ІНФЕКЦІЇ СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ ТА ВАГІТНІСТЬ

Інфекції сечовивідних шляхів є частим ускладненням вагітності. Частота асимптоматичних випадків (бактеріурія) становить 2-13%, з симптомами – 1-2%. Це найпоширеніші інфекційні захворювання вагітних. Виникають внаслідок анатомічних та фізіологічних особливостей, пов’язаних з вагітністю. Неліковані інфекції призводять до ускладнень, таких як пієлонефрит, народження дітей з малою вагою, передчасні пологи та, іноді, мертвонародження. Виникає питання, чи препарати, які, як правило, призначаються при інфекції сечовивідних шляхів у вагітних є безпечними для плода.

Синоніми:

Інфекції сечовивідних шляхів, лікування інфекцій сечовивідних шляхів при вагітності.

Інфекції сечовивідних шляхів під час вагітності (короткий висновок):

Неліковані інфекції сечовивідних шляхів у вагітних можуть призвести до серйозних  ускладнень. Антибіотики, які часто призначаються у цих випадках, не асоціюються з підвищеним ризиком вроджених вад розвитку. Слід зазначити, що препарати з вмістом триметоприму не рекомендовані в І триместрі через антагонізм з фолієвою кислотою і, внаслідок цього, ризику дефектів нервової трубки, а сульфаніламіди протипоказані на пізніх термінах вагітності.

Інформація щодо тварин: відсутня інформація.  

Інформація щодо впливу на плід:

Аналіз препаратів для лікування інфекцій сечовивідних шляхів при вагітності.

Пеніциліни.

Пеніциліни, такі як амоксицилін,  часто призначаються для лікування інфекцій сечовивідних шляхів.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project), моніторуючи 50282 пари мати-дитина, ідентифікував 2546 випадків впливу препаратів пеніцилінового ряду в І триместрі, а в будь-якому терміні вагітності – 7171. В жодній з груп не виявлено асоціації з вродженими вадами розвитку.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients виявлено 8538 новонароджених, які зазнали впливу амоксициліну в І триместрі, всього виявлено 317 (3,7%) великих вроджених вад розвитку, що є на популяційному рівні.

Цефалоспорини.

Це альтернативні антибіотики для лікування інфекцій сечовивідних шляхів. Найчастіше перорально призначають цефалексин.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients виявлено 3613 новонароджених, які зазнали впливу цефалексину в І триместрі, всього виявлено 176 (4,9%) великих вроджених вад розвитку при очікуваних 154.

Угорське дослідження випадок-контроль щодо запобігання вроджених вад розвитку (Hungarian Case-Control Surveillance of Congenital Abnormalities) не відносить перорально призначений цефалексин до потенційних тератогенів для людини.

Фторхінолони.

Фторхінолони також часто призначаються для лікування інфекцій сечовивідних шляхів, а саме  норфлоксацин та ципрофлоксацин. Стурбованість стосовно безпечності цього класу препаратів виникла на основі повідомлень про артропатію в експериментальних тварин, такі повідомлення рідкісні відносно людини. Безпечність фторхінолонів при вагітності вивчалась рядом досліджень. Виходячи з наявних даних, вплив фторхінолонів при вагітності не асоціюється з підвищеним ризиком великих вроджених вад розвитку, несприятливим впливом на кістково-м’язову систему плода, рівнем спонтанних абортів, передчасними пологами, затримкою внутрішньоутробного розвитку, постнатальними розладами. Однак, через відносно вищу вартість цих препаратів та стурбованість щодо появи антибіотикорезистентних патогенів при частому використанні, фторхінолони не є препаратами першої лінії в лікуванні неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів.

Нітрофурантоїн.

Численні дослідження продемонстрували безпечність нітрофурантоїну при вагітності.  Дослідження випадок-контроль та серії досліджень із залученням тисяч жінок, які отримували нітрофурантоїн при вагітності повідомили про відсутність підвищеного ризику великих вроджених вад розвитку в новонароджених. Крім того, мета-аналіз від Motherisk не продемонстрував тератогенного ризику при лікуванні в І триместрі нітрофурантоїном. Теоретично препарат може індукувати гемолітичну анемію у плода або новонародженого, особливо при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, однак, такі випадки дуже рідкісні.

Феназопірідин

Феназопірідин використовують для полегшення симптомів при інфекціях сечовивідних шляхів, таких як біль, пекучий біль, часте сечовипускання, асоційованих з  подразненням нижніх сечовивідних шляхів внаслідок інфекції. Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 219 жінок з впливом в І триместрі феназопіридину та 1109 жінок з впливом в будь-якому терміні вагітності. Не відмічали підвищення частоти великих вад або інших несприятливих наслідків.

Триметоприм-сульфаметоксазол.

Ця комбінація широко використовується для лікування інфекцій сечовивідних шляхів. Сульфаніламіди в цілому не несуть тератогенного ризику, однак, триметоприм є антагоністом фолієвої кислоти і тому використання в І триместрі асоціюється зі структурними дефектами, такими як дефекти нервової трубки та кардіоваскулярні. Призначення триметоприму самостійно або в комбінації з сульфаметоксазолом слід уникати в І триместрі вагітності. Крім того, сульфаметоксазол може знаходитись в циркуляції новонароджених кілька днів після пологів, якщо приймався перед ними. Існує теоретичний ризик від сульфаніламідів щодо підвищення незв’язаного білірубіну внаслідок конкурентного зв’язування білків, однак, таких повідомлень не знайдено в літературі. Оскільки доступні інші препарати та через потенційну токсичність для новонародженого слід уникати призначення триметоприм-сульфаметоксазолу після 32-го тижня вагітності.

Інфекції сечовивідних шляхів під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Сайт “Motherisk: Treating the Mother – Protecting the Unborn” (http://www.motherisk.org/).

Адаптовано 23.09.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 

Переглянуто редакційною колегією 24.09.2018 р.