Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

РАДІОАКТИВНИЙ ЙОД

Група/призначення:

Радіофармацевтичний, антитиреоїдний  препарат.

Серед 9 радоізотопів йоду найчастіше використовуються І-131 (Hicon), який випромінює як бета, так і гамма-промені і має період напіврозпаду 8 днів, I-125, який випромінює тільки гамма-промені, з періодом напіврозпаду 60 днів, I-123, який, як правило, забруднений I-124, надаючи йому при розпаді характеристики, аналогічні I-131.

Покази: радіойодтерапія: зоб (токсичний дифузний або вузловий); папілярна або фолікулярна карцинома щитоподібної залози, у тому числі метастазуюча.

Вибірково накопичується в щитоподібній залозі.

Див. також статтю Радіонукліди.

Альтернативні назви / синоніми:

Натрію йодид-131, І-131, натрію йодид-125, І-125.

Діюча речовина:

Радіоактивний ізотоп йоду.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.
Рекомендації при лактації: протипоказаний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доведена тератогенність йодиду натрію-131 у людини. Оскільки вплив навіть малих доз непередбачуваний, препарат протипоказаний при вагітності. Рев’ю 1999 року аналізувало вплив натрію йодиду-131 на щитоподібну залозу плода після призначення матері на ранніх термінах вагітності. Лікування після 10 тижня вагітності призводить до токсичного впливу на залозу плода. Деякі дослідники рекомендують уникати вагітності протягом року після закінчення лікування.

Діагностична доза складає соту частину терапевтичної. Як і всі йодиди вибірково накопичується в щитоподібній залозі.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.
Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

В тексті використано наступні одиниці радіоактивності:

  • Кюрі(Кі, Curie) – одиниця радіоактивності, що дорівнює радіоактивності речовини, в якій протягом 1 сек відбувається 3,7×1010 радіоактивних розпадів. З 1985 року замість одиниці радіоактивності Кюрі у системі  СІ використовується одиниця виміру радіоактивності Бекерель.
  • Бекерель – (Бк, Bq) – одиниця  виміру радіоактивності речовини. Один Бк дорівнює радіоактивності матеріалу, в якому щосекунди відбувається один акт розпаду.
  • Грей(Гр, Gy) – одиниця вимірювання поглинутої дози іонізуючого випромінювання. Один грей дорівнює дозі випромінювання, при котрій опроміненій речовині масою один кілограм передається енергія один джоуль будь-якого іонізуючого випромінювання.
  • Зіверт(Зв, Sv) – одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізуючого випромінювання в системі СІ. Один зіверт дорівнює еквівалентній дозі будь-якого виду випромінювання, поглинутої одним кілограмом біологічної тканини, що створює такий же біологічний ефект, як і поглинута доза в дин грей рентгенівського або γ-випромінювання. Природний радіаційний фон становить від 0,05 до 0,2 мікрозіверта на годину.
  • Рад (rad, radiation absorbed dose) – позасистемна одиниця поглинутої дози іонізуючих випромінювань; відповідає енергії випромінювання 100 ерг, поглинутої речовиною масою г.

І-131 швидко проникає до плаценти. Щитоподібна залоза плода здатна акумулювати І-131 у терміні 10-12 тижнів вагітності. На момент пологів співвідношення сироватка матері:пуповинна кров становить 1,0.

Як випливає з результатів досліджень щодо поглинання І-131 щитоподібною залозою плода лікування матері на ранніх термінах вагітності не становить істотної небезпеки для плоду.

2 повідомлення описують лікування І-131 на 4 та 8 тижнях вагітності з народженням здорових дітей і підтверджують відсутність ризику. Однак, у новонародженого з впливом препарату на 2 тижні вагітності виявлено велику голову, екзофтальм, товсту мікседемо-подібну шкіру; немовля померло незабаром після народження. В іншому випадку впливу діагностичної дози І-131 в середині І триместру виявлено наступні вроджені вади розвитку у новонародженого: мікроцефалію, гідроцефалію, дисплазію кульшових суглобів, клишоногість. І врешті-решт, призначення І-131 за 3-5 днів до запліднення може бути причиною спонтанного аборту в кінці І триместру. Всі ці 3 випадки повинні бути перевірені щодо впливу інших факторів, оскільки термін та різноманітність вад це припускають.

Призначення терапевтичних доз наприкінці І триместру (12 тижнів) або пізніше призводить до часткової або повної абляції (деструкції) щитоподібної залози плода. Цей ефект є залежним від дози, однак одна мама лікувалась у терміні 19 тижнів дозою 6,1 мКі (міліКі) без шкоди для плода. При вагітностях, які закінчились народженням немовлят з гіпотиреозом жінки отримували дози 10-225 мКі. Клінічні ознаки, виявлені при народженні або незабаром після народження у 10 з 12 дітей узгоджувались з  гіпотиреозом. В однієї дитини також виявлено гіпопаратиреоз.

В однієї дитини з внутрішньоутробним впливом повторних малих доз протягом 5 тижнів (загальна доза 12,2 мКі) гіпотиреоз проявився тільки у віці 4 років. Незвичні аномалії виявлено в іншої дитини: гідроцефалію, кардіопатію, недорозвиток геніталій, деформацію кінцівок.

У 1998 році повідомили про жінку, яка отримала І-131 в дозі 500 МБк (мегаБекерель) на 20 тижні вагітності. Визначено, що через 24 години щитоподібна залоза плода отримала 10 МБк (2%) дози або поглинуту дозу 600 Гр (Грей; абляцій на доза). Абсорбована тілом та головним мозком плода доза становила 100 мГр (мегаГр), а гонадами – 40 мГр. Народився доношений хлопчик вагою 3150 грам з ознаками гіпотиреозу. У віці 14 днів дитині призначено лікування тироксином. Нейропсихологічне обстеження у віці 8 років  виявило нормальний розумовий розвиток, але з низьким рівнем уваги та порушенням образної* пам’яті. Призначено довготривале спостереження через загрозу раку щитоподібної залози.

*Образна пам’ять запам’ятовування образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв’язків і відносин між ними.

Більшість повідомлень про народження жінками, які отримували І-131 перед абляцією щитоподібної залози (радіочастотна абляція/деструкція вузлів) не свідчать про підвищення частоти ризику вроджених вад. Але одне повідомлення інформує про 3 випадки аномальних народжень від вагітностей, які наступили менш, ніж через рік після лікування. Повідомлення припускає, що частота самовільного переривання може підвищуватись протягом 12 місяців після лікування радіоактивним йодом, але ці дані не були продубльовані при наступному дослідженні.

Незрозуміло, чи будь-які проблеми з вагітністю в цій групі жінок пов’язані з впливом радіоактивного йоду, чи з порушенням функції щитоподібної залози, але дослідники рекомендують утримуватись від вагітності протягом року для виведення залишкового радіонуклиду та стабілізації функції залози.

Повідомляється про випадок випадкового впливу І-131 на жінку-медпрацівника у терміні 10-12 тижнів вагітності. Підраховано, що плід абсорбував понад 30 мГр. При народженні діагностовано агенезію щитоподібної залози, що вважається результатом впливу І-131.

При іншому випадку випадкового призначення І-131 на перших тижнях вагітності виявлено незвично високу концентрацію радіоактивного йоду в матці, що припускає заниження показника при попередніх розрахунках. В цьому випадку вплив був достатньо вираженим для індукції спонтанного аборту на 8 тижні вагітності.

Призначення дози мКі І-131 при вагітності може пошкодити або зруйнувати щитоподібну залозу плода. Це можливо після 10 тижня вагітності, коли залоза плода починає накопичувати йод. Використання високих доз радіоактивного йоду для лікування гіпотиреозу при вагітності протипоказано. Вплив радіоактивного йоду з навколишнього середовища при вагітності асоціюється з передчасними пологами. Гіпотетичним механізмом цього ефекту може бути індукція клінічного або субклінічного гіпотиреозу в період вагітності.

Не виявлено зростання частоти вроджених вад розвитку у 106 дітей, народжених від 59 чоловіків, лікованих дозами І-131 до 44 ГБк (гігаБкь) та у дітей 98 чоловіків і жінок, лікованих від гіпотиреозу у віці 4-20 років.

Міжнародна комісія з радіологічного захисту рекомендує додаткове обмеження дози 2 мЗв (мікроЗв) на черевну поверхню вагітного медичного персоналу для захисту плода, в порівнянні до всіх громадян, чия річна межа рекомендована на рівні 1 мЗв. Що стосується процедур, пов’язаних з І-131, комісія рекомендує, щоб вагітна жінка, яка проводить процедуру, здійснювала не більше одного сканування всього тіла з І-131 на день і користувалась більш чутливим дозиметром, ніж зазначено на плівці. Документом 2003 року регламентовано, що вагітні медпрацівники не повинні залучатися до процедур, які загрожують виникненням нещасних випадків, або де джерело І-131 є неконтрольованим чи непередбачуваним, так само, як і у випадково забрудненому приміщенні, оскільки відбуватиметься надмірний вплив на плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Молочна залоза активно поглинає іони йоду, особливо в період лактації. При призначенні радіоактивного йоду необхідно припинити грудне вигодовування. Залежно від дози і чистоти радіоактивного йоду відновлення грудного вигодовування є можливим через 5 днів – 2 тижні після введення дози I-131 або I-123 після перевірки зразка молока на залишкову радіоактивність.

Після терапевтичного призначення дози 400 МБк І-131 для лікування карциноми щитоподібної залози вимірювання радіоактивності грудного молока протягом 32 днів припустило, що, знадобиться, принаймні, 52 дні для зниження концентрації препарату до безпечного для немовляти рівня.

Повідомляється про рівень радіоактивного йоду в грудному молоці однієї жінки, яка отримала терапевтичну дозу І-131 для лікування раку. В цьому випадку радіоактивність була дуже низькою, але визначалась ще після 58 дня і нижче за вимірювальний рівень після 80 дня. Коментатори вважають, що якщо жінка хоче годувати дитину, не потрібно проводити радіологічне дослідження молока, а призначати І-123 та натрію пертехнетат (радіоізотопний діагностичний засіб). Попереднє призначення стабільного йоду може блокувати поглинання радіоактивного ізотопу щитоподібною та молочною залозами.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Чутливість ооцитів до радіаційного пошкодження значно залежить від виду тварин. Ооцит людини вважається відносно радіаційно резистентним.

Огляд літератури щодо “рентгенівської кастрації” в людини припустив, що експозиція щонайменше 400 рад потрібна для значної втрати ооцитів. Незважаючи на те, що при терапії раку щитоподібної залози І-131 вплив на гонади може перевищити цей рівень та спостереження про наступне порушення менструальних циклів, нормальна народжуваність була відзначена після такого лікування.

Низька частота генетичних аномалій та інших проявів токсичності дали змогу рекомендувати радіоактивний йод як метод вибору для лікування раку щитоподібної залози та тиреотоксикозу. Лікування раку І-131 може призводити до більш ранньої менопаузи.

Повідомляється про випадок порушення функції яєчок після лікування радіоактивним йодом папілярного раку щитоподібної залози дозою 350 мКі І-131. Однак відомо, що функція яєчок відновлюється через 9-24 місяці.

Рев’ю щодо репродуктивної функції після лікування I-131 дійшло висновку про тимчасове порушення функції жіночих та чоловічих статевих залоз з наступним відновленням. Аналіз не виявив зростання частоти несприятливих результатів вагітностей, які наступали після проведеної терапії. Проспективне довготривале одноцентрове дослідження в групі чоловіків, лікованих І-131 від раку щитоподібної залози виявило, що більша ймовірність олігоспермії через рік після лікування виникала при одноразовій абляції залози, ніж при багаторазовій.

У пацієнтів, як отримували одноразове або багаторазове лікування через 6 місяців спостерігали підвищення рівня фолікулостимулюючого гормону та зменшення концентрації сперми.

Дослідження 2013 року оцінювало вплив ядерних випробувань у Неваді (ядерний полігон) на щитовидну залозу дітей та потенційну неплідність. Автори відзначають, що попередні дослідження не виявили асоціації між терапевтичним впливом радіоактивного йоду в підлітків і дорослих та неплідністю. Дослідження в Неваді охопило когорту 1389 дітей шкільного віку (1965 Intermountain Fallout Cohort), авторами припущено, що вплив в дитячому віці може потенційно призводити до вищого ризику неплідності. Однак, отримані результати не підтвердили такого припущення.

Радіоактивна терапія та уникнення контакту.

Дози радіоактивного йоду, достатні для абляції тканини при лікуванні тиреотоксикозу або раку, роблять пацієнта достатньо радіоактивним, щоб рекомендувати обмеження контакту з дітьми та партнером. Також слід уникати контакту з вагітними жінками, хоча аналіз величини такого непрямого впливу не припускає токсичності для матері та плода.

Рекомендації 2011 року включають уникнення контакту з дітьми протягом 5 днів (дотримання дистанції 6 футів (1,83 метри), уникнення контакту з вагітними протягом 10 днів  та уникнення знаходження на відстані меншій за 6 футів від невагітних дорослих понад 2 години на день протягом 5 днів.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 11.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 12.12.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати