САЛЬБУТАМОЛ

Група/призначення:

Бета-адреноміметики (син. бета-адреностимулятори, бета-агоністи, β-адреностимулятори) для лікування бронхіальної астми.

Альтернативні назви / синоніми:

Албутерол, вентолін, волмакс.

Діюча речовина: сальбутамол.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Сальбутамол не призводить до структурних аномалій, але при тривалому прийомі препарату спостерігається асоціація з функціональними та нейроповедінковими розладами. Як і інші бета-міметики, препарат викликає тахікардію та гіперглікемію у матері та плода.  Незважаючи на це, препарат не слід відміняти з настанням вагітності, але слід уникати його надмірного призначення. Американський національний інститут здоров’я (NIH) у 2004 році порекомендував  сальбутамол як препарат вибору серед  бета-агоністів для лікування астми при вагітності. Також призначається для попередження передчасних пологів. Див. також статті Ритодрин та Тербуталін (бета-адреноміметики).

Застосовується в якості токолітичного препарату на пізніх термінах вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Повідомляється про різні побічні ефекти при призначенні препарату підшкірно вагітним мишам, включно з розщілиною піднебіння при дозі 0,4 від рекомендованої для людини. Згідно з інструкцією до препарату при введенні вагітним кролям перорально 50 мг/кг/день у 7 з 19 плодів (37%) виявляли краніошизис (незрощення черепа). Така доза у 25 разів перевищує максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

При подвійному сліпому дослідженні з охопленням 144 жінок з двійнями, 74 з яких лікували сальбутамолом, а 70 – плацебо, не виявили різниці між групами у тривалості гестації, ваги новонароджених, результатах вагітностей для плодів за винятком того, що менша кількість плодів в групі сальбутамолу мала респіраторний дистрес.

При експериментах in vitro з використанням перфузованої людської плаценти продемонстровано, що 2,8% препарату проникало до плода, але при цьому методі було використано тільки 5% площі плаценти.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками виявлено 1090 новонароджених, які зазнали впливу сальбутамолу в І триместрі вагітності. Зареєстровано 48 (4,4%) великих вроджених вад при очікуваних 43. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 9/11 вроджені вади серцево-судинної системи, 6/3 полідактилія, 2/0,6 розщілина хребта, 2/2 орофаціальні розщілини, 1/2 редукційна вада кінцівки, 0/3 гіпоспадія. Можлива певна асоціація з полідактилією, але слід враховувати вплив інших факторів: захворювання матері, прийом інших препаратів, випадковість.

Коротке повідомлення 1980 року описує пацієнтку, ліковану постійним внутрішньовенним введенням сальбутамолу протягом 17 тижнів (катетер в правій підключичній вені). Нормальний хлопчик народився через пару годин після припинення введення препарату.

У 1982 році повідомили про прийом сальбутамолу двома жінками з  недостатністю шийки матки з 14 тижня вагітності до пологів. Обидві пацієнтки  народили здорових дітей.

Несприятливі наслідки для плода та матері при  лікуванні сальбутамолом є вторинними до кардіоваскулярного та метаболічного впливу препарату. Сальбутамол може призводити до тахікардії у плода та матері, у плода понад 160 ударів за хвилину. Повідомляється про значне зниження артеріального тиску у матерів, як систолічного так і діастолічного, понад 30 мм рт.ст. В одному випадку виявили максимальне зниження діастолічного тиску на 24 мм рт.ст. (34%) і при цьому підйом систолічного тиску. Іншими побічними наслідками впливу сальбутамолу  є гостра серцева недостатність, набряк легень та смерть.

Як і інші бета-адреноміметики сальбутамол може призводити до гіперглікемії у матері та плода з подальшим підвищенням рівня інсуліну.

Проводилось порівняння групи з 20 жінок в передчасних пологах, яких лікували сальбутамолом (4 мг кожні 4 години кілька тижнів) з контрольною групою жінок без загрози передчасних пологів. Середній гестаційний вік на момент пологів в основній та контрольній групах становив 36,4 та 37 тижнів, відповідно. Не виявлено істотної різниці між групами  щодо рівнів у пуповині інсуліну, трийодтироніну (Т3), тироксину (Т4), тиреотропного гормону (ТТГ). Однак, рівень соматотропного гормону був значно вищим в основній групі, ніж в контрольній (36,5 проти 17,4 нг/мл, відповідно, р<0,001). Дослідники не виявили причини такого зростання.

Сальбутамол знижує частоту дистрес-синдрому в новонароджених, як і інші адреноміметики.

Коротке повідомлення 1994 року описує застосування бета-адреноміметиків (албутеролу (N=1) та ритодрину (N=7) у 8 немовлят з 16 з ретинопатією, пов’язаною з недоношеністю. В контрольній групі з ретинопатією тільки 1 дитина з 16 зазнала пренатального впливу рітодрину. Автори припустили, що бета-адреноміметики компрометують внутрішньоутробну перфузію сітківки ока, що призводить до ішемії та офтальмологічних ускладнень.

Повідомляється про вплив інгаляційного сальбутамолу на гемодинаміку матері та дитини. 12 вагітних з бронхіальною астмою у терміні між 33-м та 39-м тижнями отримували 2 глибокі інгаляції 0,05% розчину згідно з інструкцією. Не було виявлено впливу на гемодинаміку плода та матері.

На противагу цьому, повідомлення 1997 року описує тахікардію у плода при випадковому прийомі мамою подвійної дози інгаляційного сальбутамолу більше 24 годин. Серцебиття у плода зафіксовано на рівні 200 ударів на хвилину, у матері – 90-100 ударів на хвилину. Зареєстровано фібриляцію передсердь у плода з частотою 420 ударів на хвилину при ехокардіографії.  Через 8 годин відбулось спонтанне повернення до нормального ритму. Жінка народила здорову дитину без ускладнень протягом 4 днів перед випискою додому.

В повідомленні 2009 року проаналізовано ймовірність токсичності бета-2-агоністів при вагітності, особливо тербуталіну та ритодрину при призначенні у якості токолітичних засобів та сальбутамолу для лікування астми. Виходячи з даних отриманих від тварин та досвіду застосування у людини, автори дійшли висновку, що  бета-2-агоністи асоціюються при тривалому пренатальному впливі з підвищеним ризиком розладів спектру аутизму, психічних розладів, нездатності до навчання. Також у дітей був підвищений ризик гіпертензії та прискорення серцевого ритму. Механізмом таких наслідків видається зниження парасимпатичної активності, що призводить до зростання симпатичної. Автори вважають, що застосування сальбутамолу в І та ІІ триместрах помірно підвищує ризик виникнення розладів спектру аутизму. Дослідники вважають, що слід уникати надмірного  використання сальбутамолу.

При дослідженні у групі 180 жінок, які вживали інгаляційні бета симпатоміметики, а 180 з них –  І триместрі не виявили зростання частоти вроджених вад або несприятливих наслідків вагітності, пов’язаних з лікуванням. Більшість жінок приймали метапротеренол (алупент), хоча ізоетарин, адреналін, ізопротеренол та сальбутамол також приймались.

Шведський медичний реєстр народжень (Swedish Medical Birth Registry) повідомив про асоціацію між вживанням сальбутамолу при вагітності та вродженими вадами серця (відносний ризик 1,38, 95% ДІ 1,12-1,70).

Дослідження випадок-контроль проекту National Birth Defects Prevention Study повідомляє про асоціацію сальбутамолу на ранніх стадіях вагітності з орофаціальними розщілинами. Співвідношення шансів для ізольованої розщілини губи становить 1,79 (95% ДІ 1,07-2,99) на основі 18 випадків, для ізольованої розщілини піднебіння  – 1,65 (95% ДІ 1,06-2,58) на основі 25 випадків. Не було виявлено значимої асоціації з розщілиною губи, поєднаною з розщілиною піднебіння.

Сальбутамол успішно застосовується в ІІ та ІІІ триместрах для лікування блокади серця у плоду.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Препарат подібної дії  тербуталін вважається сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією, сальбутамол не порушує фертильності у щурів при дозах до 50 мг/кг/день (в 15 разів вища за рекомендовану для людини).

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
3. Сайт “MotherToBaby a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

Адаптовано 30.03.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 14.04.2016 р.