ПАСИФЛОРА

Група/призначення:

Рослинний препарат, снодійний та седативний засіб. Пасифлора або страстоцвіт – це ліана, відомо близько 400 видів. Деякі рослини вирощують заради квітів, а деякі види мають їстівні плоди, такі як P. incarnata, P. edulis та P. quadrangularis. Плоди слід вживати стиглими, бо незрілі містять значну кількість ціаногенного глікозиду, що спричиняє отруєння.

В медицині використовують цілу або порізану висушену надземну (повітряну) частину. У фітотерапії використовується P. incarnata (пасифлора інкарнатна), надалі – пасифлора. Комерційні продукти пасифлори доступні для перорального та місцевого застосування.

Покази до використання пасифлори: знервованість (наприклад, істерія, нервове виснаження, дитяча знервованість, збудливість); невралгія; безсоння; біль; астма та інші дихальні розлади; генералізовані судоми; опіки (компреси), геморой (зовнішньо), порушення/скарги при менопаузі.

Як і більшість рослин, містить відносно велику кількість хімічних сполук, які присутні і в комерційних продуктах: флавоноїди (2,5%, включно з флавон di-C-глікозидом, шафтозидом, ізошафтозидом, ізовітексином, ізоорієнтином, віценіном, люценіном, сапонаріном, пасифлорином, в деяких видів хризин (він є частковим агоністом бензодіазепінових рецепторів ); мальтол (0,05%), ціаногенні глікозиди (гінокардін [<0,1 %]); індольні алкалоїди (гарман, гармін, гармалін, гармалол). Однак, алкалоїди присутні в субтерапевтичній кількості. До інших складових належать вільні флавоноїди (апігенін, лютеолін, кверцетин, камферол), ряд кислот (фенолова, лінолева (омега-6-поліненасичені жирні кислоти), ліноленова (олія примули вечірньої), пальмітинова, олеїнова, міристинова (мускатний горіх), мурашина, масляна); кумарини, фітостероли, ефірна олія.

Альтернативні назви / синоніми:

Пасифлора інкарнатна, алора, пасімона, седістрес.

Комбінований препарат: персен (спиртові екстракти пасифлори та валеріани)

Діюча речовина:  пасифлора інкарната.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; відсутні відповідні дані від експериментальних тварин – не рекомендована.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання пасифлори при вагітності у людини. Як і більшість рослинних продуктів містить велику кількість хімічних речовин, жодна з яких не проходила репродуктивного тестування. Оскільки пасифлора використовується сотні років, то малоймовірним є те, щоб якісь тератогенні ефекти або інший істотний токсичний вплив на репродукцію не були заміченими. Однак, незначні або рідкісні ефекти, включно із структурною та поведінковою тератогенністю, індукцією аборту внаслідок властивості стимулювати матку, неплідністю могли бути не заміченими, тому є потреба у дослідженнях для з’ясування репродуктивного ризику чи безпечності цієї рослини. Крім вищенаведеної стурбованості, стандартизація будь-якого рослинного продукту часто є сумнівною. Тому не можна передбачити наявність терапевтичної або субтерапевтичної кількості активних інгредієнтів або їхню повну відсутність. Комерційні рослинні продукти також можуть бути підробленими. Через цю невизначеність використання пасифлори при вагітності слід уникати.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Екстракт пасифлори не був тератогенним у мишей при материнській дозі 400 мг/кг/день. Метаноловий екстракт листків пасифлори інкарната (75-150 мг/кг) змінював поведінку у мишей. Новий тризаміщений фрагмент бензофлавону, ізольований з пасифлора інкарната підвищував лібідо, фертильність, число сперматозоїдів у самців мишей на фоні дози 10 мг/кг. Цей фрагмент (10 мг/кг протягом 30 днів) також пом’якшував несприятливі ефекти одночасно призначеного алкоголю чи нікотину на кількість сперматозоїдів, фертильність, лібідо у самців щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування.

Фармакологічна активність пасифлори залежить від флавоноїдів та алкалоїдів. Кілька досліджень засвідчили седативну дію пасифлори у тварин і людини.

У 1978 році FDA заборонило використання пасифлори в безрецептурних продуктах, оскільки не була доведена її безпечність та ефективність, але вона, ймовірно, доступна у складі рослинних препаратів.

Відсутні повідомлення про використання пасифлори при вагітності у людини. Однак, два джерела посилаються на повідомлення про те, що ця рослина протипоказана при вагітності через стимуляцію матки алкалоїдами (гарман, гармалін), продемонстровану у тварин, та через присутність ціаногенного глікозиду гінокардіну. На противагу цьому німецькі джерела стверджують про відсутність протипоказів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання пасифлори при лактації. Через велику кількість хімічних сполук в цій рослині, відсутність стандартизації комерційних продуктів та повну відсутність інформації про наслідки впливу цих сполук на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, використання пасифлори при грудному вигодовуванні слід заборонити.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Хризин пригнічує ароматазу, а суміш меду і прополісу (обидва продукти з високим вмістом хризину) тестували у чоловіків на предмет впливу на тестостерон. Лікування протягом 3 тижнів не впливало на концентрацію тестостерону в сечі.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 03.11.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.11.2019 р.