КАЛЬЦІЮ ЕДЕТАТ

Група/призначення:

Хелатор (речовина, яка здатна утворювати зв’язок з іншими речовинами). В медицині використовують для виведення з організму радіоактивних та токсичних металів, в стоматології, для консервації крові (ЕДТА, вступаючи в комплекс з кальцієм, зв’язує іони кальцію і блокує каскад реакцію згортання крові, в результаті  чого протягом перших 1-5 годин після забору в крові відбуваються мінімальні зміни клітинної морфології).

Альтернативні назви/ синоніми:

Етилендіамінтетрауксусна кислота, етилендіамінтетрауксусної кислоти кальцієва сіль, ендрате, EDTA.

Діюча речовина:

Етилендіамінтетрауксусної кислоти кальцієва сіль.

Рекомендації при вагітності:

При необхідності користь перевищує потенційний ризик.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Є хелатором, який використовується для лікування підвищених концентрацій кальцію в крові та отруєння металом, особливо свинцем. Негативний вплив на розвиток ембріону, ймовірно, пов’язаний з  випадковим видаленням цинку, кальцію або міді протягом халатної терапії. EDTA пов’язує кальцій, цинк та інші катіони. Натрієві солі EDTA є також активними хелаторами.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

За дослідженнями in vitro припущено, що EDTA може затримувати важливі для розвитку нервової системи ембріону процеси, хоча ці дані дослідження in vitro не можуть застосовуватися для оцінки ризику. Для прикладу, система нейроепітелію ембріону курчат порушується в культуральному середовищі,  збідненому на катіони за допомогою EDTA. EDTA в культуральному середовищі при концентрації 1 мМ вступає у конфлікт з нейронною диференціацією у ембріонів дрозофіли (муха, рід комах ряду двокрилих), дослідження з культивування нейрональних клітин середнього мозку ембріону щура виявило, що  EDTA вступає в конфлікт з диференціюванням. До того ж, ембріони щурів вирощені у  змодельованому середовищі з дефіцитом кальцію за допомогою EDTA показали затримку процесу нейруляції, цей процес зворотньо змінюється при додаванні кальцію до середовища. На противагу, дослідження, яке використовує нейробластомні клітини мишей у культивованому середовищі, не продемонструвало впливу EDTA концентрацією 1 мМ на диференціацію.

Негативний тест in vitro щодо впливу EDTA на розвиток включав дослідження хондроцитної диференціації зародку кінцівок в культурі цілих ембріонів щурів.  Експерименти in vivo виявили, що EDTA може бути ембріотоксичним або тератогенним в умовах дослідження.

У ранньому дослідженні вагітні щури, що лікувалися EDTA внутрішньовенними ін’єкціями, дозою 20-40 мг/кг/день мали нащадків з невеликим зростанням випадків полідактилії та аномального хвоста. Спостерігали материнську та фетальну токсичність.

Вивчення впливу шляху введення на результат вагітності у щурів показало материнську та ембріотоксичність від EDTA у харчуванні, що містило дозу близько 950 мг/кг/день, при зондуванні шлунку з введенням дози 1250 мг/кг/день та при підшкірних ін’єкціях дози 375 мг/кг/день. У всіх групах материнське набирання ваги порушувалось через порушення харчування та у зв’язку з діареєю. Різноманітні аномалії спостерігалися у нащадків тварин, яких годували методом зондування шлунку з введенням EDTA, хоча частка потомства з кожною аномалією окремо не повідомлена. Не було визначеного зростання частоти вад у групі, якій вводили EDTA підшкірно, можливо через низьке системне всмоктування.

Схоже дослідження, в якому вагітних щурів годували 2 або 3% динатрію EDTA, показало, що вищі рівні дози послаблювали репродуктивну функцію повністю, коли вводились на ранніх строках і це провокувало фактично 100% аномально розвинутих плодів у випадку введення в період органогенезу. Життєздатність та вага плода були також порушені при рівні дози 3%. Більшість вад розвитку включали вади скелету, піднебіння, нервової трубки.

На противагу, введення EDTA та його солей (калієвої та натрієвої) вагітним щурам при рівні доз, аналогічних молярному значенню 1000 мг/кг/день, EDTA провокував значну материнську токсичність, але не тератогенність. Ці знахідки підтверджують попередні дослідження на кроликах, які не показали тератогенного впливу від динатрію EDTA при рівнях дози, що призводили до смерті плода. Ймовірно, що тератогенний вплив EDTA опосередкований хелацією цинку.

Аномалії у нащадків вагітних щурів, яких годували 3% EDTA протягом органогенезу є аналогічними до тих, що мали щури, яких годували цинк-дефіцитною дієтою. Тератогенний вплив, асоційований з годуванням EDTA щурів може бути попереджений за допомогою застосування добавок цинку.

Вивчення аномалій, які були викликані лікуванням солями  EDTA у пізньому періоді ембріогенезу у щурів показало, що солі кальцію  призвели до збільшення частоти вроджених вад, тим часом як солі цинку, які давали в еквімолярних дозах, не призводили до такого дефекту. Материнська токсичність у цьому дослідженні включала відсутність набирання ваги, але була в загальному менш важкою, аніж у попередніх дослідженнях.

В принципі можливо, що негативні результати, отримані в одному дослідженні швидше всього пов’язані з використанням водопровідної води та стандартної їжі, аніж з використанням деіонізовної води та дієтою, яка допускає застосування цинку і в результаті позбавлення від наслідків хелатної терапії.

Інформація щодо впливу на плід:

Немає досліджень щодо можливої токсичності для розвитку людини від впливу EDTA або його солей. Відомо про три випадки терапії EDTA у вагітних жінок; всі стосуються використання солей EDTA в третьому триместрі і всі закінчились народженням здорових дітей.

Один оглядач зробив висновок, що потенційні переваги від використання цього компоненту при наявності показів, ймовірно, переважають над можливим ризиком для розвитку. Були запропоновані мінеральні добавки для запобігання індукованого хелатуванням дефіциту.

Застосування препарату під час вигодовування: немає даних.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок:

Двовалентні катіони є важливими для функціонування сперми.

Вплив EDTA на сперму морських їжаків іn vitro порушує рухливість та  акросомну* реакцію.

Рухливість сперми у чоловіків зростала в присутності EDTA, досягаючи свого максимуму при концентрації EDTA 0,5 мМ. Однак, не відомо,  чи лікування чоловіків EDTA або його солями буде порушувати фертильність.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 08.01.2019 р.:
Перекладач – К.В. Колядко.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 08.01.2019 р.