МЕПЕРИДИН

Група/призначення:

Наркотичний анальгетик, агоніст.

Наркотичні (опіоїдні) анальгетики – це лікарські засоби природного (рослинного і тваринного), напівсинтетичного і синтетичного походження, що мають значний болезаспокійливий ефект з переважним впливом на ЦНС, а також здатність викликати психічну і фізичну залежність (наркоманію).

За типом впливу на опіоїдні рецептори поділяються на 3 групи:

1. Агоністи (морфін, метадон, фентаніл, тримеперидин (промедол – близький до меперидину), меперидин).
2. Агоністи-антагоністи (буторфанол, бупренорфін, пентазоцин, трамадол).
3. Антагоністи (налоксон, налтрексон).

Агоністи та агоністи-антагоністи використовують в якості анальгетиків, а антагоністи – при отруєнні морфіноподібними препаратами.

Альтернативні назви / синоніми: демерол.

Діюча речовина: меперидин.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІІ триместрі.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

У хом’яків при введенні високих доз підвищується ризик вроджених вад. Цей ефект не підтверджений у людини. При медичному застосуванні меперидину в період вагітності порушення у плода не спостерігаються, окрім  випадків призначення у пологах. Історично при акушерській анестезії меперидином первинну стурбованість викликала неонатальна депресія, часом фатальна. Суперечка виникла щодо потенційних тривалих наслідків такого впливу. Поведінкові порушення можуть виникати у немовлят при введенні меперидину в пологах. Як і для всіх наркотичних препаратів, можлива материнська та неонатальна залежність при невідповідному використанні.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератогенність меперидину вивчали у хом’яків, у яких призначення високих доз спричиняло зростання частоти екзенцефалії, краніошизису, інших уражень.  Тератогенні ефекти цього та інших опіоїдів були зменшені або усунуті призначенням наркотичних антагоністів. Дослідження у мишей припустили, що тератогенні ефекти морфіну (опіоїдний анальгетик) опосередковуються гіпоксією, викликаною цим препаратом. Дослідження у потомства мавп, які отримали акушерську анестезію меперидином, виявили вищий рівень локомоторної активності у віці 11 тижнів. Клінічне значення цих спостережень не визначене.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Меперидин швидко проникає до плаценти, після внутрішньовенного призначення виявляється в пуповинній крові через 2 хвилини та через 30 хвилин після внутрішньом’язевого введення в амніотичнй рідині. Концентрація в пуповині в середньому становить 70-77% (45-106%) від такої в материнській плазмі. Препарат виявляється в слині новонароджених  протягом 48 годин після введення матері в пологах. Концентрація у змивах з глотки перевищувала концентрацію як у венах, так і в артеріях пуповини.

Давніші епідеміологічні дослідження не виявляли статистично значимої асоціації між використанням меперидину в І триместрі та порушенням морфологічного розвитку у плодів.

Національне дослідження попередження вроджених вад США (National Birth Defects Prevention Study) повідомляє про статистично значиму асоціацію між дефектами міжшлуночкової перетинки, дефектами міжпередсердної перетинки, синдромом гіпоплазії лівих відділів серця, але меперидин не був серед найбільш вживаних матерями препаратів. Автори зазначають, що повідомлена ними асоціація була невеликою, базувалась на граничній кількості випадків необхідній для аналізу рідкісних дефектів і могла виникнути випадково. Також на інформацію міг вплинути той факт, що опитування жінок проводилось через 2 роки після пологів.

Меперидин швидко проникає через плаценту в середині та наприкінці вагітності. Хоча меперидин призначають в пологах, деякі автори повідомляють про випадки слабкої аналгетичної дії меперидину та інших опіоїдів в пологах, але при цьому спостерігаються пригнічення породіллі та, мимоволі, новонародженого.

Властивість меперидину викликати пригнічення дихання та порушення серцевого ритму в пологах відмічається в ряді повідомлень. Розмах цих ефектів варіює в залежності від терміну введення та дози меперидину.

Виходячи з фармакокінетики меперидину, найбільший вплив на плід виникає при введенні матері у проміжок між 1-4-ма годинами перед пологами. Такі ефекти включали порушення смоктання та температури тіла. Багаторазове введення меперидину в пологах може призвести до його накопичення у плода.

У немовлят метаболізм меперидину уповільнений в порівнянні з дорослими, поведінкові порушення та зміни ЕЕГ спостерігаються через 72 години після пологів.

Клінічні дослідження не повідомляють про порушення поведінки або неврологічного статусу немовлят   в перші 6 тижнів життя після впливу меперидину в пологах.

При одному з досліджень з охопленням 383 жінок, які отримували 100 мг меперидину або плацебо було виявлено вищу частоту ацидозу (pH<7,12, співвідношення шансів 8,59, 95% ДІ 3,29-22,46) в групі меперидину, особливо коли інтервал між введенням меперидину і пологами становив 5 годин.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 62 новонароджених, які зазнали впливу меперидину в І триместрі вагітності. Зареєстровано 3 (4,8%) великі вроджені вади при очікуваних 3. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 0/0 вроджені вади серцево-судинної системи, 1/0 полідактилія, 0/0 розщілина хребта, 0/0 розщілина обличчя, 0/0 редукційна вада кінцівки, 1/0 гіпоспадія.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, в 268 випадках приймався меперидин в І триместрі, в 1100 – в будь-якому терміні вагітності. В жодній з груп не виявлено асоціації з великими та малими вродженими вадами. Знайдено можливу асоціацію між вживанням меперидину в І триместрі та паховою килою враховуючи 6 випадків. Ці дані потребують додаткового підтвердження.

Застосування препарату під час вигодовування:

Меперидин проникає в грудне молоко в невеликій кількості. При введенні внутрішньом’язево 50 мг меперидину пік концентрації в молоці становив 0,13 мкг/мл через 2 години після введення. Про несприятливі ефекти у новонароджених не повідомляється.

При порівнянні груп немовлят, які зазнали впливу морфіну або меперидину в період лактації, виявлено значно меншу нейроповедінкову депресію на 3-4 дні життя в групі морфіну.

Американська академія педіатрії класифікує меперидин як препарат в цілому сумісний з грудним вигодовуванням. Оскільки доступні дані свідчать тільки про концентрацію меперидину в грудному молоці, робоча група ВООЗ по лактації дійшла висновку про безпечність грудного вигодовування після разової дози препарату, але відмітила можливе накопичення у немовляти метаболіту норперидину, тому повторне призначення меперидину при лактації потребує додаткових досліджень.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 12.12.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.01.2016 р.