Назва англійською мовою:  atropine ophthalmic.

Група/призначення:

Засоби, що діють на органи чуття. Мідріатичні і циклоплегічні засоби.

Альтернативні назви / синоніми: атропін офтальмологічний.

Діюча речовина: атропіну сульфат.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання очних крапель атропіну сульфату в період вагітності у тварин та людини. У невагітних пацієнтів до системного кровотоку абсорбується дуже мала кількість препарату, що, як вважається, не становить ризику для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин не проводились. Тест на мутагенність був негативним, фертильність не порушувалась.

Інформація щодо впливу на плід:

Атропіну сульфату краплі очні є антихолінергічним препаратом. Призначається для циклоплегії, мідріазу та педалізації здорового ока в процесі лікування амбліопії. Препарат частково метаболізується до неактивних метаболітів, рівень зв’язування з білками плазми становить приблизно 44%.

Здорові невагітні індивіди віком 24-29 років отримали 0,3 мг атропіну місцево в одне око. Концентрація в плазмі l-гіосциаміну (лівообертальний компонент рацемічного атропіну) визначалась ще до 8 годин після дози. Середня максимальна концентрація в плазмі становила 288 пг/мл, термінальний період напіввиведення  – 2,5 години. В іншому дослідженні невагітні пацієнти віком 26-66 років перед хірургічним втручанням отримали одноразово місцево в око 0,4 мг атропіну.  Середня концентрація в плазмі склала 860 пг/мл.

Невідомо, чи атропіну сульфат краплі очні проникають через плаценту у людини. Молекулярна вага препарату припускає такий трансфер, але кількість, яка абсорбується до системної циркуляції є дуже малою.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання атропіну сульфату очних крапель в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає екскрецію до грудного молока. Концентрація в плазмі була дуже низькою, проте слідові кількості виявляються в грудному молоці. Вплив на немовля на грудному вигодовуванні є невідомим, якщо взагалі існує.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 11.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 11.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  conivaptan.

Група/призначення:

Антагоніст рецептору вазопресину.

Альтернативні назви / синоніми: вапрізол.

Діюча речовина: коніваптан.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання коніваптану в період вагітності у людини. В одного з двох видів тварин спостерігали токсичний вплив на розвиток плодів у вигляді загибелі. Вплив на ембріон/плід є ймовірним. Відсутність досвіду використання у людини не дозволяє належно оцінити ембріо/фетальний ризик. Якщо вагітна потребує лікування препаратом, її слід інформувати про потенційний ризик (аборт або загибель плоду/новонародженого).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. При введенні самкам щурів добової внутрішньовенної болюсної* дози, яка призводила до системного впливу, меншого від отримуваного людиною від терапевтичної дози, виходячи з AUC** перед паруванням і протягом перших 7 днів вагітності спостерігали подовження діеструсу, зниження фертильності, зростання частоти пре-  і пост імплантаційних втрат. Ці дози не впливали на фертильність самців. На фоні добових доз, які призводять до системного впливу, нижчого за отримуваний у людини в період органогенезу (7-17 дні) не відзначали істотного впливу на матерів і плодів. У випадку подовження лікування до 20 дня лактації не спостерігали ознак материнської токсичності, але дитинчата демонстрували зниження рівня виживання, затримку фізичного та психічного розвитку, включно з статевим дозріванням та затримку розвитку рефлексів. При зменшенні добової дози на 1/2 і більше не фіксували несприятливих ефектів у потомства.

У вагітних кролів, які отримали добові внутрішньовенні дози в період органогенезу, що призводили до меншого системного впливу, не відзначали несприятливого впливу на плід на фоні материнської токсичності. Введення препарату щурам в пологах призводило до їх затримки. Описані вище дози спричиняли підвищення частоти перинатальної смертності дитинчат. Такі наслідки можуть бути вторинними до впливу на окситоцинові рецептори у щурів.

У мишей і щурів не спостерігали карциногенності на фоні добових доз, які вводили за допомогою зонду протягом 2 років (ці дози призводили до системного впливу, який у 6 та 2 рази перевищував отримуваний у людини відповідно). Препарат не продемонстрував мутагенності та кластогенності в кількох дослідженнях. Коніваптан проникає через плаценту щурів з досягненням концентрації в тканинах плода до 10% від показника у плазмі матері, а рівень в плаценті є в 2,2 рази вищим від рівня в плазмі матері. Коніваптан повільно виводився з тканин плода, що може свідчити про можливість накопичення.

Інформація щодо впливу на плід:

Коніваптан є не пептидним подвійним антагоністом аргінінових рецепторів вазопресину. Призначається  для лікування еуволемічної гіпонатріемії (тобто, синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормону або при гіпотиреозі, наднирниковій недостатності, легеневих розладах тощо) у стаціонарних пацієнтів. Вводиться шляхом тривалої внутрішньовенної інфузії кілька днів. Середній період напіввиведення після закінчення інфузії становить 5 годин. Препарат щільно зв’язується з білками плазми (на рівні 99%). Деякі метаболіти демонструють активність на рівні показника основної сполуки, але середня активність метаболітів становить 7% від активності коніваптану.

Невідомо, чи коніваптан проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та тривалість призначення припускають проникнення препарату до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання коніваптану в період лактації у людини. Невідомо, чи коніваптан проникає до грудного молока. Молекулярна вага та тривалість призначення припускають екскрецію до грудного молока. Наслідки впливу препарату на немовля на грудному вигодовуванні невідомі. У дорослих пацієнтів спостерігали виражений токсичний вплив на ряд систем та органів. Оскільки препарат є слабкою основою, захоплення іонів у відносно кислому середовищі молока дозволяє препарату накопичуватись в молоці. Допоки немає інформації про концентрацію коніваптану в грудному молоці, жінкам, яких лікують коніваптаном, не слід годувати дітей грудним молоком.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 07.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 07.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  colistimethate.

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Альтернативні назви / синоніми: колістин, коломіцин.

Діюча речовина: колістиметат натрію.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про асоціацію колістиметату з вродженими вадами.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у мишей, щурів, кролів не виявили порушень фертильності.

Препарат не продемонстрував тератогенності у щурів при використання внутрішньом’язових доз, які у 0,13 та 0,30 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла. У кролів дози, на рівні 0,25 та 0,55 від максимальної рекомендованої для людини, призводили до клишоногості у 2,6% та 2,9% плодів відповідно. На фоні найвищих доз відзначили підвищення частоти резорбції ембріонів у кролів.

Інформація щодо впливу на плід:

Колістаметат проникає через плаценту у людини.

Застосування препарату під час вигодовування:

Колістиметат проникає до грудного молока. Співвідношення молоко : плазма складає 0,17-0,18. Відомо про 3 потенційні проблеми, пов’язані з лікуванням препаратом: модифікація кишкової флори, прямий вплив на немовля, ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501329/.

Адаптовано 04.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 04.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  glycerin.

Група/призначення:

Препарати, які розм’якшують калові маси, засоби для місцевого застосування.

Це 1,2,3-пропантріол, спирт, який використовується в якості діуретика, проносного, у складі сиропів і крапель від кашлю, зволожувача і пом’якшувача в лосьйонах та інших засобах для догляду за шкірою.

Альтернативні назви / синоніми: гліцерол.

Діюча речовина: гліцерин.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Гліцерин є натуральним компонентом тіла. Спеціальних досліджень з гліцерином не проводилось. Доступне одне повідомлення про використання гліцерину в період вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Гліцерин є природнім компонентом крові більшості ссавців як результат гідролізу тригліцеридів в жировій тканині. У щурів гліцерин впливав на хромосоми кісткового мозку та статевих клітин самців. Клінічне значення таких даних невідоме.

Інформація щодо впливу на плід:

У 2013 році повідомили про 24-річну жінку в терміні 22 тижнів вагітності, яка у терміні 6 тижнів отримувала меропенем в дозі 3 грами/день та цефотаксим в дозі 2 грами/день з приводу абсцесу головного мозку. Для зменшення внутрішньочерепного тиску було призначено гліцерин в дозі 20 грам/день. Народилась здорова дівчинка вагою 2890 грам.

Гліцерин проникає через плаценту. Безпосередньо після народження в плазмі підвищується рівень гліцерину та вільних жирних кислот, що відображає перехід з джерела енергії переважно  з вуглеводів на змішане джерело позаутробно з вуглеводів і жирів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Додавання гліцерину до корму корів не призводило до зниження продукції молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Гліцерин використовують в кріоконсервації сперматозоїдів і ембріонів людини. Вагінальні лубриканти з вмістом гліцерину можуть порушувати рухливість сперматозоїдів. У  самців щурів пероральна доза 100 мг/кг не впливала на фертильність.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 04.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 04.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  colestipol.

Група/призначення:

Гіполіпідемічні препарати, секвестрант жовчних кислот.

Колестіпол є співполімером діетилентріаміну (інформація в кінці статті) та епіхлоргідрину (інформація в кінці статті). Це щільно зшита, нерозчинна аніонообмінна смола, яка зв’язує жовчні кислоти для зниження рівня холестерину і, можливо, триглицеридів.

Альтернативні назви / синоніми: колестид.

Окремо інформація про діетилентріамін та епіхлоргідрин в кінці статті.

Діюча речовина: колестіпол.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання колестіполу в період вагітності у людини. Препарат має дію, подібну до холестираміну. Колестіпол не абсорбується до системного кровотоку і тому не чинить прямого впливу на плід. Тривале застосування може призводити до зниження кишкової абсорбції жиророзчинних вітамінів, таких як А, D, E, K. Відомо, що холестирамін спричиняє дефіцит вітаміну К у матері і плода, що призводить до кровотеч. Для попередження таких ускладнень виробник пропонує приймати перорально вітамін К. Зупинка лікування для зниження рівня холестерину на період вагітності не вплине на тривале лікування гіперліпідемії, тому слід припинити вживання препарату на період вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів з дозами понад 1000 мг/кг/день без несприятливого впливу на плід. При введенні препарату щурам протягом 18 місяців не відзначали утворення пов’язаних з препаратом пухлин, дослідження мутагенності та карциногенності були негативними.

Інформація щодо впливу на плід:

Невсмоктуваний комплекс колестіполу і жовчних кислот в кишечнику виводиться з фекаліями. Препарат призначається в якості додатку до дієти для зниження рівня в сироватці холестерину та ліпопротеїдів низької щільності у пацієнтів з первинною гіперліпідемією з неефективністю дієти. Менш, ніж 0,17% материнської дози абсорбується до системного кровотоку, тому не очікується несприятливого впливу на плід у випадку призначення рекомендованих доз.

Застосування препарату під час вигодовування:

Абсорбція колестіполу до системного кровотоку дуже низька – менше 0,17% материнської дози, тому не очікується прямого впливу на немовля на грудному вигодовуванні. Тривале використання препарату може призводити до зниження у матері абсорбції жиророзчинних вітамінів, таких як вітаміни А, D, E, K. Внаслідок цього виникає дефіцит цих вітамінів і, відповідно зменшення їх кількості в грудному молоці.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Діетилентріамін (diethylenetriamine) використовується у виробництві смол, хелатуючих агентів, добавок до палива, інгібіторів корозії. В досьє європейської хімічної агенції (ECHA) зазначено, що діетилентріамін не призводить до виникнення вроджених вад при введенні перорально самцям і самкам щурів за два тижні до парування і надалі до 4-го дня після пологів дози 300 мг/кг/день. Інше дослідження зафіксувало  постімплантаційні втрати та збільшення тривалості вагітності у щурів, які отримали дози 100 і 300 мг/кг/день. На фоні дози 300 мг/кг/день відмічено зменшення споживання їжі вагітними щурами. Відсутня інформація про можливий вплив на репродукцію і лактацію.

Епіхлоргідрин (epichlorohydrin). Це 1-хлоро-2,3-епоксипропан, хлорорганічна сполука та епоксид. Використовується у виробництві пластику, смол, гліцерину. Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення частоти вроджених вад. При інгаляційному введенні дози до 25 ppm (parts per million; частин на мільйон) не відбувалось несприятливого впливу на плід на фоні материнської токсичності. Також не спостерігали підвищення частоти вроджених вад при введенні через зонд доз до 160 мг/кг/день в період вагітності. Вплив епіхлоргідрину на самців щурів і кролів продемонстрував токсичність для яєчок у вигляді атрофії, збільшення числа сперматозоїдів аномальної форми, зниження фертильності, що пояснюється оксидативним стресом. Ці ефекти були зворотними. Одне дослідження визначило найнижчу дозу, яка спричиняла ефект – 3,3 мг/кг/день. Відсутні повідомлення про вплив агенту в період вагітності у людини.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 04.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 04.07.2022 р.

Назва англійською мовою: 

Collagenase Clostridium histolycticum.

Група/призначення: дерматологічний препарат.

Це фермент, який виробляється бактерією Clostridium histolycticum і демонтує колаген.

Призначається для лікування контрактури Дюпюїтрена (долонний фіброматоз, хвороба Дюпюїтрена) — повільно прогресуюче захворювання, що приводить до ущільнення і вкорочення долонного апоневрозу, внаслідок чого формується згинальна установка пальців і стійкі контрактури міжфалангових суглобів, з’являються лійкоподібні втягування на кисті).

Препарат вводиться безпосередньо в хорду на долоні.

Альтернативні назви / синоніми: ксіафлекс, ксіапекс.

Діюча речовина:

Колагеназа Clostridium histolycticum.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісна.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісна.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання колагенази Clostridium histolycticum в період вагітності у людини. В результаті місцевого лікування в системному кровотоці не виявляється кількісно значимого рівня препарату. Практично у всіх пацієнтів, лікованих цим препаратом, формуються антитіла. Клінічне значення цього явища для розвитку плода залишається невідомим.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у щурів не виявили несприятливого впливу на плід при введенні внутрішньовенно доз, які у 45 разів перевищували рекомендовану дозу для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Аналогічні дози не порушували розвиток ембріону на ранніх стадіях розвитку і не впливали на фертильність.

Досліджень карциногенності не проводилось. Дослідження мутагенності і кластогенності були негативними.

Інформація щодо впливу на плід:

Колагеназа Clostridium histolycticum є поліпептидом, який складається з двох мікробних колагеназ (протеїназ), колагенази AUX-I та колагенази AUX-IІ.

Після введення в хорду не фіксується вимірювальна кількість препарату в системній  циркуляції (нижня границя визначення для AUX-I та AUX-II в плазмі людини становить 5 і 25 нг/мл відповідно).

Невідомо, чи колагеназа проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага AUX-I та AUX-II та не визначальний рівень в крові свідчить проте, що істотний вплив на ембріон/плід є малоймовірним.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання препарату в період лактації у людини. Молекулярна вага AUX-I та AUX-II та не визначальний рівень в крові свідчить проте, що істотний вплив на немовля на грудному вигодовуванні є малоймовірним.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 04.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 04.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  ethinyl estradiol.

Група/призначення:

Гормони статевих залоз та препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Естрогени.

Це гормональний засіб естрогенового ряду. За хімічною структурою етинілестрадіол подібний до естрадіолу, але відрізняється включенням етинілового радикала, що призводить до значного посилення активності етинілестрадіолу у порівнянні з естрадіолом.

Альтернативні назви / синоніми: естерлан. Комбіновані препарати (естрогенно/прогестеронні): фламенко (етинілестрадіол та дієногест), етинілестрадіол та дросперінон: відора, ярина, зумандімін, ясмін, квестура.

Діюча речовина: етинілестрадіол.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Естрогени протипоказані в період вагітності, тому що їх призначення вагітним не має сенсу і користі.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат часто призначається в комбінації з прогестинами для пероральної контрацепції (пероральні контрацептиви).

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 89 пар мати-дитина з впливом етинілестрадіолу в І триместрі. Було виявлено підвищений ризик вроджених вад без уточнення. Щодо вживання естрогенів як групи моніторували 614 пар мати-дитина. Повідомлено про підвищення очікуваної частоти кардіоваскулярних вад, вад очей і вух, синдрому Дауна. Повторна оцінка отриманих даних з аналізом терміну впливу, вагінальних кровотеч на ранніх термінах вагітності, акушерського анамнезу не підтвердила асоціації між естрогенами та вродженими вадами серця.

Попереднє дослідження також не знайшло зв’язку з не генітальними вадами розвитку. Менший проект, охопивши 12 жінок з впливом етинілестрадіолу в І триместрі, не виявив аномалій у плодів. Етинілестрадіол використовують в якості контрацептива, який вводиться до 72 годин після незахищеного статевого акту в середині циклу.

Використання естрогенів протипоказане в період вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Естрогени часто використовують для пригнічення післяпологової лактації. До грудного молока приникає дуже мала кількість препарату. При використанні у складі оральних контрацептивів етинілестрадіол асоціюється зі зниженням продукції молока і зниженням вмісту азоту та білка в ньому. Ці зміни не значні, проте можуть бути важливими для немовлят матерів, які погано харчуються. Якщо жінка має намір годувати дитину, слід обрати найнижчу дозу оральних контрацептивів. В цьому випадку слід моніторувати прибавку  ваги новонародженим і необхідність у харчових добавках для матері.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501293/.

Адаптовано 01.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 01.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  colesevelam.

Група/призначення: гіполіпідемічні препарати.

Альтернативні назви / синоніми: холестагел, велхол.

Діюча речовина: колесевелам.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання ковесевеламу в період вагітності у людини. Також не вивчався вплив препарату на абсорбцію вітамінів та інших нутріцієнтів з шлунково-кишкового тракту у вагітних. Дефіцит жиророзчинних вітамінів (А, D, E, K) є потенційним ускладненням при лікуванні вагітної. Інший препарат цього підкласу – холестирамін – спричиняє дефіцит вітаміну К у матері та плода, що призводило до кровотечі. Для попередження таких наслідків виробник рекомендує приймати перорально вітаміни з вмістом вітаміну К, принаймні, за 4 години до прийому колесевеламу. Зупинка лікування для зниження рівня холестерину на період вагітності не вплине на тривале лікування гіперліпідемії, тому слід припинити вживання препарату на період вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у вагітних щурів та кролів. Дози, які у 50 та 17 разів відповідно перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла, не призводили до несприятливих наслідків. Також не виявлено негативного впливу на фертильність у щурів на фоні 50-кратної максимальної дози для людини. У щурів дози, які у понад 30 разів перевищували рекомендовану для людини спричиняли дефіцит вітаміну К та крововиливи.

Інформація щодо впливу на плід:

Колесевелам відноситься до секвестрантів жовчних кислот, який не абсорбується, зв’язує жовчні кислоти для попередження їхньої абсорбції. Покази до призначення наступні: 1) в якості додатку до дієти та фізичних вправ для зниження рівня ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) у дорослих з первинною гіперліпідемією як моно препарат або в комбінації зі статином; 2) для зниження (ЛПНЩ) у хлопців та дівчат після менархе у віці 10-17 років, які є гетерозиготами за геном сімейної гіперхолемтеринемії як монотерапія або в комбінації зі статином після неефективності дієтотерапії; 3) для покращення глікемічного контролю у дорослих з діабетом 2-го типу. Препарат не абсорбується в шлунково-кишковому тракті.

Повідомлення 2012 року описало 5 випадків сімейної гіперхолестеринемії у вагітних за період 2004–2010 років. Колесевелам в дозі 625 мг двічі на день призначили перед вагітності. Дві жінки припинили лікування за 4 тижні до вагітності, а три лікувались протягом вагітності. Всі 5 вагітностей протікали без ускладнень з народженням здорових дітей.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання ковесевеламу в період лактації. Препарат не абсорбується після перорального прийому і, таким чином не впливає на немовля на грудному вигодовуванні. Потенційним ускладненням є дефіцит жиророзчинних вітамінів, особливо вітаміну К, у матері. Це може призвести до нижчої концентрації жиророзчинних вітамінів в грудному молоці, позаяк вони є його природніми складовими.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

В інструкції до препарату зазначено, що якщо жінка приймає пероральні контрацептиви з вмістом етинілестрадіолу та норетиндрону, слід почекати хоча би 4 години після цього і тільки тоді прийняти колесевелам.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501395/.

Адаптовано 01.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 01.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  colchicine.

Група/призначення:

Засоби, що впливають на обмін сечової кислоти.

Колхіцин перешкоджає утворенню веретена поділу клітин, він зв’язується з тубуліном і блокує його полімеризацію. Колхіцин не деполімеризує тубулін, інкорпорований у веретено поділу. При видаленні колхіцину із тест-системи відновлюється мітоз. Тобто, колхіцин може зупиняти мейоз. Природним джерелом колхіцину є осінній крокус (Colchicum autumnale).

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: колхіцин.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Колхіцин продемонстрував тератогенність у тварин, але досвід застосування в період вагітності у людини припускає низький ризик для ембріону/плоду, якщо він взагалі існує. Використання колхіцину майбутнім батьком перед заплідненням не представляє істотного репродуктивного ризику, рідко може виникнути азооспермія. Оскільки деякі повідомлення припускають ризик хромосомних аномалій, було рекомендовано проводити амніоцентез у випадку лікування колхіцином сімейної середземноморської лихоманки. Проте останні дані свідчать про невиправданість такого підходу.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Shepard, проаналізувавши 7 досліджень у тварин, дійшов висновку про тератогенність колхіцину або його похідного – демеколцину (дезацетілметілколхіцин) у мишей і кролів на фоні низьких доз та ембріоцидність у мишей, щурів, кролів при використанні вищих доз. Також спостерігали мутагенні ефекти у бластоцистах кролів. Обмежені дослідження у вагітних мавп не виявили несприятливого впливу на плід.

Інформація щодо впливу на плід:

Колхіцин використовується для лікування подагри та сімейної середземноморської лихоманки. Ряд повідомлень описали використання колхіцину або демеколцину у вагітних жінок, без ознак тератогенності чи інших наслідків у випадку використання рекомендованих доз. Повідомляється про жінку, ліковану колхіцином протягом вагітності в дозі 1 мг/день, концентрація у матері та пуповині на 38-му тижні була наступною: 3,15 нг/мл і 0,47 нг/мл відповідно.

Повідомлення 2011 року інформує про успішний 15-денний курс лікування колхіцином в дозі 1 мг/день, преднізолоном в дозі 15 мг/день, азатіоприном в дозі 100 мг/день жінки на 28 тижні вагітності з приводу ідіопатичного гранулематозного маститу, інформація про результат вагітності відсутня.

Ряд публікацій аналізували мутагенні ефекти колхіцину та його можливий зв’язок з аномаліями сперматозоїдів і вродженими вадами.

Повідомлення 1965 року наводить дані про 3 вагітності жінки у віці 24-27 років, дві з яких закінчились несприятливо: перша – самовільним викиднем на 4,5 місяці; друга – народженням здорової дівчинки; третя – народженням хлопчика з трисомією 21, який помер у віці 2 днів. У дитини спостерігали стигми дизембріогенезу: поперечну долонну складку, епікант, ваду серця не уточнену, синдактилію стоп ІІ-ІІІ, низько розміщені вуха, розщілину піднебіння. Батько віком 27-30 років (за період цих вагітностей) періодично лікувався з приводу подагри колхіцином в дозі 1-2 мг/день. В культурі його лейкоцитів відзначали мутагенні зміни при впливі колхіцину, але через 3 місяці після закінчення лікування зразки крові та сперми були в нормі. Автори припустили, що лікування колхіцином могло призвести до формування диплоїдних сперматозоїдів, а це, в свою чергу, – до триплоїдії у плода. На продовження теми ця ж лабораторія повідомила про результати аналізу культури лімфоцитів 3 чоловіків, лікованих колхіцином. Порівняння з контрольною групою продемонструвало істотне збільшення кількості клітин з аномальним числом хромосом в результаті впливу колхіцину. На думку авторів ці чоловіки мають вищий ризик народження дитини з трисомією. В цій клініці серед 54 дітей з синдромом Дауна в двох випадках батько лікувався колхіцином. Різні дослідження з’ясовували достовірність запропонованої асоціації між колхіцином та синдромом Дауна. Одним з аргументом проти асоціації є той факт, що як синдром Дауна, так і лікування колхіцином зустрічаються у віковій популяції. В той же час ряд повідомлень інформують про народження здорових дітей у чоловіків, лікованих колхіцином.

Дослідження 2005 року проаналізувало репродуктивний статус 326 пар, в яких, принаймні, один з партнерів хворів на сімейну середземноморську лихоманку (236 жінок – 628 вагітностей; 90 чоловіків – 273 вагітності). Серед 901 вагітності 891 була одноплідною, 10 двоплідні. Після виключення абортів та загибелі плодів залишились 777 життєздатних вагітностей, які аналізували для з’ясування тератогенності колхіцину. Було проведено 558 амніоцентезів для визначення хромосомних аномалій, діагностовано 7 кількісних хромосомних аномалій при 4,99 очікуваних, 6 з яких – незбалансовані структурні аномалії (очікуваних 3,22). Також діагностовано 7 великих вроджених вад розвитку, що менше за очікувану кількість. На думку авторів вища частота хромосомних аномалій виправдовує проведення амніоцентезу в цій групі пацієнтів. Два повідомлення не вважають оправданим проведення амніоцентезу. База даних каріотипів включає 5 випадків: трисомії 21 [2], 47,ХХY, 47,XYY, 45,X – відносний ризик 2,2, 95%, ДІ 1,1-4,2.

Застосування препарату під час вигодовування:

Колхіцин проникає до грудного молока. Повідомляється про 31-річну жінку, яка тривало лікувалась колхіцином в дозі 0,6 мг двічі на день з приводу сімейної середземноморської лихоманки протягом нормальної вагітності та пологів. В період 16-20 днів після пологів аналізували зразки грудного молока, сечі та сироватки жінки. Було виявлено присутність колхіцину в 3 із 5 зразків молока, в межах 1,2-2,5 нг/мл (чутливість тесту 0,5 нг/мл). Але, оскільки молоко мало високий вміст ліпідів, невідомо, чи було визначено всю кількість препарату в молоці. В двох зразках сироватки, зібраних на 19-й і 21-й дні, визначили препарат на рівні 0,7 та 1,0 нг/мл, таким чином, співвідношення молоко : плазма перевищило 1,0. Добова концентрація в сечі на 16-20 дні становила 70-390 нг/мл. У немовляти, яке знаходилось на грудному вигодовуванні, до віку 6 місяців не спостерігали несприятливих наслідків.

4 жінкам з тривалим лікуванням колхіцином (1-1,5 мг/день протягом 7 років) з приводу сімейної середземноморської лихоманки обирали зразки сироватки та молока перед прийомом дози та через 1, 3, 6 годин після дози. Максимальна концентрація в грудному молоці коливалась в межах 1,9 і 8,6 нг/мл, а в сироватці – 3,6-6,46 нг/мл. Пік концентрації в молоці та сироватці виникав на 1-й годині, криві були паралельними. За 10-місячний період не спостерігали несприятливих ефектів у немовлят на грудному вигодовуванні.  Автори дійшли висновку про безпечність грудного вигодовування у жінок, яких лікують колхіцином, проте звести до мінімуму вплив на дитину можна відклавши вигодовування на 12 годин після прийому препарату.

В ході другого обстеження було виявлено значно вищі концентрації колхіцину в грудному молоці. 21-річна жінка приймала колхіцин в дозі 1 мг/день протягом вагітності та періоду лактації. Концентрацію колхіцину визначали у зразках добової сечі матері на 5-й і 15-й дні  – 276000 та 123000 нг/24 години відповідно, а у сечі новонародженого, зібраній за 12 годин, колхіцин не виявлявся (чутливість тесту 5 нг/мл). Зразки молока відбирали 4 рази на 5-й день (через 2, 4, 15, 21 години після дози) та на 15-й день (через 0, 4, 7, 11 годин після дози).   Концентрація колхіцину в зразках, отриманих на 2-й і 4-й годинах на 5-й день становила 31 і 24 нг/мл відповідно та нижча від рівня визначення на 15-й і 21-й годинах. На 15-й день рівень на 0-й та 11-й годинах був нижчим від рівня визначення, а на 4-й і 7-й годинах – 27 і 10 нг/мл відповідно.

Якщо припустити, що 100% дози абсорбується, немовля за 8-годинний період після дози отримає 10% від материнської дози, скорегованої на вагу. У немовлят не спостерігали несприятливих наслідків, проте автори рекомендують для зменшення впливу на немовля приймати препарат вночі і зробити 8-годинну перерву після дози.

Американська академія педіатрії класифікувала колхіцин як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Вплив колхіцину на продукцію сперматозоїдів є суперечливим. Тривало ліковані підшкірним введенням демеколцину хом’яки і миші продемонстрували значне пошкодження зародкового епітелію, що призводило до азооспермії за 35-45 днів.

Одне дослідження відзначило азооспермію у 36-річного чоловіка, спричинену колхіцином в дозі 1,2 мг/добу, але доза 0,6 мг/добу до такого наслідку не призводила. Друге дослідження в групі 7 здорових чоловіків віком 20-25 років, які отримували препарат в дозі 1,8-2,4 мг/день не виявило впливу на продукцію сперми та рівнів у сироватці тестостерону, лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулюючого гормону (гонадотропні гормони). Існує думка, що деякі чоловіки можуть бути незвично чутливими до препарату, результатом чого є токсичний вплив на яєчка. Огляд 1998 року дійшов висновку, що сам по собі колхіцин може не чинити прямого істотного несприятливого впливу на продукцію сперми та функцію сперматозоїдів.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501213/.

Адаптовано 29.06.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 29.06.2022 р.

Назва англійською мовою: dipyridamole.

Група/призначення:

Інгібітор агрегації тромбоцитів.

Альтернативні назви / синоніми:

Персантин. Комбінований препарат: агренокс (дипіридамол та аспірин).

Діюча речовина: дипіридамол.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дані від експериментальних тварин та обмежені дані про використання в період вагітності у людини не свідчать про токсичний вплив на розвиток ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей, щурів, кролів з дозами, які у 1,3, 20 та 1,6 разів відповідно перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Не було виявлено несприятливого впливу на плід.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат є інгібітором агрегації тромбоцитів, призначається як додатковий засіб до кумаринових антикоагулянтів для попередження постопераційних тромбоемболічних ускладнень при процедурі заміни серцевого клапану.

Характеристики препарату: період напіввиведення становить приблизно 10 годин, високий рівень зв’язування з білками.

Відсутня інформація про зв’язок дипіридамолу з вродженими вадами. Препарат використовують для вагітних. Одноразова внутрішньовенна доза 30 мг підвищувала маткову перфузію в ІІІ триместрі у 10 пацієнток. В результаті однієї вагітності народилась дитина з мальформаціями. Мама також приймала варфарин, а виявлені в дитини множинні вади відповідали фетальному варфариновому синдрому.

Рандомізоване дослідження з попередження прееклампсії охопило 52 жінок високого ризику, які з терміну 13 тижнів і до пологів отримували дипіридамол в дозі 300 мг та аспірин в дозі 50 мг. Цих жінок порівняли з контрольною групою з 50 жінок також з високим ризиком. З дослідження було виключено  наступну кількість жінок: 4 ліковані з основної групи через спонтанний аборт до 16 тижня вагітності та 5 – з контрольної групи (3 спонтанні аборти, 2 втрачені з-під нагляду). Гіпертензію виявлено у 41 жінки (19 з основної та 22 з контрольної груп). Результати вагітностей були значно кращими в основній групі за такими показниками: прееклампсія (0 проти 6); фетальні та неонатальні втрати (0 проти 5-ти); виражена затримка внутрішньоутробного розвитку (0 проти 4). В жодній з груп не було діагностовано вроджених вад. Інші повідомлення та огляди також відзначили переваги такого лікування, а саме, зменшення частоти мертвонароджень, інфарктів плаценти, затримки внутрішньоутробного розвитку.

Застосування препарату під час вигодовування:

Дипіридамол проникає до грудного молока, наслідки впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK543169/.

Адаптовано 25.06.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 25.06.2022 р.