Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ІНСУЛІН

Група/призначення:  протидіабетичний засіб.
Альтернативні назви / синоніми:

Актрапід, восулін, генсулін, інсуген, фармасулін, хумодар, інсуман, мікстард, хумулін, велосулін (в інсулінових помпах).

Діюча речовина:

Інсулін людський біосинтетичний.

Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації: сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Неконтрольований або слабоконтрольований цукровий діабет при вагітності є причиною ускладнень та вроджених вад розвитку. Терапія інсуліном зменшує ризик цих проблем.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При тератологічних дослідженнях в експериментальних тварин інсулін спричиняв розвиток вроджених вад центральної нервової системи у щурів, мишей та кролів. Серед інших аномалій в цих самих видів тварин зареєстровані дефекти ребер, кили, аномалії очей та кінцівок. Материнський інсулін може бути істотним фактором росту ембріону. Так, при вирощуванні щурячих ембріонів у інсулін-дефіцитному середовищі виявлено ембріопатичні ефекти, які корегувалися відновленням нормальної концентрації інсуліну.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Вважається малоймовірним, що інсулін має прямий тератогенний вплив, оскільки діабет сам по собі, особливо нелікований викликає широкий спектр метаболічних порушень (гіперглікемію, гіпоглікемію, гіперкетонемію, гіпоксію), кожне з яких асоціюється з несприятливим результатом вагітності.

За деякими оцінками діти матерів з цукровим діабетом в 2-10 разів частіше мають вроджені вади розвитку, найчастіші з яких  зачіпають скелетну, кардіоваскулярну та центральну нервову системи, а  рідше сечостатеву та шлунково-кишкову системи.

Чистий інсулін не проникає через плаценту. Непряме зростання рівня інсуліну у плода виникає внаслідок материнської гіперглікемії та інших метаболічних порушень при цукровому діабеті. Макросомія у плода є найчастішим порушенням, що асоціюється з гестаційним діабетом. Екзогенний тваринний інсулін зв’язується з материнськими антитілами і може проникати через плаценту та викликати макросомію у плода. Використання тільки людського інсуліну, який не зв’язується з антитілами і не потрапляє до плода, обмежує важливість інформації про вплив тваринних інсулінів. Деякі лікарі рекомендують профілактично лікувати гестаційний діабет інсуліном для уникнення макросомії та, відповідно, пологової травми, а інші вірять, що метформін та глібутид є прийнятною альтернативою.

Навіть якщо при вагітності діабет ретельно контролюється, у 65% дітей таких матерів виникають наступні ускладнення: гіпоглікемія, гіпербілірубінемія, гіпокальціемія, поліцитемія.

Ризик народження дитини з вродженими вадами залежить від контролю рівня цукру в крові  на самих ранніх термінах вагітності, тобто чим краще контролюється діабет, тим нижчий цей ризик. Таке спостереження припускає, що інсулін не призводить до зростання вроджених вад і клініцисти вірять, що призначення інсуліну знижує ризик вроджених вад шляхом покращення глікемічного контролю в І триместрі.

Однак, результати одного з клінічних досліджень свідчать, що частота вроджених вад у дітей матерів з діабетом не цілком залежить від контролю глікемії в період органогенезу.

Незважаючи на такі висновки, існує загальноприйнята згода, що правильний метаболічний контроль діабету до моменту зачаття та протягом вагітності є найкращим шляхом для отримання сприятливих результатів вагітностей серед жінок з цим захворюванням.

Хоча інсулін може бути однією з причин гестаційної гіпоглікемії, немає ніяких даних про те, що м’яка та помірна гіпоглікемія спричиняє несприятливий вплив на розвиток плода. Неонатальну гіпоглікемію внаслідок неадекватного контролю рівню глюкози до пологів асоціюють з неврологічними порушеннями у немовлят, хоча  такі ефекти можуть виникати і від інсуліну при вагітності.

Невелике епідеміологічне дослідження серед американських матерів мексиканського походження, результати якого були опубліковані у 2001 році, повідомляє про слабкий зв’язок між  постнатальною гіперінсулінемією та народженням дітей з дефектами нервової трубки.

Антенатальне лікування глюкокортиїдами при ризику передчасних пологів може сприяти кетоацидозу у жінок з діабетом, які отримують підшкірно безперервно інсулін в пологах.

Вроджені вади розвитку, характерні для дітей матерів з цукровим діабетом:

  • Синдром каудальної регресії (відсутність крижової кістки; відсутність поперекових хребців на різних рівнях; поєднані аномалії інших органів та систем – кінцівок, шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи).
  • Гіпоплазія стегна та незвичайного обличчя синдром.
  • Розщілина хребта з гідроцефалією та інші вади ЦНС.
  • Аненцефалія.
  • Кардіоваскулярні вади: транспозиція магістральних судин, дефекти міжшлуночкової та міжпередсердної перетинок.
  • Атрезія анусу та прямої кишки.
  • Вади нирок: агенезія, мультикистоз, подвоєння сечоводу.
  • Вади шлунково-кишкового тракту: зворотнє розміщення, трахеостравохідна нориця, атрезія кишечника.
Застосування препарату під час вигодовування:

Інсулін проникає в грудне молоко в  концентрації відповідній до такої в сироватці.  Матері з діабетом, які лікуються інсуліном, можуть годувати дітей.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Відсутня інформація про вплив інсуліну на фертильність у жінок. У чоловіків з ожирінням виявлено зростання рівнів інсуліну та лептину в сироватці та спермі. Це негативно корелювало з концентрацією сперматозоїдів.  Не виявлено кореляції між рівнем інсуліну в спермі та рухливістю або життєздатністю сперматозоїдів. Поки неясно, чи підвищення рівня інсуліну в спермі чоловіків з ожирінням та цукровим діабетом  впливає на репродуктивну функцію та фертильність.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 01.05.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 21.07.2015 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати