ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ ТА ВАГІТНІСТЬ

Загальне знеболювання подібне до стану штучного сну, з повною або частковою втратою свідомості і втратою больової чутливості. Використовується для проведення медичних процедур, що потребують такого стану для їх виконання. Розрізняють наступні види загальної анестезії: інгаляційна, парентеральна (внутрішньовенна, внутрішньом’язова, ректальна), комбінована.

Для інгаляційного наркозу застосовуються галотан, енфлуран, ізофлуран, закис азоту, севофлуран, метоксифлуран, десфлуран.

Для внутрішньовенного фентаніл, пропофол, кетамін.

Відомо, що 2% жінок потребують проведення певного хірургічного втручання, ургентного або планового, при вагітності. Також загальна анестезія може використовуватись в пологах. Крім того деякі вагітні зазнають професійного впливу інгаляційних анестетиків. При вагітності загальна анестезія може призначатися для різних процедур, пов’язаних з плодом, включно з фетальною хірургією.

Для детальнішої оцінки впливу окремих препаратів див. відповідні статті.

Альтернативні назви / синоніми:

Анестезія, наркоз, інгаляційний наркоз, загальне знеболювання, медикаментозний сон.

Рекомендації при вагітності:

Не очікується підвищеного ризику вроджених вад, можливе підвищення частоти спонтанних абортів при професійному впливі.

Рекомендації при лактації: ймовірно сумісний.

Застосування під час вагітності (короткий висновок):       

Доступна інформація про, принаймні, 5 досліджень, які вивчали ризик вроджених вад у дітей жінок, яким проводилось хірургічне втручання із застосуванням загальної анестезії в І триместрі та на початку ІІ триместру вагітності. Жодне з цих досліджень не продемонструвало підвищеного ризику виникнення вроджених вад розвитку. Раніше повідомлялось про можливе зростання частоти спонтанних абортів при професійному впливі закису азоту.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Відсутня інформація щодо загальної анестезії та про групу анестетиків в цілому, див. статті про окремі препарати.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

 Реєстраційне дослідження з охопленням 5405 випадків визначило, що одноразова процедури загальної анестезії на ранніх термінах вагітності не асоціювалась з підвищенням частоти вроджених вад понад популяційний рівень. Ці дані відповідають попередньо отриманим. Однак, попередні дослідження аналізували тільки невелику кількість пацієнток і не зосереджувались на І триместрі та можливих асоціаціях з вродженими вадами. Два дослідження 1980 років повідомили про підвищення частоти спонтанних абортів при хірургічному втручанні в період вагітності, але дослідники не змогли визначити, чи саме анестезія була критичним фактором таких несприятливих результатів.

Дослідження 1989 року виявило істотне підвищення частоти низької ваги новонароджених та немовлят, народжених живими, але померлих до 168 годин після народження, матерям яких проводилась загальна анестезія на ранніх термінах вагітності. Однак, це дослідження не змогло визначити зв’язку цих несприятливих наслідків з анестезією або захворюваннями, які потребували хірургічного втручання. Наступний аналіз даних цього реєстру виявив істотне підвищення частоти дефектів нервової трубки (ДНТ). В 5 з 6 випадків ДНТ жінка пройшла хірургічне втручання в менструальному періоді 4-5 тижнів, незадовго до нормального процесу закриття нервової трубки. Однак, не виявлено жодних ознак того, що будь-який анестетик був причиною виникнення ДНТ, крім того не можна виключити впливу інших факторів (захворювання жінки, яке потребувало хірургічного втручання, нейроендокринні порушення внаслідок стресу від хірургічного втручання або операційної травми).

Угорське дослідження випадок-контроль щодо запобігання вроджених вад розвитку (Hungarian Case-Control Surveillance of Congenital Abnormalities) за період 1980-1994 років не виявило асоціації між хірургічним втручанням із загальною анестезією та підвищенням ризику вроджених вад розвитку. Народження дітей з низькою вагою у матерів, яким проводилось хірургічне втручання при вагітності було пояснено істміко-цервікальною недостатністю, часто лікованою накладанням швів з обмеженою ефективністю.

Повідомлення 2015 року з охопленням 111 пацієнток, яким проводилось не пов’язане з вагітністю хірургічне втручання після 23-го тижня вагітності виявило підвищення частоти передчасних пологів після такого втручання. Загальна анестезія застосовувалась при 73% цих процедур. Аналогічну асоціацію з передчасними пологами виявило і більш давнє дослідження. Не було виявлено зв’язку між ризиком передчасних пологів та хірургічними процедурами в черевній порожнині чи гестаційним віком на момент маніпуляції.  Автори дослідження 2015 року без наведення доказів стверджують, що захворювання матері, включно з наявністю запального процесу та об’єм хірургічного втручання були істотними факторами, які асоціюються з передчасними пологами радше, аніж інші аспекти хірургічного супроводу, такі як анестезія.

У 1987 році повідомили, що приблизно 10% асоційованої з вагітністю смертності виникають в період проведення загальної анестезії. Принаймні, 90% цих випадків стосувались невдалої ендотрахеальної інтубації чи легеневої аспірації шлункового вмісту. Регіональна анестезія (спінальна або епідуральна) не викликає таких ускладнень. Дослідження з використанням інформації про народження в Міннесоті (США) не виявило різниці частоти порушеної здатності до навчання в групі дітей від матерів, яким застосовувалась загальна анестезія при вагінальних пологах або кесаревому розтині, в порівнянні з контрольною групою. Це дослідження також повідомило про зменшення ризику порушення процесу навчання у дітей, народжених шляхом кесаревого розтину з використанням регіональної анестезії.

Ряд повідомлень асоціювали використання епідуральної анестезії в пологах з підвищенням температури тіла матері (гіпертермія та вагітність), але інші дослідники поставили під сумнів такий зв’язок. Повідомлення 2007 року припустило, що така гіпертермічна відповідь виникає тільки в невеликої кількості жінок. Група дослідників підрахувала, що температура тіла у плодів перевищує 40°С в приблизно 5% народжень з використанням епідуральної анальгезії. Автори порекомендували використовувати жарознижуючі заходи (холодні примочки) для контролю температури тіла матері всім жінкам в пологах з епідуральною анестезією тривалістю понад 5 годин, коли температура в приміщенні становить понад 24°С. Припущено, що кесаревий розтин зі спінальною анестезією асоціюється з меншою потребою в інтенсивній неонатальній допомозі та оцінкою за шкалою Апгар понад 7 балів на 1-й хвилині в порівнянні з тими пологами, де застосовувалась епідуральна анестезія. Не було різниці в оцінці за шкалою Апгар на 5-й хвилині. Автори без наведення доказів вважають, що при епідуральній анестезії відбувається більша абсорбція анестетика в кровообіг матері, що впливає на результат.

Мета-аналіз 2013 року дійшов висновку про асоціацію загальної анестезії при кесаревому розтині з більшою крововтратою, аніж при спінальній анестезії, але ця різниця не була достатньо клінічно значимою та не підвищувала потреби в гемотрансфузії матері.

При різних дослідженнях вивчався вплив відпрацьованого анестетичного газу (waste anesthetic gas (WAG) на робочих місцях. Медичний персонал операційних може мати дещо підвищений ризик спонтанних абортів, особливо через вплив анестетиків, в основному – закису азоту. Постійний вплив на жінок в операційних блоках та стоматологічних клініках вивчався різними шляхами, включно з анкетуванням. Також вивчали подібний вплив на працівниць ветеринарних клінік. Деякі з цих досліджень припустили, що вагітні з постійним впливом анестетиків мають підвищений ризик вроджених вад розвитку у дітей, в той час як інші це заперечують. Майже всі епідеміологічні дослідження виявили підвищену частоту спонтанних абортів, асоційованих з роботою в операційних блоках чи стоматологічних хірургічних відділах. Помітним винятком є шведське дослідження, яке не виявило підвищення частоти втрати вагітності. Це дослідження використало комп’ютерну обробку, що, можливо, в меншій мірі враховувало упереджений збір даних щодо впливу окису азоту.

Дослідження, які припустили зв’язок між професійним впливом інгаляційних анестетиків та несприятливими результатами вагітностей проводились, як правило, до використання сучасного обладнання. Тому на сьогодні професійний вплив інгаляційних анестетиків, тобто, відпрацьованого анестетичного газу (WAG) є значно нижчим, аніж описаний в більшості попередніх досліджень і, таким чином, з меншою теоретичною ймовірністю несприятливих результатів.

Існує неправильна уява про те, що концентрація відпрацьованого анестетичного газу (WAG) є вищою у ветеринарних закладах, аніж у операційних блоках лікарень. Ward та Byland визначили рівень цього газу як 2 ppm (частин на мільйон, parts  per million) у ветеринарних закладах та 10 ppm в лікарнях. На практиці середній розмір приміщення у ветеринарних установах менший, час роботи коротший,  двері кімнат ветеринарної хірургії, як правило, залишаються відкритими, щоб дозволити технічним працівникам працювати одночасно в інших приміщеннях. Крім того, ветеринари лише невелику частину свого робочого часу  виконують оперативні втручання.  Незважаючи на всі ці фактори, рівень WAG у ветеринарних закладах залежить, в першу чергу, від наявності систем газоспорожнювання, правильних анестезіологічних методів та періодичної експертизи і підтримки стану обладнання.

Недавній мета-аналіз продемонстрував, що професійний вплив відпрацьованого анестетичного газу асоціюється з підвищеним ризиком спонтанних абортів (відносний ризик 1,48, 95%, ДІ 1,4-1,58). До аналізу включили результати 19 досліджень з різним дизайном щодо впливу анестетиків на лікарів та медсестер операційних, інших працівників операційних та лікарні, ветеринарів та інших працівників ветеринарних закладів. Більшість з цих досліджень проводилась до запровадження сучасного обладнання для очищення від WAG, жодне з них не спробувало визначити зв’язок між експозицією (кількістю) та величиною ризику спонтанних абортів. Основне обмеження полягає в тому, що всі вищенаведені дослідження були ретроспективними.

Застосування препарату під час вигодовування:

Більшість анестетиків швидко видаляються з організму. Хоча тільки невелика кількість досліджень звертала увагу на грудне вигодовування після проведення процедури, більшість експертів вважають, що грудне вигодовування можна розпочати одразу ж після виходу матері з-під наркозу, коли вона вже почувається достатньо добре для вигодовування дитини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Відсутня інформація щодо загальної анестезії та про групу анестетиків в цілому, див. статті про окремі препарати.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org.
2. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

Адаптовано 15.03.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик,кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.03.2018 р.