ІЗОПРОТЕРЕНОЛ

Група/призначення:

Бета-адреноміметики (син. бета-адреностимулятори, бета-агоністи, β-адреностимулятори) для лікування бронхіальної астми.

Альтернативні назви / синоніми:

Ізомілін, ізопреналін, ізупрел.

Діюча речовина: ізопротеренол.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні дані про асоціацію препарату з вродженими вадами розвитку у людини.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При ін’єкції препарату до курячих яєць при інкубації виникала кардіомегалія, недорозвиток коронарних артерій, жирова дистрофія серцевого м’язу, дефекти міжшлуночкової перетинки, аномалії дуги аорти, гіпоплазія правих відділів. Розвиток токсичності у курчат можна попередити введенням бета-блокаторів. У невеликої кількості курчат спостерігали гепатотоксичність та деформації кінцівок.

Тератогенні наслідки відзначали після призначення ізопротеренолу мишам та хом’якам.  Експерименти у щурів та кролів не продемонстрували тератогенних наслідків, хоча в певної кількості тварин відзначали гемодинамічні ефекти.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, у 31 випадку приймався ізопротеренол в І триместрі, в 9719 – в будь-який період вагітності. При використанні в І триместрі виявлена асоціація між симпатоміметиками в цілому та малими аномаліями, паховою килою, клишоногістю.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками виявлено 16 новонароджених, які зазнали впливу ізопротеренолу в І триместрі вагітності. Виявлена 1 (6,3%) велика вроджена вада – орофаціальна розщілина (при очікуваних 0,7).

При дослідженні в групі 259 жінок, які вживали інгаляційні бета- симпатоміметики, а 180 з них – в  І триместрі, не виявили зростання частоти вроджених вад або несприятливих наслідків вагітності, пов’язаних з лікуванням. Більшість жінок приймали метапротеренол (алупент), хоча ізоетарин, адреналін, ізопротеренол та сальбутамол також приймались – див. відповідні статті.

У 2012 році повідомили про випадок розвитку ідіопатичної фібриляції шлуночків у вагітної в терміні 6 тижнів, яка не відповідала на лікування різноманітними препаратами до введення ізопротеренолу.  Жінка народила здорову дитину на 9 місяці гестації.

Невелике клінічне дослідження продемонструвало, що хронотропний ефект внутрішньовенного болюсу* ізопротеренолу був значно вищим у жінок з прееклампсією, ніж у здорових вагітних. Ізопротеренол, як і інші бета – адреноміметики знижує скоротливість матки в експериментальних тварин і людини.

Ізопротеренол рутинно не призначається в пологах, оскільки доступними є більш селективні бета-адреноміметики. Введення при епідуральній анестезії потребує обережності через посилений хронотропний ефект у вагітних з прееклампсією.

Застосування препарату під час вигодовування:  відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Чоловічі і жіночі статеві органи іннервуються симпатичною нервовою системою і, цілком можливо, що ізопротеренол впливатиме на функції статевих залоз. У кішок препарат збільшував секрецію прогестерону яєчниками. У статевозрілих щурів ін’єкція ізопротеренолу призводить до гіпертрофії клітин Лейдіга. Вплив ізопротеренолу на культуру клітин Лейдіга призводив до збільшення продукції тестостерону у мишей та щурів.

При впливі ізопротеренолу in vitro на сперму людини збільшувалась моторика сперми після 2 годин інкубації.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 30.03.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.04.2016 р.