ЦЕФАМАНДОЛ

Група/призначення:

Антибіотики групи цефалоспоринів.

Альтернативні назви / синоніми: цефамабол, мандол.

Діюча речовина: цефамандол.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Згідно з даними масштабного дослідження 2001 року антибіотики цефалоспоринового ряду, в тому числі цефамандол, не виявляють тератогенної дії. Цефалоспорини вважаються безпечними для прийому під час вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Призначення вагітним мишам дози до 1000 мг/
кг/день, а вагітним щурам – 2000 мг/кг/день не підвищувало частоти несприятливих наслідків вагітностей. Вагітні кролі, ліковані дозами до 60 мг/кг/день, демонстрували порушення розвитку плода та материнської токсичності при застосуванні високих доз препарату.  Максимальна рекомендована доза для людини становить близько 50 мг/кг/день. Доза до 2000 мг/кг/день у щурів на пізніх термінах вагітності та в період лактації призводила до підвищення летальності матерів і новонароджених, а також затримки розвитку (на фоні високих доз). При цьому репродуктивна поведінка потомства, яке вижило, була в межах норми.

Інформація щодо впливу на плід:

Вивчення плацентарного пасажу цефамандолу та 3 інших хінолінів і цефалоспоринів в групі 9-12 жінок в пологах з’ясувало, що цефамандолу притаманний найнижчий рівень трансферу.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних Угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу склали 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування:

Цефамандол екскретується в материнське молоко в низьких концентраціях після одноразового внутрішньовенного прийому препарату в дозі 1 г, при цьому його середні концентрації в материнському молоці коливаються від 0,46 (на першій годині) до 0,19 мкг/мл (на 6 годині). Співвідношення концентрацій у молоці та плазмі крові становить 0,02 на першій годині. Інформація про новонародженого не наводиться. Проте навіть такі малі концентрації створюють 3 потенційні проблеми для дитини, що годується грудним молоком, а саме: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля, а також вплив на результати посіву культури при з`ясуванні причини гарячки. Американська Асоціація педіатрів класифікує всі антибіотики цефалоспоринового ряду, як такі, що дозволені для вживання під час грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Цефалоспоринові антибіотики з N-метилтетразолетіоловою групою в 3 позиції (включно з цефамандолом) призводить до пошкодження яєчок у неповнолітніх щурів. Найчутливішими таргетними клітинами є проліферуючі сперматогонії. Доза, яка викликала такий ефект, була високою. Невідомо, чи ця знахідка може стосуватися чоловіків у випадку такого лікування. Дослідження фертильності у щурів є заспокійливими, так, ліковані самці дозами до 2000 мг/кг/день протягом 9 тижнів демонстрували нормальну репродуктивну поведінку, як і самки, яких лікували протягом 2 тижнів до парування і перший тиждень вагітності.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cefamandole/product/).

Адаптовано   05.09.2015 р.:
О.М. Тичківська, лікар-педіатр, магістр медицини, аспірант кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 22.06.2020 р.