МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ФЕНТАНІЛ

Група/призначення:

Наркотичний анальгетик, агоніст.

Наркотичні (опіоїдні) анальгетики – це лікарські засоби природного (рослинного і тваринного), напівсинтетичного і синтетичного походження, що мають значний болезаспокійливий ефект з переважним впливом на ЦНС, а також здатність викликати психічну і фізичну залежність (наркоманію).

За типом впливу на опіоїдні рецептори поділяються на 3 групи:

  1. Агоністи (морфін, метадон, фентаніл, тримеперидин (промедол – близький до меперидину), меперидин).
  2. Агоністи-антагоністи (буторфанол, бупренорфін, пентазоцин, трамадол).
  3. Антагоністи (налоксон, налтрексон).

Агоністи та агоністи-антагоністи використовують в якості анальгетиків, а антагоністи – при отруєнні морфноподібними препаратами.

Альтернативні назви / синоніми: дюрогезик, сублімаза.
Діюча речовина: фентаніл.
Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІІ триместрі.

Рекомендації при лактації: сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Фентаніл не підвищує частоти вроджених вад у щурів. Досвід застосування у людини перед пологами припускає можливі наслідки у новонародженого включно з синдромом відміни.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Цей препарат не був тератогенним та ембіотоксичним для щурів при материнській дозі до 500 мкг/кг/день. Експерименти у овець не продемонстрували несприятливих ефектів від впливу препарату на кардіоваскулярну систему плода або кислотний баланс. Згідно з інструкцією до препарату, введення фентанілу щурам в дозі 0,3 від рекомендованої для людини викликало порушення фертильності та загибель ембріонів. При цьому не спостерігали зростання частоти вроджених вад.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Підтверджено плацентарний трансфер фентанілу на ранніх термінах вагітності та в пологах.  В одному випадку описують народження, коли мама протягом вагітності для лікування хронічного болю вживала трансдермальний фентаніловий пластир, з якого вивільнялось 125 мг/годину. У народженої шляхом кесарського розтину дівчинки на 38 тижні вагою 3,13 кг, оцінкою за шкалою Апгар 9 на 1 та 5 хвилинах, окружністю голови 35,4 см (50 перцентиль)  були легкі ознаки синдрому відміни опіоїдів в перші 96 годин після пологів (нервовість, дратівливість, пронизливий крик) і нормальний розвиток в подальшому. Концентрація фентанілу в крові була наступною: 3,56 нг/мл у матері до пологів, у дитини при народженні 1,23 нг/мл, в 1-й день 0,31 нг/мл, на 2-й день <0,25 нг/мл.

Призначення фентанілу перед пологами може асоціюватись з неонатальною депресією. Несприятливі ефекти у немовлят також спостерігали після внутрішньовенного або епідурального введення фентанілу. Деякі дослідники повідомляють про відсутність порушень у новонароджених після комбінованої епідуральної анестезії фентанілом та бупівакаїном (місцевий анестетик).

Порівняння призначення фентанілу та меперидину в пологах вивило, що фентаніл в меншій мірі асоціюється з нудотою, блювотою, тривалою седацією.  Також  діти, які зазнали впливу фентанілу, рідше потребували введення налоксону (антагоніст). Подвійні сліпі порівняння не виявили значимої різниці у виникненні несприятливого впливу на маму та плід між фентанілом та буторфанолом (агоніст-антагоніст) в пологах або між комбінацією бупівакаїну чи ропівакаїну (місцевий анестетик) з фентанілом при кесарському розтині.

Сліпе дослідження оцінювало інтравенозне введення фентанілу в дозі 1 мг/кг як частину премедикації до спінальної анестезії при плановому кесарському розтині 15 жінкам. Не було змін за шкалою Апгар, нейроповедінковою шкалою Скенлон чи десатурацією кисню в перші 3 години життя, а концентрація фентанілу в артеріальній та венозній крові була нижчою за поріг визначення.

Порівнювали жінок в пологах, які отримували 50 або 100 мкг фентанілу внутрішньовенно щогодини (N=137, середня доза 140 мкг (50-600 мкг) з жінками, які не потребували анестезії (епідуралної або наркотичними анальгетиками, N=112). При цьому не виявлено статистичної різниці результатів вагітностей, присутності пригнічення дихання, оцінки за шкалою Апгар, потреби призначення налоксону. При сліпому визначенні на 2-4 та 24 годині  фентанілу та бупівакаїну не виявлено акумуляції жодного з препаратів в період 1-15 годин у 21 жінки в пологах, при цьому несприятливих ефектів у новонароджених не спостерігали. Співвідношення фентанілу в пуповині та венозній крові матері становило 0,94.

Застосування препарату під час вигодовування:

Повідомляється про 18 жінок, які отримали 50-400 мкг фентанілу в пологах. Аналіз молозива, зібраного через 0,75-24 години після пологів не виявив концентрацію фентанілу вище за 0,40 нг/мл.

При одному з досліджень вимірювали концентрацію фентанілу в молозиві  через 45 хвилин та 24 години  після епідурального або інтравенозного введення препарату 100 жінкам в пологах шляхом кесарського розтину.  Через 45 хвилин концентрація фентанілу в молозиві склала 0,4 мкг/л в групі епідуральної анестезії та 0,19 мкг/л – внутрішньовенної,  через 24 години – 0,08 мкг/л та 0,05 мкг/л відповідно в двох групах. Автори підрахували, що немовля на грудному вигодовуванні отримає, щонайбільше,  0,016 мкг/кг фентанілу.

5 жінкам у терміні 6-15 тижнів після пологів проводилась загальна анестезія, яка включала 100 мкг фентанілу. Все молоко зібрали протягом 24 годин після хірургічного втручання. Середня кількість фентанілу складала 0,024 мкг (0,024% материнської дози). Ці дані припускають, що швидка елімінацію препарату обмежує його вплив на немовля при призначенні в пологах.

Жінка, лікована від болі в спині фентанілом та іншими анальгетиками при вагітності продовжила використання трансдермального пластиру з фентанілом в дозі 100 мкг/годину. Через 2 тижні після пологів жінка розпочала грудне вигодовування. Молоко містило фентанілу 6,4 мкг/л та норфентанілу 6,2 мкг/л. На 27 день фентаніл та норфентаніл в сироватці немовляти не визначалися (<0,1 мкг/л).

Американська академія педіатрії класифікує фентаніл як препарат в цілому сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 12.12.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 15.01.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1219

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information