МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

БУПРЕНОРФІН

Група/призначення:

 Наркотичний анальгетик, агоніст-антагоніст.

Наркотичні (опіоїдні) анальгетики – це лікарські засоби природного (рослинного і тваринного), напівсинтетичного і синтетичного походження, що мають значний болезаспокійливий ефект з переважним впливом на ЦНС, а також здатність викликати психічну і фізичну залежність (наркоманію).

За типом впливу на опіоїдні рецептори поділяються на 3 групи:

  1. Агоністи (морфін, метадон, фентаніл, тримеперидин (промедол – близький до меперидину), меперидин).
  2. Агоністи-антагоністи (буторфанол, бупренорфін, пентазоцин, трамадол).
  3. Антагоністи (налоксон, налтрексон).

Агоністи та агоністи-антагоністи використовують в якості анальгетиків, а антагоністи – при отруєнні морфіноподібними препаратами.

Альтернативні назви / синоніми:

Бупренекс, субутекс, темгезік. Субоксон – комбінований препарат (бупренорфін та налоксон).

Діюча речовина: бупренорфін.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

 Виходячи з даних, отриманих від експериментальних тварин, використання бупренорфіну при вагітності не припускає зростання частоти вроджених вад, але може спричинити пізні поведінкові зміни. Як і при вживанні всіх наркотичних анальгетиків можливий розвиток синдрому відміни у новонародженого.

Більший досвід застосування інших наркотичних анальгетиків надає їм перевагу перед бупренорфіном, особливо на ранніх термінах вагітності. Бупренорфін може призначатись для замінної терапії жінкам із героїновою залежністю, але безпечність такої терапії при вагітності потребує додаткових досліджень.

Бупренорфін в 33 рази потужніший від морфіну – 0,3 мг бупренорфіну еквівалентні 10 мг морфіну за анальгезуючою та депресивною респіраторною діями.

 Інформація щодо досліджень на тваринах:

 У щурів та кролів препарат не призводить до зростання частоти вроджених вад.  У щурів, які отримували опіоїди, спостерігали зниження ваги матерів та потомства, фізичну залежність у новонароджених, але ці наслідки зникали після відлучення дитинчат. При дуже високих дозах на фоні материнської токсичності знижувалось перинатальне виживання дитинчат. Бупренорфін затримував пологи у щурів. Препарат не впливає на концентрацію ендогенних опіоїдів в тканинах головного мозку щурів. Бупренорфін знижував нейрогенез і пригнічував поведінку у щуренят, порушував когнітивні функції та соціальну поведінку.  

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Бупренорфін успішно застосовується у залежних від опіоїдів жінок в якості замінника наркотичного препарату. У 2003 році опублікували огляд клінічних досліджень щодо 300 вагітностей. Деякі дослідження повідомляють про низьку частоту неонатального синдрому відміни у немовлят, які зазнали пренатального впливу бупренорфіну.

Бупренорфін в меншій мірі проникає до плаценти в порівнянні з іншими опіоїдами, включаючи метадон, тим самим обмежується вплив на плід та розвиток залежності. Однак, є повідомлення про неонатальний абстинентний синдром різної інтенсивності, який може виникнути рідше і швидше зникати в порівнянні зі спричиненим метадоном.

В 2 дослідженнях повідомляють про кращі показники за шкалою Апгар, росту новонароджених, респіраторного дистресу, передчасних пологів при порівнянні бупренорфіну з метадоном. При одному дослідженні не виявлено зв’язку між материнською дозою бупренорфіну та неонатальними результатами, включаючи оцінку за шкалою Апгар, окружність голови, вагу  та ріст.

У 1997 році повідомили про жінку, яку лікували від героїнової залежності починаючи з 4 тижня бупренорфіном в дозі 4 мг/день. Багаторазові тести при вагітності та пологах підтвердили швидке виведення героїну. Народжена на 39 тижні дівчинка мала наступні показники за шкалою Апгар: 10 та 10 на 1-й та 10-й хвилинах відповідно. Через 20 хвилин після народження у немовляти виявлялись високі дози бупренорфіну та його метаболіту. Перед пологами концентрація бупренорфіну та метаболіту норбупренорфіну в сироватці матері становила 0,3 та 2,3 мг/мл відповідно. Були виявлені наступні концентраціі препарату та метаболіту в меконії: 107 та 295 нг/г, в сироватці новонародженої – 1,9 та 1,7 нг/мл, в сечі новонародженої – 36,8 та 61,1 нг/мл. Співвідношення препарату та метаболіту в пуповині та материнській сироватці склало 6,3 і 0,7 відповідно. У віці 48 годин життя спостерігали слабкий синдром відміни. Наступні симптоми зникли без лікування до 6 дня життя: збудження, порушення сну, тремор, позіхання, шумне дихання, невисока гіпертермія.

У 1992 році повідомили про використання бупренорфіну сублінгвально для купірування болю в пологах 34 першовагітним. Кожна пацієнтка отримала одноразову дозу 6 мг/кг в першому періоді пологів. Не відмічали впливу на перебіг пологів, у жодної із жінок не спостерігали нудоти чи блювоти. Також не виявляли порушень серцевого ритму у плодів.

При шведському дослідженні 25 дітей, які зазнали пренатального впливу бупренорфіну, були виявлені проблеми з увагою, пам’яттю, руховими навичками у віці 5-6 років. При народженні та дошкільному віці у цих дітей відмічали нормальні вагу, ріст, окружність голови.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невелика кількість бупренорфіну проникає в грудне молоко. Якщо мама приймає 4 мг/день, то немовля отримує 3,3 мкг/день. Призначення аналгезії бупренорфіном через 3 дні після кесарського розтину призвело до зменшення грудного вигодовування та прибавки ваги новонародженим  протягом перших 11 днів після пологів. Автори припускають, що препарат впливає як на лактацію у матері, так і на саме смоктання немовляти. Враховуючи такі ефекти, ймовірно, слід відмовитись від грудного вигодовування у разі лікування бупренорфіном. У випадку грудного вигодовування слід попереджати маму про можливий потенційний ризик для немовляти.

Результати одного з досліджень свідчать про потенційну роль грудного вигодовування у зменшенні потреби в лікуванні неонатального синдрому відміни.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату  бупренорфін не впливає на фертильність у щурів при пероральних дозах в 50 раз вищих від рекомендованих для людини  сублінгвальні  або в 3 рази вищих за внутрішньом’язові чи підшкірні.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 07.12.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 29.12.2015 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1443

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!