ЦЕФТАЗИДИМ

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини ІІІ покоління.

Альтернативні назви / синоніми:

 Бестум, віцеф, кефадим, орзид, тазицеф, тизим, фортаз, фортазим, фортум, цефзид, цефтидин.

 Діюча речовина: цефтазидим.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів. В цілому цефалоспорини вважаються безпечними при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей та щурів без виявлених ознак порушення фертильності чи шкоди для плода на фоні доз, які в 40 разів перевищували рекомендовану для людини (згідно з інструкцією до препарату). На 14 день вагітності у щурів плацентарний трансфер становив близько 5%, а на 21 день – 52%. Цей термін відповідає ІІ та ІІІ триместрам вагітності людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Цефтазидим, призначений в різні терміни вагітності, включно з І триместром, проникає через плаценту до плода і виявляється в амніотичній рідині. В короткому англійському абстракті за результатами японського дослідження 1983 року повідомляється, що після внутрішньовенної дози 1 грам рівень в пуповинній крові та амніотичній рідині рівень перевищував мінімальну інгібіторну концентрацію для більшості збудників (специфічні значення не наведені).

Доступна інформація про 9 жінок, яким призначили цефтазидим внутрішньом’язово в дозі 1 грам тричі на день перед перериванням вагітності з приводу β-таласемії в терміні 19-20 тижнів. До процедури було введено, як мінімум, три дози антибіотику. Середня концентрація препарату в сироватці матері через 2 та 4 години після останньої дози становила 19,5 мкг/мл (14-25 мкг/мл) і 1,5 мкг/мл (1,4-1,6 мкг/мл), відповідно. Одночасно визначалась концентрація в амніотичній рідині: 2,7 мкг/мл (1,3-4 мкг/мл) та 3,1 мкг/мл (2,2-3,9 мкг/мл), відповідно. Це 14% та 207% від концентрації в сироватці матері, відповідно.

Повідомлення 1987 року інформує про 30 жінок, які отримали одноразово внутрішньовенно 2 грами болюсної дози (болюс – відносно великий об’єм рідини або дози препарату, що вводиться внутрішньовенно і швидко викликає відповідну реакцію) за 3 хвилини перед процедурою переривання за 1-4 години. Середній гестаційний вік жінок становив 10 тижнів (7-12 тижнів). Концентрацію антибіотиків визначали в плазмі матері, тканинах плаценти, амніотичній рідині. В плазмі матері середні рівень коливався в межах від 76 мкг/мл через 1 годину до 16,5 мкг/мл через 4 години. Концентрація в тканині плаценти була сталою: 12 мкг/кг через 1 годину і 13 мкг/кг через 4. Щодо концентрації в амніотичній рідині: 0,5 мкг/мл та 2,8 мкг/мл, відповідно. Підвищення виведення з сечею препарату зареєстрували у 12 жінок з асимптоматичною бактеріурією, яких лікували болюсною дозою 400 мг, надалі тривалою інфузією дозою 1 грам протягом 4 годин. Лікування стартувало в І триместрі, далі приблизно за 2 тижні до пологів і після припинення грудного вигодовування. Середній кліренс з сечею протягом 3 періодів призначення препарату становив 143, 170 і 103 мл/хвидину, відповідно.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу склали 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування:

Цефтазидим проникає до грудного молока в низькій концентрації. Повідомляється про 11 жінок, лікованих внутрішньовенними введеннями цефтазидину в дозі 2 грами кожні 8 годин з приводу ендометриту після кесаревого розтину.  Невідомо, чи діти годувались грудним молоком під час цього лікування. Між 2 і 4 днями лікування (всього отримано в середньому 12,6 доз) відбирали зразки плазми і грудного молока. Середні рівні препарату в плазмі матері безпосередньо перед дозою і через годину після були наступними: 7,6 та 71,8 мкг/мл, відповідно. Середня концентрація в грудному молоці перед дозою і через 1 і 3 години після дози становила 3,8; 5,2 і 4,5 мкг/мл, відповідно.

Існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала цефтазидим, як сумісний з грудним вигодовуванням. Згідно з 11 переліком ВООЗ основних лікарських засобів цефтазидим є сумісним з грудним вигодовуванням (WHO 2002).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/ceftazidime/product/).

Адаптовано 18.06.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 19.06.2020 р.