МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

КОНІВАПТАН

Назва англійською мовою:  conivaptan.
Група/призначення:

Антагоніст рецептору вазопресину.

Альтернативні назви / синоніми: вапрізол.
Діюча речовина: коніваптан.
Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання коніваптану в період вагітності у людини. В одного з двох видів тварин спостерігали токсичний вплив на розвиток плодів у вигляді загибелі. Вплив на ембріон/плід є ймовірним. Відсутність досвіду використання у людини не дозволяє належно оцінити ембріо/фетальний ризик. Якщо вагітна потребує лікування препаратом, її слід інформувати про потенційний ризик (аборт або загибель плоду/новонародженого).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. При введенні самкам щурів добової внутрішньовенної болюсної* дози, яка призводила до системного впливу, меншого від отримуваного людиною від терапевтичної дози, виходячи з AUC** перед паруванням і протягом перших 7 днів вагітності спостерігали подовження діеструсу, зниження фертильності, зростання частоти пре-  і пост імплантаційних втрат. Ці дози не впливали на фертильність самців. На фоні добових доз, які призводять до системного впливу, нижчого за отримуваний у людини в період органогенезу (7-17 дні) не відзначали істотного впливу на матерів і плодів. У випадку подовження лікування до 20 дня лактації не спостерігали ознак материнської токсичності, але дитинчата демонстрували зниження рівня виживання, затримку фізичного та психічного розвитку, включно з статевим дозріванням та затримку розвитку рефлексів. При зменшенні добової дози на 1/2 і більше не фіксували несприятливих ефектів у потомства.

У вагітних кролів, які отримали добові внутрішньовенні дози в період органогенезу, що призводили до меншого системного впливу, не відзначали несприятливого впливу на плід на фоні материнської токсичності. Введення препарату щурам в пологах призводило до їх затримки. Описані вище дози спричиняли підвищення частоти перинатальної смертності дитинчат. Такі наслідки можуть бути вторинними до впливу на окситоцинові рецептори у щурів.

У мишей і щурів не спостерігали карциногенності на фоні добових доз, які вводили за допомогою гаважу (насильне годування) протягом 2 років (ці дози призводили до системного впливу, який у 6 та 2 рази перевищував отримуваний у людини відповідно). Препарат не продемонстрував мутагенності та кластогенності в кількох дослідженнях. Коніваптан проникає через плаценту щурів з досягненням концентрації в тканинах плода до 10% від показника у плазмі матері, а рівень в плаценті є в 2,2 рази вищим від рівня в плазмі матері. Коніваптан повільно виводився з тканин плода, що може свідчити про можливість накопичення.

*Болюс – відносно великий об’єм рідини або дози препарату, що вводиться внутрішньовенно і швидко викликає відповідну реакцію.

**AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою).

Інформація щодо впливу на плід:

Коніваптан є не пептидним подвійним антагоністом аргінінових рецепторів вазопресину. Призначається  для лікування еуволемічної гіпонатріемії (тобто, синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормону або при гіпотиреозі, наднирниковій недостатності, легеневих розладах тощо) у стаціонарних пацієнтів. Вводиться шляхом тривалої внутрішньовенної інфузії кілька днів. Середній період напіввиведення після закінчення інфузії становить 5 годин. Препарат щільно зв’язується з білками плазми (на рівні 99%). Деякі метаболіти демонструють активність на рівні показника основної сполуки, але середня активність метаболітів становить 7% від активності коніваптану.

Невідомо, чи коніваптан проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та тривалість призначення припускають проникнення препарату до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання коніваптану в період лактації у людини. Невідомо, чи коніваптан проникає до грудного молока. Молекулярна вага та тривалість призначення припускають екскрецію до грудного молока. Наслідки впливу препарату на немовля на грудному вигодовуванні невідомі. У дорослих пацієнтів спостерігали виражений токсичний вплив на ряд систем та органів. Оскільки препарат є слабкою основою, захоплення іонів у відносно кислому середовищі молока дозволяє препарату накопичуватись в молоці. Допоки немає інформації про концентрацію коніваптану в грудному молоці, жінкам, яких лікують коніваптаном, не слід годувати дітей грудним молоком.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

 

Адаптовано 07.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету
Переглянуто редакційною колегією 07.07.2022 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1437

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!