АЗОТ

Це атмосферний газ, в природі існує в основному у вигляді молекулярного азоту, який є головною складовою частиною повітря – 78%, в меншій кількості – в мінералах у вигляді нітратів та солей амонію, незначні домішки входить до складу вугілля, нафти, тощо; є одним з основних компонентів всіх клітин та неклітинних, у вигляді білкових сполук нуклеїнових кислот, алкалоїдів. Газ азот малорозчинний у воді з низькою хімічною активністю, проте при високих температурах й тиску та/або при наявності каталізаторів утворює сполуки з воднем, металами, киснем. Азот повітря використовують у виробництві аміаку, азотної кислоти, добрив та для створення інертного середовища.

Альтернативні назви / синоніми: нітроген.

Діюча речовина: азот.

Рекомендації при вагітності: відсутня інформація.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Відсутня інформація про конкретні посилання на можливі репродуктивні наслідки впливу азоту. Однак, враховуючи, що вміст азоту в атмосфері становить 78%, було б важко спроектувати експеримент з вивчення більш високих концентрацій азоту без одночасного зменшення концентрації кисню.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Підводне плавання (дайвінг та вагітність) на глибині понад 30 футів (9,144 метрів) не рекомендується при вагітності, тому що плід вважається не захищеним від декомпресії і ризику пошкодження від газової емболії.

У випадку підводного плавання занадто швидкий підйом може викликати кесонну хворобу*.

Рідкий азот використовується для кріоконсервування ембріонів ссавців і, як вважається, не чинить несприятливого впливу на наступний розвиток. Також кріотерапія застосовується в дерматології.

Похідні азоту відносяться до атмосферних забруднювачів  (діоксид азоту).

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 19.03.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 21.03.2018 р.