ФЛУРБІПРОФЕН

Група/призначення:

Нестероїдний протизапальний препарат.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – група різних за хімічною структурою препаратів, які мають протизапальну, анальгетичну, жарознижувальну та антиагрегатну дії.

Значною мірою їхня ефективність пов’язана зі здатністю пригнічувати синтез простагландинів* через вплив на фермент циклооксигеназу.

Покази: ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, гострі подагричні, травматичні та інфекційні артрити, остеоартрози, бурсити, радікуліти, невралгії.

Альтернативні назви / синоніми: ансейд, фробен.

Діюча речовина: флурбіпрофен.

Рекомендації при вагітності:

Дані про застосування у людини припускають ризик в І та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Пригнічення синтезу простагландинів при вагітності призводить до внутрішньоутробного звуження [закриття] артеріальної протоки. При лікуванні в ІІІ триместрі, ближче до пологів, може виникати персистуюча легенева гіпертензія у новонароджених. Препарати цієї групи пригнічують настання пологів пролонгують вагітність, як в людини, так і у тварин.

Жінкам, які намагаються завагітніти, не слід приймати  будь-які інгібітори простагландинів, оскільки в різних видів тварин продемонстровано блокування імплантації бластоцисти цими препаратами.

Крім того, НПЗП асоціюються з самовільним перериванням вагітності та вродженими вадами: серця, орофаціальними розщілинами, гастрошизисом. Правда, ризик виникнення таких вад видається невисоким.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату флурбіпрофен не виявився тератогенним у мишей, щурів та кролів, але асоціювався з подовженням гестації, затримкою росту плода, зменшенням виживання плодів при дослідженні у щурів. Інші дослідження у щурів продемонстрували пригнічення настання пологів в залежності від дози.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування у людини відсутній.

Комбіноване популяційне когортне наглядове дослідження 2001 року оцінювало ризик несприятливих результатів вагітностей при прийомі НПЗП. Не виявлено асоціації з вродженими вадами, передчасними пологами, низькою вагою новонароджених. Проте виявлено зв’язок з самовільними викиднями. Подібне дослідження 2001 року не виявило асоціації з вродженими вадами в цілому, але виявило з вродженими вадами серця та орофаціальними розщілинами. Крім того, дослідження 2003 року повідомляє про істотну асоціацію між прийомом НПЗП на ранніх термінах вагітності та самовільними викиднями (див. статтю Ібупрофен).

Застосування препарату під час вигодовування:

До грудного молока приникає дуже невелика кількість флурбіпрофену. 10 жінок в період лактації, принаймні, через 1 місяць після пологів прийняли одноразово перорально 100 мг флурбіпрофену. Протягом 48 годин досліджувались зразки крові та молока. Середній пік концентрації в плазмі (14,7 мкг/мл) виявляли через 1,5 години, середній період напіврозпаду становив 5,8 годин. Середній пік концентрації в молоці становив 0,09 мкг/мл, що в середньому становить 0,05% (0,03-0,07) від материнського рівня. Під час дослідження грудне вигодовування не проводилось.

При іншому дослідженні 12 жінок в період лактації в терміні 3-5 днів після пологів отримали 9 доз за 3 дні (50 мг 4 рази на день). Парні зразки молока та крові досліджували кілька разів протягом цього періоду та після останньої дози. Середній період напіввиведення становив 4,8 годин. Концентрація флурбіпрофену в грудному молоці була меншою за 0,05 мкг/мл в 10 матерів. В інших двох жінок тільки 3 зразки молока містили флурбіпрофен: 0,06, 0,07 та 0,08 мкг/мл. Автори дійшли висновку, що ця невелика кількість препарату є безпечною для немовляти при грудному вигодовуванні.

Американська академія педіатрії вважає інший препарат цієї ж підгрупи НПЗП – ібупрофен – сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Флурбіпрофен та інші НПЗП можуть відігравати певну роль, принаймні, у виникненні одного типу непліддя. Пригнічення простагландинів ймовірно збільшує частоту синдрому лютеїнізації неовулюючого фолікула, при якому підвищується рівень прогестерону в сироватці і спостерігаються ановуляторні цикли. Експерименти над щурами та мавпами продемонстрували пригнічення овуляції, асоційоване з інгібіторами простагландинів індометацином (щури) та мелоксикамом (мавпи).

У жінок при ультразвуковому дослідженні розвитку фолікулів виявлено 5-разове зростання частоти вищезазначеного синдрому після прийому  певних НПЗП. Тривале лікування НПЗП, що можливе при хронічному болю та ревматоїдних станах, швидше за все асоціюється з таким протизаплідним ефектом.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 15.07.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.07.2016 р.