ЛІНАГЛІПТИН

Назва англійською мовою: linagliptin.

Група/призначення:

Антидіабетичні препарати. Інгібітори дипептидил пептидази-4 (DPP-4).

Альтернативні назви / синоніми: тражента.

Комбіновані препарати: джентадуето (лінагліптин та метформін), гліксамбі (лінагліптин та емпагліфлозин).

Діюча речовина: лінагліптин.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання лінагліптину в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, але відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє коректно оцінити ембріо-фетальний ризик. Препаратом вибору для лікування вагітних з цукровим діабетом є інсулін, тому що інші гіпоглікемічні препарати не так чітко контролюють рівень цукру. Крім того, інсулін не проникає крізь плаценту до плода, усуваючи таким чином несприятливий вплив самого препарату на плід.

Якщо гіперглікемія виникає на ранніх термінах вагітності, вона тісно асоціюється з рядом несприятливих наслідків для матері та плода, включно зі структурними аномаліями. Для попередження таких наслідків американська колегія акушерів-гінекологів рекомендує при діабеті 1 та 2 типів в період вагітності призначати інсулін, а також при гестаційному діабеті, якщо дієта не допомагає.  Якщо жінка вагітніє, приймаючи лінагліптин, її слід перевести на інсулін.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. При введені в період органогенезу обом видам тварин доз, які перевищували клінічну дозу, виходячи з AUC*, в 49 та 1943 разів, відповідно, не спостерігали вроджених вад. У щурів доза, 1000-кратна клінічній, призводила  до материнської токсичності, затримки осифікації скелету та незначного зростання ембріо-фетальних втрат. У випадку призначення щурам токсичної для матерів дози, починаючи з 6 дня вагітності до 21 дня лактації, спостерігали зменшення ваги тіла та затримку фізичного і поведінкового розвитку у потомства обох статей. При впливі дози, яка у 49 разів перевищувала клінічну, у щурів не відзначали функціональних, поведінкових, репродуктивних порушень.  У щурів доза, яка у 1943 рази перевищувала клінічну, призводила до підвищення частоти резорбції плодів, вісцеральних і скелетних варіацій. Препарат проникає через плаценту у вагітних щурів та кролів.

Дворічне дослідження карциногенності не виявило зростання частоти пухлин у самців і самок щурів і мишей, але вища доза у самок мишей підвищувала частоту лімфоми. Чисельні дослідження не виявили ознак мутагенності і кластогенності. Дози, які у 943 рази перевищували клінічну дозу, не чинили не сприятливого впливу на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:

Лінагліптин є інгібітором діпептіділпептідази-4 (DPP4), який призначається для глікемічного контролю пацієнтам з цукровим діабетом 2 типу.  Інші препарати цього класу: алогліптин, саксагліптин, ситагліптин.

Лінагліптин призначається перорально як доповнення до дієти та фізичних вправ для покращення глікемічного контролю у дорослих з цукровим діабетом 2 типу. Препарат мінімально метаболізується до неактивних метаболітів. Рівень зв’язування з білками плазми становить 70-80%. Хоча кінцевий період напіввиведення складає >100 годин, ефективний період напіввиведення – 12 годин (насичуване зв’язування з DPP-4).

Невідомо, чи лінагліптин проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, мінімальний метаболізм, помірний рівень зв’язування з білками плазми, довгий період напіввиведення припускають такий  трансфер.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання лінагліптину в період лактації у людини. Молекулярна вага основної сполуки, мінімальний метаболізм, помірний рівень зв’язування з білками плазми (70-80%), ефективний період напіввиведення (приблизно 12 годин) припускають екскрецію до грудного молока. Наслідки такого впливу на немовля невідомі. Найчастішим несприятливим наслідком у дорослих при лікуванні цим препаратом був назофарінгіт. Тому, якщо жінка в період грудного вигодовування отримує цей препарат, немовля слід моніторувати на предмет таких ефектів. Одноразова доза до 600 мг (120-кратна максимальній рекомендованій для людини здоровим дорослим) не призводила до залежних від дози несприятливих наслідків.  Виходячи з таких даних, у немовляти на грудному вигодовуванні не очікується гіпоглікемії.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501787/.

Адаптовано 15.06.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.06.2021 р.