Editor

ГАДОБЕНАТ ДИМЕГЛЮМІН

Опубліковано: 12/10/2020.
Оновлено: 13/10/2020.

Група/призначення:

Парамагнітні контрастні засоби. Контрастний парамагнітний препарат з хелатним комплексом гадолінію в своїй структурі для магнітно-резонансної візуалізації центральної нервової системи.

Інші препарати цього класу з вмістом гадолінію: гадопентетат димеглюмін, гадодіамід, гадотеридол, гадоверсетамід.

Альтернативні назви / синоніми: мультіханс.

Діюча речовина: гадобенат димеглюмін.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні контрастні речовини на основі гадолінію є комплексами з хелатними агентами, які знижують потенційну токсичність у пацієнтів, лікованих цим препаратом, попереджаючи клітинне поглинання вільного гадолінію. Комплекси проникають через плаценту і виводяться нирками плода в амніотичну рідину, де знаходяться тривалий період. Ці комплекси самі по собі відносно не токсичні, але можлива дисоціація з вивільненням вільного гадолінію в амніотичну рідину з потенційним впливом на легені та кишечник плода. На сьогодні ризик виникнення індукованої гадолінієм токсичності у плода не відомий, але потенційно можливий. Стурбованість викликає ризик виникнення індукованого гадолінієм нефрогенного системного фіброзу (депонування гадолінію в мозковій тканині після внутрішньовенного введення гадоліній-вмісних контрастних препаратів для МРТ дослідження).

Американська колегія радіології рекомендує не використовувати ці препарати рутинно при вагітності, а у випадку необхідності застосування отримувати інформовану згоду пацієнтки. Крім того, настанова Комітету з безпеки європейського товариства урогенітальної радіології щодо контрастних засобів (Contrast Media Safety Committee of the European Society of Urogenital Radiology) та оглядова стаття рекомендують використовувати контрасти на основі гадолінію при вагітності у випадку необхідності для здоров’я матері.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. У щурів на фоні добової внутрішньовенної дози, яка втричі перевищувала рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла, не виявлено тератогенності та інших проявів токсичного впливу на плід чи організм матері. В 3 плодів 3 послідів кролів діагностували тератогенність (мікрофтальмія та/або фокальна складка сітківки) на фоні прийому добової внутрішньовенної дози в період органогенезу. Ця доза в 6 разів перевищувала рекомендовану для людини. Доза, 10-кратна рекомендованій для людини підвищувала частоту внутрішньоутробної загибелі плодів.

Довготривалих досліджень потенційної карциногенності не проводилось. Дослідження мутагенності та хромосомних аберацій були негативними. Не виявлено впливу на фертильність самців і самок на фоні добової внутрішньовенної дози, яка втричі перевищувала рекомендовану для людини. 5-кратна рекомендована для людини доза чинила незворотній вплив на репродуктивні органи самців щурів. Таких ефектів не відзначали у собак і мавп при використанні доз, які в 11 та 10 разів перевищували рекомендовану для людини, відповідно.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадобенат димеглюмін – це парамагнетичний агент, комплекс, сформований хелатуючим агентом і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначений для використання при МРТ в дорослих та дітей старших 2 років для візуалізації патології судин головного мозку, хребта та прилеглих тканин, голови і шиї.

Метаболізм та ступінь зв’язування з білками не з’ясовані. Період напіввиведення становить приблизно 1-2 години.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання в період лактації. На думку оглядачів цей контрастний препарат сумісний з грудним вигодовуванням, оскільки до грудного молока проникає дуже мала кількість і вона потенційно абсорбується немовлям.

Різні контрастні агенти, похідні гадолінію, які використовуються при МРТ вважаються сумісними з грудним вигодовуванням, оскільки швидко елімінуються (період напіввиведення становить менше 2 годин). Метаболізм слабкий, припускається відсутність пероральної абсорбції. Ці препарати структурно дуже подібні. Деякі продемонстрували відсутню або мінімальну екскрецію до грудного молока – меншу за 0,04% від материнської дози. Кишкова абсорбція є меншою за 1% від отриманої немовлям дози. Максимальна доза, яку отримає дитина становить менше, ніж 0,0004% від материнської дози, що набагато менше за дозу, яку призначають немовлятам при проведенні МРТ.

Більшість радіологічних наукових товариств погоджуються, що після проведення МРТ немає необхідності призупинити грудне вигодовування. Деякі автори рекомендують уникати використання певних гадоліній-вмісних контрастів при лактації через високий ризик розвитку системного нефрогенного фіброзу, особливо в неонатальному періоді, – гадоверсетаміду, гадодіаміду, а замість них використовувати препарати з меншим ризиком – гадотерат, гадотеридол, гадобутрол.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала гадопентетат димеглюмін як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadoteridol/product/).
База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501413/).

Адаптовано 11.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.10.2020 р.

ГАДОПЕНТЕТАТ ДИМЕГЛЮМІН

Опубліковано: 12/10/2020.
Оновлено: 13/10/2020.

Група/призначення:

Інші препарати цього класу з вмістом гадолінію: гадобенат димеглюмін, гадодіамід, гадотеридол, гадоверсетамід.

Альтернативні назви / синоніми:

Магневіст, томовіст, магнегіта.

Діюча речовина: гадопентетова кислота.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. На фоні добової внутрішньовенної дози, яка у 7,5-1,5 разів перевищувала рекомендовану для людини, виходячи з маси тіла, призводила до незначної затримки розвитку. Дози, 2,5-кратні рекомендованій для людини, не спричиняли таких наслідків. У кролів препарат проникає через плаценту.

Довготривалих досліджень потенційної карциногенності не проводилось. Препарат не продемонстрував мутагенності чи кластогенності в кількох дослідженнях. Високі дози порушували фертильність в самців і самок щурів, включно із залежною від дози незворотнім токсичним впливом на репродуктивні органи самців.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадопентетат димеглюмін – це парамагнетичний агент, комплекс, сформований хелатуючим агентом і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначений для використання при МРТ в дорослих та дітей старших 2 років для візуалізації патології судин головного мозку, хребта та прилеглих тканин, голови і шиї.

Метаболізм та ступінь зв’язування з білками не з’ясовані. Період напіввиведення становить приблизно 1,6 години.

У 1997 році повідомили про 11 жінок в терміні 16-37 тижнів вагітності, яким проводили МРТ з посиленням гадолінієм з приводу підозри на аномалії матки чи плаценти. Плаценти швидко та інтенсивно контрастувалися після введення агенту. Три жінки були на ІІ триместрі вагітності, а вісім – на ІІІ.

Повідомлення 1992 року описало випадкове внутрішньовенне болюсне введення гадопентетату димеглюміну (0,2 ммоль/кг) жінці з розсіяним склерозом незабаром після запліднення. Остання менструація почалась за 23 дні до МРТ, тому передбачуваний термін вагітності становив 9 днів. Оскільки вплив відбувся до періоду органогенезу, автори дійшли висновку, що найбільш ймовірним несприятливим наслідком може бути ранній спонтанний аборт, радше, ніж вроджені вади розвитку. На 39 тижні народилась здорова дівчинка, яка розвивалась нормально у віці 3 місяців.

У 1993 році повідомили про 2 жінок у терміні 3 та 5 місяців вагітності, відповідно, яким проводилась процедура МРТ з приводу хвороби Крона. Обидві жінки народили здорових доношених дітей.

11 жінок з симптоматичним гідронефрозом в терміні 19-34 тижнів пройшли процедуру збагаченого гадолінієм МРТ (гадопентетат димеглюмін) – екскреторну урографію. Не виявлено несприятливих наслідків. У всіх новонароджених зареєстровано хороші показники шкали Апгар, вага жодної дитини не була нижчою за 3-й перцентиль, скоригований на гестаційний вік, стать, в однієї дитини діагностували пупкову килу.

Проспективне когортне дослідження від Італійської тератологічної інформаційної служби наводить результати 26 жінок, яким проводилось МРТ з гадопентетатом димеглюміном безпосередньо до або після запліднення. В двох випадках вплив відбувався на 4 та 12 дні останнього менструального циклу, відповідно, а 24 – в середньому через 30 днів після останньої менструації. Оскільки період напіввиведення короткий, у всіх випадках вплив відбувався до органогенезу. Результати були наступними: 2 спонтанні аборти, 1 медичний аборт (жінка приймала вальпроєву кислоту), 2 новонароджені з малою вагою, 1 дитина з вродженою вадою (гемангіома, МРТ проводилось на 31-му дні останнього менструального циклу), інші – доношені живі новонароджені.

Застосування препарату під час вигодовування:

Гадопентетат димеглюмін проникає до грудного молока. Так, жінка, яка годувала дитину отримала контрастний препарат на 13 тижні після пологів. Невелику кількість препарату виявили в грудному молоці на 2-й, 11-й, 17-й та 24-й годинах з кумулятивною кількістю 1,60 мкг/моль (0,023% від введеної дози).

Дослідження 2000 року описало екскрецію до грудного молока гадопентетат димеглюміну у 19 жінок. Одна з жінок в процедурі МРТ отримала 0,2 ммоль/кг (15 ммоль), а інші 18 жінок – 0,1 ммоль/кг (в середньому 5,9 ммоль). Грудне вигодовування зупинили на 24 години. Кумулятивна кількість препарату, який проник до молока за 24 години становила 0,57 мкмоль (0,05-3,0 мкмоль). Ця кількість в середньому становила 0,009% (0,001-0,04%) від материнської дози. Оскільки кількість препарату, яка проникатиме до грудного молока, буде значно меншою від рекомендованої внутрішньовенної дози для немовлят (200 мкмоль/кг) і дуже мала кількість перорально використаного гадопентетату димеглюміну абсорбується системно, автори дійшли висновку, що зупинка вигодовування на 24 години не є виправданою.

Більшість радіологічних наукових товариств погоджуються, що після проведення МРТ немає необхідності призупиняти грудне вигодовування. Деякі автори рекомендують уникати використання певних гадоліній-вмісних контрастів при лактації через високий ризик розвитку системного нефрогенного фіброзу, особливо в неонатальному періоді, – гадоверсетаміду, гадодіаміду, а замість них використовувати препарати з меншим ризиком – гадотерат, гадотеридол, гадобутрол.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadoteridol/product/).

Адаптовано 11.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.10.2020 р.

ГАДОДІАМІД

Опубліковано: 12/10/2020.
Оновлено: 13/10/2020.

Група/призначення:

Контрастний засіб для магнітно-резонансної томографії. Контрастний парамагнітний препарат з хелатним комплексом гадолінію в своїй структурі для магнітно-резонансної візуалізації центральної нервової системи.

Інші препарати цього класу з вмістом гадолінію: гадобенат димеглюмін, гадопентетат димеглюбін, гадотеридол, гадоверсетамід.

Альтернативні назви / синоніми: омніскан.

Діюча речовина: гадодіамід.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. Підвищення частоти скелетних мальформацій спостерігали у кролів, які отримували внутрішньовенну дозу протягом 13 днів. Ця доза становила приблизно 0,6 від рекомендованої дози для людини, виходячи з ммоль/м². Скелетні мальформації були обумовлені материнською токсичністю (зменшення ваги тіла). У щурів не виявили аномалій плодів чи материнської токсичності на фоні внутрішньовенної дози, яка становила 1,3 від рекомендованої для людини, введеної протягом 10 днів. Довготривалих досліджень карциногенності не проводилось. Дослідження мутагенності та хромосомних аберацій були негативними. Не спостерігали впливу на фертильність самців і самок при використанні низької внутрішньовенної дози тричі на тиждень.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадодіамід – це парамагнетичний агент, комплекс, сформований хелатуючим агентом і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначений для використання при МРТ в дорослих та дітей старших 2 років для візуалізації патології судин головного мозку, хребта та прилеглих тканин, голови і шиї.

Метаболізм та ступінь зв’язування з білками не з’ясовані. Період напіввиведення становить приблизно 78 хвилин.

Застосування препарату під час вигодовування:

Різні контрастні агенти, похідні гадолінію, які використовуються при МРТ вважаються сумісними з грудним вигодовуванням, оскільки швидко елімінуються (період напіввиведення становить менше 2 годин). Метаболізм слабкий, припускається відсутність пероральної абсорбції. Ці препарати структурно дуже подібні. Деякі продемонстрували відсутню або мінімальну екскрецію до грудного молока – меншу за 0,04% від материнської дози. Кишкова абсорбція є меншою за 1% від отриманої немовлям дози. Максимальна доза, яку отримає дитин, становить менше, ніж 0,0004% від материнської дози, що набагато менше від дози, яку призначають немовлятам при проведенні МРТ.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadodiamide/product/).
База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501412/).

Адаптовано 11.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.10.2020 р.

НІКОТИНОЗАМІСНА ТЕРАПІЯ

Опубліковано: 05/10/2020.
Оновлено: 05/10/2020.

Група/призначення:

Засоби, що застосовуються при нікотиновій залежності. Це постачання нікотину до організму людини іншим шляхом, аніж паління.

Альтернативні назви / синоніми:

Нікотин, нікотинелл (трансдермальний пластир), нікодерм (трансдермальний пластир), нікоретте (трансдермалний пластир; спрей для ротової порожнини), нікотрол (трансдермальний пластир).

Діюча речовина: нікотин.

Рекомендації при лактації: потенційно токсично.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Нікотин є токсичною сполукою, яка викликє залежність. Ризик від паління сигарет при вагітності добре вивчений і відомий (паління та вагітність), в той час як ризик використання нікотинозамісних продуктів потребує додаткових досліджень.

Найбезпечнішим для плода є відмова матері від паління без використання фармакологічних засобів, але якщо це не вдається, призначення нікотинозамісної терапії є доцільним. Жінок слід попередити, що якщо вони палитимуть на фоні використання нікотинозамісної терапії, ризик для ембріону/плода буде вищим від окремого впливу паління чи терапії. Слід спробувати зменшити паління перед або на ранніх термінах вагітності до використання трансдермальних пластирів. Іншим шляхом зменшення впливу для плода є початок використання пластирів після періоду органогенезу, носіння пластирів протягом 16 годин в день, дотримання графіку зменшення тривалості впливу, щоб відмінити використання пластирів через 8-10 тижнів. Така стратегія підходить для всіх видів нікотинозамісної терапії. Але вагітну слід інформувати про те, що вплив нікотину з будь-якого джерела пов’язаний з ризиком для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Коротке рев’ю ряду досліджень від Shepard (миші, щури, кролі, свині (випадково) інформує про наслідки токсичного впливу у вигляді мертвонародженості, зменшенні ваги тіла, скелетних дефектів, розщілини піднебіння, деформацій кінцівок, гідроцефалії, змін головного мозку, токсичного впливу на статеві клітини та ооцити, порушення розвитку плаценти.

У кролів та мишей нікотин та його метаболіти концентруються в ембріональних тканинах на ранніх стадіях розвитку. Більшість досліджень в експериментальних тварин повідомили, що нікотин порушує розвиток плода. Нікотин не підвищує частоти вроджених вад у кролів чи щурів. У мишей в деяких дослідженнях нікотин індукував скелетні дефекти та розщілину піднебіння. Вплив нікотину на формування піднебіння у мишей може опосередковуватись стимуляцією вивільнення кортикостерону (кортизолу) з наднирників. Дослідження у вагітних мишей, щурів, кролів з імплантованими осмотичними міні помпами не продемонстрували впливу нікотину на ріст плода на фоні материнської дози до 25 (миші) та 6 (щури і кролі) мг/кг/день. Ці дози були токсичними для матерів. Зниження ваги плодів виникало у мишей на фоні дози 50 мг/кг/день. Підшкірне введення щурам нікотину в дозі 6 мг/кг/день в останні 2 тижні вагітності або в останні 2 тижні та ще 2 тижні після народження призвело до ураження нирок плодів. Введення нікотину з питною водою мишам в дозі 200 мкг/мл порушувало поведінку. Проте невідомо, скільки рідини споживали вагітні тварини і, відповідно, невідома спожита доза нікотину.

Інформація щодо впливу на плід:

Нікотин є стимулятором, основним компонентом тютюнового диму. Нікотинозамісну терапію застосовують для зменшення симптомів відміни, включно з тягою до нікотину, яка виникає при припиненні паління.

До нікотинозамісних продуктів відносяться нікотинові трансдермальні пластирі, жуйки (нікотин полакрилекс (комплекс нікотинових смол), нікотиновий інгалятор, нікотиновий назальний спрей. В США за рецептом відпускаються тільки нікотинові інгалятори та назальні спреї.

Фармакокінетика та вплив нікотину на матковий кровотік описані в статті Паління та вагітність.

Нікотинозамісна терапія дозволяє уникати високого рівня нікотину, асоційованого з палінням. Проте, насправді, при цому до ембріону чи плода може проникати більше нікотину.

Дослідження 2006 року, використавши дані Данської національної когорти народжень (Danish National Birth Cohort (1997–2003), оцінювало результати вагітностей 20603 жінок, які палили в перші 12 тижнів вагітності в порівнянні з 50165 жінками контрольної групи, які не мали такої звички. В основній групі зареєстровано 1034 (5,0%) народжених живими в порівнянні з 2733 (4,9%) в контрольній групі (неістотна різниця). Діагностовано 19 (7,6%) народжених живими з вродженими вадами серед 250 жінок, які використовували нікотинозамісну терапію в перші 12 тижнів вагітності. Серед вад 6 були великими вадами кістково-м’язової системи. Після виключення 7 випадків вивиху кульшового суглобу та однієї малої аномалії відносний коефіцієнт поширеності великих вроджених вад становив 1,13 (95% ДІ 0,62-2,07), а для вад кістково-м’язової системи – 2,05 (95% ДІ 0,91-4,63). Для курців показник коливався в межах 1,01-1,09 без залежності від дози. Однак, на результат могли вплинути ранні спонтанні аборти у курців. На думку авторів ці дані припускають підвищений ризик вроджених вад у жінок, які не палили і використовували нікотинозамісні препарати. Чотири групи авторів з різних причин піддали критиці вищезазначене дослідження, всіх найбільше хвилював висновок про те, що куріння може бути безпечнішим для плода, ніж нікотинозамісна терапія. Також занепокоєння викликали малий розмір групи з використанням нікотинозамісної терапії, відсутність анамнезу матері при стартуванні терапії, рівень нікотину, визначеного при палінні в порівнянні з нікотинозамісною терапією, відсутність статистичної оцінки. У відповідь на ці критичні зауваження автори зазначили, що вони не стверджують наявність причинно-наслідкової асоціації, її не можна виключити.

Жінок, які намагаються завагітніти, та вагітних слід заохочувати припинити паління. Крім очевидної користі для здоров’я самої жінки припинення паління може істотно знизити відомі ризики для ембріону-плода-новонародженого-дитини-підлітка. Наприклад, якщо жінка кинула палити в перші 3-4 місяці вагітності, це може знизити ризик народження дитини з малою вагою до показника у жінок, які не палили. Відмова від паління також зменшує ризик передчасних пологів та перинатальної смертності і знижує ускладнення в немовлят і підлітків. Розроблено багато різних напрямків для сприяння відмові від паління. Перевага надається не фармакологічним підходам, але багато жінок мають виражену залежність і потребують нікотинозамісної терапії та інших препаратів. Однак, застосування нікотинозамісної терапії належним чином не вивчена при вагітності. Занепокоєння викликає індуковане нікотином потенційне зниження маткового кровотоку та підвищення маткового судинного опору, що може призвести до порушення розвитку плода та інших ускладнень.

Трансдермальне використання виявилось ефективнішим за жувальні гумки через шлях застосування та специфічний смак останніх. В той же час, трансдермальні пластирі насправді можуть розподіляти більше нікотину до ембріону/плода через постійний рівень нікотину в крові в порівнянні з епізодичним підвищенням при палінні, який здатний проникати через плаценту. Вирішити це можна при нанесенні пластиря тільки на 16 годин в день.

Рев’ю 2010 року, виходячи з 4 опублікованих досліджень відносно застосування нікотинозамісної терапії (2 – пластирі, 1 – жувальна гумка, 1- будь-яка нікотинозамісна терапія) дійшло висновку, що лікування знизило ризик малої ваги при народженні та передчасних пологів в порівнянні з показниками у жінок, які не припинили палити.

Рев’ю 2015 року підсумувало стурбованість відносно потенційних ефектів нікотину для плода. Нікотин проникав через плаценту у всіх трьох триместрах. Клінічні дослідження повідомили, що концентрація нікотину в плаценті, амніотичній рідині, сироватці плода була стабільно вищою, ніж в сироватці матері при визначенні в різні терміни вагітності. На 10 тижні співвідношення концентрації нікотину плід : мама коливалось в межах 1,2-5,0.

Дослідження з використанням медичної документації повідомило коефіцієнт поширеності на рівні 1,61 (95% ДІ 1,01-2,58), виходячи з 19 випадків вроджених вад у дітей жінок, які не палили, але приймали нікотинозамісні продукти на ранніх термінах вагітності. Проте ці дані були піддані критиці.

Інше дослідження з аналогічним дизайном із залученням 192498 дітей не виявило вроджених вад у випадку застосування нікотинозамісної терапії за місяць до запліднення чи протягом І триместру при порівнянні з жінками, які палили в ці ж періоди, за винятком підвищення частоти респіраторних аномалій (4,65, 95% ДІ 1,76-12,25).До групи нікотинозамісної терапії включили 2677 матерів, 10 з них народили дітей з вадами дихальної системи.

Щодо використання електронних сигарет при вагітності: відсутність доказів безпечності та стурбованість відносно впливу нових речовин, які містяться в рідинах е-сигарет. Інші дослідники припустили, що нікотин з електронних сигарет може несприятливо впливати на розвиток легень і підвищувати частоту респіраторних захворювань у дітей.

Виробник повідомив про 1 випадок спонтанного аборту на фоні використання нікоретте.

Застосування нікотинового пластиру (21 мг на 6 годин) у жінок, які палили і утримувались від паління кілька годин не призвело до несприятливих наслідків. Інше дослідження з аналогічним дизайном виявило, що кінетика нікотину у курців однакова у випадку використання пластиру чи паління сигарет. Швидкість кровотоку в маткових судинах та середній мозковій артерії плода були однаковими в обох випадках. Жінки в ІІІ триместрі з нікотиновим пластирем, нанесеним на 4 дні підтримував концентрацію нікотину та котоніну аналогічну показнику, отриманому при палінні. Єдиною зміною в фізіологічних показниках плодів було зменшення частоти серцевих скорочень плодів, що не було клінічно значимим. Три дослідження не зафіксували підвищення частоти успішного припинення паління при рандомізуванні на нікотиновий пластир 15 мг та пластир з плацебо. При більш ранньому дослідженні немовлята жінок «нікотинової» групи мали на 186 грам більшу вагу, але цю різницю не можна пояснити кількістю випалених сигарет чи недоношеністю.

У дослідженні 2012 року відповідь на використання пластирів була низькою. У немовлят з таким пренатальним впливом не відзначали несприятливих наслідків. Дослідження 2009 року повідомило, що у жінок, яким виписали рецепт або рекомендували нікотинозамісну терапію в період вагітності були фактори, які підвищували ймовірність малої ваги у новонароджених в порівнянні з дітьми матерів, які не палили – 1,95, 95% ДІ 1,10-3,46, а жінки, які палили не мали підвищеного ризику народження дітей з малою вагою – 1,31, 95% ДІ 0,92-1,87 при порівнянні з жінками, які не палили.

При рандомізуванні вагітних на жуйки з нікотином або плацебо не виявлено різниці показників, але жінки, які використовували жуйки з нікотином випалювали меншу кількість сигарет і продемонстрували істотне підвищення гестаційного віку та ваги новонароджених і зниження частоти малої ваги новонароджених. Дослідження з використанням анкетування не виявило асоціації між нікоинозамісною терапією та вагою новонароджених при корекції на гестаційний вік та потенційні супутні фактори.

Не виявлено асоціації між нікотинозалежною терапією та інфантильними коліками. Виявлено асоціацію з синдром дефіциту уваги і гіперактивності* у дітей матерів, які палили та батьків, які не палили – 1,26, 95% ДІ 1,03-1,53. Пренатальний вплив нікотину асоціювався з порушенням навички читання у дітей віком 7-9 років життя, проте слід враховувати вплив інших факторів. Дехто зазначає, що пратика виховання дітей відрізняється в батьків-курців та в не курців. Зріст для віку був нижчим у підлітків з пре- та постнатальним впливом материнського паління. Відзначено асоціацію між палінням матері в період вагітності, концентрацією котиніну в матері та частотою залежності від нікотину у 40-річних доньок, але не синів. Вищі концентрації котоніну у матерів в період вагітності асоціювались з шизофренією у 977 дорослих нащадків – 3,41, 95% ДІ 1,86-6,24. При інтенсивному палінні вагітних у новонароджених можливі симптоми відміни.

*Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ; Attention–Deficit/Hyperactivity Disorder (ADHD) — неврологічно-поведінковий розлад розвитку, що починається в дитячому віці. Проявляється такими симптомами, як труднощі концентрації уваги, гіперактивність і погано керована імпульсивність.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання нікотинозамісної терапії в період лактації. Нікотин проникає до грудного молока (Паління та вагітність). Ризик використання нікотинозамісної терапії для матері та немовляти на грудному вигодовуванні не з’ясований.

Нікотиновий пластир: рівень нікотину в сироватці матері (і молоці) може бути аналогічним показнику у жінок, які палять – у випадку використання висококонцентрованих пластирів. Рекомендовано використовувати пластирі з найнижчою ефективною концентрацією. Пластирі слід знімати на період нічного сну.

При використанні трансдермального пластира з 21 мг до грудного молока проникає кількість нікотину, еквівалентна випалюванню 17 сигарет на день. Менш сильні пластирі (7 та 14 мг) пропорційно призводять до меншої кількості нікотину.

Жувальні гумки: рівень нікотину в сироватці матері (і молоці) може бути вдвічі нижчою від показника у жінок, які палять, але може підвищуватися до їхнього рівня. Рекомендовано використовувати найменшу ефективну кількість жувальних гумок для лікування тютюнозалежності, з проміжком 2-3 години після використання перед наступним годуванням дитини. Концентрація нікотину в плазмі матері після використання жувальної гумки з нікотином коливається в залежності від інтенсивності жування та кількості гумки, але може бути на рівні показника при палінні сигарет.

Спрей: рівень нікотину в сироватці матері (і молоці) становить зазвичай 1/8 від показника у жінок, які палять. Рекомендовано застосовувати найменшу ефективну кількість вдохів для лікування тютюнозалежності. Після використання нікотинового спрею концентрація нікотину в плазмі становить приблизно 1/3 від концентрації у матерів, які палять, відповідно, концентрація в молоці пропорційно нижча.

Ризик для дитини матері, яка палить є нижчим у випадку грудного вигодовування, аніж при штучному вигодовуванні. Грудне вигодовування мінімізує ризик, спричинений тютюновим димом. Цей ризик ще нижчий при застосуванні нікотинозамісної терапії.

У 2001 році Американська академія педіатрії заохотила відмову від паління в період лактації, але не надала рекомендацій щодо застосування або заборони нікотинозамісної терапії через недостатність інформації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/nicotine-replacement-therapy/product/).
База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501586/).

Адаптовано 05.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 05.10.2020 р.

ГАДОТЕРИДОЛ

Опубліковано: 05/10/2020.
Оновлено: 13/10/2020.

Група/призначення:

Альтернативні назви / синоніми: прохенс.

Діюча речовина: гадотеридол.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. У щурів добова внутрішньовенна доза протягом 12 днів в період вагітності (в 6 разів вища від рекомендованої для людини, виходячи з ммол/м²) подвоювала частоту постімплантаційних втрат. Ця доза та добова доза на 40% нижча протягом 12 днів призводила до підвищення спонтанної локомоторної активності у потомства щурів. У щурів підвищення частоти спонтанних абортів та передчасних пологів виникало на фоні дози, яка у 7 разів перевищувала рекомендовану для людини.

Досліджень карциногенності не проводилось, дослідження мутагенності та хромосомних аберацій були негативними. Не виявлено впливу на фертильність самців і самок на фоні низької внутрішньовенної дози тричі на тиждень.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадотеридол – це парамагнетичний агент, не іонний комплекс, сформований хелатуючим агентом і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначений для використання при МРТ в дорослих та дітей старших 2 років для візуалізації патології судин головного мозку, хребта та прилеглих тканин, голови і шиї. Невідомо, чи гадотеридол метаболізується, чи зв’язується з білками плазми. Період напіввиведення становить приблизно 1,57 годин.

Застосування препарату під час вигодовування:

Більшість радіологічних наукових товариств погоджуються, що після проведення МРТ немає необхідності призупинити грудне кормління. Деякі автори рекомендують уникати використання певних гадоліній-вмісних контрастів при лактації через високий ризик розвитку системного нефрогенного фіброзу, особливо в неонатальному періоді, – гадоверсетаміду, гадодіаміду, а замість них використовувати препарати з меншим ризиком – гадотерат, гадотеридол, гадобутрол.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadoteridol/product/).
База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501413/).

Адаптовано 05.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 05.10.2020 р.

САХАРИН

Опубліковано: 31/08/2020.
Оновлено: 11/05/2024.

Група/призначення:

Штучний підсолоджувач, цукрозамінник.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: сахарин.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Інформація щодо ризику при пренатальному впливі сахарину обмежена. Calorie Control Council вважає препарат безпечним для вагітних, але інші джерела рекомендують уникати або, принаймні, з обережністю використовувати при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератологічні дослідження продемонстрували негативний результат у мишей, щурів, кролів. Проте одна група дослідників спостерігала підвищення частоти вад очей у щурів внаслідок пренатального впливу препаратів комерційного сахарину. Як вважають, це пов’язане із забрудненням препаратів. Одне дослідження припустило трансплацентарну карциногенність сахарину у щурів – 7,5% сахарину з харчуванням призводило до пухлин сечового міхура у потомства. Інше дослідження, використавши дозу до 5000 мг/кг через зонд в певні дні вагітності не продемонструвало ознак трансплацентарної карциногенності у щурів.

Призначення вагітним макакам резус внутрішньовенно сахарину призводило до накопичення препарату після швидкого, але обмеженого плацентарного трансферу. Сахарин рівномірно розподілився у всіх тканинах плода, за винятком центральної нервової системи. Препарат у тканинах плода був присутнім через 5 годин після закінчення інфузії та через 2 години після того, як вже не виявлявся в матері.

Інформація щодо впливу на плід:

Сахарин приблизно в 300 разів солодший за сахарозу. Це похідне нафталіну, повільно абсорбується після перорального прийому і швидко та повністю виводиться, не метаболізуючись, нирками. Доступно багато інформації відносно вживання сахарину, проте вона не стосується випадків, пов’язаних з вагітністю.

Дослідження 1986 року зафіксувало плацентарний трансфер сахарину в людини. Повідомляється про 6 жінок з цукровим діабетом, які приймали сахарин в дозі 25-100 мг/день і народили на 36-42 тижнях.

Концентрація сахарину в сироватці матері визначалась в період від 0,5 години до та через 2 години після пологів і коливалась в межах 20 – 263 нг/мл. Показник в пуповині коливався в межах від 20 до 160 нг/мл.

Епідеміологічні дослідження не змогли знайти зв’язку сахарину з раком сечового міхура. Данське дослідження не виявило асоціації пренатального впливу сахарину з підвищеним ризиком раку сечового міхура у перші 30-35 років життя. Але один дослідник вважає, що дослідження слід продовжити, оскільки ця патологія зазвичай діагностується у старшому віці.

Не виявлено підвищення частоти спонтанних абортів при використанні сахарину. Стурбованість викликає потенційна карциногенність препарату.

Застосування препарату під час вигодовування:

Сахарин проникає до грудного молока. Шість здорових жінок отримували сахарин в дозі 126 мг у вигляді двох комерційних безалкогольних напоїв кожні 6 годин, всього 9 доз. Після одноразової або багаторазових доз середній пік концентрації наступав через 0,75 годин в плазмі і через 2 години в грудному молоці. Концентрація в молоці коливалась від <200 до 1056 нг/мл після однієї дози до 1765 нг/мл після 9-ти доз. Рівень AUC* для молока та плазми коливався в межах 0,542 в перший день і 0,715 на 3 день, що свідчить про накопичення в молоці. Прогнозована кількість сахарину, яку отримає немовля на грудному вигодовуванні з молоком є меншою, ніж при звичайному споживанні дітьми до 2-х років життя.

Помірне споживання сумісне з грудним вигодовуванням.

*AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/saccharin/product/).
База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501521/).

Адаптовано 29.08.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 31.08.2020 р.

ЦИКЛОГЕКСИЛАМІН

Опубліковано: 31/08/2020.
Оновлено: 31/08/2020.

Група/призначення: органічна сполука.

Використовується в якості інсектициду, в промисловості в синтезі капролактаму, це інгібітор корозії металів. Циклогексиламін є метаболітом цикламату.

Альтернативні назви / синоніми: аміноциклогексан.

Діюча речовина: циклогексиламін.

Рекомендації при вагітності: відсутня інформація.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про вплив в період вагітності у людини, виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення частоти вроджених вад.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Високі дози циклогексиламіну не продемонстрували тератогенності у мишей, щурів, кролів, мавп, проте було відзначено порушення росту плодів на фоні материнської токсичності. Високі дози (200 – 250 мг/кг/день) токсично впливали на яєчка у щурів та собак, призводячи до зменшення числа сперматоцитів за рахунок токсичного впливу на клітини Сертолі. Дослідження в невеликій групі мавп з впливом цикламату до 24 років не продемонструвало чітких доказів тестикулярної токсичності чи можливої карциногенності цикламату та циклогексиламіну.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): не виявлено зниження фертильності у чоловіків.

Адаптовано за матеріалами:

Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 29.08.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 31.08.2020 р.

ПАЛІННЯ ТА ВАГІТНІСТЬ

Опубліковано: 31/08/2020.
Оновлено: 14/10/2023.

Група/призначення: стимулянт.

Альтернативні назви / синоніми:

Куріння, тютюнопаління, паління сигарет.

Діюча речовина: нікотин, монооксид вуглецю, аміак, інші сполуки.

Рекомендації при вагітності: протипоказано.

Рекомендації при лактації: протипоказано.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Паління сигарет майбутньою мамою та батьком (до вагітності) асоціюється зі зниженням фертильності та ектопічними трубними вагітностями. При вагітності паління пов’язане з підвищеним ризиком спонтанних абортів, передчасних пологів, відшарування плаценти, передлежання плаценти, передчасного розриву мембран. Численні дослідження послідовно виявляли симетричну та асиметричну затримку розвитку плода із залученням ваги, росту, окружності голови, грудної клітини, плечей. До 30% випадків народжень з низькою вагою обумовлені курінням матері. Основним наслідком індукованої палінням токсичності є істотне підвищення частоти перинатальної смертності, додатково до втрат від самовільних абортів. Паління матір’ю також підвищує ризик ускладнень в неонатальному, ранньому дитячому та підлітковому віці, що включає потребу в інтенсивній терапії новонароджених, порушення нейроповедінкового розвитку, синдром раптової смерті немовлят, хвороби дитячого віку (астма, респіраторні інфекції, ожиріння). Іншим ускладненням у немовлят є судинні аномалії сітківки, зворотні, проте вони можуть бути передвісником пізніх судинних ускладнень. Паління також асоціюється з невеликим підвищенням частоти великих вроджених вад розвитку (менше, ніж вдвічі), із залученням серця та великих судин, кінцівок, черепа, сечостатевої системи, стоп, черевної стінки, тонкого кишківника, м’язів. Зазначено залежний від дози зв’язок, взаємодію ген-паління, синергічну комбінацію з деякими медикаментами. Однак, частота та поширеність паління матерями визначаються за їхніми повідомленнями, що призводить до недооцінки фактичної кількості викурених цигарок. Ці факти, а також неможливість корекції інших супутніх факторів, можуть призвести до упередженості результатів досліджень. Необхідним підтвердженням паління повинно бути біохімічне визначення паління у вагітних, але це рідко використовується.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Паління в період вагітності є істотним ризиком для здоров’я матері, ембріону, плода, немовляти, підлітка. Сигаретний дим містить понад 3000 різних сполук, включно з нікотином, монооксидом вуглецю, аміаком, поліциклічними ароматичними вуглеводами, ціанистим воднем, вінілхлоридом. Хоча ці та інші сполуки становлять небезпеку при вагітності, основну стурбованість викликають нікотин та монооксид вуглецю. Період напіввиведення нікотину з плазми становить біля 40 хвилин, а його первинного неактивного метаболіту – котоніну – 15-30 годин. Нікотин вивільняє епінефрин (адреналін), що призводить до значного зменшення кровотоку в матці і підвищує судинний опір матки. В цілому частота паління серед вагітних зменшується, згідно з самоповідомленнями вона коливається в межах 13-20%. Поширеність цієї звички залежить від ряду факторів, перш за все етнічної групи, віку, рівня освіти. За статистикою США найвищий показник серед індіанців або корінних жительок Аляски (20,2%) та білошкірих жінок (16,2%), нижчий серед чорношкірих (9,6%), іспанського походження (4%), азійського та тихоокеанських островів походження (3,1%). Найчастіше палять при вагітності у віці 18-24 років. Щодо рівня освіти – частіше палять жінки з освітою 12 років і нижчою (11,7-25,5%) в порівнянні з освітою 13-15 років (9,6%) і ≥16 років (2,2%). Вся інформація базується на самоповідомленнях жінок, тому справжня частота, ймовірно, є вищою. Високий рівень не повідомлення правдивої інформації спонукав деяких коментаторів рекомендувати проводити біохімічне підтвердження статусу щодо паління у всіх дослідженнях з охопленням вагітних.

Нікотин і монооксид вуглецю швидко проникають через плаценту. Концентрація нікотину і карбоксигемоглобіну у плодів на 10-15% вища від показника в матері.

Паління сигарет/тютюну до та під час вагітності асоціюється з рядом несприятливих репродуктивних ефектів, які можна класифікувати наступним чином:

Субфертильність та ектопічна вагітність
Ускладнення вагітності: спонтанні аборти; передчасні пологи; відшарування/передлежання плаценти; передчасний розрив мембран;
Ембріо-фетальні ускладнення: затримка росту; перинатальна смертність; вроджені вади; неонатальні ускладнення; потреба в неонатальній інтенсивній допомозі; аномалії сітківки; ускладнення підліткового віку; порушення неврологічного розвитку; синдром раптової смерті немовлят; захворюваність дитячого віку;

Субфертильність та ектопічна вагітність.

Паління сигарет несприятливо впливає на фертильність у жінок. Рев’ю 1986 року глибоко аналізувало цю проблему і дійшло висновку, що паління сигарет несприятливо впливає на здатність завагітніти в даному менструальному циклі (зниження фертильності). Один з механізмів індукованого палінням зниження фертильності може бути пов’язаним з порушенням функції маткових труб (підвищені матково-трубні амплітуда і тонус). Це пояснює вищу частоту ектопічних трубних вагітностей у жінок, які палять. Іншими потенційними механізмами є вплив на преімплантацію, імплантацію, дозрівання та функція гамет та несприятливий вплив на сперматозоїди (щільність, рухливість, морфологія), індукований палінням батька.

Ускладнення вагітності.

Спонтанні аборти. Паління асоціюється з підвищеним ризиком самовільного переривання вагітності плодами з нормальним каріотипом. При порівнянні з тими, хто не палить ризик самовільних абортів підвищується на 20-80%. За оцінкою 19000 – 141000 щорічних самовільних переривань може бути обумовлено палінням тютюну. Однак, якщо провести корекцію на інші фактори, такі як попередній анамнез самовільних переривань та вживання алкоголю, асоціація може зменшитись. Механізм виникнення самовільних переривань, індукованих палінням не відомий, але може бути пов’язаним з порушенням плацентації чи імплантації.
Передчасні пологи. Підвищується частота у жінок, які палять. Паління може відповідати за 14-15% всіх передчасних народжень. Вплив паління найсуттєвіший у немовлят, народжених до 33 тижня вагітності. Цей ризик зростає із збільшенням кількості випалених сигарет.
Відшарування плаценти/передлежання плаценти. У тих, що палять продемонстровано підвищений ризик вагінальних кровотеч, вторинних до відшарування чи передлежання плаценти. Існує залежна від дози асоціація щодо цих ускладнень. Ризик відшарування та передлежання плаценти у жінок, які випалюють менше пачки сигарет в день перевищує показник у тих, що не палять на 23% і 25%, відповідно, а в тих, які викурюють одну пачку і більше на день – на 86% і 92%, відповідно. Більше того, паління понад 6 років асоціювалось з підвищеною частотою передлежання плаценти (на 14,3%) і відшарування плаценти (на 72%). Щорічний рівень неонатальної смертності від цих двох ускладнень становить 1900-4800.
Передчасний розрив мембран. Це також несприятливий наслідок паління. Теж виявлено залежний від дози зв’язок. Одне дослідження продемонструвало частоту передчасного розриву мембран на рівні 1,4% у жінок, які палять 20 і більше сигарет в день, 0,6% при палінні 1-5 сигарет в день, 0,3% – у тих жінок, які не палять.

Ембріо-фетальні ускладнення.

Затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР). Це відоме ускладнення в будь-якому терміні вагітності. Частіше це симетрична ЗВУР, але в ІІІ триместрі можливі ознаки асиметричності. Паління несприятливо впливає на вагу, ріст, окружність голови, грудної клітини, плечей в залежній від дози манері. При порівнянні з немовлятами жінок, які не палять, ці діти в середньому важать на 200 грам менше. Ризик народити дитину вагою до 2500 грам на 52% вищий у жінок, які палять менше однієї пачки в день, а у тих, хто викурює одну пачку і більше – на 130%. В цілому відносний ризик (курці проти не курців) народити дитину вагою до 2500 грам приблизно становить 2,0. У 1993 році визначили, що паління відповідальне за 40000 народжених живими немовлят з низькою вагою. Паління в період вагітності відбувалось у 20-30% випадків народжених з низькою вагою. Відмова від паління до або під час вагітності знижує ризик народження дитини з низькою вагою до рівня показника у жінок, які не мають такої звички. Основною причиною затримки розвитку вважається хронічна гіпоксія плода, вторинна до впливу нікотину і монооксиду вуглецю. Індукована нікотином вазоконстрикція знижує плацентарний кровотік. Монооксид вуглецю зв’язується з гемоглобіном, як матері, так і плода, зі спорідненістю, в 200 разів вищою від такої у кисню.
Перинатальна смертність. Підвищення рівня перинатальної смертності (загибель плоду після 20 тижнів вагітності і немовлят до віку 28 днів життя) часто асоціюється з палінням сигарет в період вагітності. Найвищі показники в групі жінок, в яких були багатоплідні вагітності, низький соціально-економічний статус, анемія. Залежний від дози зв’язок між палінням та перинатальною смертністю є очевидним. Підвищення частоти перинатальної смертності є вторинним до мертвонароджень, недоношеності, респіраторного дистрес синдрому, пневмонії, відшарування плаценти, передлежання плаценти. Ризик перинатальної смертності у жінок, які палять, становить 10%, більшість випадків у немовлят зі ЗВУР. Крім того, інтенсивне жування тютюну асоціюється зі зниженням ваги (100-200 грам, головним чином внаслідок недоношеності) та трикратним підвищенням рівня мертвонародженості.
Вроджені вади розвитку. Зв’язок між палінням сигарет при вагітності та структурними вадами є суперечливим. Ряд повідомлень виявили низьку асоціацію між палінням та різними вродженими вадами, але дослідження базувались на самоповідомленні жінок про паління. Тератологічне товариство у 2003 році, констатуючи користь відмови від куріння при вагітності, дійшло висновку про відсутність асоціації з великим вродженими вадами.
Вади серцево-судинної системи. Коротке повідомлення 1971 року, використавши дані британського опитування щодо перинатальної смертності (1958 рік), інформує про істотну асоціацію паління з вродженими вадами серцево-судинної системи (принаймі, 1 сигарета в день після 4 місяця вагітності). Вроджені вади серця визначались при обстеженні або на аутопсії. Частота вроджених вад серцево-судинної системи на 1000 новонароджених у курців і не курців становила 7,3 і 4,7, відповідно. Після корекції ефект від паління визнано незалежним від віку матері, сімейного стану, соціального класу. Дослідження випадок-контроль 1978 року виявило істотне підвищення частоти вроджених вад у жінок, які викурювали 21 та більше сигарет в день. Охоплено 1370 випадків (41% курці) та 2968 контролів (39% курців). Відзначено істотне підвищення відносного ризику вроджених вад у курців в порівнянні з не курцями: 1,6 проти 1,0, відповідно. Вади з відносним ризиком 2,0 і вищим були наступними: серцевих клапанів (2,0), пахова кила (2,8), пілоростеноз (3,3), вади травної системи (2,9). Дослідження 1978 року, використавши дані попереднього дослідження щодо впливу слідового рівня анестетиків на здоров’я медичних працівників, виявило істотну асоціацію між палінням та підвищеним ризиком самовільного переривання та вроджених вад. При порівнянні з не курцями відзначено підвищення частоти вад кардіоваскулярної системи, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи. Для всіх вад в цілому у курців був вищий ризик – в 2,3 рази в порівнянні з тими, які не палять. Дослідження випадок-контроль, яке проводилось в Каліфорнії, залучило 207 випадків конотрункальних вад серця*, 246 випадків дефектів нервової трубки, 178 випадків вад кінцівок, 482 випадки в контрольній групі (народження у період 1987-1988 років). Діагностовані вади серця включали тетраду Фалло, D-транспозицію магістральних судин, загальний артеріальний стовбур, подвійний вихід правого шлуночка, атрезію легеневого клапана з дефектом міжшлуночкової перетинки, субаортальний дефект міжшлуночкової перетинки типу 1, аортопульмональне вікно.

*Конотрункальні вади серця («сині»); конотрункус (конусоподібний тракт) – це ділянка серця, яка знизу сполучається з камерами серця, а зверху – з артеріальними судинами. Патологія конотрункуса: загальна артеріальна протока, тетрада Фалло, подвійний вихід правого шлуночка, транспозиція магістральних судин, дисплазія клапанів (стеноз, атрезія, багато стулкові клапани).

Підтверджені випадки дефектів нервової трубки та вад кінцівок у немовлят і плодів (спонтанні та медичні аборти) включали аненцефалію, розщілину хребта (менінгомієлоцеле), краніорахісхизис, ієненцефалію та дефекти верхньої та нижньої кінцівок (поздовжні, поперечні, амніотичні перетяжки). Помірно підвищені асоціації виявлені тільки у випадку паління обох батьків для конотрункальних вад серця (1,9, 95% ДІ 1,2-3,1) та дефектів кінцівок (1,7, 95% ДІ 0,96-2,9), але паління батька не асоціювалось з підвищеним ризиком дефектів нервової трубки.

Дані, пов’язані з факторами ризику L-транспозиції магістральних судин, отримані з популяційного дослідження випадок-контроль у немовлят за період 1981-1989 (Baltimore-Washington Infant Study), були опубліковані у 2003 році. Ця вада не є частою. Серед 3377 випадків вроджених вад серцево-судинної системи в 36 випадках (1,1%) виявлено цю аномалію. В більшості випадків були множинні аномалії серцево-судинної системи, в 47% – єдиний шлуночок. 75% випадків походять з двох регіонів в межах дослідження, для яких характерний викид токсичних хімічних речовин у повітря та в місцях збереження небезпечних відходів. Для цих регіонів відносний ризик вад, які вивчалися становив 13,4, 95% ДІ 4,7-37,8. Три інші ймовірні асоціації з L-транспозицією магістральних судин були наступними: паління матері (1,6, 95% ДІ 1,1-,4), використання матерями фарби для волосся (3,0, 95% ДІ 0,9-9,7), вплив на батька лабораторних хімічних речовин (8,2, 95% ДІ 1,7-40,1).

2) Дефекти нервової трубки (ДНТ). Дослідження випадок-контроль 1979 року вивчало вплив паління сигарет на виникнення дефектів нервової трубки (66 випадків) та орофаціальні розщілини (розщілин губи та/або піднебіння), (66 випадків). Частота паління визначалась з медичних записів. Значно більша кількість жінок основної групи палила в порівнянні з контрольною (83% проти 39%). Не виявлено зв’язку між палінням та ДНТ (33% проти 39%). Інше дослідження 1979 року не виявило асоціації, при порівнянні з жінками, які не палять, між палінням і вродженими вадами (2,8% проти 2,8%). Аналогічно, не виявлено асоціації між специфічними вадами (кардіоваскулярними, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої та кістково-м’язової систем, орофаціальними розщілинами). Після корекції на соціально-економічні обставини було виявлено ймовірну залежну від дози асоціацію з ДНТ. Але навіть, якщо паління вважати причиною, його значення в етіології ДНТ невелике. Крім того, жінки могли занижувати кількість викурених цигарок, знаючи ставлення медичних працівників до паління при вагітності, тому точнішою є інформацід від важких курців та не курящих. Шведське дослідження 1998 року виявило захисний ефект материнського паління до частоти ДНТ: всі ДНТ (0,75, 95% ДІ 0,61-0,91), аненцефалія (0,49, 95% ДІ 0,28-0,85), розщілина хребта (спинномозкова кила; spina bifida)(0,76, 95% ДІ 0,61-0,95). Хоча справжня причина цих неочікуваних знахідок невідома, логічним поясненням цього явища можуть бути ранні втрати ембріонів з ДНТ.

3) Вади кінцівок. Дослідження випадок-контроль 1994 року, яке використало Угорський реєстр вроджених аномалій за період 1975-1984 років та три інші джерела (1575904 народження) для з’ясування асоціації між палінням та ізольованими вадами кінцівок (6 типів). Після корекції відносний ризик 1,48 (95% ДІ 0,98-2,23) був вищим у матерів, які палять, для одного типу вад – термінальні редукційні вади кінцівок (terminal transverse limb reduction defect), але не для інших 5 типів. Причинно-наслідкового зв’язку не встановлено через не скореговані потенційні супутні фактори. Але ці дані підтримують гіпотезу про васкулярну дизрупцію як причину такого дефекту. Дослідження 1997 року використало дані Шведського медичного реєстру для ідентифікації 610 випадків редукційних вад кінцівок серед 1109299 немовлят, народжених в період 1983-1993 років. Співвідношення шансів для асоціації між палінням матері та всіма випадками редукційних вад кінцівок склав 1,2, 95% ДІ 0,06-1,50, найвищий показник для термінальної редукційної вади кінцівок.

4) Краніосиностоз. Про підвищений ризик краніосиностозу (передчасна оссифікація черепа та облітерація швів, що призводить до зміни форми голови) у дітей матерів, які палять, повідомили у 1994 році. Реєстр краніосиностозу штату Колорадо (the Colorado Craniosynostosis Registry (1986–1989) містить інформацію про 212 випадків, підтверджених незалежним радіологом. Проводилось опитування жінок основної та контрольно груп в період 1989-1991 років. Йдеться про наступні типи краніосиностозу: лямбдоїдний (N=86), сагітальний (N=69), коронарний (N=25), метопічний (N=18), синостоз багатьох швів (N=14). Паління асоціювалось з краніосиностозом (1,7, 95% ДІ 1,2-2,6). Для матерів, які викурювали більше однієї пачки сигарет в день асоціація зі всіма типами краніосиностозу склала 3,5 (95% ДІ 1,5–8,4), а для коронарного синостозу – 5,6 (95% ДІ 2,1–15,3). Не виявлено істотної асоціації з вживанням алкоголю.

Дослідження 1999 року виявило істотну асоціацію між ізольованим краніосиностозом та палінням. Для паління в цілому скореговане співвідношення шансів становило 1,67 (95% ДІ 1,27–2,19), але також знайдено залежну від дози асоціацію: 1,45 (95% ДІ 1,04–2,02) при палінні <10 сигарет на день і 2,12 (95% ДІ 1,50–2,99) – ≥10 сигарет на день. Серед різних типів краніосиностозів тільки передчасне закриття сагітального шва досягло статистичного значення – 1,48 (95% ДІ 1,02–2,14). У чоловічої статі була найсильніша асоціація з вадою. Дослідження 2000 року повідомило дані, які підтримали висновок вищенаведених досліджень про те, що паління асоціюється з краніосиностозом. Повідомляється про опитування 61 жінки, яка народила дитину з краніосиностозом та 3029 жінок контрольної групи (на основі даних, зібраних CDC за період 1968-1980-х років (Centers for Disease Control and Prevention’s (CDC) population-based surveillance system). Після виключень залишилось 44 випадки ізольованого краніосиностозу, 27 з яких були сагітальним синостозом. Асоціація між палінням та ізольованим краніосиностозом була наступною: 1,92 (95% ДІ 1,01–3,66), для сагітального краніосиностозу – 1,71 (95% ДІ 0,75–3,.89). Як і в попередньому дослідженні переважно вражались діти чоловічої статі. Обмеженням цього дослідження було те, що вплив паління визначався тільки для перших трьох місяців вагітності. Не виключено, що частота паління змінювалась в останньому періоді вагітності, який є критичним для розвитку краніосиностозу.

5) Орофаціальні розщілини. Ряд досліджень та одне рев’ю аналізували зв’язок між палінням та ізольованими орофаціальними розщілинами. Фінське дослідження 1983 року, добре контрольоване щодо багатьох потенційних супутніх факторів, не виявило істотної асоціації між палінням (≥5 сигарет в день) та орофаціальними розщілинами, вадами центральної нервової та кістково-м’язової системи. Проводилось порівняння 238 випадків розщілини губи та/або піднебіння з 107 відповідними контролями на основі даних дослідження випадок-контроль з Атланти за період 1968-1980 років (Atlanta Birth Defects Case–Control Study). Паління встановлювали за допомогою структурованої анкети, вплив визначали за материнським палінням в період від 3 місяців до вагітності до 3 місяців вагітності. Після корекції було виявлено асоціації між палінням та ізольованою розщілиною губи та/або піднебіння 1,55 (95% ДІ 1,10–2,18) та ізольованою розщілиною піднебіння 1,96 (95% ДІ 1,10–3,50).

Дослідження випадок-контроль 1999 року використало дані епідеміологічного дослідження Бостонського університету за період 1976-1992-х років (Slone Epidemiology Unit Births Defect Study) для аналізу зв’язку між палінням в перші 13 тижнів вагітності та ізольованими розщілинами губи і піднебіння. З бази даних було сформовано 4 контрольні групи – діти з іншими вродженими вадами. Співвідношення шансів було майже однаковим в 4 групах – 1,5–1,6 (95% ДІ 1,1–1,3, 1,8–2.7). Дослідники дійшли висновку, що інші вади, крім досліджуваних, служили підходящим контролем. Використавши ці ж дані, автори вивчали зв’язок між палінням і орофаціальними розщілинами. Основну групу становили ізольовані випадки орофаціальних розщілин (розщілина губи (N=334), розщілина губи з розщілиною піднебіня (N=494), рощілина піднебіння (N=244) та орофаціальні розщілини, поєднані з іншими вадами (розщілина губи (N=58), розщілина губи і піднебіння (N=140), розщілина піднебіння (N=209). Діти контрольної групи мали інші вади, але не орофаціальні розщілини чи вади, можливо асоційовані з палінням. Не було виявлено асоціації між палінням і будь-якою вадою орофаціальної групи. Проте було виявлено позитивну залежну відповідь у немовлят з розщілиною губи та піднебіння і іншими вадами: 1-14 сигарет в день – 1,09 (95% ДІ 0,6–10,9), 15–24 сигарети в день – 1,84 (95% ДІ 1,2–2,9), >24 сигарет в день 1,85 (95% ДІ 1,0–3,5). Ці знахідки можуть бути обумовлені наявністю вад, асоційованих з палінням. Автори також переглянули 16 інших публікацій щодо асоціації між палінням і орофаціальними розщілинами. Данське дослідження 1999 року визначало зв’язок між палінням та мутаціями локусу трансформуючого фактору росту альфа (TGFA) немовляти та ізольованими розщілинами губи та/або піднебіння. Також визначали наявність синергічного ефекту цих двох факторів ризику. Паління асоціювалось з незначним підвищенням ризику розщілини губи та/або піднебіння – 1,40 (95% ДІ 0,88–2,00), але не ізольованої розщілини піднебіння. Алель TGFA підвищений [поширений] в датській популяції – 25% як в основній, так і в контрольній групі. Він не асоціювався з жодним типом орофаціальної розщілини, також не спостерігали синергічного ефекту з палінням. Дослідження випадок-контроль з охопленням 2000 випадків використало американську базу даних народжень 1996 року, яка містила інформацію про 3891494 народжених живими. Дані 4 штатів виключили, оскільки вони не містили інформації про паління. Порівняли 2207 народжених живими з розщілиною губи і піднебіння з контрольними 4414 випадками. Після корекції на вік, расу, рівень освіти, певні стани (діабет та гестаційна гіпертензія) матері виявлено істотну асоціацію між палінням і цими вадами 1,34 (95% ДІ 1,16–1,54). При порівнянні з тими, що не палять виявлено залежність від дози: 1–10 сигарет на день – 1,50 (95% ДІ 1,28–1,76), 11–20 сигарет на день – 1,55 (95% ДІ 1,23–1,95), 21 чи більше сигарет на день – 1,78 (95% ДІ 1,22–2,59).

Дослідження випадок-контроль 2002 року аналізувало статутс ферменту біотрансформації N-ацетилтрансфераза-2 (NAT2) в 45 матерів, які народили дитину з орофаціальною розщілиною, 39 – з розщілиною хребта, 73 – контрольної групи. NAT2 залучений до інактивації токсичних сполук сигаретного диму та деяких медикаментів. Фенотип матері – повільний або швидкий ацетилятор – визначався в основній та контрольній групах. При порівнянні зі швидкими ацетиляторами повільні не мали підвищеного ризику орофаціальних розщілин 1,0 (95% ДІ 0,4–2,3) чи розщілини хребта

0,7 (95% ДІ 0,3–1,7). В групі орофаціальних розщілин значно більша кількість матерів палила і приймала медикаменти в порівнянні з контролями (36% проти 18% та 38% проти 19%, відповідно). В групі розщілини хребта частота паління була аналогічна показнику контрольної групи, але значно більша кількість жінок приймала медикаменти в період вагітності (23% проти 18% та 44% проти 19%). Рев’ю 1996 року аналізувало зв’язок між потенційним тератогенним впливом з навколишнього середовища та несиндромальними орофаціальними розщілинами. Природа орофаціальних розщілин мультифакторіальна, тобто залучає як генетичні, так і середовищні фактори, одним з яких вважається паління.

6) Вади сечостатевої системи. Дослідження випадок-контроль 1996 року оцінювало асоціацію між палінням та аномаліями сечового тракту із залученням 112 випадків та 354 контролів. Після корекції було виявлено істотну асоціацію – 2,3 (95% ДІ 1,2–4,5). Істотну асоціацію також виявлено для матерів, які палили 1-1000 сигарет за всю вагітність («легке» паління) – 3,7 (95% ДІ 1,7–8,6) або в І триместрі – 2,9 (95% ДІ 1,4–6,7). При аналізі за статтю асоціація була істотною для дівчаток – 6,1 (95% ДІ 2,0–18,4) та 5,7 (95% ДІ 2,0–16,5), відповідно, а не для хлопчиків 2,5 (95% ДІ 0,8–7,6) та 1,7 (95% ДІ 0,7–4,5), відповідно. Не було виявлено істотної асоціації для «важких» курців (>1000 сигарет) або протягом всієї вагітності чи в І триместрі. На думку авторів відсутність залежності від дози можлива через вищу частоту самовільного переривання чи мертвонароджень, а ці плоди могли мати великі вроджені вади розвитку із залученням сечового тракту. Дослідження 1997 року використало Шведський медичний реєстр для виявлення 483 немовлят з аномаліями нирок та 719 немовлят з іншими вадами сечової системи без залучення нирок серед 1117021 немовлят, народжених у 1983-1993 роках з відомим впливом паління на ранніх термінах вагітності. Повідомляється про помірну істотну асоціацію з аномаліями нирок (агенезія/гіпоплазія, дисплазія, не уточнена кістозна хвороба) – 1,22 (95% ДІ 1,00–1,48), але без залежності від дози – <10 сигарет на день проти ≥10 сигарет на день. Не виявлено зв’язку з іншими вадами сечової системи. Негативна асоціація виявлена між палінням та гіпоспадією в дослідженні випадок-контроль 2002 року. Данський медичний реєстр містить інформацію про 3262 випадки серед 1413811 немовлят, народжених у 1983-1996 роках. Співвідношення шансів для паління в цілому (N=715) та вадою склало 0,83 (95% ДІ 0,76–0,90). Результат був однаковий у випадку паління <10 сигарет на день (N = 450) та ≥10 на день (N = 265).

7) Дефекти стопи. Ряд досліджень виявили позитивну асоціацію між палінням та аномаліями стопи. Коротке повідомлення 1998 року інформувало про співвідношення шансів 1,21 (95% ДІ 1,14–1,29). 6 досліджень аналізували зв’язок між вадами стопи та палінням, в 4 з них співвідношення шансів коливалось від 1,0 до 2,6. Дослідження 2000 року виявило 346 немовлят з ізольованою клишоногістю з бази даних Атланти (Atlanta Birth Defects Case–Control (1968–1980) database). Діти основної та контрольної груп (N=3029) народились у 1968-1980 роках, а матерів опитували у 1982-1983 роках. Скориговане співвідношення шансів та 95% ДІ були наступними: тільки для паління 1,34 (1,04–1,72), тільки сімейний анамнез 6,52 (2,95–14,41), паління та сімейний анамнез 20,30 (7,90–52,17). Дані припустили потенційно важливий фактор взаємодії – ген-екзогенний вплив. Повідомлення 2002 року порівняло 239 випадків вродженої ідіопатичної клишоногості (talipes equinovarus) з 365 відповідними контролями щодо зв’язку з палінням. Співвідношення шансів склало 2,2 (95% ДІ 1,5– 3,3). Відзначили залежну від дози відповідь, у дівчат ризик був вищим – 2,8 проти 1,8. Для ізольованої клишоногості співвідношення шансів для курців було 2,4 (95% ДІ 1,6–3,6).

8) Синдром Поланда. Дослідження випадок-контроль 1999 року аналізувало дані Угорського популяційного реєстру вроджених вад (Hungarian Congenital Abnormality Registry (HCAR) та Іспанського госпітального дослідження випадок-контроль (Spanish Collaborative Study of Congenital Malformations (ECEMC) для з’ясування наявності асоціації між палінням та ізольованою послідовністю/синдромом Поланда. Вважається, що цей стан спричинений порушенням кровопостачання підключичними артеріями на ранній стадії розвитку ембріону, характеризується дефектом грудного м’язу та одностороннім дефектом кисті різного типу та ступеня вираженості. Угорська база даних містить 20 ідентифікованих випадків серед 1575904 народжень (поширеність 0,13 на 10000 народжень), а іспанська – 32 випадки серед 1405392 народжень (поширеність 0,23 на 10000 народжень). Логістичний регресійний аналіз (після корекції на вік матері, вагу при народженні, гестаційний вік, порядковий номер вагітності) виявив, що паління матері асоціюється з підвищеним ризиком синдрому Поланда в обох базах даних: угорській (співвідношення шансів 2,72) та іспанській (співвідношення шансів 2,61). Комбінований показник становив 1,83. Дослідники дійшли висновку, що цей результат припускає двократне підвищення ризику синдрому Поланда при пренатальному впливі паління. Хоча кількість випадків була малою, результати були подібними в двох програмах з різними методологічними підходами і можливо різними супутніми факторами. Є потреба у підтвердженні отриманих даних.

9) Гастрошизис. Причина гастрошизису невідома, припускається васкулярна дизрупція під час раннього ембріонального розвитку. Два дослідження, опубліковані у 1990 роках, не виявили асоціації між палінням та дефектами черевної стінки. Рев’ю 2000 року охопило 10 досліджень випадок-контроль, які повідомили про різні асоціації з гастрошизисом, два з них пов’язали дефект з палінням поряд з іншими факторами. Одне з досліджень використало для з’ясування статусу паління свідоцтва про народження, де інформація, як правило, недооцінена, тому передбачається істотне співвідношення шансів 4,1 (95% ДІ 1,4-12). Друге дослідження використало опитування ІІ триместру з наступним результатом: 2,1 (95% ДІ 0,9-4,8). Дослідження 2002 року аналізувало гастрошизис та атрезію тонкого кишечника – дві вади, які, як вважається, виникають внаслідок васкулярної дизрупції. Паління матері та використання судинозвужуючих препаратів (псевдоефедрин, фенілпропаноламін, ефедрин, екстазі (метилендіоксіметамфетамін) встановили при ретроспективному опитуванні.

Було сформовано 4 групи: 2 основні – 205 випадків гастрошизису, 127 – атрезії тонкого кишечника, 2 контрольні – 381 випадок контрольної групи з вадами, 416 нормальних контролів. В 4 групах повідомлене використання судинозвужуючих препаратів в перші 2 місяці вагітності було наступним: 20%, 21%, 13%, 12%, відповідно, а паління – 48%, 24%, 34%, 34%, відповідно.

Співвідношення шансів для судинозвужуючих препаратів та паління були наступними: при гастрошизисі 1,7 (95% ДІ 1,0-2,8) і 1,5 (95% ДІ 1,1-2,2); при атрезії тонкого кишечника 2,0 (95% ДІ 1,0-3,7) і 1,0 (95% ДІ 0,6-1,7). Комбінований вплив паління і препаратів підвищував ризик виникнення гастрошизису в 2,1 раз та атрезії тонкого кишечника – в 2,8 разів. Використання судинозвужуючих препаратів та паління 20 сигарет і більше на день підвищує ризик в 3,6 та 4,2 рази, відповідно.

Неонатальні ускладнення. Діти матерів, які палять мають підвищений ризик переведення до відділення інтенсивної терапії новонароджених. Щороку приблизно 14000-26000 дітей, матері яких палять, проходять лікування в таких відділеннях.
Аномалії сітківки. Дослідження 2000 року досліджувало зв’язок між палінням сигарет матерями і аномаліями сітківки у немовлят. Дітей основної та контрольної груп поділили за вагою при народженні: малі для гестаційного віку; задовільні для гестаційного віку; великі для гестаційного віку. Всі діти народились в термін, з чистими навколоплідними водами, оцінкою за шкалою Апгар на рівні 7 балів і вищою, були здоровими, без ознак дистресу плода як при народженні, так і в перші 3 дні життя. Про паління було відомо з опитування матерів. З дослідження виключили дітей, матері яких припинили палити при вагітності. Офтальмологічне обстеження проводилось на 2 або 3 дні життя одним лікарем, якому не був відомий анамнез матері щодо паління. При порівнянні з дітьми матерів, які не палять, знайдено істотне підвищення частоти звуження та випрамлення артерій сітківки у дітей, чиї матері палили – 52 проти 10 очей, відповідно. Істотне підвищення частоти цього стану відзначили при аналізі результатів по групах (за вагою при народженні): малі для гестаціного віку: 22 проти 2; задовільні для гестаційного віку: 26 проти 8; великі для гестаційного віку: 4 проти 0 очей, відповідно. Крім того в дітей, чиї матері палили діагностували істотне підвищення частоти дилятації та звивистості вен сітківки – 100 проти 36, відповідно, по групах: малі для гестаційного віку – 38 проти 10 очей; задовільні для гестаційного віку – 56 проти 24 очей; великі для гестаційного віку – 6 проти 2 очей. Гематокрит був значно підвищеним у дітей матерів, які палили, в кожній ваговій групі. Також в групі дітей від матерів-курців діагностовано крововиливи в сітківку в асоціації з підвищеним гематокритом і дилятацією та звивистістю вен сітківки – 61 проти 31 ока, відповідно. При аналізі за вагою новонароджених тільки частота в дітей із задовільною вагою для гетаційного віку – 39 проти 18 очей, відповідно. При звуженні артерій не відмічали крововиливів у сітківку. Крововиливи зникали через 3 місяці, а інші ретинальні аномалії – через 6 місяців. Таке швидке зникнення не припускає наступного розвитку амбліопії. Проте існує настороженість, що судинні аномалії сітківки можуть бути ознакою схильності до судинних захворювань в ранньому дорослому віці.
Ускладнення у ранньому дитячому/підлітковому віці.

1) Неврологічний розвиток. Паління при вагітності призводить до довготривалих наслідків щодо когнітивного та емоційного розвитку, перцептивних рухових здібностей, поведінки у потомства. Подібні ефекти спостерігали в експериментальних тварин. У дітей віком 11 років відзначали негативний вплив на навчання – читання, математику, загальну здатність. Також спостерігали поведінкові проблеми та синдром дефіциту уваги і гіперактивності**. Повідомляється про середнє зниження IQ на 5 балів для кожних 100 грамів зниження ваги.

**Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ; Attention–Deficit/Hyperactivity Disorder (ADHD) — неврологічно-поведінковий розлад розвитку, що починається в дитячому віці. Проявляється такими симптомами, як труднощі концентрації уваги, гіперактивність і погано керована імпульсивність.

Дослідження 1996 року описало 10-річних дітей з ідіопатичною затримкою розумового розвитку, в більшості помірного ступеня – IQ 50-70. Після корекції на супутні фактори, включно з низькою вагою при народженні та впливом алкоголю, паління асоціювалось з 44% зростанням частоти розумового розвитку. Якщо матері палили, принаймні, 1 пачку на день, це становило після корекції 70%. Деякі результати неможливо розглядати окремо від супутніх факторів, таких як дійсна кількість випадних сигарет, соціально-економічний статус, рівень освіти, пасивне паління, але дані від експериментальних тварин підтримують ці знахідки. Новіші дослідження, контролюючи соціальні фактори та сімений анамнез, підтвердили попередні. До прикладу, дослідження 1996 року та інші після корекції на соціально-економічний статус, IQ батьків, СДУГ, вживання алкоголю виявили істотну асоціацію між палінням матері та СДУГ та майже істотну асоціацію зі зниженим IQ.

Синдром раптової смерті немовляти. Підвищення частоти асоціюється з палінням матері, приблизно 24% (1200-2200 випадків) щороку обумовлені палінням. Пре- та постнатальне паління подвоює ризик цього ускладнення і порівнянні з тими дітьми, чиї мами не палять – поріг 2,3 на 1000 проти 4,6 на 1000 у курців. Найвищий ризик у немовлят з пре- та постнатальним впливом. Цей ризик також є залежним від дози, підвищуючись з кількістю викурених сигарет за день.
Дитяча смертність. Відокремити пре – і постнатальний ризик дуже важко, оскільки, якщо мама палила при вагітності, то ймовірність продовженн після народження дитини залишається високою. За оцінкою, проведеною у 1988 році, тільки 1,2% дітей в США, які зазнали пренатального впливу паління не мали такого впливу постнатально. В дітей, чиї матері палять і продовжують це робити вищий ризик виникнення пневмонії і бронхіту, астми дитячого віку, респіраторних захворювань, ожиріння дитячого віку, середнього отиту, вони частіше лікуються стаціонарно з приводу пневмонії та бронхіту.

Відмова від паління – Нікотинозамісні продукти.

Рев’ю/мета-аналізи останніх років.

Опублікований у 2011 році мета-аналіз виявив асоціації між палінням матері в період вагітності та кардіоваскулярними вадами, вадами кістково-м’язової кистеми, редукційними вадами кінцівок, відсутніми або додатковими пальцями, клишоногістю, краніосиностозом, дефектами очей, орофаціальними розщілинами, вадами шлунково-кишкового тракту, гастрошизисом, атрезією ануса, килами, крипторхізмом. Асоціації були статистично значимими, проте всі співвідношення шансів на перевищували 1,5, а в більшості випадків – меншими за 1,3.
Мета-аналіз 2013 року повідомив про підвищення частоти всіх вроджених вад серця, асоційоване з палінням, сумарний відносний ризик 1,11, 95% 1,02-1,21. Також знайдено асоціації з обструкцією виходу правого шлуночку (right ventricular outflow tract obstruction), сумарно 1,20, 95% ДІ 1,03-1,40, включно з компонентним стенозом клапана легеневої артерії, сумарно 1,34, 95% ДІ 1,12-1,60, дефектами перетинок серця – 1,44, 95% ДІ 1,16-1,79, включно з компонентними дефектами міжпередсердної перетинки – 1,34, 95% ДІ 1,02-1,75. Повідомлено про асоціації з атріовентрикулярною комунікацією без синдрому Дауна – 1,35, 95% ДІ 1,01-1,81, персистуючою артеріальною протокою – 1,21, 95% ДІ 1,01-1,44.
Мета-аналіз 2014 року повідомив асоціацію пасивного паління з дефектами нервової трубки – 1,82, 95% ДІ 1,46-2,27. Дослідження зв’язку активного паління з дефектами нервової трубки продемонстрували не однозначні результати, хоча не всі дослідження брали до уваги пасивне паління, яке підвищує ризик у жінок, що не включені до групи з впливом паління.
Другий мета-аналіз 2014 року інформував про відсутність асоціації між активним палінням і дефектами нервової трубки в цілому, проте виявив асоціацію з розщілиною хребта – 1,55, 95% ДІ 1,06-2,26. Інші дослідження повідомляють про асоціацію між пасивним палінням та дефектами нервової трубки.
Системне рев’ю 2015 року оцінювало офтальмологічні результати, обумовлені палінням матерів в період вагітності і повідомило про асоціації з косоокістю, помилками рефракції, ретинопатією.
Мета-аналіз 2019 року також виявив підвищення частоти страбізму (1,46, 95% ДІ 1,32-1,60). При викурюванні понад 10 сигарет в день показник був наступним: 1,79 95% ДІ 1,39-2,19.

Паління батька.

Асоціюється з самовільним перериванням вагітності тільки в деяких дослідженнях. Не виявлено асоціації з вродженими вадами в цілому, з синдромом Дауна, зокрема. Тільки частина досліджень повідомили про зв’язок з дефектами нервової трубки. Повідомляється про підвищення частоти орофаціальних розщілин, але не всі типи асоціювались з палінням батька. В той же час інші дослідження взагалі не виявили зв’язку з орофаціальними розщілинами, особливо, якщо і мама палила. Тобто, дані суперечливі, так, наприклад, ряд осліджень асоціює паління батька з вродженими вадами серця (в порівнянні з контрольною групою), а інші такого зв’язку не знайшли. Якщо палить батько, то мама є пасивним курцем, але у випадку, коли батько взагалі не палив біля жінки, асоціація була відсутня.

Мета-аналіз 2019 року повідомив про асоціацію між вродженими вадами серця і палінням батька – 1,42, 95% ДІ 1,17-1,74. Тільки одне дослідження наводить асоціацію паління батька з клишоногістю у потомства, а інші не виявили такого зв’язку, як і з редукційними вадами кінцівок також. Дослідження зі 140 контрастами повідомило про асоціацію між палінням батька та редукційною вадою кінцівки, при відсутності асоціації з іншими вадами кінцівок. Паління батька також асоціювалось з гіпоспадією в одному дослідженні – 3,8, 95% ДІ 1,8-8,2 та крипторхізмом – 2,53, 95% ДІ 1,07-5,95 і аноректальними вадами.

Паління батька в період запліднення асоціювалось з раком дитячого віку до 5 років, особливо лейкемії, лімфом, пухлин головного мозку. Результати інших досліджень такого зв’язку не продемонстрували. Мета-аналізи у 2000 та 2006 роках повідомили статистичне підвищення відносного ризику з 1,11 до 1,25 (95% ДІ 1,01-1,08) деякого зв’язку між палінням батька та раком, припускаючи асоціацію між цією звичкою батька та онкологічними захворюваннями дитячого віку. Проте, не ясно, чи постанатальний вплив паління не відіграв певну роль у виниканенні такої асоціації.

Застосування препарату під час вигодовування:

Нікотин проникає до грудного молока. Діти матерів, які палять зазнають впливу нікотину інгаляційно та перорально. Паління сигарет також може зменшувати об’єм грудного молока. Паління також зменшує тривалість грудного вигодовування.

Рев’ю 1998 року наводить дані попереднього опитування, яке виявило істотне вкорочення тривалості вигодовування у жінок, які палили в цей період в порівнянні з тими, хто не мав такої звички. У жінок, які не палили годування тривало 145,0 днів, а у курців при випалюванні ≤1 пачки на день та >1 пачки на день – 99,5 і 77,9 днів, відповідно. Слід закликати жінок припиняти паління в період грудного вигодовування, оскільки це становить серйозний ризик для здоров’я немовлят і самих жінок. Якщо жінка не припиняє палити, вона повинна, принаймні, не палити в тій кімнаті, де знаходиться дитина та під час годування. Екскреція нікотину до грудного молока зменшується, якщо годувати дитину через 2 години після паління.

Американська академія педіатрії у 2001 році рекомендує заохочувати відмову від паління в період грудного вигодовування, але не надала рекомендацій за чи проти використання нікотинозамісних продуктів через недостатність даних.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У чоловіків.

Паління сигарет порушує еректильну функцію в деяких чоловіків, погіршуючи артеріальний крвотік в статевому члені. За даними деяких досліджень з палінням асоціювались зменшення числа, рухливості та нормальних форм сперматозоїдів, але це спостерігалось не постійно. Несприятливий вплив паління на рухливість сперматозоїдів асоціювався з факторами в спермоплазмі та порушенням аксонів в сперматозоїдах. Описані несприятливі ефекти для показників сперми при жуванні тютюну. Сини чоловіків, які палили при вагітності жінки, в дорослому віці мали меншу концентрацію сперми на 41%, меншу кількість сперматозоїдів на 51% в порівнянні з однолітками, чиї батьки не палили при вагітності матері. Такий ефект спостерігався не залежно від того, чи мама палила або не палила при даній вагітності.

У жінок.

Жінки, які палять мали різні варіанти порушень менструального циклу з тенденцією до ановуляції, коротшу лютеїнову фазу, раніший початок менопаузи. Ці результати узгоджувались з експериментально виявленим токсичним впливом компонентів сигаретного диму на яєчники, з виявленим епідеміологічними дослідженнями фактом негативного впливу паління в дитинстві на фертильність у жінок, з підвищеним рівнем концентрації фолікулостимулюючого гормону у жінок з активним або пасивним палінням в порівнянні з тими жінками, які не палять. В жінок, які палять при стимулюванні в процедурі штучного запліднення відмічали гірші показники функцій фолікулів. Можливий інтерактивний ефект між палінням та надмірним вживанням кофеїну (кави), хоча це залишається припущенням. Деякі дослідження повідомили, що паління матері і батька впливає на зменшення співвідношення статей плоду: чоловіча – жіноча, що є спірним.

Адаптовано за матеріалами:

Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).
Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/maternal-smoking/synonym/).

Адаптовано 29.08.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 31.08.2020 р.

ЦИКЛАМАТ

Опубліковано: 20/08/2020.
Оновлено: 31/08/2020.

Група/призначення:

Безкалорійний підсолоджуючий засіб, без вмісту вуглеводів. Цикламати – солі цикламової кислоти – використовуються як синтетичні підсолоджувачі. Найчастіше застосовують натрієву, кальцієву та калієву солі. Натрієва сіль доступна у вигляді препарату сукаріл та під іншими назвами в комбінації з іншими підсолоджувачами, такими, як сахарин. Натрію цикламат доступний в багатьох країнах, крім США.

Альтернативні назви / синоніми: сукаріл.

Діюча речовина:

Цикламат натрію, цикламат калію.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дуже обмежений досвід застосування у людини не припускає підвищення частоти великих структурних аномалій.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження у щурів, мишей, кролів, собак, приматів продемонстрували безпечність препарату.

Інформація щодо впливу на плід:

Цикламат проникає через плаценту, рівень в крові плода становить біля 25% від показника в материнській сироватці. Припускаються цитогенетичні ефекти в лімфоцитах людини. Група вчених спробувала пов’язати ці ефекти з підвищенням частоти вроджених вад та поведінковими проблемами, але причинно-наслідкового зв’язку не було встановлено.

Застосування препарату під час вигодовування:

Внутрішньовенне введення щурам в період лактації радіоміченого цикламату призвело до вищої концентрації препарату в молоці, ніж в крові через 1 годину. Проте такий шлях введення не характерний для людини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Цикламат кальцію був негативним в тестах на домінантні летальні мутації і успадковані транслокації у самців мишей. Одне епідеміологічне дослідження не виявило ознак істотної кореляції між вживанням, метаболізмом, екскрецією препарату та кількістю і рухливістю сперматозоїдів. На думку авторів звичайні рівні споживання цикламату і циклогексаміну (метаболіт цикламату) не порушують фертильність у чоловіків.

Адаптовано за матеріалами:

Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 19.08.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.08.2020 р.

ЦИКЛОБЕНЗАПРИН

Опубліковано: 18/08/2020.
Оновлено: 03/05/2023.

Група/призначення:

Міорелаксанти. Це міолераксант центральної дії, тісно пов’язаний з трициклічними антидепресантами, такими як іміпрамін та амітриптилін. Призначається додатково до фізіотерапії для зняття м’язового спазму, пов’язаного з гострим больовим станом.

Альтернативні назви / синоніми:

Міорикс, флексерил, амрикс, тобрадол.

Діюча речовина: циклобензаприну гідрохлорид.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дані від експериментальних тварин та обмежений досвід застосування при вагітності у людини припускають низький ризик у випадку використання циклобензаприну.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Циклобензаприн не продемонстрував тератогенності і ембріотоксичності у мишей, щурів, кролів, які отримували 20-кратну рекомендовану дозу для людини. При цьому не відзначали порушень фертильності.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат активно металізується. Рівень зв’язування з білками плазми є високим, ефективний період напіввиведення становить 18 годин (8-37 годин).

Невідомо чи препарат проникає через плаценту у людини, його молекулярна вага припускає такий трансфер.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 545 новонароджених з впливом циклобензаприму в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 24 (4,4%) великі вроджені вади при 23 очікуваних. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад, серед яких виявлено 5 кардіоваскулярних, 2 полідактилії, 1 орофаціальна розщілина. Раніше цей же проект – 1980-1983 роки – виявив 168 випадків препарату впливу в І триместрі і 12 вроджених вад (10 очікуваних). Ці комбіновані дані не підтримують асоціації між препаратом і вродженими вадами.

Повідомлення 2014 року інформує про використання жінкою циклобензаприну в період вагітності з приводу болі в поперековій ділянці в дозі 10 мг кожні 8 годин останні 4 тижні вагітності. В результаті даної вагітності народився доношений хлопчик вагою 3240 грам, з нормальними показниками шкали Апгар, в якого незабаром після пологів розвинувся респіраторний дистрес з підвищенням тиску в легеневій артерії. В дитини діагностували стійку легеневу гіпертензію, обумовлену передчасним закриттям артеріальної протоки.

В іншому випадку жінка приймала циклобензаприн і зомепірак (зомепірак – не стероїдний протизапальний препарат – у 1983 році вилучений з фармацевтичного ринку через анафілактичні реакції) в період між 22 та 29 днями вагітності. Народилась дитина з синдромом атрезії ротоглотки-костовертебральними аномаліями (синдром Сеггерса; Seghers syndrome; ORPHA:2759). Причина аномалій не була з’ясована.

Застосування препарату під час вигодовування:

Молекулярна вага циклобензаприну припускає екскрецію до грудного молока.

Препарат було виявлено в грудному молоці двох жінок. Доза 5 мг спричиняла пік концентрації в молоці на рівні 6,6 мкг/л і середню концентрацію 2,2 мкг/л, показники для дози 10 мг були наступними: 24,5 мкг/л і 10,3 мкг/л, відповідно. Підраховано дозу для немовляти – 0,3 мкг/кг і 0,7 мкг/кг на добу. Це 0,5% від материнської дози, скоригованої на вагу. В цих немовлят не спостерігали несприятливих наслідків.

Повідомляється про новонародженого віком 16 днів, мама якого приймала циклобензаприн, парацетамол і оксикодон. У дитини виникли зворотні кардіо-респіраторні ускладнення (2019 рік).

У випадку потреби у лікуванні слід використати найнижчу можливу ефективну дозу. У випадку годування новонародженого (одразу після пологів) або недоношеної дитини слід обрати безпечнішу альтернативу з коротшим періодом напіввиведення.

У невагітних дорослих найчастішими несприятливими реакціями були сонливість, сухість в роті, слабість/втомлюваність. Якщо мама приймає цей препарат, годуючи немовля, його слід моніторувати відносно таких ефектів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cyclobenzaprine-hydrochloride/product/).
База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501396/).

Адаптовано 17.08.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.08.2020 р.

Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви? Лікар Середній медпрацівник Студент (інтерн) Вагітна жінка Інше Результати Loading ...	Ваша оцінка сайту УТІС: Відмінно Добре Задовільно Погано Результати Loading ...
Для чого потрібна інформація? Для роботи Для навчання Для особистого користування Інше Результати Loading ...	Чи Ви ще повернетесь на наш сайт? Повернусь Не повернусь Важко відповісти Результати Loading ...

Мистецтво	Навчання
Інформація	Information