ЦЕФАДРОКСИЛ

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини першого покоління.

Альтернативні назви / синоніми: дурацеф.

 Діюча речовина: цефадроксил.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Обмежений досвід застосування цефадроксилу при вагітності у людини. Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику цефалоспоринів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у мишей та щурів не виявили ознак порушень фертильності чи шкоди для плоду при застосування доз, які в 11 разів перевищували рекомендовану для людини. Також не спостерігали порушення розвитку у лікованих кролів.

Інформація щодо впливу на плід:

Зазвичай цефалоспорини вважаються безпечними при вагітності.

В пологах пероральна доза 500 мг призводила до піку в пуповинній сироватці на рівні 4,6 мкг/мл через 2,5 годин (біля 40% від показника в сироватці матері). Пік в амніотичній рідині досягався через 10 годин на рівні 4,4 мкг/мл.

На відміну від деяких цефалоспоринів, наприклад, цефазоліну, які щільно зв’язуються з білками плазми і теоретично здатні витісняти білірубін, тільки 20% циркулюючого цефадроксилу зв’язується з білками. Не передбачається підвищення ризику ядерної жовтяниці у новонароджених при використанні цього препарату.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 722 новонароджених з впливом цефадроксилу в І триместрі. Всього зареєстровано 27 (3,7%) великих вроджених вад при 30 очікуваних. Специфічні дані доступні для наступних категорій вроджених вад, серед яких виявлено 2 полідактилії, 2  редукційні вади кінцівок, 1 гіпоспадію, 1 кардіоваскулярну ваду. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом і вродженими вадами.

12 жінкам для лікування асимптоматичної бактеріурії в І триместрі призначили цефадроксилу по 500 мг двічі на день протягом 10 днів після внутрішньовенного введення цефтазидиму, без несприятливих наслідків.

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику при пренатальному впливі цефалоспоринів, використавши базу даних Угорського наглядового дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) для вивчення асоціації між цефалоспоринами (цефалексин, цефаклор, цефамандол, цефоперазон, цефотаксим, цефтибутен, цефуроксим) та вродженими вадами. Основну групу склали 22865 вагітних, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджену патологію. Відповідні контролі  – вагітні без вроджених аномалій у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування:                   

Цефадроксил проникає до грудного молока в невеликій кількості. Після одноразової пероральної дози 500 мг пік концентрації в молоці наступав через 5-6 годин і сягав рівня 0,6-0,7 мкг/мл. Доза 1 грам, призначена 6-ти матерям спричинила пік через 6-7 годин – 1,83 мкг/мл (1,2-2,4 мкг/мл). В цій другій групі співвідношення молоко : плазма через 1, 2 та 3  години склало 0,009, 0,011 і 0,019, відповідно. Хоча ці рівні є низькими, існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала цефадроксил як сумісний з грудним вигодовуванням. Такої ж думки притримується робочі група з лактації ВООЗ.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/cefadroxil/product/).

Адаптовано 16.06.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 18.06.2020 р.