ЛЕВОЛЕЙКОВОРИН

Назва англійською мовою: Levoleucovorin.

Група/призначення:

Цитопротектор, засіб, що застосовується для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.

Альтернативні назви / синоніми: Fusilev.

Діюча речовина: леволейковорин.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не проводилось репродуктивних досліджень, а також досліджень карциногенності, мутагенності, впливу на фертильність

Інформація щодо впливу на плід:

Внутрішньовенно введений леволейковорин є активним метаболітом фолієвої кислоти. Призначається після терапії високими дозами метотрексату у випадку остеосаркоми та в комбінації з хіміотерапією фторурацилом для паліативного лікування поширеного метастатичного колоректального раку. Також  показаний для усунення токсичності метотрексату та при передозуванні антагоністами фолієвої кислоти.

Характеристика: один активний метаболіт, відсутня інформація про рівень зв’язування з білками, період напіввиведення приблизно 5-7 годин (для основної сполуки і метаболіту). Іншим препаратом цієї групи є лейковорин.

Невідомо, чи леволейковорин або його активний метаболіт проникають через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає такий трансфер.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання леволейковорину в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає екскрецію до грудного молока. Проте виходячи з показань грудне вигодовування є малоймовірним в період лікування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Levoleucovorin Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Інформація з бази даних “Drugs.com”.

Адаптовано 24.11.2025 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кпндидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 24.11.2025 р.