Назва англійською мовою:  cabazitaxel.

Група/призначення:

Антинеопластичний (антимітотичний таксоїд).

Альтернативні назви / синоніми: жевтана/джевтана.

Діюча речовина: кабазитаксел.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання кабазитакселу в період вагітності у людини. Дані від двох видів експериментальних тварин припускають ризик на фоні впливу, значно нижчого від отримуваного в людини, проте відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє коректно оцінити ембріо-фетальний ризик. Відсутність досвіду зрозуміла, оскільки показами до призначення препарату є рак простати, проте існує ймовірність використання для лікування інших новоутворень.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів разова добова доза в період органогенезу, яка призводила до пікової концентрації 0,02-0,06 від показника  у пацієнтів з раком на фоні рекомендованої дози, спричиняла ембріо-фетальну токсичність, яка полягала у постімплантаційних втратах, загибелі ембріонів та плодів. На фоні дози на рівні 0,02 від рекомендованої для людини спостерігали зниження середньої ваги плодів, що асоціювалось із затримкою скелетної осифікації. У щурів та кролів у випадку використання рівня впливу, значно нижчого від очікуваного в людини, не відзначали аномалій плода.

У плодів кролів також спостерігали аналогічні ефекти (токсичний вплив на ембріон/плід та аборти). Довготривалих досліджень карциногенності не проводилось. В одному дослідженні препарат продемонстрував кластогенність, в тестах на мутагенність – як позитивні, так і негативні результати.

Кабазитаксел призводить до підвищення частоти преімплантаційних втрат та ранніх резорбцій у щурів, не впливаючи на поведінку при паруванні чи здатність завагітніти у самок.

Мультициклічні дослідження продемонстрували атрофію матки та некроз corpora lutea у самок щурів. У самців щурів не спостерігали впливу на поведінку при паруванні або фертильність, але при використанні вищих доз відмічали дегенерацію насіннєвого міхура та атрофію насінних канальців в яєчках. У собак відмічали мінімальну тестикулярну дегенерацію.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат вводиться у вигляді 1-годинної внутрішньовенної інфузії кожні 3 тижні, це антимітотичний агент, з того ж класу препаратів, що й  доцетаксел та паклітаксел.

Призначається в комбінації з преднізоном для лікування гормонорефрактерного метастатичного раку простати, попередньо лікованого схемою з доцетакселом.

Кабазитаксел отримують шляхом напівсинтезу з попередником, екстрагованим з хвої тису. Препарат екстенсивно метаболізується до 20 метаболітів, 3 з яких є активними. Рівень зв’язування з білками плазми у людини становить 89-92%, переважно з альбуміном (82%) та ліпопротеїдами. Препарат рівномірно розподіляється між кров’ю та плазмою. Період напіввиведення становить 95 годин.

Невідомо, чи кабазитаксел або його активні метаболіти проникають через плаценту у людини. Молекулярна вага, помірне зв’язування з білками, довгий період напіввиведення припускають трансфер препарату до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання кабазитакселу в період лактації у людини. Молекулярна вага, помірний рівень зв’язування з білками, довгий період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока. Наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі. У дорослих препарат може спричиняти виражений багатосистемний токсичний вплив. Хоча кабазитаксел призначений для лікування раку простати, його можуть використовувати і для терапії інших пухлин.

У такому випадку, якщо жінка приймає цей препарат, найбезпечнішою рекомендацією є відмова від грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 28.11.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 29.11.2021 р.

Назва англійською мовою:  cabozantinib.

Група/призначення:

Антинеопластичний (інгібітор тирозинкінази).

Альтернативні назви / синоніми: кабометикс.

Діюча речовина: кабозантиніб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання каозантінібу в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають ризик, проте відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє коректно оцінити ембріо-фетальний ризик. Виходячи з механізму дії  препарату можлива шкода для плода. Якщо жінка вагітна або завагітніла на фоні лікування кабозантинібом, її слід інформувати про потенційний ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. При щоденному введенні препарату щурам в період органогенезу спостерігали загибель ембріонів та плодів на фоні доз, які становили <1% від впливу у людини, виходячи з AUC* при застосуванні рекомендованої дози. Відзначали затримку осифікації, скелетні варіації на фоні доз, які становили ≥0.03% від рекомендованої для людини.

У кролів при щоденному введенні в період органогенезу діагностували мальформації та варіації внутрішніх органів, включно зі зменшенням розмірів селезінки, відсутністю долі легені при використанні дози, яка становила приблизно 11% від рекомендованої для людини.

Досліджень карциногенності не проводилось. Препарат не продемонстрував мутагенності чи кластогенності в різних дослідженнях. У щурів порушувалась фертильність: у самців  зменшувались кількість сперматозоїдів  та вага репродуктивних органів), у самок зменшувалась кількість народжених живими ембріонів та зростала частота пре- та постімплантаційних втрат, некроз ячників.  Також вплив на фертильність відзначали у собак (гіпоспермія у самців та відсутність жовтого тіла у самок).

Інформація щодо впливу на плід:

Кабозантиніб, субстрат CYP3A4, in vitro є пероральним інгібітором активності тирозинкінази. Призначається для лікування пацієнтів з прогресуючим метастатичним медулярним раком щитоподібної залози. Препарат метаболізується до неактивних метаболітів, рівень зв’язування з білками плазми є високим – >99,7%, ефективний період напіввиведення становить приблизно 55 годин.

Невідомо, чи кабозантиніб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та довгий ефективний період напіввиведення припускають такий трансфер, проте високий рівень зв’язування з білками плазми обежуватиме впоив на ембріон/плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання кабозантинібу в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий ефективний період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока, проте високий рівень зв’язування з білками може обмежувати цю кількість. Наслідки впливу на немовля невідомі. Однак, препарат часто призводить до токсичних проявів у дорослих, а саме діареї, стоматиту, зниження апетиту та ваги, нудоти, слабкості, болі в ротовій та черевній порожнині. Тому найкращою рекомендацією є не використовувати кабозантиніб в період грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed) – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500842/.

Адаптовано 28.11.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 29.11.2021 р.

Назва англійською мовою:  blinatumomab.

Група/призначення: протипухлинний препарат.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: білатумомаб.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; відсутні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Через відсутність досвіду застосування у людини та даних від експериментальних тварин перевагу слід надавати альтернативним препаратам.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивних досліджень у тварин не проводилось. Дослідження токсичного впливу на ембріон/плід продемонстрували відсутність токсичності чи тератогенності у вагітних мишей після внутрішньовенного призначення сурогатному антитілу мишей в період органогенезу. У матерів спостерігали виснаження В та Т клітин, в плодів такого не відмічали.

Досліджень карциногенності, генотоксичності, фертильності не проводилось. Повторне дослідження з молекулою сурогату миші не виявило несприятливих наслідків для репродуктивних органів самців і самок.

Інформація щодо впливу на плід:

Блінатумомаб є протипухлинним засобом, біспецифічним активатором Т-клітин, це антитіло-конструкт, що селективно зв’язується з антигеном CD19, який експресується на поверхні В-клітин та з антигеном CD3, який експресується на поверхні Т-клітин. Призначається для лікування пре-В-клітинного негативного по філадельфійській хромосомі рецидивного або рефрактерного гострого лімфобластного лейкозу. Період напіввиведення становить приблизно 2 години, відсутня інформація про рівень зв’язування з білками. Це єдиний препарат цього підкласу.

Невідомо, чи блінатумомаб проникає через плаценту. Молекулярна вага та короткий період напіввиведення припускає, що такий трансфер буде обмеженим, якщо взагалі відбуватиметься, принаймні, в І триместрі.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання блінатумомабу в період лактації у людини. Молекулярна вага та короткий період напіввиведення припускають, що клінічно значима кількість препарату не проникатиме до грудного молока. Проте відомо, що деякі сполуки з високою молекулярною вагою, такі як IgG, проникають до грудного молока в перші дні після народження. Але навіть в цьому випадку вони, ймовірно, перетравлюються в шлунково-кишковому тракті немовляти.

В дорослих найчастішими несприятливими ефектами були пірексія, головний біль, периферичний набряк, фебрильна нейтропенія, нудота, гіпокаліемія, тремор, висипка, закрепи. Якщо жінка в період грудного вигодовування отримує блінатумомаб, немовля слід моніторувати на предмет цих побічних реакцій.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500745/.

Адаптовано 17.10.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.10.2021 р.

Назва англійською мовою:  bumetanide.

Група/призначення: діуретик.

Альтернативні назви / синоніми: бумекс.

Діюча речовина: буметанід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання буметаніду у вагітних. Діуретики рекомендовані для лікування нефротичного синдрому, який виникає в період вагітності. Діуретики не рекомендуються для лікування гестаційної гіпертензії через гіповолемію у матері, характерну для цього стану.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Препарат не продемонстрував тератогенності у щурів, мишей, хом’яків, кролів. У щурів дози, що у 3400 разів перевищували максимальну терапевтичну, проявили легкий ембріоцидний ефект, спричиняли затримку розвитку плода, підвищували частоту затриманої оссифікації грудини. Кролі виявились чутливішими за інших тварин до дії буметаніду, дози на рівні 3,4 від максимальної рекомендованої для людини продемонстрували легкий ембріоцидний ефект, а на фоні 10-кратних доз відзначали посилення ембріоцидних наслідків та підвищення частоти затримки осифікації грудини.

Інформація щодо впливу на плід:

Буметанід – це потужний петльовий діуретик, подібний за механізмом дії до фуросеміду, з аналогічними показами до призначення.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, зареєстровано 44 новонароджених з впливом буметаніду в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Виявлено 2 (4,5%) великі вроджені вади при очікуваних 2, обидві вади серцево-судинної системи (0,4 очікувані).

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання буметаніду в період лактації у людини. Препарат, ймовірно, є сумісним з грудним вигодовуванням, але діуретики слід призначати з обережністю в період лактації, оскільки вони можуть її пригнічувати.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. Drugs During Pregnancy and Lactation: Treatment Options and Risk Assessment. Third Edition, edited by Christof Schaefer, Paul Peters, and Richard K. Miller. Elsevier, 2015. 892 pages.
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501226/.

Адаптовано 17.10.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.10.2021 р.

Назва англійською мовою:  brentuximab vedotin.

Група/призначення: антинеопластичний препарат.

Альтернативні назви / синоніми: адцетрис, адцетріс.

Діюча речовина: брентуксимаб ведотин.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання брентуксимабу ведотину в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин (тільки один вид тварин проходив тестування) припускають ризик. Крім того, механізм дії допускає можливість шкоди для плода. Якщо препарат необхідно приймати, то слід уникати цього  в І триместрі, а також обов’язково інформувати пацієнтку щодо ймовірного ризику.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів. При введенні в період органогенезу внутрішньовенно доз, які спричиняли вплив приблизно на рівні, отримуваному в людини, спостерігали прояви ембріо-фетальної токсичності. Індукована препаратом токсичність підвищувала частоту ранньої резорбції (≥99%), постімплантаційних втрат (≥99%), зменшувала число народжених живими плодів, підвищувала частоту зовнішніх мальформацій (пупкова кила, викривлення задніх кінцівок).

Досліджень карциногенності не проводилось. Виходячи з механізму дії, ММАЕ продемонстрував генотоксичність у дослідженні мікроядер кісткового мозку щурів, а два дослідження мутагенності були негативними. Досліджень фертильності не проводилось. Дослідження з використанням повторних токсичних доз продемонструвало порушення репродуктивної функції та фертильності у самців щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Брентуксимаб ведотин – це антитіло IgG1 (химерне антитіло людини-миші), специфічне до CD30, комбіноване з антимітотичним агентом ММАЕ і лінкером, який розщеплюється протеазою. Вводиться внутрішньовенно що 3 тижні. Призначається для лікування лімфоми Ходжкіна після невдалої аутолітичної трансплантації стовбурових клітин або неефективності, принаймні, двох попередніх багатокомпонентних схем хіміотерапії у пацієнтів, які не є кандидатами на аутолітичну трансплантацію. Також призначається пацієнтам з системною анапластичною великоклітинною лімфомою  після неефективності, принаймні, однієї багатокомпонентної схеми хіміотерапії.

Кон’югат антитіло-препарат проходить мінімальний метаболізм, термінальний період напіввиведення становить 4-6 дні.

Невідомо, чи брентуксимаб ведотин проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та мінімальний метаболізм припускають обмежений вплив на ембріон/плід. Однак, відомо, що імуноглобулін проникає через плаценту, особливо на пізніх термінах вагітності, а дані від експериментальних тварин припускають такий трансфер у щурів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання брентуксимабу веди тину в період грудного вигодовування у людини. Молекулярна вага та мінімальний метаболізм припускають обмежений вплив на немовля, якщо це взагалі відбувається. Відомо, що імуноглобулін проникає до молозива в перші дні після народження, а брентуксимаб є кон’югатом антитіло-препарат. Проте кількість препарату в молозиві чи грудному молоці буде малою і тому потенційний вплив на немовля на грудному вигодовуванні видається низьким.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500581/.

Адаптовано 17.10.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.10.2021 р.

Назва англійською мовою:  boceprevir.

Група/призначення: противірусний препарат.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: боцепревір.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик; протипоказана комбінація з 3 препаратів.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсична комбінація з 3 препаратів.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання боцепревіру в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик. Проте призначення боцепревіру вимагає комбінації з рибавірином і пегінтерфероном альфа (інтерферон альфа). Пегінтерферон альфа, ймовірно, є сумісним з вагітністю, а рибавірин – протипоказаний, оскільки спричиняє токсичний вплив на розвиток у всіх видів тварин, в яких проводились дослідження. Таким чином, комбінація цих трьох препаратів є протипоказаною для вагітних.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження з самим боцепревіром проводились у щурів та кролів. Вплив, який, виходячи з AUC*, у 11,8 та 2,0 рази відповідно перевищував показник, отримуваний у людини на фоні впливу рекомендованої дози 800 мг тричі на добу, не призводив до несприятливих наслідків у плодів. Проте рибавірин демонструє залежну від дози тератогенність чи ембріотоксичність у тварин, а пегінтерферон альфа – залежну від дози частоту абортів.

Дворічне дослідження карциногенності боцепревіру у щурів та мишей було негативним. Аналогічні дослідження з рибавірином також були негативними. Боцепревір не був генотоксичним, але рибавірин – так, в численних дослідженнях. Рибавірин індукував зворотну тестикулярну токсичність, а інтерферон альфа порушував фертильність у самок. Боцепревір чинив зворотний вплив на фертильність та ранній ембріональний розвиток у самок щурів та залежну від дози дегенерацію яєчок у самців.  Останній ефект не спостерігали у мишей та мавп, а обмежені клінічні дані не свідчать про тестикулярну токсичність у чоловіків.

Інформація щодо впливу на плід:

Боцепревір є сумішшю двох діастереомерів, що призначаються перорально. Це інгібітор білкової серинової протеази вірусу гепатиту С.

Призначається в цій комбінації для лікування хронічного гепатиту С генотипу 1 у дорослих з компенсованим ураженням печінки, включно з цирозом, яких до того не лікували або безуспішно лікували інтерфероном і рибавірином.

Препарат метаболізується в печінці до неактивних метаболітів. Рівень зв’язування з білками плазми становить 75%, середній період напіввиведення – 3,4 години.

Невідомо, чи боцепревір проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, помірний рівень зв’язування з білками, період напіввиведення припускають трансфер до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання боцепревіру в період лактації у людини. Молекулярна вага, помірний рівень зв’язування з білками плазми, період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока. Наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі. Боцепревір завжди призначається в комбінації з рибавірином і пегінтерфероном альфа. Відомо, що пегінтерферон альфа проникає до грудного молока, щодо рибавірину, то він, ймовірно, також. Якщо жінка, отримуючи цю комбінацію, годує новонародженого, то він може зазнавати впливу всіх 3 препаратів. Тому найкращим вибором в цьому випадку буде відмова від грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500610/.

Адаптовано 17.10.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.10.2021 р.

Назва англійською мовою:  bosutinib.

Група/призначення:

Антинеопластичний препарт (інгібітор тирозинкінази).

Альтернативні назви/синоніми: босутиніб, бозуліф.

Діюча речовина: бозутиніб.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання бозутинібу в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин не додають інформації, оскільки в одного виду тварин використали неадекватні дози, а в іншого – на фоні материнської токсичності виникав токсичний вплив на плід. Виробник стверджує, що препарат спричиняє несприятливий вплив на плід внаслідок механізму дії. Використання бозутинібу протипоказане в період вагітності, особливо у І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Щурам вводили добову пероральну дозу в період органогенезу, що призводило до впливу, який втричі перевищував вплив на організм людини дози 500 мг/день, виходячи з AUC*. Проте щурам не вводили достатньої кількості препарату, щоб викликати несприятливі наслідки. У кролів добові дози в період органогенезу спричиняли материнську токсичність. Ці дози викликали вплив, який в 4 рази перевищував вплив, отримуваний у людини, виходячи з AUC. Цей вплив призводив до аномалій у плода (зрощення грудини, різні вісцеральні аномалії), зниження ваги плодів приблизно на 6%.

Дворічне дослідження карциногенності у самців і самок щурів було негативним, як і тести на мутагенність та кластогенність. У самців щурів спостерігали зниження фертильності на фоні високих доз, які спричиняли вплив на рівні отримуваного у людини, згідно з AUC. У самок щурів кількість вагітностей не зменшувалась, але дози, які призводили до впливу нижчого від отримуваного у людини, асоціювались з підвищенням числа резорбцій, зниженням числа вдалих імплантацій та життєздатних ембріонів.

Інформація щодо впливу на плід:

Бозутиніб – це пероральний інгібітор тирозинкінази, призначений для лікування дорослих з хронічним мієлолейкозом, позитивним за філадельфійською хромосомою, в стадії прискорення або бластного кризу, з резистентністю або нечутливістю до попередньої терапії. Препарат метаболізується до не активних метаболітів, маючи високий рівень зв’язування з білками плазми (96%). Середній період напіввиведення термінальної фази становить 22,5 годин.

Невідомо, чи бозутиніб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають трансфер до ембріону/плода, проте високий рівень зв’язування з білками обмежуватиме такий вплив.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання бозутинібу в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока, але вплив на немовля може обмежуватись високим рівнем зв’язування з білками плазми. Наслідки такого впливу на немовля невідомі. Найчастішими несприятливими наслідками у дорослих є діарея, нудота, блювота, тромбоцитопенія, абдомінальний біль, висипка, анемія, пірексія, слабкість. Немовля слід моніторувати на предмет таких ефектів, проте слід відмовитись від грудного вигодовування у випадку лікування матері бозутинібом.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500844/.

Адаптовано 17.10.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.10.2021 р.

Назва англійською мовою:  bisacodyl.

Група/призначення: контактні проносні засоби.

Альтернативні назви / синоніми: дульколакс.

Діюча речовина: бісакодил.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання бісакодилу в період вагітності у тварин та людини. Огляд 1984 року не виявив несприятливого впливу препарату у вагітних. А рев’ю 1985 року визнало стимулюючі проносні засоби, такі як бісакодил, безпечними для вагітності, проте регулярного використання слід уникати. Бісакодил структурно та фармакологічно близький до фенолфталеїну, його абсорбція становить всього 5% від призначеної дози. Тому прямий вплив на ембріон/плід, ймовірно, відсутній.

Інформація щодо досліджень на тваринах: не проводились.

Інформація щодо впливу на плід:

Бісакодил є безрецептурним препаратом, який призначається для полегшення закрепів. Випускається в таблетованій формі та у вигляді свічок. Також використовується для евакуації вмісту кишківника перед діагностичними або хірургічними процедурами.

В шлунково-кишковому тракті утворюється активний метаболіт, який впливає первинно в товстому кишківнику. Як зазначалось вище, тільки 5% препарату абсорбується.

Невідомо, чи бісакодил проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає пасивну дифузію крізь плаценту, але мінімальна кількість препарату в циркуляції матері свідчить про відсутність істотного впливу на ембріон/плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

8 жінок в період лактації отримували бісакодил в дозі 10 мг/добу на 1-й та 3-8 дні. Ні бісакодил, ані його активний метаболіт не визначались в грудному молоці (<1 нг/мл). Молекулярна вага припускає проникнення до грудного молока, але невелика кількість в циркуляції матері (5%) не чинитиме істотного впливу на немовля на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501323/.

Адаптовано 19.09.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.09.2021 р.

Назва англійською мовою:  bethanechol.

Група/призначення: парасимпатоміметик (холінергетик).

Альтернативні назви / синоніми: урехолін.

Діюча речовина: бетанехол.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; відсутні релевантні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування у людини занадто обмежений для оцінки ембріо-фетального ризику.

Інформація щодо досліджень на тваринах: не проводились.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат призначається для лікування необструктивної затримки сечі та нейрогенної атонії сечового міхура із затримкою сечі.

Обмежений досвід застосування в період вагітності у людини не дозволяє визначити ризик для ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про екскрецію препарату до грудного молока, в той же час молекулярна вага це припускає. Доступна інформація про один випадок діареї та болю в животі у новонародженого з впливом препарату в період грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501656//.

Адаптовано 19.09.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.09.2021 р.

Назва англійською мовою:  benzphetamine.

Група/призначення: анорексіант.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: бензфетамін.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання бензфетаміну у вагітних жінок. Репродуктивні дані від експериментальних тварин відсутні, але, позаяк, препарат є близькоспорідненим до амфетамінів (амфетамін), виробник відносить його до протипоказаних в період вагітності. Тобто, цей препарат не слід приймати вагітним, в той же час не навмисний вплив не представляє істотного ризику для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах: не проводились.

Інформація щодо впливу на плід:

Симпатоміметичний амін – бензфетамін – хімічно та фармакологічно пов’язаний з амфетамінами. Первинний фармакологічний вплив полягає у стимуляції центральної нервової системи та підвищенні кров’яного тиску. Препарат протипоказаний у випадку помірної та вираженої гіпертензії. Призначається при надмірній вазі в комбінації з режимом зниження ваги на основі обмеження калорій. Можливе виникнення толерантності та тахіфілаксії, як і з іншими препаратами цього класу.

Невідомо, чи  бензфетамін проникає через плаценту у людини. Відносно низька молекулярна вага препарату припускає такий трансфер.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення  про використання бензфетаміну в період лактації у людини. Відносно низька молекулярна вага препарату припускає екскрецію до грудного молока. Хоча наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі, існує потенційна можливість важкої токсичності. Подібно амфетамінам, препарат протипоказаний в період лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 19.09.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.09.2021 р.