку про безпечність бромокриптину для лікування гіперпролактинемічного жіночого непліддя. Рандомізоване клінічне дослідження 1998 року повідомило про ефективність препарату у попередженні повторних самовільних переривань, асоційованих з гіперпролактинемією, хоча деякі коментатори не впевнені, чи саме гіперпролактинемією, чи зміненою концентрацією гонадотропних гормонів можна пояснити повторні втрати вагітностей в цій групі жінок.

У чоловіків гіпогонадизм, асоційований з пролактин-секретуючими пухлинами гіпофізу успішно лікується бромокриптином. Після такої терапії досягається покращення в спермограмі, зростання лібідо, відновлення фертильності, в тому числі задокументоване батьківство здорових дітей.

За відсутності гіперпролактинемії лікування астенозооспермії, олігозооспермії, азооспермії бромокриптином не приносить користі.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 22.10.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 24.10.2016 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1434

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!