Група/призначення:

Рентгенконтрастний  йодовмісний засіб. Покази: нейрорадіологія, ангіографія, урографія, артрографія.

Альтернативні назви / синоніми: томоскан.

Діюча речовина: йопамідол.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація, відомо, що йодовмісні препарати вибірково накопичуються в щитоподібній залозі.

Див. статтю Йод.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату, дослідження у щурів та кролів з дозами, які у 2,7 та 1,4 рази перевищували максимальні рекомендовані для людини, відповідно, не продемонстрували несприятливих наслідків.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Два повідомлення інформують про внутрішньоутробний вплив за кілька днів до пологів з виявленням черевних радіоконтрастних щільностей, що продемонструвало трансплацентарний пасаж йопамідолу.

В цілому, йодовмісні агенти протипоказані при вагітності через можливість токсичного впливу на щитоподібну залозу плода.

Близько половини молекулярної ваги препарату займає йод, тому використання у немовлят з малою вагою асоціювалось з порушенням функції щитоподібної залози.

Європейська спілка урогенітальної радіології рекомендує у випадку введення йодовмісних контрастних засобів в період вагітності проводити моніторинг функції щитоподібної залози новонароджених протягом першого тижня, оскільки препарат може впливати на функцію залози як у матері, так і в плода.

В повідомленні 2008 року зазначено відсутність зміни концентрації тиреотропного гормону у 23 немовлят, чиї матері зазнали впливу йодовмісних контрастних препаратів при вагітності.

Йодовмісні контрастні засоби асоціюються з тромбоцитопенією. Таке ускладнення було успішно проліковане у жінки в ІІІ триместрі, яка у терміні 39 тижнів народила нормальну дитину.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи препарат проникає до грудного молока. Хоча існувало побоювання про концентрацію йодної складової препарату в грудному молоці, рев’ю фармакокінетики цих препаратів дало змогу американській колегії радіологів та європейській спілці урогенітальної радіології стверджувати про відсутність необхідності припинення грудного вигодовування при введенні матері йодовмісних контрастних препаратів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату лікування  щурів та кролів дозами, які у 2,7 та 1,4 рази перевищували максимально рекомендовану для людини, відповідно, не порушувало фертильності. Катетеризація фаллопієвих труб з введенням контрасту асоціюється із запальними процесами. Дослідження у кролів  порівнювало час зникнення запалення і виявило, що йопамідол був серед препаратів, які індукували триваліший перебіг запалення.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 11.12.2016 р.
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.12.2016 р.

Група/призначення:

Рентгенконтрастний  йодовмісний засіб. Покази: нейрорадіологія, ангіографія, урографія, артрографія.

Альтернативні назви / синоніми: омніпак.

Діюча речовина: йогексол.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використання йодовмісних препаратів перед пологами може призводити до гіпотиреозу у деяких новонароджених.

Див. статтю Йод.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Оцінка двох неопублікованих досліджень свідчить, що йогексол не був тератогенним та ембріотоксичним у щурів та кролів, які отримували препарат на 6-15  дні (щури) та на 18 день (кролі) гестації. Найвищі дози, які вводили внутрішньовенно при перерахунку на йод  становили 4000 мг/кг (щури) та 2500 мг/кг (кролі). Йогексол використовували для вимірювання швидкості клубочкової фільтрації у щурів при вагітності без видимих несприятливих наслідків.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомляється про безпечність йогексолу у немовлят навіть віком 6 місяців.

Використання інших йодовмісних контрастних засобів немовлятам з дуже низькою вагою  асоціювалось з порушенням функції щитоподібної залози.

Хоча подібний препарат не проникав через плаценту у вагітних кролів, транплацентарний пасаж йогексолу продемонстровано у людини при двоплідній вагітності. У цих плодів з пренатальним впливом препаратів не було виявлено несприятливих наслідків.

Повідомляється про трансплацентарний трансфер подібного контрастного засобу йоверсолу із помутнінням кишечника, що імітувало пневмоперитонеум.

При застосуванні всіх йодовмісних контрастних речовин можливий вплив на функцію щитоподібної залози матері та плода, тому європейське товариство урогенітальної радіології рекомендує проводити моніторинг функції залози у немовляти протягом першого тижня життя.

Дослідження 2010 року оцінювало вплив йогексолу, отриманого 343 вагітними на функцію щитоподібної залози плода. Цим жінкам проводили КТ-ангіографію в ІІ або ІІІ триместрі вагітності. Середня доза йоду становила 45000 (7321) мг. У всіх новонароджених був нормальний рівень Т4 (тироксину). В однієї дитини – змінений рівень ТТГ (тиреотропного гормону), який надалі нормалізувався.

Повідомлення 2012 року щодо 64 немовлят інформує про нормальний рівень ТТГ у всіх, крім одного недоношеного, з пренатальним впливом йодовмісних контрастних засобів. Зазначається, що народжена на 25 тижні дитина мала респіраторний дистрес синдром та сепсис, що потенційно впливає на функцію щитоподібної залози.

Застосування препарату під час вигодовування:

Йод концентрується в грудному молоці, в одному випадку встановлено екскрецію йогексолу до молока. В перші 24 години він проникав до молока в кількості 0,5% материнської дози. Інструкція до препарату рекомендує припинити грудне вигодовування на 24 години після введення йогексолу. Однак, новіший перегляд даних американською колегією радіологів та європейським товариством урогенітальної радіології стверджує, що не має потреби відмовлятися від грудного вигодовування у випадку застосування йодовмісного контрастного засобу.

Американська академія педіатрії також вважає йогексол сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Не спостерігали несприятливого впливу йогексолу на функції гонад, фертильність, репродуктивну поведінку у самців щурів після лікування дозами до 4000 мг/кг внутрішньовенно тричі на тиждень протягом 10 тижнів та щодня протягом 14 днів в період спарювання. Лікування самок щурів аналогічними дозами кожний другий день за 14 днів до парування, щодня на 0-6 гестаційні дні, а далі кожний другий день до 21 дня лактації не продемонструвало несприятливого впливу на фертильність та репродукцію. Не виявлено впливу на вагу та виживання дитинчат.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 11.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.12.2016 р.

Група/призначення:

Рентгенконтрастний  йодовмісний засіб. Покази: нейрорадіологія, ангіографія, урографія, артрографія.

Альтернативні назви / синоніми: оптирей.

Діюча речовина: йоверсол.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використання йодовмісних препаратів перед пологами може призводити до гіпотиреозу у деяких новонароджених.

Див. статтю Йод.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у щурів та кролів не продемонстрували несприятливого впливу на фертильність, ембріональний розвиток, виживання плодів та дитинчат при внутрішньовенних дозах до 3200 мг/кг/день.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Трансплацентарний трансфер йоверсолу задокументовано у 2 випадках материнського впливу на 34 тижні вагітності. Неонатальні ускладнення включали  здуття живота через накопичення контрастного агенту в кишечнику. Обидва немовлята видужали без ускладнень. Проводилось дослідження плацент, в одній виявлено велику гематому, в іншій – ознаки інфаркту. Автори обох повідомлень припустили, що аномалії плаценти підвищують  ймовірність трансплацентарного трансферу йоверсолу.

В третьому випадку такий трансфер відбувся при помутнінні кишечника у немовляти з малою вагою з впливом препарату на 25 тижні вагітності. Немовля народилось шляхом кесаревого розтину на 27 тижні, його стан невідомий.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відомо, що йод концентрується в грудному молоці.

Відсутня інформація про йоверсол.

Вважається, що йодовмісні препарати можуть вплинути на функцію щитоподібної залози немовлят.

Однак, новіший перегляд даних американською колегією радіологів та європейським товариством урогенітальної радіології стверджує, що немає потреби відмовлятися від грудного вигодовування у випадку застосування йодовмісного контрастного засобу. Американська академія педіатрії також вважає інший  водовмісний контрастний препарат – йогексол сумісними з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 11.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.12.2016 р.

Група/призначення:

Місцевий антисептик. Повідон – допоміжний препарат. Йод – важливий мікроелемент, який потрібен організму людини для нормального функціонування.

Альтернативні назви / синоніми: бетадин.

Діюча речовина: повідон-йод.

Рекомендації при вагітності: не рекомендується.

Рекомендації при лактації: не рекомендується.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Деякі клініцисти рекомендують уникати призначення повідону-йоду при вагітності через стурбованість про вплив йоду. Однак, несприятливий вплив повідон-йоду при вагітності не доведено.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератологічні дослідження у кролів з повідон-йодом виявили токсичність у матері та плода, але не зростання частоти вроджених вад розвитку. Повідон не виявився тератогенним у кролів при прямому введенні в жовтковий мішок ембріону.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Дослідження випадок-контроль щодо вроджених вад не продемонструвало асоціації з вагінальним застосуванням повідон-йоду в період вагітності.

Місцеве застосування, спринцювання, нанесення на промежину продуктів з повідон-йодом підвищує концентрацію йоду в сироватці та сечі матері і порушує функцію щитоподібної залози в матері та плода.

В той час як деякі дослідження виявили, що вплив йоду з цих препаратів не асоціювався з клінічними симптомами гіпотиреозу або зобу в немовлят, які зазнали такого впливу, інші продемонстрували виникнення транзиторного гіпотиреозу в новонароджених. Існує стурбованість, що тривале використання повідон-йоду може призвести до йодної інтоксикації.

Поодинокі повідомлення про вплив повідон-йоду на доношених немовлят не призводили до видимого впливу на функцію щитоподібної залози, але повторний вплив у недоношених маловагових немовлят може порушувати функцію залози.

Повідомляється про випадки зобу у плода, зобу зі здавленням трахеї та кардіомегалію.

Деякі клініцисти рекомендують уникати використання повідон-йоду в акушерськй практиці.

Інші дослідники виловлюють стурбованість, що спринцювання повідон-йодом може несприятливо вплинути на мікрофлору піхви і підвищити ризик запальних захворювань.

Американська академія педіатрії вважає йодовмісні відхаркуючі засоби протипоказаними при вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Йод активно проникає до грудного молока.

В одному випадку мама використовувала вагінальний гель повідон-йод протягом 6 днів без спринцювання і відчула запах йоду від своєї 7-місячної дитини, яка знаходилась на грудному вигодовуванні. У немовляти була підвищена концентрація йоду в крові та сечі, але не спостерігали ознак тиреоїдної дисфункції.

Повідомляється про підвищення концентрації йоду в сечі немовлят, які знаходились на грудному вигодовуванні і чиї матері обробляли промежину повідон-йодом. В цьому дослідженні жінки застосовували або місцево повідон-йод або хлоргексидин (антисептичний препарат) на момент пологів та в післяпологовому періоді. Через 96 годин у немовлят на грудному вигодовуванні, матері яких використовували повідон-йод, середня концентрація йоду в сечі становила 8,3 мг/л в порівнянні з  0,4 мг/л у тих, чиї мами застосовували хлоргексидин. Оцінка стану щитоподібної залози в даному дослідженні не проводилась.

Інше коротке повідомлення інформує про ознаки гіпотиреозу у немовляти на грудному вигодовуванні, чия мама застосовувала повідон-йод внутрішньовагінально.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 08.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 09.12.2016 р.

Група/призначення:

Допоміжні речовини. Використовується як допоміжний (суспендуючий) засіб у складі різних фармацевтичних препаратів, лубрикант в певних очних краплях, харчова добавка, при вітрифікації ооцитів*.

Часто застосовується з йодом в препараті повідон-йод.

Альтернативні назви / синоніми: полівінілпіролідон, полівідон.

Діюча речовина: повідон.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація; самостійно не застосовується.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Самостійно не використовується, тому відсутня інформація про вплив при вагітності. Доступний досвід застосування тільки при процедурах штучного запліднення. В експериментах на тваринах не продемонстровано токсичності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Препарат не виявився тератогенним у кролів при прямому введенні в жовтковий мішок ембріону. У 2009 році повідомили, що додавання повідону в середовище при дозріванні ооцитів корови покращувало процес.

Інформація щодо впливу на плід:

Доступний досвід застосування тільки для процедур штучного запліднення.

Вкриті повідоном колоїдні частинки діоксину кремнію («Percoll») успішно використовуються при фракціонуванні зразків сперми і відбору рухливих, морфологічно нормальних сперматозоїдів для штучного запліднення. Використання повідону в якості середовища для сперми при штучному заплідненні одним сперматозоїдом (ICSI) було предметом дебатів через те, що окремі дослідники виражають стурбованість щодо можливого токсичного впливу на сперматозоїди чи ооцити. Дані щодо такого впливу обмежені.

Дослідження 2012 року повідомляє про експозицію in vitro свіжих та розморожених раніше заморожених сперматозоїдів в повідоні протягом 30 хвилин, що істотно підвищувало фрагментацію ДНК в зразках.

Невелике дослідження виявило зниження успішності штучного запліднення від повідону.

Деякі репродуктивні центри повідомляють про проведення процедури запліднення одним сперматозоїдом (ICSI) без використання повідону.

Навіть дослідники, які висловлювали стурбованість щодо використання повідону при ICSI, визнали, що цей процес не асоціюється  з істотним зростанням частоти великих та малих вроджених вад у дітей, народжених після ICSI. Однак, вони вважають, що встановлення ризику можливо при досягненні цими дітьми репродуктивного віку, а за цей час будуть розвиватись технології без використання потенційно токсичних агентів, таких як повідон.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 Адаптовано 08.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 09.12.2016 р.

Група/призначення:

Морські водорості, харчова добавка, гінекологічний засіб. Це один з видів келпу – морських водоростей.

Застосування в акушерстві/гінекології. Починаючи з кінця ХІХ сторіччя використовують стебла [палички] ламінарії для факультативного аборту або дилатації шийки матки в пологах. Для цього висушені палички поміщають в шийку матки, де вони набухають, поступово розширяючи цервікальний канал.

Харчова добавка – таблетки, які містять до 3% білкових біоактивних речовин природного походження (23 амінокислоти; макро- та мікроелементи: йод (до 0,3%), калій, кальцій, кобальт, срібло, магній, залізо, мідь, марганець, фосфор, цинк, хром, селен; вітамини A, C, D, группи B, провітамін A, пантотенову, фолієву, альгінову кислоти, манніт, полісахарид ламінарин, тощо). Використовується для поповнення нестачі йоду.

Ламінарії слані  (подрібнені палички) відносяться до засобів, які стимулюють рецептори слизової оболонки кишечника, проносний засіб.

Альтернативні назви / синоніми:

Морська капуста, ламінарії слані.

Діюча речовина: ламінарія.

Рекомендації при вагітності:

Обмежена інформація про застосування при неперерваних вагітностях, ймовірно сумісна в якості харчової добавки в рекомендованих дозах [по йоду, тощо].

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Не повідомляється про шкідливі ефекти впливу ламінарії при неперерваній вагітності, хоча відзначали випадки хоріоамніоніту та передчасних пологів.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Обмежений досвід застосування – тільки при неперерваних вагітностях.

Повідомляється про 17 пацієнток, лікованих ламінарією при підготовці до аборту і які згодом передумали переривати вагітність. Результати вагітностей наступні: спонтанний аборт  у терміні 10 тижнів, 2 передчасні народження, 14 доношених новонароджених.

Інше повідомлення інформує про 2 пацієнток з нормальною тривалістю вагітності після розкриття шийки матки ламінарією.

Третє повідомлення описує 2 жінок з хоріоамніонітом та передчасними пологами після видалення ламінарії, коли вони передумали переривати вагітність.

В порівнянні з фармакологічними методами дозрівання шийки матки, використання механічних методів, в тому числі ламінарії, було пов’язано з підвищеним ризиком материнської та неонатальної інфекції.

Аналіз вагітностей 96 жінок, яким раніше проводилось розширення шийки матки в ІІ триместрі, а надалі видалення ламінарії не виявив підвищення ризику втрати вагітності чи передчасних пологів.

Ці дані свідчать про те, що попереднє використання ламінарії для дилатації з меншою ймовірністю пов’язано з передчасними пологами, можливо, через зниження травмування шийки матки. У деяких жінок з повторним використанням ламінарії виникала реакція гіперчутливості.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 08.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 09.12.2016 р.

Група/призначення:

Йодовмісний препарат, відхаркуючий засіб (див. статтю Йод). Йод є дуже важливим мікроелементом, який потрібен організму людини для нормального функціонування. Це активний компонент гормонів, що виробляються щитоподібною залозою: тиреокальцитоніну, тироксину і трийодтироніну.

Покази: відхаркуючий, протигрибковий місцевий протиінфекційний засіб.

У випадку потенційної радіаційної загрози слід керуватись “Регламентом щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії“), який затверджує особливості проведення йодної профілактики (ЙП) населення при виникненні надзвичайних ситуацій на атомних електростанціях та інших ядерних установках із викидом радіоактивних речовин (в тому числі і внаслідок військових дій), а також містить короткі відомості про біологічні ефекти дії радіоактивних ізотопів йоду (РІЙ), особливості захисту щитоподібної залози від поглинання цих ізотопів та дозування препаратів калій йодиду при проведенні йодної профілактики. В результаті аварії на ядерній установці РІЙ потрапляють в організм людини і поглинаються щитоподібною залозою. Якщо препарат калію йодиду вводиться в організм до початку або під час надходження радіоактивного йоду відбувається блокування надходження РІЙ, що зменшує або відвертає радіаційне опромінення щитоподібної залози та знижує ризик негативних наслідків для здоров’я людини. Препарати калію йодиду не захищають організм від біологічної дії інших радіонуклідів, що можуть міститись у складі радіаційного викиду. Рівні накопичення РІЙ в щитоподібній залозі залежать від віку людини та функціонального стану щитоподібної залози. При нормальній функції щитоподібної залози дорослої людини в ній накопичується близько 30% від загальної кількості РІЙ, що надійшли до організму людини. У дітей у зв’язку з вищою функціональною активністю та меншими розмірами щитоподібної залози, накопичення РІЙ відбувається в більших кількостях та швидше, що сприяє формуванню вищої поглиненої дози опромінення. Так, у дітей віком до одного року, максимальні поглинені дози на одиницю активності 131I формуються приблизно в 10 разів вище, ніж у дорослої людини. Зі збільшенням віку дитини рівні накопичення радіоактивного йоду в щитоподібній залозі знижуються і до 14 років відповідають рівням накопичення його в дорослої людини. У вагітних жінок, у зв’язку з підвищеною функцією щитоподібної залози, рівні накопичення й формування поглинених доз у ній приблизно в 1,5 рази більше, ніж в інших дорослих осіб. У жінок в період лактації до грудного молока протягом доби потрапляє до 30% РІЙ від загальної кількості, що надійшла в організм. При порушеній функції щитоподібної залози рівні накопичення РІЙ значно змінюються: при гіперфункції накопичення збільшується до 50%, при гіпофункції знижується до 15-25%. В умовах йодного дефіциту рівні накопичення РІЙ в щитоподібній залозі зростають. Йодна профілактика (ЙП, йодне блокування щитоподібної залози) – невідкладний захисний захід запобігання або зменшення поглинання РІЙ щитоподібною залозою, за допомогою препаратів стабільного йоду, що спрямований, насамперед, на захист щитоподібної залози від накопичення РІЙ (131-135I), що надходять на початковому етапі радіаційної аварії інгаляційним шляхом. ЙП належить до термінових (невідкладних) заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу ранньої фази радіаційної аварії. Ризик радіаційного ураження щитоподібної залози може бути знижений або навіть відвернутий при своєчасному призначенні ЙП як такої або в комплексі з іншими заходами радіаційного захисту. ЙП полягає у введенні в організм людини препаратів стабільного йоду в разі радіаційної аварії та за умови впливу на людину радіоактивних ізотопів йоду (РІЙ). ЙП застосовується до моменту впливу РІЙ або протягом перших 6 годин після поглинання РІЙ щитоподібною залозою. Ефективність ЙП значно знижується, якщо прийом калію йодиду затримано навіть на декілька годин після початку надходження РІЙ в організм. Оптимальний ефект ЙП досягається при завчасному (превентивному) прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження РІЙ. Однократне дозування для дорослої людини калію йодиду становить 125 мг (100 мг йоду).

*примітка: калію йодид приймати після їжі

Альтернативні назви / синоніми:

Йод-норміл. Розчин Люголя – комбінований препарат, який мстить йоду – 1,0 г, калію йодиду – 2,0 г, гліцерину – 94,0 г – місцевий антисептик. Калій Йодид-125-Дарниця (для йодної профілактики)

Діюча речовина: калію йодид.

Рекомендації при вагітності:

Припускається ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Велика кількість рецептурних та без рецептурних препаратів містять йод або йодид, тому вагітні повинні проконсультуватися з лікарем перед вживанням цих препаратів. Американська академія педіатрії вважає йодиди в якості відхаркуючи засобів  протипоказаними при вагітності.

Рекомендована добова доза для дорослих становить 130 мг (100 мг йодиду), для школярів – 65 мг, новонароджених – 16 мг.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Використання препарату для захисту щитоподібної залози плода при поглинанні радіоактивного йоду та для пригнічення проникнення останнього до грудного молока вивчалось в експериментальних тварин. Призначення великих добових доз вагітним щурам призводило до зменшення кількості та виживання потомства, зростання частоти вроджених вад розвитку, включно з вадами серця та омфалоцеле, а також поведінкових відхилень у дитинчат.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Первинна стурбованість при використанні препарату стосується впливу на щитоподібну залозу плода.

Йодид швидко приникає через плаценту до плода. При вживанні тривалий період або перед пологами може виникати гіпотиреоз або зоб у плода чи новонародженого. Короткотривале використання, як, наприклад, 10-денний курс перед оперативним втручанням на щитоподібній залозі не несе такого ризику і видається безпечним.

Рев’ю 1983 року проаналізувало 49 випадків вродженого йодного зобу, починаючи з 1940 року. В 14 випадках зоб був великим, спричинив компресію трахеї і смерть. Кардіомегалію спостерігали у 3 немовлят, які вижили, та в одного померлого. В більшості з цих випадків вплив йоду був результатом лікування бронхіальної астми у матері.

4 дослідження продемонстрували потенційну небезпеку при використанні повідон-йоду (місцевий антисептик) в період вагітності. В кожному випадку спостерігали істотну абсорбцію йоду після місцевого, вагінального або промежинного використання перед пологами. В деяких немовлят спостерігали транзиторний гіпотиреоз.

Оскільки дефіцит йоду в період вагітності може чинити несприятливий вплив на розвиток головного мозку плода, слід рекомендувати жінкам приймати добавки з калію йодидом в цей період.

Вплив надмірної кількості йоду при вагітності також може призводити до гіпотиреозу у плода.

Повідомляється про жінку, яка приймала калію йодиду 200 мг/день для лікування вузлової еритеми в терміні 16-21-го тижня вагітності. При ультразвуковому дослідженні у 22-28 тижнів діагностовано зоб у плода. Дитина народилась на 39 тижні з незначно збільшеною щитоподібною залозою, високим рівнем загального йоду в плазмі та низьким в сечі, але інших відхилень не спостерігали.

Застосування препарату під час вигодовування:

Йодид концентрується в грудному молоці.

В одному випадку мама використовувала вагінальний гель повідон-йод протягом 6 днів без спринцювання і відчула запах йоду від своєї 7-місячної дитини, яка знаходилась на грудному вигодовуванні. У немовляти була підвищена концентрація йоду в крові та сечі, але не спостерігали ознак тиреоїдної дисфункції.

В другому випадку гіпотиреоз розвинувся на 2 тижні життя у недоношеного новонародженого з нормальними результатами неонатального скринінгу. Мама обробляла і прикривала рубець після кесаревого розтину просякнутою йодом марлею, що призвело до підвищення концентрації йоду в грудному молоці.

Проводилось дослідження в групі 16 жінок в період лактації без відомого захворювання щитоподібної залози. Вони отримали перорально 600 мкг калію йодиду (456 мкг йоду) після нічного голодування. В грудному молоці виявлено підвищення концентрації йоду з піком через 6 годин.

Дослідження 2014 року в Таїланді повідомляє про практику призначення добавок при вагітності та лактації в дозі 200 мкг/день йоду, що призводило до підвищення концентрації йоду в грудному молоці і покращення тиреоїдного статусу окремих немовлят. В регіонах з помірним та важким йодним дефіцитом без ефективного йодування солі рекомендовано пряме введення йоду немовлятам, які не знаходяться на грудному вигодовуванні і не отримують збагачені йодом продукти.

Повідомляється про двох жінок родом з Азії, які при вагітності та лактації вживали велику кількість водоростей зі своїх країн. Обидва немовлята мали ознаки гіпотиреозу з підвищеною концентрацією тиреотропного гормону у віці 3-4 тижнів життя. Після лікування гормонами щитоподібної залози функція нормалізувалась.

Гіпотиреоз виявили у немовляти віком 15 днів, яке знаходилось на грудному вигодовуванні і чия мама регулярно використовувала йодовмісний антисептик на епізіотомічний розріз протягом 10-12 днів після пологів.

Дослідження в групі 59 новонароджених з аномальною концентрацією тиреоїдних гормонів виявило 18 випадків використання матерями повідон-йоду, 19 – застосування повідон-йоду тільки у немовляти, 8 випадків використання йоду як у матері, так і в дитини. Джерело надмірного впливу йоду не було визначене в 14 випадках. В половини матерів концентрація йоду в грудному молоці перевищувала або знаходилась на рівні 20 мкг/дл.

Група іспанських дослідників у 1994 році привернула увагу до низького вмісту йоду в деяких сумішах для немовлят. Рекомендована доза для немовлят становить 110 мкг/день у віці 0-6 місяців, 130 мкг/день у 7-12 місяців.

Не рекомендується регулярне або повторне вживання йодовмісних продуктів при вагітності та лактації.

Якщо жінці в період лактації призначають введення радіоактивного йоду (131), то необхідно припинити грудне вигодовування на 7-14 днів, допоки препарат виявляється в грудному молоці.

Дослідження в Іспанії оцнювало вплив добавок йоду при лактації. Жінки  отримували 200 мкг калію йодиду в період вагітності та лактації і концентрація в молоці йодиду була підвищеною. Жінки повідомили, що притримувались нормальної різноманітної дієти в ці періоди, що оцінено за йодом в кількості 100-150 мкг/день. У матерів недоношених немовлят концентрація йоду в молоці становила 0,172 мг/л, а в доношених – 0,178 мг/л. У всіх немовлят та матерів концентрація тиреотропного гормону була в межах норми (0,5-5,0 мМо/л). Автори вважають, що доза калію йодиду була безпечною для матерів та немовлят.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Японські дослідники повідомляють про можливий зв’язок між харчовими йодними добавками та зниженням якості сперми протягом останнього століття. Але це тільки гіпотеза. Використання радіоактивного йоду у чоловіків для лікування тиреотоксикозу (хвороба Грейвса) може призводити до помірного порушення фертильності, але цей ризик є нижчим за такий від самого захворювання.

Рев’ю 2016 року щодо лікування тиреотоксикозу відзначає, що лікування радіоактивним йодом можна застосовувати у не вагітних жінок з обмеженою шкодою для майбутньої фертильності.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
3. Регламент щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційних аварій  https://moz.gov.ua/uploads/6/30087-dn_408_09_03_2021_dod.pdf

Адаптовано 08.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 09.12.2016 р.

Група/призначення:

Морські водорості, харчова добавка. Келп містить добову рекомендовану дозу йоду. Келп – джерело 12 натуральних вітамінів (А, В1, В2, З, D, Е та інших), а також незамінних амінокислот. У ньому також містяться декілька десятків макро- й мікроелементів, необхідних людині (залізо, натрій, фосфор, кальцій, магній, барій, калій, сірка та інші), причому в найбільш доступній для засвоєння формі.

Келп містить йод в кількості 0,03-0,5%, в залежності від виду та місця його збирання. Келп також містить значну кількість калію і натрію. Через варіабельність вмісту йоду в цих рослинах, пренатальні вітаміни, які використовують келп як джерело йоду може містити тільки 50% йоду, заявленого в інструкції.

Альтернативні назви / синоніми:

Келп, келп-йод, морські водорості, бурі морські водорості, скелясті водорості. Найбільш відома з бурих водоростей ламінарія – морська капуста.

Діюча речовина: келп.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація, ймовірно сумісний в складі вітамінів для вагітних в рекомендованих дозах по йоду.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація, ймовірно сумісний в рекомендованих дозах по йоду.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Як надлишок, так і дефіцит йоду може несприятливо впливати на щитоподібну залозу плода і, можливо, на розвиток головного мозку та слух. Американська тиреоїдна асоціація (American Thyroid Association (ATA) рекомендує при вагітності та лактації призначати 250 мг йоду на день. У 2014 році американська академія педіатрії рекомендує вагітним вживати добавки з вмістом 150 мг/день йоду для досягнення рекомендованого рівня споживання 290 мкг/день.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування при вагітності відсутній.  

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання келпу в період лактації.

Йод активно проникає до грудного молока. Див. статтю Йод.

В деяких азіатських країнах супом з морських водоростей годують жінок в післяпологовому періоді. Високий вміст йоду та його екскреція в грудне молоко асоціювались з субклінічним та клінічним гіпотиреозом у немовлят на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У 3 жінок з порушеним менструальним циклом та/або пов’язаним з менструацією прийомом морських водоростей спостерігали зниження рівня 17-бета-естрадіолу та зростання концентрації прогестерону в однієї з жінок. Також спостерігали залежне від дози підвищення рівня прогестерону. У всіх 3 жінок збільшилась тривалість менструального циклу. В культурі клітин морські водорості продемонстрували антагонізм до рецепторів естрогену.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 08.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 09.12.2016 р.

Група/призначення:

Мікроелемент; місцевий антисептик. Йод є дуже важливим мікроелементом, який потрібен організму людини для нормального функціонування. Це активний компонент гормонів, що виробляються щитоподібною залозою: тиреокальцитоніну, тироксину і трийодтироніну.

Це хімічно активний неметал, галоген, як правило, зустрічається у вигляді I2, який складається з двох однакових атомів, без іонного заряду. Єдиний негативно заряджений іон називається йодидом. Йод, отриманий з калію йодиду або келп (морські водорості) є складовою частиною полівітамінів для вагітних.

Йод використовується в якості дезінфікуючого засобу питної води. Різні солі йодиду використовуються як відхаркуючі засоби та місцеві антисептики, в тому числі при вагітності. Проте американська академія педіатрії не рекомендує використання водовмісних відхаркуючих в даний час.

Йодовмісні сполуки використовуються в якості контрастної речовини в радіології (йопамідол); див. також  статтю Радіоактивний йод.

Незважаючи на певні відмінності в біодоступності йоду та йодиду, вони вважаються взаємозамінними і розглядаються в цій статті разом.

Альтернативні назви / синоніми:

Йодид, натрію йодид, розчин Люголя. Розчин Люголя – комбінований препарат, який мстить йоду – 1,0 г, калію йодиду – 2,0 г, гліцерину – 94,0 г – місцевий антисептик.

Діюча речовина: йод.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний в рекомендованих дозах.

Рекомендації при лактації:

Сумісний в рекомендованих дозах.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Як надлишок, так і дефіцит йоду може несприятливо впливати на щитоподібну залозу плода і, можливо, на розвиток головного мозку та слух. Американська тиреоїдна асоціація (American Thyroid Association (ATA) рекомендує при вагітності та лактації призначати 250 мг йоду на день. У 2014 році американська академія педіатрії рекомендує вагітним вживати добавки з вмістом 150 мг/день йоду для досягнення рекомендованого рівня споживання 290 мкг/день.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

В деяких регіонах дефіцит йоду при вагітності може призводити до гіпотиреозу у плода та новонародженого. Дефіцит виникає від низького рівня йоду в раціоні або від споживання у великій кількості продуктів, які містять йодозв’язуючі сполуки (маніоку або капусту).

Вважається, що дефіцит йоду та кретинізм є однією з основних причин затримки розумового розвитку, яку можна попередити.

Британське дослідження 2013 року аналізувало результати багаторічного дослідження батьків та дітей від брістольського університету (Avon Longitudinal Study of Parents and Children (ALSPAC), також відоме під назво «Діти 90-х» (Children of the 90s) та дані австралійської когорти. Повідомляється про асоціацію між помірним дефіцитом йоду на ранніх термінах вагітності та порушеним розумовим розвитком у віці 8-9 років.

Китайське дослідження припустило, що прийом йоду аж до кінця ІІ триместру може захистити головний мозок плода від наслідків дефіциту йоду. Лікування на пізніх термінах вагітності є мінімально ефективним.

Одне дослідження не виявило зв’язку між неонатальними поведінковими профілями [тестами] NBAS* у доношених новонароджених. Продемонстровано, що концентрація вільного тироксину в плазмі матері, визначена при першому візиті, була істотним предиктором відповідності росту та ваги гестаційного віку, припускаючи, що йодидний статус та концентрація гормонів щитоподібної залози в першій половині вагітності може вплинути на розвиток дитини. Однак, деякі жінки ще годували попередню дитину під час даної вагітності, що може пояснити затримку розвитку.

Вплив надмірної кількості йоду при вагітності також може призводити до гіпотиреозу у плода. Йод від матері проникає до плода, тривале споживання мамою продуктів з високим вмістом йоду або йодовмісних препаратів сприяє розвитку гіпотиреозу та зобу у потомства. Дефіцит йоду з гіпотиреозом також можуть призвести до порушень слуху у дітей.

Так, виявлено зоб у плода, чия мама приймала в період вагітності в 62,5 разів вищу від рекомендованої дозу для лікування гіпотиреозу при вагітності. Немовля народилось із зворотним [транзиторним] гіпотиреозом та двобічною втратою слуху.

Повідомляється про смертельні випадки внаслідок йодної інтоксикації в результаті використання йодвмісних відхаркуючих засобів під час вагітності. Аналіз цих випадків припустив, що кардіомегалія також може бути пов’язаною з надмірним впливом йоду під час вагітності.

В даний час американська академія педіатрії вважає використання йодидів в якості відхаркуючих засобів протипоказаними.  

Іншим джерелом впливу йоду на материнський організм є місцеві антисептики та вагінальні антибактеріальні засоби, що містять повідон (допоміжний засіб) та йод.

Як спринцювання, так і нанесення на промежину продуктів з повідон-йодом підвищує концентрацію йоду в сироватці не вагітних та вагітних жінок і порушує функцію щитоподібної залози в матері та плоду. Поглинання місцево нанесеного йоду було особливо високим у немовлят з дуже низькою вагою. Хоча вплив йоду при дії цих препаратів не асоціювався з клінічними ознаками гіпотиреозу або зобу у немовлят, існує стурбованість щодо виникнення йодної інтоксикації при подальшому використанні повідон-йоду (місцевий антисептик) або йодвмісних рентгенконтрастних препаратів. У недоношених немовлят при лікуванні місцевими йодними розчинами відзначали зміни результатів тестування функції щитоподібної залози. Деякі дані припускають, що надмірний вплив йоду може бути найбільш токсичним в регіонах з ендемічним дефіцитом йоду. Виходячи з дослідження на основі масового скринінгу новонароджених на вроджений гіпотиреоз (91509 немовлят в Гамбурзі, Німеччина) група авторів дійшла висновку, що причиною зворотного [транзиторного] гіпотиреозу в Гамбурзі частіше був надлишок йоду, аніж його дефіцит.

 Застосування препарату під час вигодовування:

Йод активно проникає до грудного молока. Проводилось дослідження в групі 16 жінок в період лактації без відомого захворювання щитоподібної залози. Вони отримали перорально 600 мкг калію йодиду (456 мкг йоду) після нічного голодування. В грудному молоці виявлено підвищення концентрації йоду з піком через 6 годин.

Дослідження 2014 року в Таїланді повідомляє про практику призначення добавок при вагітності та лактації в дозі 200 мкг/день йоду, що призводило до підвищення концентрації йоду в грудному молоці і покращення тиреоїдного статусу окремих немовлят. В регіонах з помірним та важким йодним дефіцитом без ефективного йодування солі рекомендовано пряме введення йоду немовлятам, які не знаходяться на грудному вигодовуванні і не отримують збагачені йодом продукти.

Повідомляється про двох жінок родом з Азії, які при вагітності та лактації вживали велику кількість супу з морських водоростей зі своїх країн. Обидва немовлята мали  ознаки гіпотиреозу з підвищеною концентрацією тиреотропного гормону у віці 3-4 тижнів життя. Після лікування гормонами щитоподібної залози функція нормалізувалась.

В одному випадку мама використовувала вагінальний гель повідон-йод протягом 6 днів без спринцювання і відчула запах йоду від своєї 7-місячної дитини, яка знаходилась на грудному вигодовуванні. У немовляти була підвищена концентрація йоду в крові та сечі, але не спостерігали ознак тиреоїдної дисфункції.

В другому випадку гіпотиреоз розвинувся на 2 тижні життя у недоношеного новонародженого з нормальними результатами неонатального скринінгу. Мама обробляла і прикривала рубець після кесаревого розтину просякнутою йодом марлею, що призвело до підвищення концентрації йоду в грудному молоці.

Гіпотиреоз виявили у немовляти віком 15 днів, яке знаходилось на грудному вигодовуванні і чия мама регулярно використовувала йодвмісний антисептик на епізіотомічний розріз протягом 10-12 днів після пологів.

Дослідження в групі 59 новонароджених з аномальною концентрацією тиреоїдних гормонів виявило 18 випадків використання матерями повідон-йоду, 19 – застосування повідон-йоду тільки у немовляти, 8 випадків використання йоду як у матері, так і в дитини. Джерело надмірного впливу йоду не було визначене в 14 випадках. В половини матерів концентрація йоду в грудному молоці перевищувала або знаходилась на рівні 20 мкг/дл.

Група іспанських дослідників у 1994 році привернула увагу до низького вмісту йоду в деяких сумішах для немовлят. Рекомендована доза для немовлят становить 110 мкг/день у віці 0-6 місяців, 130 мкг/день у 7-12 місяців.

Не рекомендується регулярне або повторне вживання йодовмісних продуктів при вагітності та лактації.

Якщо жінці в період лактації призначають введення радіоактивного йоду (131), то необхідно припинити грудне вигодовування на 7-14 днів, допоки препарат виявляється в грудному молоці.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Японські дослідники повідомляють про можливий зв’язок між харчовими йодними добавками та зниженням якості сперми протягом останнього століття. Але це тільки гіпотеза. Використання радіоактивного йоду у чоловіків для лікування тиреотоксикозу (хвороба Грейвса) може призводити до помірного порушення фертильності, але цей ризик є нижчим за такий від самого захворювання.

Рев’ю 2016 року щодо лікування тиреотоксикозу відзначає, що лікування радіоактивним йодом можна застосовувати у невагітних жінок з обмеженою шкодою для майбутньої фертильності.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 08.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 09.12.2016 р.

Група/призначення:  

Антикоагулянт. Низькомолекулярний гепарин.

Покази: профілактика і терапія тромбозу глибоких вен; фібриляція передсердь, що супроводжується емболізацією; нестабільна стенокардія; гострий інфаркт міокарда; емболія легенів, тощо.

Альтернативні назви / синоніми:

Клексан, фраксипарин, акспарин, еклексія, фленокс, новопарин, ловенокс.

Діюча речовина: еноксапарин.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використання еноксапарину при вагітності приносить не більше ризику для плода, а навіть менше, ніж стандартний гепарин або відсутність лікування. Молекулярна вага еноксапарину не припускає проникнення до плаценти, тому ризик для плода здається низьким.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Хоча клінічні дані та від експериментальних тварин свідчать, що еноксапарин не проникає до плаценти, одне дослідження в овець припускає порушення коагуляційної системи плода під дією препарату. Японське дослідження у щурів  при дозах до 20 мг/кг не призводило до несприятливих наслідків. При використанні радіоактивного ізотопу еноксапарину на перфузованій плаценті людини невелика кількість препарату проникала до циркуляції плода, хоча біологічна активність не визначалася.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Кілька повідомлень інформують про використання еноксапарину при вагітності без ускладнень з боку матері та плода.

Жінка з важким тромбозом вен нижніх кінцівок отримувала нефракційний гепарин протягом 2 тижнів в терміні 11 тижнів, а далі – еноксапарин до народження здорової дитини на 34 тижні.

У 1992 році повідомили про 6 вагітних, які отримували еноксапарин для лікування та профілактики тромбоемболії. У 2 жінок, лікованих на 8-9 тижнях вагітності, одна вагітність закінчилась народженням здорової дитини, а інша нормально прогресувала до 18 тижня (результат надалі невідомий). Трьох інших жінок лікували в ІІ-ІІІ триместрах, народились здорові діти. У жінки з синдромом Сегрена* та глибоким венозним тромбозом і легеневою емболією в анамнезі розвинувся глибокий венозний тромбоз на 18 тижні вагітності. Вона отримувала внутрішньовенно гепарин протягом 10 днів, а надалі еноксапарин 40 мг двічі на день. На 25 тижні знову повторився глибокий тромбоз і було призначено курс гепарину внутрішньовенно, а далі підшкірно. Через 5 днів підшкірного введення діагностовано важкий дистрес плода і проведено ургентну операцію кесаревого розтину. Дитина померла через 5 хвилин після народження, батьки не дали дозволу на проведення розтину. Дослідження плаценти виявило множинні крововиливи.

У 1994 році повідомили про використання еноксапарину для профілактики тромбозів у 16 жінок при 18 вагітностях. Середній гестаційний вік початку терапії становив 10 тижнів. У 8 жінок в анамнезі була тромбоемболія, в 6 – тромбофілія, в 2 – системний червоний вовчак. Першим перерахованим 11 жінкам призначили підшкірне введення 20 мг один раз в день, наступним 7 жінкам дозу збільшили до 40 мг через низький рівень анти-Ха фактору**. З 18 вагітностей 2 закінчились самовільним перериванням в І триместрі, 2 – в ІІ – всі випадки у жінок з антикардіоліпіновим синдромом.

Профілактика тромбозу при 41 вагітності (34 жінки), переважно підшкірно введеними 40 мг еноксапарину на день, описана у 1996 році. Відбулась тільки одна тромбоемболічна подія – інфаркт печінки у жінки, яка отримувала 20 мг/день підшкірно. Не спостерігали кровотеч у матерів, незважаючи на те, що терапія тривала через пологи та в післяпологовому періоді. 19 жінок перенесли 24 хірургічні процедури, отримуючи еноксапарин, включно з цервікальним серкляжем (N=2; ушивання шийки матки при істміко-цервікальній недостатності), амніоцентезом (N=5; забір навколоплідних вод), перериванням в І триместрі (N=4), кесаревим розтином (N=13). 9 жінкам проводили епідуральну анестезію в пологах. Не зареєстровано жодного випадку аномальних кровотеч та крововиливів в шлуночки у новонароджених.

У 1997 році опублікували результати проспективного дослідження в групі 61 жінки (69 вагітностей) з високим ризиком тромбоемболії. Лікування розпочинали в І триместрі переважно дозою 40 мг на день підшкірно. Про 18 пацієнток повідомлялось вище. Середній рівень гепарину, визначений за допомогою анти-Ха фактору, після дози 40 мг був втричі вищим від отриманого після дози 20 мг (0,09 проти 0,03 од/мл, відповідно), але не залежав від гестаційного віку. Протягом вагітності не спостерігали кровотеч та епізодів тромбоемболії, за винятком післяпологової легеневої емболії в однієї пацієнтки на дозі 20 мг. Надалі не виявлено епідуральних гематом у 43 пацієнток після місцевої анестезії. Всього виявлено 6 втрат плодів, 4 описані вище і 2 нові випадки у 18 та 26 тижнів, обидві у жінок з системним червоним вовчаком та репродуктивними втратами в анамнезі. За винятком 7 випадків передчасних пологів, не пов’язаних з терапією, інші результати були нормальними. Зниження щільності кісток після пологів (поперековий відділ хребта або стегно, на 1 стандартне відхилення нижче за середній показник у не вагітних, відповідного віку жінок) виявлено у 9 з 26 жінок після 28 вагітностей. В 7 з цих випадків жінки попередньо лікувались нефракційним гепарином. Автори не змогли з’ясувати, чи низька щільність кісток була присутня до початку лікування еноксапарином, чи була викликана вагітністю та грудним вигодовуванням, але попереднє дослідження з іншим низькомолекулярним гепарином – дальтепарином – не продемонструвало впливу на щільність кісток.

Одне з клінічних досліджень повідомляє про частоту вроджених вад у дітей 184 жінок, лікованих при вагітності дельтапарином на рівні 3,3%. Дослідження 2000 року залучило 31 жінку з тромбоемболією в анамнезі або позитивними результатами по тромбофілії, яким призначили еноксапарин (40 мг/день) в комбінації з низькими дозами аспірину (100 мг/день) в І або ІІ триместрах. Результати вагітностей порівнювали з показниками 15 жінок, які отримували тільки аспірин. Не виявлено істотної різниці між групами щодо частоти вроджених вад розвитку, абортів, внутрішньоутробної затримки розвитку, передчасних пологів. Порівняння двох доз еноксапарину в невеликій групі жінок з тромбозом глибоких вен дійшло висновку про ефективність дози 1,5 мг/кг/день.

Також повідомляється про успішне лікування еноксапарином з або без аспірину в низьких дозах повторних втрат плода, асоційованих з антифосфоліпідними антитілами.

Лікування 11 жінок з механічними штучними клапанами серця еноксапарином та аспірином протягом 14 вагітностей дало наступні результати: 3 самовільні переривання, 2 перервані вагітності, 9, як видається, нормальних дітей.

Аналіз даних Данського реєстру вагітностей не виявив асоціації низькомолекулярних гепаринів з підвищеним ризиком вроджених вад, низької ваги при народженні, мертвонародженнями. Однак, виявлено асоціацію з передчасними пологами, статистично незначиму (співвідношення шансів 2,11, 95% ДІ 0,96-4,65), що, на думку авторів, може відображати успадковану тромбофілію – показ до призначення низькомолекулярного гепарину. Французький аналіз 624 вагітностей з призначеним еноксапарином з різних причин не виявив істотного зростання частоти несприятливих наслідків у матерів та потомків.

Фінське дослідження 2012 року використало рецептурну базу даних для оцінки результатів понад 600 вагітностей з вживанням еноксапарину (N=102) та дальтепарину (N=561) для різних показів. Виявлено вищу частоту спонтанних абортів, передчасних пологів, мертвонароджень, затримки розвитку плода в групі низькомолекулярних гепаринів в порівнянні з контрольною групою. Автори не розглядали можливу роль основного захворювання. Не виявлено різниці щодо прееклампсії.

Інше дослідження аналізувало використання еноксапарину з або без аспірину в групі 224 жінок з прееклампсією при попередній вагітності та негативними антифосфоліпідними антитілами. Попередні результати вагітностей були наступними: прееклампсія, відшарування плаценти, вага новонароджених на рівні або менше 5-го перцентиля, репродуктивна втрата після 20 тижня. Еноксапарин асоціювався з нижчою частотою вищенаведених результатів – 8,9% (N=10/112) проти 25% (28/112), співвідношення шансів 0,32, 95% ДІ 0,16-0,66. Автори стверджують, що еноксапарин був безпечним, без очевидних побічних ефектів, тромбоцитопенії,  великих кровотеч. Інформація про вроджені вади не надавалась.

Лівійське дослідження оцінювало використання низьких доз самого аспірину або в комбінації з еноксапарином для лікування вагітних з анамнезом повторних викиднів, по 75 жінок в кожній групі. В групі прийому обох препаратів відзначили істотно нижчу частоту самовільних переривань (22/75 проти 43/75) та значно більшу кількість народжених живими (53/75 проти 32/75), ніж в групі жінок, яких лікували тільки аспірином. Не виявлено різниці в середній вазі та кількості вроджених вад.

У 1997 році повідомили про використання еноксапарину (доза невідома) протягом вагітності, пологів жінці з вродженою гіпофібриногенемією*** та дефіцитом протеїну S****. На 38 тижні шляхом кесаревого розтину народився хлопчик з вродженою гіпофібриногенемією.

Кілька повідомлень та рев’ю інформують про безпечне застосування еноксапарину та інших низькомолекулярних гепаринів при вагітності. Однак, використання за 2 години до пологів асоціювалось з підвищенням  частоти раневих гематом. Також при вагітності відзначали нижчу максимальну концентрацію еноксапарину та активність анти-фактору Ха в порівнянні з не вагітними, що потребувало корекції дози.

Американська колегія акушерів та гінекологів стверджує, що низькомолекулярні гепарини є, принаймні, настільки ефективними у вагітних з венозним тромбозом, легеневими емболіями або тромбофіліями як нефракційний гепарин. Більш того, низькомолекулярні гепарини мають переваги в легкості застосування та меншій потребі в частоті лабораторного моніторингу. Порівняння зі стандартним гепарином також демонструє зменшення частоти ускладнень у матерів, таких як кровотечі, остеопороз, тромбоцитопенія.

Застосування препарату під час вигодовування:

Французьке повідомлення інформує про 12 немовлят на грудному вигодовуванні, матері яких отримували еноксапарин в дозі 20-40 мг/день, в залежності від ваги. В жодного немовляти не виявлено кровотеч. Активність анти-фактору Ха в матерів була у відповідному діапазоні і не виявлено анти-фактор Ха активності в новонароджених. Автори дійшли висновку про сумісність еноксапарину з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 04.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 05.12.2016 р.