ГІДРОКОДОН

Група/призначення:

Наркотичний анальгетик, агоніст, протикашльовий засіб. Хімічно близький до іншого наркотичного анальгетику кодеїну. Метаболізується до гідроморфону (наркотичний анальгетик).

Наркотичні (опіоїдні) анальгетики – це лікарські засоби природного (рослинного і тваринного), напівсинтетичного і синтетичного походження, що мають значний болезаспокійливий ефект з переважним впливом на ЦНС, а також здатність викликати психічну і фізичну залежність (наркоманію).

За типом впливу на опіоїдні рецептори поділяються на 3 групи:

1. Агоністи (морфін, метадон, фентаніл, тримеперидин (промедол – близький до меперидину), меперидин).
2. Агоністи-антагоністи (буторфанол, бупренорфін, пентазоцин, трамадол).
3. Антагоністи (налоксон, налтрексон).

Агоністи та агоністи-антагоністи використовують в якості анальгетиків, а антагоністи – при отруєнні морфіноподібними препаратами.

Альтернативні назви / синоніми: гідрокодону бітартрат.

Діюча речовина: гідрокодон.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІІ триместрі.

Рекомендації при лактації:

 Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Як і з іншими наркотичними анальгетиками при тривалому використанні та вживанні перед пологами може виникати синдром відміни або пригнічення дихання у новонародженого. У хом’яків при введенні високих доз порушується розвиток плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При введенні при вагітності хом’якам дози, яка в 100 разів перевищує рекомендовану для людини, спостерігали зростання частоти краніошизу (3,4%). Препарат вводили підшкірно в дозі 102 мг/кг в період органогенезу центральної нервової системи. У щурів описали непряму токсичність внаслідок зниження харчування та седації від опіоїдів.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, у 12 випадках приймався гідрокодон в І триместрі, в 60 – в будь-який період вагітності. Не виявлено асоціації з великими та малими вродженими вадами.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 332 новонароджених з  впливом гідрокодону в І триместрі вагітності. Зареєстровано 24 (7,2%) великі вроджені вади при очікуваних 14. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 5/3 вроджені вади серцево-судинної системи, 0/0 полідактилія, 0/0 розщілина хребта, 0/0 розщілина обличчя, 0/0 редукційна вада кінцівки, 0/0 гіпоспадія. Загальна кількість вад наводить на думку про асоціацію, але слід врахувати інші фактори, а саме: материнське захворювання, одночасне вживання інших препаратів.

У 1996 році повідомлено результати досліджень з порівняння використання оксикодону (N=78; наркотичний анальгетик) та гідрокодону (N=40) в І триместрі для зняття післяопераційного болю, інших видів болю, лікування інфекції верхніх дихальних шляхів та групи вагітних з подібними станами, де призначили кодеїн. Вроджені вади виявили у 6 немовлят (5,1%) з групи оксикодону та гідрокодону (співвідношення шансів 2,61, 95% ДІ 0,6-11,5, р=0,13).

Серед дітей 40 жінок, які звернулись до тератологічної інформаційної служби через прийом гідрокодону в І триместрі, не виявлено підвищення частоти вроджених вад.

Американське національне дослідження щодо профілактики вроджених вад (National Birth Defects Prevention Study) повідомило про зростання частоти стенозу клапану легеневої артерії, розщілини піднебіння та гастрошизу при вживанні жінками гідрокодону в І триместрі. Ризик визначено на основі невеликої кількості випадків. Обмеженням цього дослідження є збір інформації від матерів через 3 роки, що могло призвести до помилок.

Застосування препарату під час вигодовування:

Гідрокодон проникає в грудне молоко. При вивченні зразків у 2 пар мати-дитина визначено, що немовля отримає 3-4% материнської дози препарату. Надалі до дослідження залучили 30 жінок, в яких виявили дозу, отриману немовлям – 0,1-9,9%. Повідомляється про ослаблену дитину мама якої приймала 20 мг гідрокодону кожні 4 години.  Стан дитини покращився зі зменшенням дози препарату до 10 мг. В іншому випадку спостерігали пригнічення дихання у немовляти, чия мама приймала гідрокодон та метадон (наркотичний анальгетик). Після введення налоксону (антагоніста) стан дитини покращився.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 18.01.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 08.02.2016 р.