КИСЕНЬ

Група/призначення:  медичні гази.

Це хімічний елемент з атомним номером 8, простими речовинами якого є гази кисень (O₂) та озон (O₃). В звичайних умовах зустрічається як молекулярний кисень (O₂) у повітрі, яке складається з приблизно 21% кисню та 78% азоту. Вплив кисню є життєво важливим; однак, гіпероксія токсична для біологічних тканин.

Покази: загальна анестезія  в поєднання із засобами для інгаляційного наркозу; гіпоксичні стани.

Альтернативні назви / синоніми:

Оксиген, кисень медичний газоподібний.

Діюча речовина: кисень.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний за чіткими показами та за винятком гіпербаричних умов.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Кисень не є токсичним для  експериментальних тварин, за винятком гіпербаричних умов (дайвінг та вагітність).

Аналіз призначення оксигену вагітним низького ризику при кесаревому розтині не виявив доказів користі або несприятливих наслідків для матері чи плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При введенні вагітним кролям близько 100% оксигену спостерігали вищу частоту передчасних пологів та ретролентальної фіброплазії* в потомства. Гіпероксія не зменшувала впливу вальпроєвої кислоти у мишей.

Попередні дослідження в експериментальних тварин з використанням гіпербаричної оксигенації** продемонстрували, що такий вплив може індукувати різноманітні дефекти у хом’яків, кролів, щурів. При наступних дослідженнях призначення гіпербаричної оксигенації вагітним щурам (90 хвилин/день) на 8-12 гестаційні дні призводило до зниження ваги плодів та збільшення ваги плаценти, але не змінювались вага матері, розмір потомства, частота вроджених вад. Було припущено, що потовщення плаценти у відповідь на гіпербаричну оксигенацію може бути причиною меншої ваги плодів. Кесонна хвороба у вагітних хом’яків асоціювалась з підвищенням вроджених вад у потомства. Оксиген в дозах 1,5-2 атмосфери був тератогенним для кролів. Однак, інші дані від експериментальних тварин припускають, що нижчий рівень впливу гіпербаричної оксигенації не чинить несприятливого впливу на розвиток.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомляється про 5 жінок, вагітності яких ускладнились вираженою затримкою розвитку плода. Призначення 55% зволоженого кисню в ІІ триместрі асоціювалось з очевидним покращенням стану плода, хоча істотного посилення росту плода не наступало.

Токсичність кисню досліджувалась переважно за допомогою гіпербаричних методів. Гіпербаричні камери використовуються для лікування кесонної хвороби***.

В гіпербаричних камерах може використовуватись повітря, оксиген, або суміш гелію з оксигеном.

Рев’ю 2014 року аналізувало покази для призначення кисневої терапії в пологах і дійшло висновку, що це питання адекватно не вивчене рандомізованими клінічними дослідженнями і що в пологах кисень слід призначати при гіпоксії у матері.

Хоча неконтрольоване призначення кисню недоношеним немовлятам індукує ретролентальну фіброплазію, контрольований рівень, гіпербаричний та нормобаричний, використовують при пренатальному або постнатальному лікуванні отруєння монооксидом вуглецю (чадним газом) без ознак несприятливого впливу на розвиток.

Стаття 2014 року висловила стурбованість стосовно можливих віддалених наслідків у недоношених немовлят від періодичних епізодів гіпероксії та гіпоксії, але ефекти від таких змін тиску кисню потребують наступних обстежень.

Лікування гіпербаричною оксигенацією в ІІІ триместрі застосовували в Радянському Союзі з приводу ряду станів, включно з токсемією та плацентарною недостатністю, що вважалось ефективним.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У самців мишей відзначали зниження спарювання та фертильності при впливі до 50 атмосфер гелію та кисню. Механізм та застосовність таких даних до людини невідомі.

Лікування гіпербаричною оксигенотерапією 10 чоловіків з олігоспермією асоціювалось з покращенням рухливості сперматозоїдів. У чоловіків з респіраторною недостатністю тривала терапія киснем посилювала потенцію.

Інформація про те, що комбіноване лікування гіпербаричною оксигенотерапією та вагінальним введенням силденафілу вирішує проблему вторинного непліддя у жінки  може бути випадковістю, а не терапевтичним ефектом

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 19.03.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.03.2018 р.