ЛІКСИСЕНАТИД

Назва англійською мовою:  Lixisenatide.

Група/призначення: протидіабетичний препарат.

Альтернативні назви / синоніми: адліксин, ліксумія, ліксісенатид.

Комбіновані препарати: соліква (інсулін гларгін + ліксисенатид).

Діюча речовина: ліксисенатид.

Ліксисенатид є агоністом рецептора глюкагоноподібного пептиду-1(GLP-1), який збільшує глюкозозалежне вивільнення інсуліну. Він показаний як доповнення до дієти та фізичних вправ для покращення глікемічного контролю при діабеті 2 типу.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок): 

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у вагітних щурів та кролів. Щурам вводили підшкірно в період органогенезу двічі на день дози, які призводили до системного впливу на рівні отримуваного при використанні клінічних доз у людини, виходячи з AUC (AUC – це фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою). У плодів виявляли затримку росту на структурні вади (дефекти закриття вісцеральних оболонок/органів (діафрагмальна кила, дефекти передньої черевної стінки), мікрофтальм, двобічний анофтальм). Також відзначали токсичний вплив на організм матерів (зниження ваги, споживання їжі та моторної активності). На фоні доз, які у 200 разів перевищували попередню, спостерігали скелетні дефекти та підвищення частоти загибелі дитинчат. У кролів підшкірне введення препарату двічі на добу в період органогенезу дозами, які у 6 разів перевищували вплив в порівнянні з отримуваним у людини, спостерігали множинні вісцеральні та скелетні дефекти, включно з вищезгаданими дефектами закриття вісцеральних оболонок/органів. На відміну від цього повідомлення, інше дослідження у кролів не ідентифікувало залежних від препарату вад розвитку при використанні дози, яка призводила до впливу в 9 разів вищого, ніж у людини. Материнська токсичність не згадувалась.

Дослідження карциногенності проводились у мишей і щурів. У мишей чоловічої статі відзначали С-клітинні аденоми щитовидної залози. У щурів спостерігали С-клітинні аденоми і С-клітинні карциноми щитоподібної залози.

Різні дослідження не зафіксували мутагенних чи кластогенних наслідків.

Інформація щодо впливу на плід:

Вважається, що ліксисенатид метаболізується шляхом протеолітичної деградації. Середній період напіввиведення становить приблизно 3 години, відсутня інформація про зв’язування з білками плазми.

Невідомо, чи препарат проникає через плаценту. Молекулярна вага не припускає трансферу принаймні на ранніх термінах вагітності, це може відбуватись на більш пізньому терміні.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання ліксисенатиду в період вагітності. Молекулярна вага препарату не припускає проникнення до грудного молока.

Однак, невелика кількість багатьох високомолекулярних сполук виділяється з молоком протягом перших кількох днів після народження. Вплив на немовля на грудному вигодовуванні, якщо це взагалі відбувається, невідомий.

У щурів до молока приникає невелика кількість препарату та його метаболітів – 9,4%, а кількість незміненого препарату у шлунковому вмісті дитинчат становила 0,01%.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
3. Lixisenatide (Adlyxin) Use During Pregnancy. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
4. Lixisenatide – NCBI Bookshelf. Інформація з бази даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 15.06.2026 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.06.2026 р.