Назва англійською мовою: Ingenol mebutate.

Група/призначення: дерматологічний засіб, для місцевого лікування актинічного кератозу.

Альтернативні назви / синоніми: пікато.

Діюча речовина: інгенол мебутат.

Рекомендації при вагітності: відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний

Рекомендації при лактації:  відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутня інформація про використання інгенолу мубетату в період вагітності у людини. Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин проводились у форматі внутрішньовенного введення препарату і тому не є співставними, оскільки препарат у людини застосовується місцево. У пацієнтів з актинічним кератозом не виявлено системного впливу препарату та двох його метаболітів. Виходячи з таких даних препарат можна вважати сумісним з вагітністю.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів, яким препарат вводили внутрішньовенно. У щурів при введенні в період ембріогенезу не було виявлено ні тератогенних, ані токсичних наслідків у ембріонів/плодів на фоні найвищих доз. У кролів лікування в період органогенезу підвищувало смертність ембріонів/плодів при використанні найвищих доз. А на фоні всіх рівнів доз у плодів спостерігали підвищення частоти вісцеральних та скелетних варіацій. Проте клінічне значення таких знахідок є дискутабельним, оскільки системного впливу у пацієнтів не спостерігали.

Довготривалих досліджень карциногенності не проводилось, три дослідження мутагенності продемонстрували негативний результат, а одне – позитивний. Також не оцінювався вплив на фертильність в експериментальних тварин.

Інформація щодо впливу на плід:

Інгенол мебутат, індуктор загибелі клітин, є прозорим безбарвним гелем (0,015% або 0,05%) для місцевого застосування. У 16 пацієнтів з актинічним кератозом рівень препарату та двох його метаболітів в крові був нижчим від рівня визначення (0,1нг/мл). Лікування полягало у нанесенні 1 грам 0,05% гелю на дорзальну поверхню ліктя площею 100 см² один раз в день два дні підряд.

Невідомо, чи інгенол мебутат або його метаболіти проникають через плаценту в людини. Молекулярна вага такий трансфер припускає, але відсутність вимірювального рівня препарату чи метаболітів в крові свідчать про відсутність проникнення клінічно значимої кількості до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання інгенолу мебутату в період лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока, але відсутність вимірювального рівня препарату чи метаболітів в крові свідчать про відсутність проникнення клінічно значимої кількості до молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Ingenol Topical Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
4. Ingenol Mebutate – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 08.01.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 08.01.2025 р.

Назва англійською мовою: Indapamide.

Група/призначення:  Діуретик. Нетіазидні діуретики з помірно вираженою активністю. Сульфонаміди, прості.

Альтернативні назви / синоніми: індопрес, натрілікс (Natrilix), Lozol, Insig.

Діюча речовина: індапамід.

Рекомендації при вагітності: Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, призначати тільки за зваженої необхідності.

Рекомендації при лактації:  Відсутні дані про використання у людини – уникати*.

*Деякі джерела вважають сумісним з грудним вигодовуванням.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей, щурів, кролів з дозами, які у 6250 разів перевищували терапевтичну дозу для людини. Не було виявлено впливу на фентильність, шкоди для плода, наслідків для постнатального розвитку. У щурів на фоні дози 1000 мг/кг/день спостерігали затримку росту плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Характеристики препарату: рівень зв’язування з білками плазми 71-79%, період напіввиведення становить 26 годин.

За властивостями пов’язаний з тіазидними діуретиками (представник – Хлортіазид)

Невідомо, чи індапамід проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, помірний рівень зв’язування з білками плазми, довгий період напіввиведення припускають плацентарний трансфер. До прикладу, інший діуретик хлорталідон швидко проникає через плаценту перед пологами з досягненням концентрації у плода на рівні материнського показника.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 46 новонароджених з впливом індапаміду в І триместрі  (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього діагностовано 3 (6,5%) великі вроджені вади при 2 очікуваних. В цьому проекті специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (серцево-судинної системи, полідактилії, розщілини хребта, орофаціальних розщілин, редукційних вад кінцівок, гіпоспадії), з яких не виявлено жодної. Цих даних замало для виведення висновків щодо впливу препарату.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про застосування індапаміду в період лактації у людини. Дуже подібні тиазидні діуретики (хлортіазид) використовуються для пригнічення лактації. Молекулярна вага препарату та  довгий період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока.

У дорослих найчастішими побічними наслідками лікування є головний біль, інфекції, біль, біль у спині, запаморочення, риніт.

Якщо жінка отримує цей препарат в період грудного вигодовування, то немовля слід моніторувати на предмет таких ефектів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Indapamide (Lozol) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Indapamide: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
5. Indapamide – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 02.01.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.01.2025 р.

Назва англійською мовою: Indacaterol.

Група призначення:

Бронходилятатор, адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Селективні агоністи бета2-адренорецепторів.

Покази: тривале підтримуюче лікування обструкцій дихальних шляхів у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень, включно з хронічним бронхітом та/або емфіземою. Застосовується один раз на добу.

Альтернативні назви / синоніми:

Онбрез Бризхайлер, Arcapta Neohaler

Діюча речовина: індакатерол малеат.

Рекомендації при вагітності: 

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний*.

*Згідно з деякими джерелами обирати між лікуванням і грудним вигодовуванням.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання індакатеролу вагітними жінками. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик. Проте відсутність досвіду використання у людини в період вагітності не дозволяє коректно оцінити ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводили у щурів та кролів. Препарат вводили підшкірно в дозах, які у приблизно 130 разів (щури) та 260 разів (кролі) перевищували рекомендовану для людини дозу 75 мкг, виходячи з площі поверхні тіла. Не було виявлено тератогенності.

Дослідження карциногенності не продемонстрували статистично значимого зростання частоти пухлин у мишей і щурів. Подібно до інших агоністів бета-2-адренорецепторів пожиттєве введення самкам щурів призводило до підвищення частоти доброякісних оваріальних лейоміом. Дослідження мутагенності та кластогенності були негативними. Також індакатерол не впливав на фертильність щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Індакатерол є β2-адренергічним агоністом тривалої дії, який доступний у вигляді порошку для інгаляцій. Абсолютна біодоступність після інгаляційної дози становить в середньому 43-45%.

Індакатерол інтенсивно метаболізується до ймовірно неактивних метаболітів. Рівень зв’язування з білками сироватки та плазми становить 95% та 96% відповідно. Середній період напіввиведення коливається в межах 45,5 – 126 годин.

Невідомо, чи індакатерол проникає через плаценту в людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають плацентарний трансфер. В той же час, рівень зв’язування з білками плазми і сироватки обмежуватиме вплив на ембріон/плід. Крім того, до системного кровотоку проникає відносно невелика кількість препарату.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання індакатеролу в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока. Але високий рівень зв’язування з білками сироватки та плазми може обмежувати вплив на немовля. До системного кровотоку проникає невелика кількість препарату.

Згідно з деякими джерелами слід обирати між грудним вигодовуванням та лікуванням матері.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Indacaterol (Arcapta) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
4. Arcapta Neohaler (Indacaterol Inhalation Powder): Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
5. Indacaterol – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 02.01.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.01.2025 р.

Назва англійською мовою: Imiquimod.

Група/призначення: імуномодулятор.

Місцевий модифікатор імунної відповіді іміквімод показаний для лікування клінічно типових, негіперкератозних, негіпертрофічних актинічних кератозів на обличчі та шкірі голови у імунокомпетентних дорослих, а також зовнішніх генітальних і перианальних бородавок/гострих кондилом у осіб віком від 12 років.

Альтернативні назви / синоніми: алдара, зіклара.

Діюча речовина: іміквімод.

Рекомендації при вагітності: 

Обмежені дані про використання у людини припускають низький ризик*

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний*.

*Згідно з деякими джерелами препарат не рекомендований вагітним та годуючим матерям.

 Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин свідчать про низький ризик для ембріону/плода. Навіть дослідження in vitro з культивованими трофобластами плаценти людини виявило, що системна клінічна концентрація іміквімоду не впливає на нормальну функцію плаценти. Досвід застосування  у вагітних жінок обмежений, чого не достатньо для коректної оцінки ризику. Допоки не буде отримано достатньо даних найкращою рекомендацією є уникнення призначення іміквімоду вагітним жінкам, але якщо такий вплив все ж таки відбувся, то ризик для ембріону/плода видається низьким. 

Інформація щодо досліджень на тваринах:                        

Репродуктивні дослідження проводились у кролів та щурів з  використанням пероральних та внутрішньовенних доз. Щурам в період органогенезу вводили перорально дози, які у 577 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з AUC (AUC – це фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою) і це призводило до токсичного впливу на материнський організм та плід: підвищення частоти резорбції плодів, зменшення ваги плодів, затримка осифікації скелету, викривлення кісток кінцівок. У 2 плодів з 1567 діагностували екзенцефалію, виступаючий язик, низько розташовані вуха. Доза, яка не чинила впливу на розвиток ембріону/плода у 98 разів перевищувала максимальну рекомендовану для людини, виходячи з  AUC. Кролям в період органогенезу вводили внутрішньовенно дози, які у 1,5 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла або в 407 разів перевищувала максимальну рекомендовану, виходячи з  AUC. Введення іміквімоду переорально в 87-кратній до максимальної рекомендованої для людини дозі, виходячи з AUC самцям і самкам щурів перед та в період парування не призводило до несприятливих наслідків. Якщо ці дози продовжували вводити і протягом вагітності, пологів, лактації, то також не спостерігали негативного впливу на ріст та постнатальний розвиток. Викривлення кісток відзначали при впливі на плід в період ембріогенезу. Доза, в 41 раз вища від максимально рекомендованої для людини на основі AUC, не демонструвала несприятливих ефектів. Багато тестів з іміквімодом не виявили мутагенності і кластогенності. Введення радіоактивно міченого іміквімоду кролям внутрішньовенно призводило до проникнення до плода препарату або його метаболітів.

Інформація щодо впливу на плід:

При місцевому лікуванні невелика кількість іміквімоду абсорбується системно і повільно виводиться, період напіввиведення становить приблизно 20 годин. Середня доза 4,6 мг при нанесенні на шкіру пацієнтам з генітальними/перианальними бородавками призводить до піку концентрації в сироватці на рівні 0,4 нг/мл. У пацієнтів з актинічним кератозом, лікованих протягом 16 тижнів пік концентрації в сироватці становить 0,1-3,5 нг/мл. Видається, що кількість, яка буде абсорбована більше залежить не від дози препарату, а від площі поверхні нанесення.

Дослідження in vitro продемонстрували стимуляцію продукції цитокінів інтерферону-α, інтерлейкіну-1α, інтерлейкіну-1β, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-8. Трофобласти плаценти експресують багато з цих цитокінів, тому ціллю дослідження було з’ясувати, чи іміквімод не порушує функції плаценти. При культивуванні трофобластів в 1 триместрі в концентрації іміквімоду до 5,0 мкг/мл не було виявлено підвищення жодного з перерахованих вище інтерлейкінів. Припущено, що іміквімод не індукує експресію прозапальних цитокінів у трофобластах плаценти.

Невідомо, чи іміквімод проникає через плаценту у людини. Його молекулярна вага та довгий період напіввиведення після системної абсорбції припускають плацентарний трансфер. Проте системна абсорбція є низькою і тому фактичний вплив на ембріон/плід видається клінічно не значимим.

Повідомлення 2004 року інформує про місцеве застосування іміквімоду з приводу гострокінцевої кондиломи на 16 тижні вагітності. Початкове лікування проводилось три вечори/тиждень протягом 4 тижнів. Через хорошу клінічну відповідь на лікування було призначено додатковий курс. Надалі жінку було втрачено з-під нагляду до вагінальних пологів на 41 тижні. Народилась здорова дівчинка вагою 3740 грам, оцінкою за шкалою Апгар 6 та 10 балів на 1-й та 10-й хвилинах відповідно. Наскільки відомо, дитина в подальшому розвивалась нормально.

Повідомлення 2006 року надає результати 7 вагітностей, при яких місцево використовували іміквімод. Всі діти народились живими з середньою вагою 3528 грам, без великих вроджених вад чи інших несприятливих наслідків. Лікування проводилось з приводу генітальних бородавок у 4 жінок та бородавок обличчя, кистей, стоп у 3 жінок.

Дозування: 5% крем – від одного разу/день до 4 разів/тиждень, тривалість курсу від 1-го до 10 тижнів (в середньому 5 тижнів). Дві жінки лікувались у 1 триместрі, одна в 2, дві у 2 і 3, а дві жінки тільки в 3 триместрі.

Два дослідження інформують про лікування іміквімодом з приводу аногенітальних бородавок 21 вагітну жінку без несприятливих ефектів для вагітностей та плодів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання іміквімоду в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають екскрецію препарату до грудного молока. Проте кількість препарату, яка досягає системного кровотоку і може проникнути до грудного молока видається клінічно незначимою. Наслідки ймовірного впливу для немовляти невідомі, видається, що іміквімод є сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Imiquimod Topical Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Imiquimod: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
5. Imiquimod – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 31.12.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 31.12.2024 р.

Назва англійською мовою:  Imiglucerase.

Група/призначення:  Засоби, що впливають на травну систему та метаболічні процеси. Ензими. Покази: лікування хвороби Гоше, ферментозамісна терапія (ФЗТ).

Альтернативні назви / синоніми: церезим.

Діюча речовина: іміглюцераза.

Рекомендації при вагітності: Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний

Рекомендації при лактації:  Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Не повідомляється про несприятливі наслідки для ембріону/плода, пов’язані з лікуванням іміглюцеразою обмеженої групи вагітних з хворобою Гоше І типу. Вагітність у жінок з хворобою Гоше може загострити клінічні прояви або спричинити появу нових клінічних ознак, проте наявні дані свідчать, що лікування знижує ризик спонтанних переривань вагітності та кровотеч. Систематичних досліджень у тварин та людини не проводилось. Короткий огляд 2009 року наводить рекомендації європейської медичної агенції про продовження лікування іміглюцеразою протягом вагітності

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження з іміглюцеразою не проводились. Також не вивчались карциногенність та мутагенність препарату.

Інформація щодо впливу на плід:

Іміглюцераза є ферментом, який вводиться внутрішньовенними інфузіями. Період напіввиведення становить 3,6-10,4 хвилини.

Невідомо, чи препарат проникає через плаценту. Молекулярна вага та короткий період напіввиведення припускають обмеження плацентарного трансферу, якщо він взагалі відбувається.

Повідомлення 2007 року інформує про результат вагітності 23-річної жінки з хворобою Гоше, яка отримувала лікування протягом вагітності іміглюцеразою в дозі 30 од/кг що 2 тижні. Народилась доношена здорова дівчинка.

Інформацію про результати вагітностей, при яких проводилось лікування іміглюцеразою або алглюцеразою, отримано з наступних джерел: опитування в міжнародних медичних центрах, літературних даних, бази даних виробника. Тому загальна кількість пацієнток неточна, оскільки можливе дублювання інформації. За публікацією 2010 року, де порівнювали перебіг вагітностей жінок з хворобою Гоше з ФЗТ (43-78 вагітностей) та без ФЗТ (71-388 вагітностей) відповідно, зареєстровано зниження ризику спонтанного переривання, кровотеч в пологах, ускладнень в післяпологовому періоді. Також не виявлено проявів тератогенності.

Доступна інформація про 4 випадки, які могли бути включені до попередніх ширших оглядів: успішні вагітності з ФЗТ іміглюцеразою – 5 здорових дітей, включно з однією двійнею.

Застосування препарату під час вигодовування:

Виходячи з молекулярної ваги препарату та короткого періоду напіввиведення не очікується екскреції іміглюцерази до грудного молока. Проте в одному випадку було виявлено присутність ферменту в молоці. Зразки молока отримували до внутрішньовенної інфузії та протягом 24 годин після неї. Незначну активність ферменту виявили в першому зразку після інфузії, а в наступних зразках вже ні.

Повідомлення 2007-го року інформує про 23-рвчну жінку, яка протягом вагітності знаходилась на ФЗТ іміглюцеразою в дозі 30 Од/кг кожні 2 тижні і продовжувала лікування в цією дозою перші три місяці після пологів. Через погіршення перебігу хвороби Гоше дозу іміглюцерази збільшили до 60 Од/кг кожні 2 тижні і на цьому рівні грудне вигодовування продовжувалось до досягнення дитиною віку 1 року. Токсичного впливу на немовля не відзначали.

Повідомлення 2010 року інформує про жінку, яка отримувала ФЗТ іміглюцеразою в дозі 60 Од/кг протягом 2 вагітностей і грудного вигодовування, тривалість якого невідома. Обидві дитини розвивались нормотипово протягом 12 і 33 місяців відповідно. Після першої вагітності через 6 місяців перевіряли зразки сироватки і грудного молока. Рівень β-глюкоцереброзидази становив <0,008 нмол/год/мл. Пік рівня спостерігали через 1 годину після інфузії – 0,116 нмол/год/мл. Рівень β-глюкоцереброзидази в молоці в 10 жінок контрольної групи (без хвороби Гоше) склав 0,067–0,214 нмол/год/мл.

У 2014 році описали 20-річну жінку, яка отримувала іміглюцеразу в дозі 30 Од/кг що 2 тижні протягом вагітності. Шляхом кесарського розтину народилась здорова дівчинка вагою 3310 грам на 38-му тижні. Після призупинення введення іміглюцерази на місяць лікування було відновлено на 9 місяців грудного вигодовування. Зразки молока отримували до інфузії, після завершення інфузії і через 30 хвилин. Зразки крові відбирали безпосередньо перед та після закінчення інфузії. Рівень β-глюкоцереброзидази в молоці був вищим у жінок контрольної групи без хвороби Гоше в порівнянні з пацієнтками, які отримували імілюцеразу, через 30 хвилин після інфузії (42 проти 4 нмол/год/мл). Відомо, що дитина була здоровою у віці 3 років.

Вплив на немовля на грудному вигодовуванні невідомий, якщо він взагалі існує. Ймовірно фермент перетравлюється в кишечнику немовляти і без проникнення до системного кровотоку.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Imiglucerase (Cerezyme) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
5. Imiglucerase – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 25.12.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.12.2024 р.

Назва англійською мовою: Idursulfase.

Група/призначення:

Засоби, що впливають на систему травлення та метаболізм. Ферменти.

Ідурсульфаза – це очищена форма лізосомального ферменту ідуронат-2-сульфатази, отримана на лінії клітин людини, що забезпечує профіль глікозилювання, аналогічний такому природного ферменту. Покази: мукополісахаридоз ІІ типу (синдром Хантера).

Альтернативні назви / синоніми: елапраза.

Діюча речовина: ідурсульфаза.

Рекомендації при вагітності: 

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

На думку Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency” як запобіжний захід слід уникати використання цього препарату в період вагітності. Деякі джерела вважають ідурсульфазу протипоказаною в період вагітності.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Немає інформації про застосування ідурсульфази у вагітних жінок, хоча дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, відсутність досвіду використання не дозволяє коректно оцінити вплив на ембріон/плід.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів, яким вводили внутрішньовенно 4- кратну  рекомендовану для людини дозу, виходячи з площі поверхні тіла. Не спостерігали несприятливого впливу пре- та постнатально.

Досліджень карциногенності та мутагенності не проводились. У самців щурів, які отримували дозу на рівні 1,6 від рекомендованої для людини дози, не відзначали впливу на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:

У пацієнтів віком 7,7-27 років період напіввиведення становить 44-48 хвилин. Відсутня інформація про метаболізм препарату та його зв’язування з білками плазми.

Невідомо, чи ідурсульфаза проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає обмеження такого трансферу.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про застосування ідурсульфази в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає обмеження екскреції до грудного молока, якщо вона взагалі відбувається. Якщо навіть екскреція відбудеться, препарат ймовірно перетравиться в кишківнику немовляти. У дорослих найчастішими побічними ефектами є головний біль, свербіж, болі скелетних м’язів, діарея, кашель. Тому немовля на грудному вигодовуванні слід моніторувати на предмет таких змін.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Idursulfase (Elaprase) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Idursulfase: Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Idursulfase – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Elaprase: Summary of Product Characteristics. Інформація з сайту Європейського агентства з лікарських засобів “European Medicines Agency”.

Адаптовано 04.12.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.12.2024 р.

Назва англійською мовою: Idelalisib.

Група/призначення:

Антинеопластичний препарат, інгібітор фосфатидилінозитол-3-кінази.

Альтернативні назви / синоніми: зиделіг, іделалізіб.

Діюча речовина: іделалісіб.

Рекомендації при вагітності: не рекомендований.

Рекомендації при лактації:  не рекомендований.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання іделалісібу в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, але відсутність досвіду застосування у вагітних жінок не дозволяє коректно оцінити ризик для ембріону/плода.

Це єдиний препарат цього класу. 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів. На фоні материнської токсичності (зменшення надбавки ваги) введення в період органогенезу перорально дози, яка чинила вплив, що у 12 разів перевищував вплив, отримуваний у людини на фоні рекомендованої дози, виходячи з AUC (AUC – це фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою) спостерігали зменшення ваги плодів, зовнішні мальформації (вкорочення хвоста), скелетні варіації (затримку осифікації та/або відсутність осифікації черепа, хребців, грудини). 30-кратна доза спричиняла токсичний вплив на материнський організм, урогенітальні крововтрати, повну резорбцію, підвищення частоти постімплантаційних втрат, мальформації (агенезія хребців з анурією, гідроцефалія, макрофтальмія/анофтальмія). Доза на рівні1/3 від найнижчої використаної не призводила до токсичних наслідків.

Досліджень карциногенності не проводилось, дослідження мутагенності продемонстрували як позитивні, так і негативні результати. У самців щурів відзначали зниження концентрації сперми та зниження ваги яєчок і придатків – без впливу на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:                                            

Покази до призначення іделалісібу: пацієнти з рецидивом хронічного лімфолейкозу в комбінації з ритуксимабом, з рецидивом фолікулярної В-клітинної неходжкінської лімфоми, які отримували щонайменше дві попередні терапії, з рецидивом малолімфоцитарної лімфоми, які отримували щонайменше дві попередні системні терапії.

Характеристика препарату: рівень зв’язування з білками плазми понад 84%, не має активних метаболітів,  період напіввиведення 8,2 години.

Невідомо, чи іделалісіб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають плацентарний трансфер, але високий рівень зв’язування з білками плазми обмежуватиме вплив на ембріон/плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання іделалісібу в період лактації у людини. Молекулярна вага та довгий період напіввиведення препарату припускають екскрецію до грудного молока, але високий рівень зв’язування з білками плазми обмежуватиме вплив на немовля на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5..
2. Idelalisib Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Zydelig. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Idelalisib. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Zydelig – idelalisib tablet, film coated. Інформація з сайту “DAILYMED – US National Library of Medicine”.

Адаптовано 17.06.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 17.06.2024 р.

Назва англійською мовою: Idarucizumab.

Група/призначення: антидот. Покази: усунення антикоагулянтного ефекту дабігатрану.

Альтернативні назви / синоніми: праксбайнд.

Діюча речовина: ідаруцизумаб.

Рекомендації при вагітності: Сумісний: користь для матері перевищує ризик для плода.

Рекомендації при лактації:  Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Відсутні повідомлення про використання ідарицузимабу в період вагітності у людини. Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин не проводились.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не проводилось репродуктивних досліджень в експериментальних тварин, так само, як і вивчення токсичного впливу на розвиток плода. Також не аналізували карциногенність, генотоксичність, вплив на фертильність.

Інформація щодо впливу на плід:

Препарат є фрагментом гуманізованого моноклонального антитіла. Вводиться внутрішньовенно. Метаболізується до неактивних метаболітів, початковий період напіввиведення становить 47 хвилин, а термінальний період напіввиведення – 10,3 години.

Невідомо, чи ідаруцизумаб проникає через плаценту у людини, його молекулярна вага свідчить про відсутність такого трансферу принаймні в першій половині вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи ідаруцизумаб проникає до грудного молока. Молекулярна вага не припускає такої екскреції. Проте інші протеїни проникають до грудного молока. У будь-якому випадку кількість препарату в молоці дуже низька і перетравлюється в кишківнику немовляти. Якщо жінці призначається ідаруцизумаб, то немовля слід моніторувати на предмет ефектів, які зустрічаються у дорослих пацієнтів: головний біль, гіпокаліемія, делірій, закрепи, пірексія, пневмонія.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Idarucizumab Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
3. Warnings for Praxbind. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
4. Idarucizumab. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 14.06.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.06.2024 р.

Назва англійською мовою: Icatibant.

Група/призначення: Інгібітор брадикініну, рецептора В2 (вазодилататор) для підшкірного введення. Це синтетичний декапептид із п’ятьма протеїногенними амінокислотами. Покази: лікування гострих нападів спадкового ангіоневротичного набряку від 18 років.

Альтернативні назви / синоніми: фіразир.

Діюча речовина: ікатібант.

Рекомендації при вагітності: Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:  Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний, деталі у розділі Застосування препарату під час вигодовування:

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Повідомляється про випадок лікування вагітної ікатібантом. Хоча препарат не проявив тератогенності у щурів і кролів, він призводив до інших форм токсичного впливу на розвиток. Відсутність досвіду використання у вагітних не дозволяє оцінити ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів спостерігали затримку пологів та загибель плодів на фоні дози на рівні 0,5 та 2,0 відповідно від максимальної рекомендованої для людини, виходячи з AUC (AUC – це фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою)  та зростання частоти доімплантаційних втрат на фоні відповідно 7-кратної дози.

У кролів доза, менша за 1/40 від максимальної рекомендованої для людини, виходячи з площі поверхні тіла, призводила до підвищення частоти передчасних пологів та абортів. Також у кролів 13-кратна доза спричиняла доімплантаційні втрати та підвищення частоти загибелі плодів.

Довготривалих досліджень карциногенності не проводилось, мутагенності не виявлено в 3 дослідженнях. Добова підшкірна доза у щурів і собак спричиняла атрофію/дегенерацію  яєчників,  матки, яєчок та негативний вплив на грудні залози і простату. При менш частішому введені доз таких ефектів не спостерігали у собак. У самок і самців мишей не виявлено впливу на фертильність і репродуктивну поведінку.

Інформація щодо впливу на плід:

Ікатібант інтенсивно метаболізується до неактивних метаболітів. Середній період напіввиведення становить 1,4 години. Невідомо, чи препарат зв’язується з білками плазми.

Невідомо, чи ікатібант проникає через плаценту. Молекулярна вага обмежуватиме кількість, яка проникатиме через плаценту, але середній період напіввиведення та можлива відсутність зв’язування з білками сприятимуть трансферу, особливо в ІІІ триместрі.

Повідомлення 2015 року інформує про результат вагітності 31-річної жінки, яка на 16 тижні вагітності самостійно призначила собі одноразово підшкірно дозу 30 мг з приводу нападу спадкового ангіоневротичного набряку. Народилась здорова доношена дитина. В іншому випадку жінка використовувала ікатибант протягом 3 вагітностей з нормальними результатами за винятком передчасних пологів в одній вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про застосування ікатібанту в період лактації у людини. Молекулярна вага обмежуватиме екскрецію до грудного молока, але середній період напіввиведення та ймовірна відсутність зв’язування з білками плазми може сприяти проникненню деякої кількості препарату до грудного молока. Наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі, але оскільки препарат є пептидом, він може перетравлюватись в кишківнику немовляти.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Icatibant Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Icatibant. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
5. Caballero T, Canabal J, Rivero-Paparoni D, Cabañas R. Management of hereditary angioedema in pregnant women: a review. Int J Womens Health. 2014 Sep 9;6:839-48. doi: 10.2147/IJWH.S46460. PMID: 25228822; PMCID: PMC4164109.

Адаптовано 14.06.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.06.2024 р.

Назва англійською мовою: Ibutilide.

Група/призначення: Протиаритмічний препарат, з властивостями переважно ІІІ класу (пролонгація потенціалу серцевої дії)

Альтернативні назви / синоніми: корверт.

Діюча речовина: ібутилід.

Рекомендації при вагітності: Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин  припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:  Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):  

Результати тестування в одного виду тварин припускають помірний ризик для ембріону/плода людини. Також відомо про трьох жінок, яким було призначено таке лікування з приводу тріпотіння передсердь або фібриляції з успішною конвертацією до синусового ритму, відомо, що жінки народили в термінових пологах здорових дітей.

Досвід застосування у вагітних жінок обмежений, що не дозволяє коректно оцінити вплив на ембріон/плід, але користь для матері перевищує ризик для плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Введення щурам перорально ібутиліду на 6-15 дні гестації призводило до тератогенних, ембріоцидних наслідків та токсичного впливу на плід. Доза, яка не призводила до несприятливих ефектів з корекцією на 3% пероральну біодоступність становила 5 мг/кг/день – приблизно на рівні максимальної рекомендованої дози для людини, виходячи з площі поверхні тіла. На фоні дози, яка вдвічі перевищувала максимальну рекомендовану для людини, спостерігали сколіоз, але частота неістотно відрізнялась від показника в контрольній групі тварин. Доза, яка у 4 та 8 разів перевищувала максимальну рекомендовану для людини продемонструвала істотний залежний від дози вплив у вигляді адактилії, дефектів перетинок серця, сколіозу, мальформацій глотки та піднебіння. Також 8-кратна доза спричиняла значне підвищення частоти ембріорезорбцій і токсичного впливу на плід.

Інформація щодо впливу на плід:

Ібутилід призначається внутрішньовенно. Швидко та інтенсивно метаболізується в печінці до 8 метаболітів, з яких тільки один є активним. Середній період напіввиведення становить приблизно 6 годин (від 2 до 12 годин).

Невідомо, чи препарат приникає через плаценту, його молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають такий трансфер для основної сполуки і, можливо, метаболіту.

Доступні повідомлення 2007 року про використання ібутиліду в період вагітності. В одному випадку у 20-річної жінки на 24 тижні вагітності діагностували тріпотіння передсердь. Призначені препарати пропранолол, есмолол, соталол були не ефективними і через гіпотонію їх відмінили. Внутрішньовенне введення 1 мг ібутиліду успішно перевело жінку на синусовий ритм. Надалі вагітна отримувала флекаїнід (50 мг двічі на день) і метопролол (25 мг/день), а вагітність протікала без ускладнень до термінових пологів. В другому випадку у 27-річної жінки на 30 тижні вагітності діагностували фібриляцію передсердь як прояв синдрому Вольфа-Паркінсона-Уайта. Дві внутрішньовенні дози ібутиліду по 0,87 мг з 30- хвилинним інтервалом відновили синусовий ритм. Надалі жінка отримувала флекаїнід в дозі 100 мг двічі на день, атенолол 50 мг/день. В термінових пологах народилась здорова дитина. В третьому випадку у 34-річної жінки на 23 тижні вагітності виявили фібриляцію передсердь. Синусовий ритм відновили за допомогою 0,25 мг внутрішньовенного ібутиліду. Жінці призначено атенолол в дозі 50 мг/день, в термінових пологах народилась здорова дитина.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання ібутиліду в період лактації у людини. Покази для призначення є специфічними, тому не очікується великої кількості повідомлень. Крім того, пероральна біодоступність препарату низька, тому в шлунково-кишковому тракті може абсорбуватись мінімальна кількість препарату.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Ibutilide Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Ibutilide. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.

Адаптовано 11.06.2024 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 11.06.2024 р.