ПРОБЕНЕЦИД

Група/призначення: протиподагричний засіб.

Це урикозуричний препарат (зменшує вміст сечової кислоти) та блокатор ниркових канальців. Призначений для лікування гіперурикемії, асоційованої з подагрою та подагричним артритом, а також як допоміжний засіб при лікуванні пеніциліном, ампіциліном, метициліном, оксациліном, клоксациліном, нафциліном  для підвищення та утримання плазмового рівня при будь-якому способі введення антибіотика.

Альтернативні назви / синоніми: бенемід.

Діюча речовина: пробенецид.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про зв’язок пробенециду з вродженими вадами. Препарат використовується у вагітних без несприятливих наслідків у плодів чи немовлят.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При тестуванні у кролів не спостерігали підвищення частоти вроджених вад.

Інформація щодо впливу на плід:

За інформацією виробника препарат проникає через плаценту і виявляється в пуповинній крові, що відповідає його молекулярній вазі.

В моніторинговому дослідженні  Michigan  Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 339 новонароджених з впливом пробенециду в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 17 (5,0%) великих вроджених вад при 14 очікуваних. Специфічні дані доступні певних категорій вроджених вад, серед яких виявлено 1 полідактилію, 1 орофаціальну розщілину, 1 гіпоспадію, 5 кардіоваскулярних вад. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом та вродженими вадами.

Два повідомлення інформують про лікування гонореї при вагітності, яке включало пробенецид. При цьому не відзначали підвищення частоти ускладнень пологів, недоношеності, низької ваги при народженні, неонатальної смертності. Також повідомляється про лікування подагри в період вагітності без несприятливих наслідків.

Деякі огляди припустили, що пробенецид може посилювати активність протималярійних препаратів, антагоністів фолієвої кислоти – піріметаміну і прогуанілу.

Застосування препарату під час вигодовування:

Згідно з молекулярною вагою пробенецид проникає до грудного молока. У 30-річної жінки, алергічної до пеніциліну, на фоні грудного вигодовування розвинувся еризипелоїд/целюліт грудних залоз через 9 днів після кесаревого розтину. Лікування включало внутрішньовенно цефалотин, 1 грам кожні 6 годин протягом 3 днів, далі перорально цефалексин та пробенецид (обидва по 500 мг 4 рази на день). На фоні внутрішньовенної терапії у немовляти відзначали виражену діарею, дискомфорт, плач, при переході на пероральну терапію ці явища трошки послабились. Симптоми майже зникли після часткового заміщення грудного молока козячим на 7 днів. Через 16 днів після початку перорального лікування жінка відібрала 12 зразків молока (по 6 з переднього і заднього молока) ручним зціджуванням з інтервалом в 16 годин. Середня концентрація пробенециду і цефалексину становила 964 і 745 мкг/л, відповідно. Концентрація цих двох препаратів в передньому і задньому молоці істотно не відрізнялась. Доза пробенециду і цефалексину, яку отримує немовля, виходячи з AUC* в молоці та підрахованої спожитої кількості 150 мл/кг/день становить 0,7%  і 0,5%, , від материнської, скорегованої на вагу дози. Хоча ці дози були низькими для спричинення системних наслідків, було вирішено, що найбільш імовірною причиною діареї був цефалексин.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/probenecid/product/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501385/).

Адаптовано 19.07.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.07.2020 р.